Автомобі́льна доро́га, також шосе́ (від фр. chaussée < нар.-лат. (via) calciāta — «зміцнена вапном дорога») — частина території, зокрема в населеному пункті (вулиця), призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, і обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відведення. Цей термін стосується також спеціально побудованих тимчасових шляхів, крім довільно накатаних доріг (колій).
Автомобільна дорога | |
Категорія краєвидів елемента | d і d |
---|---|
Автомобільна дорога у Вікісховищі |
Вона забезпечує внутрішньодержавні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів, з'єднує населені пункти та окремі об'єкти і є складовою частиною єдиної транспортної системи держави.[]
Будова
Автомобільні дороги повинні забезпечувати цілорічний рух автотранспорту з високими швидкостями за мінімуму будівельних і транспортних витрат та необхідній безпеці і зручності руху. Основою автомобільної дороги як інженерної споруди є земляне полотно, що вирівнює природний рельєф земної поверхні. Дорожнє покриття буває цементобетонним, асфальтобетонним, брущатим із заливкою швів цементним розчином тощо. У поперечному напрямі поверхні земляного полотна і дорожнього покриття надається двосхилого профілю, а на крутих закругленнях — односхилого криволінійного (віраж). При перетинанні автомобільними дорогами річок, каналів, струмків та інших перешкод будуються мости або водопропускні трапи, лотки, тунелі.
Для безпеки руху на автомобільних шляхах, що перетинаються між собою або із залізницею, будують шляхопроводи. У першому випадку створюються з'їзди і в'їзди на дороги обох напрямів. Безпека руху досягається також: збільшенням ширини проїзної частини і радіуса закруглень дороги, зменшенням її поздовжнього похилу, влаштуванням роздільної смуги між протилежними напрямками руху, облаштування дороги знаками та розміткою поверхні.
Вздовж автошляхів створюються снігозахисні і декоративні деревонасадження. На великих магістралях будуються автовокзали, заправні пункти, станції обслуговування (дрібного ремонту автомобілів), пункти зупинки тощо. Автомобільні дороги, дорожньо-транспортні споруди, обладнання і запасний шлях розташовані в так званій смузі відводу. За інтенсивністю руху і технічними нормами проєктування, автомобільні дороги поділяються на 5 категорій. Дороги вищих категорій називають автомагістралями, чи автострадами, іноді автобанами.
Історія
Розвиток автомобільного транспорту, що почався наприкінці 19 ст., поставив питання про створення зручних шляхів для руху автомобілів. Поки швидкості їхнього руху були невеликі, обмежувалися пристосуванням гужових доріг, проводячи заходи щодо боротьби з пилом і оберіганню дорожнього покриття від швидкого руйнування. Із зростанням інтенсивності руху, підвищенням швидкостей і навантажень стали проводити більш капітальні перевлаштування гужових доріг, розширюючи проїзні частини, усуваючи круті підйоми і спуски, збільшуючи радіуси закруглення, застосовуючи безпилові і міцні дорожні покриття тощо. Після Першої світової війни у більшості країн стали будувати тільки автомобільні дороги, спеціально розраховані і спроєктовані для руху автомобілів.
Концепція розвитку автодоріг
3 вересня 2012 року Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням схвалив Концепцію Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування на 2013—2018 роки. У Концепції закріплено правові передумови для забезпечення фінансування та розвитку наявної мережі автомобільних доріг загального користування за маршрутами міжнародних національних транспортних коридорів, підвищення безпеки руху, швидкості, зручності та економічності автоперевезень пасажирів і вантажів, реформування системи державного управління автомобільними дорогами загального користування.
Міжнародні категорії доріг
- Дороги звичайного типу (highway)
- Категорія I: дороги з двома смугами руху (єдина проїзна частина).
- Категорія II: дороги, у яких число смуг руху більше двох (одна або декілька проїзних частин).
- Автомагістралі (freeway)
Термін «автомагістраль» означає дорогу, спеціально побудовану і призначену для руху автотранспортних засобів, яка не обслуговує придорожніх володінь і яка:
- за винятком окремих місць або в тимчасовому порядку має для обох напрямків руху окремі проїзні частини, відокремлені один від одного розділовою смугою, не призначеною для руху, або у виняткових випадках іншими засобами;
- не має перетинів на одному рівні ні з дорогами, ні із залізничними або трамвайними коліями, ні з пішохідними доріжками;
- спеціально позначена як автомагістраль.
- Швидкісні дороги (motorway)
Дороги, що призначені для автомобільного руху, в'їзд на які можливий тільки через розв'язки або на регульованих перехрестях і на яких, зокрема, зупинка і стоянка заборонені.
Платні автомобільні дороги
У багатьох країнах існують також платні автошляхи за умови їхнього суттєвого удосконалення та забезпечення альтернативного проїзду транспортних засобів безоплатними автомобільними дорогами. Вони будуються в місцях, де дуже велика інтенсивність руху, та дають можливість водіям скоротити час і шлях до кінцевої точки.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Автомобільна дорога |
Примітки
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — .
- ПОСТАНОВА № 1306 Про Правила дорожнього руху - Кабінет Міністрів України
- Кабмін схвалив концепцію модернізації автодоріг [ 27 вересня 2015 у Wayback Machine.] //«Закон і Бізнес»
Література
- Інноваційні матеріали і технології для будівництва та ремонту дорожніх одягів автомобільних доріг: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл. дорож. профілю всіх рівнів акредитації] / С. Й. Солодкий ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2013. — 140 с. : іл. — Бібліогр. в кінці розділів. —
- Проектування розв'язок на автомобільних дорогах: навч. посіб. [для студ. спец. «Автомоб. дороги та аеродроми», «Мости і транспорт. тунелі», «Орг. та регулювання дор. руху»] / С. Й. Солодкий, Л. О. Карасьова, Д. О. Куліков ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2013. — 200 с. : іл. — Бібліогр.: с. 197 (13 назв). —
- (рос.) Бируля А. К. Проектирование автомобильных дорог. ч. 1 — 2. — М., 1953—1954.
- (рос.) Арсеньев А. А., Бочин В. А., Иванов Н. Н. Строительство автомобильных дорог, ч. 1. — М., 1955.
- (рос.) Иванов Н. Н. Строительство автомобильных дорог, ч. 2. — М., 1957.
Посилання
- Автомобільна дорога [ 7 квітня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avtomobi lna doro ga takozh shose vid fr chaussee lt nar lat via calciata zmicnena vapnom doroga chastina teritoriyi zokrema v naselenomu punkti vulicya priznachena dlya ruhu transportnih zasobiv i pishohodiv z usima roztashovanimi na nij sporudami mostami shlyahoprovodami estakadami nadzemnimi i pidzemnimi pishohidnimi perehodami ta zasobami organizaciyi dorozhnogo ruhu i obmezhena po shirini zovnishnim krayem trotuariv chi krayem smugi vidvedennya Cej termin stosuyetsya takozh specialno pobudovanih timchasovih shlyahiv krim dovilno nakatanih dorig kolij Avtomobilna doroga Kategoriya krayevidiv elementad i d Avtomobilna doroga u VikishovishiAvtomagistral Remont asfaltovoyi dorogi Ne plutati z Doroga dlya avtomobiliv U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shose znachennya Vona zabezpechuye vnutrishnoderzhavni ta mizhnarodni perevezennya pasazhiriv i vantazhiv z yednuye naseleni punkti ta okremi ob yekti i ye skladovoyu chastinoyu yedinoyi transportnoyi sistemi derzhavi dzherelo BudovaAvtomobilni dorogi povinni zabezpechuvati cilorichnij ruh avtotransportu z visokimi shvidkostyami za minimumu budivelnih i transportnih vitrat ta neobhidnij bezpeci i zruchnosti ruhu Osnovoyu avtomobilnoyi dorogi yak inzhenernoyi sporudi ye zemlyane polotno sho virivnyuye prirodnij relyef zemnoyi poverhni Dorozhnye pokrittya buvaye cementobetonnim asfaltobetonnim brushatim iz zalivkoyu shviv cementnim rozchinom tosho U poperechnomu napryami poverhni zemlyanogo polotna i dorozhnogo pokrittya nadayetsya dvoshilogo profilyu a na krutih zakruglennyah odnoshilogo krivolinijnogo virazh Pri peretinanni avtomobilnimi dorogami richok kanaliv strumkiv ta inshih pereshkod buduyutsya mosti abo vodopropuskni trapi lotki tuneli Dlya bezpeki ruhu na avtomobilnih shlyahah sho peretinayutsya mizh soboyu abo iz zalizniceyu buduyut shlyahoprovodi U pershomu vipadku stvoryuyutsya z yizdi i v yizdi na dorogi oboh napryamiv Bezpeka ruhu dosyagayetsya takozh zbilshennyam shirini proyiznoyi chastini i radiusa zakruglen dorogi zmenshennyam yiyi pozdovzhnogo pohilu vlashtuvannyam rozdilnoyi smugi mizh protilezhnimi napryamkami ruhu oblashtuvannya dorogi znakami ta rozmitkoyu poverhni Vzdovzh avtoshlyahiv stvoryuyutsya snigozahisni i dekorativni derevonasadzhennya Na velikih magistralyah buduyutsya avtovokzali zapravni punkti stanciyi obslugovuvannya dribnogo remontu avtomobiliv punkti zupinki tosho Avtomobilni dorogi dorozhno transportni sporudi obladnannya i zapasnij shlyah roztashovani v tak zvanij smuzi vidvodu Za intensivnistyu ruhu i tehnichnimi normami proyektuvannya avtomobilni dorogi podilyayutsya na 5 kategorij Dorogi vishih kategorij nazivayut avtomagistralyami chi avtostradami inodi avtobanami IstoriyaRozvitok avtomobilnogo transportu sho pochavsya naprikinci 19 st postaviv pitannya pro stvorennya zruchnih shlyahiv dlya ruhu avtomobiliv Poki shvidkosti yihnogo ruhu buli neveliki obmezhuvalisya pristosuvannyam guzhovih dorig provodyachi zahodi shodo borotbi z pilom i oberigannyu dorozhnogo pokrittya vid shvidkogo rujnuvannya Iz zrostannyam intensivnosti ruhu pidvishennyam shvidkostej i navantazhen stali provoditi bilsh kapitalni perevlashtuvannya guzhovih dorig rozshiryuyuchi proyizni chastini usuvayuchi kruti pidjomi i spuski zbilshuyuchi radiusi zakruglennya zastosovuyuchi bezpilovi i micni dorozhni pokrittya tosho Pislya Pershoyi svitovoyi vijni u bilshosti krayin stali buduvati tilki avtomobilni dorogi specialno rozrahovani i sproyektovani dlya ruhu avtomobiliv Koncepciya rozvitku avtodorigDiv takozh Avtomobilni shlyahi Ukrayini 3 veresnya 2012 roku Kabinet Ministriv Ukrayini svoyim rozporyadzhennyam shvaliv Koncepciyu Derzhavnoyi cilovoyi ekonomichnoyi programi rozvitku avtomobilnih dorig zagalnogo koristuvannya na 2013 2018 roki U Koncepciyi zakripleno pravovi peredumovi dlya zabezpechennya finansuvannya ta rozvitku nayavnoyi merezhi avtomobilnih dorig zagalnogo koristuvannya za marshrutami mizhnarodnih nacionalnih transportnih koridoriv pidvishennya bezpeki ruhu shvidkosti zruchnosti ta ekonomichnosti avtoperevezen pasazhiriv i vantazhiv reformuvannya sistemi derzhavnogo upravlinnya avtomobilnimi dorogami zagalnogo koristuvannya Mizhnarodni kategoriyi dorigDorogi zvichajnogo tipu highway Kategoriya I dorogi z dvoma smugami ruhu yedina proyizna chastina Kategoriya II dorogi u yakih chislo smug ruhu bilshe dvoh odna abo dekilka proyiznih chastin Avtomagistrali freeway Termin avtomagistral oznachaye dorogu specialno pobudovanu i priznachenu dlya ruhu avtotransportnih zasobiv yaka ne obslugovuye pridorozhnih volodin i yaka za vinyatkom okremih misc abo v timchasovomu poryadku maye dlya oboh napryamkiv ruhu okremi proyizni chastini vidokremleni odin vid odnogo rozdilovoyu smugoyu ne priznachenoyu dlya ruhu abo u vinyatkovih vipadkah inshimi zasobami ne maye peretiniv na odnomu rivni ni z dorogami ni iz zaliznichnimi abo tramvajnimi koliyami ni z pishohidnimi dorizhkami specialno poznachena yak avtomagistral Shvidkisni dorogi motorway Dorogi sho priznacheni dlya avtomobilnogo ruhu v yizd na yaki mozhlivij tilki cherez rozv yazki abo na regulovanih perehrestyah i na yakih zokrema zupinka i stoyanka zaboroneni Platni avtomobilni dorogiDokladnishe Platna avtomobilna doroga U bagatoh krayinah isnuyut takozh platni avtoshlyahi za umovi yihnogo suttyevogo udoskonalennya ta zabezpechennya alternativnogo proyizdu transportnih zasobiv bezoplatnimi avtomobilnimi dorogami Voni buduyutsya v miscyah de duzhe velika intensivnist ruhu ta dayut mozhlivist vodiyam skorotiti chas i shlyah do kincevoyi tochki Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Avtomobilna doroga Avtomobilni shlyahi Ukrayini Avtomagistral Platna avtomobilna doroga Smuga HOV Spisok krayin za zagalnoyu dovzhinoyu avtoshlyahiv Polova doroga Grejder doroga Makadam Inzheneriya avtomobilnih dorig Dorozhnij test AASHOPrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya ukl G P Pivtorak ta in 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 POSTANOVA 1306 Pro Pravila dorozhnogo ruhu Kabinet Ministriv Ukrayini Kabmin shvaliv koncepciyu modernizaciyi avtodorig 27 veresnya 2015 u Wayback Machine Zakon i Biznes LiteraturaInnovacijni materiali i tehnologiyi dlya budivnictva ta remontu dorozhnih odyagiv avtomobilnih dorig navch posib dlya stud vish navch zakl dorozh profilyu vsih rivniv akreditaciyi S J Solodkij M vo osviti i nauki Ukrayini Nac un t Lviv politehnika L Vid vo Lviv politehniki 2013 140 s il Bibliogr v kinci rozdiliv ISBN 978 617 607 434 2 Proektuvannya rozv yazok na avtomobilnih dorogah navch posib dlya stud spec Avtomob dorogi ta aerodromi Mosti i transport tuneli Org ta regulyuvannya dor ruhu S J Solodkij L O Karasova D O Kulikov M vo osviti i nauki Ukrayini Nac un t Lviv politehnika L Vid vo Lviv politehniki 2013 200 s il Bibliogr s 197 13 nazv ISBN 978 617 607 435 9 ros Birulya A K Proektirovanie avtomobilnyh dorog ch 1 2 M 1953 1954 ros Arsenev A A Bochin V A Ivanov N N Stroitelstvo avtomobilnyh dorog ch 1 M 1955 ros Ivanov N N Stroitelstvo avtomobilnyh dorog ch 2 M 1957 PosilannyaAvtomobilna doroga 7 kvitnya 2022 u Wayback Machine VUE