Австрійська Рив'єра (нім. Österreichische Riviera, італ. Riviera Austriaca, словен. Avstrijska riviera, хорв. Austrijska riviera) — прибережна смуга колишнього Австрійського Примор'я, землі Габсбурзької корони, які до 1921, тягнулися вздовж північно-східного узбережжя Адріатики.
Австрійська Рив'єра охоплювала прибережні райони прилеглих до портового міста Трієст (словен. Trst). Істрійське південне узбережжя Трієсту є частиною гірської системи Крас з численними дрібними прибережними островами (наприклад, Бріуни) і тепер є частиною італійського муніципалітету Муггія (словен. Milje) і на півдні є частиною Словенії і Хорватії. Берег на північ від Трієсту частково скелястий, і частково піщаний, з островом Градо. Він зараз є частиною автономного регіону Італії — Фріулі-Венеція-Джулія. Узбережжя має чарівний пейзаж і цілорічний м'який клімат.
За часів Стародавнього Риму на цьому терені було засновано Акуїлею.
У Середньовіччі, велика частина узбережжя, мало венеційські поселення. У 1382 році, італійський Трієст був приєднаний до Габсбурзької монархії, яка контролювала велику частину внутрішніх районів, а більшість малих прибережних рибальських селищ залишалися частиною Венеційської республіки.
Трієст перетворився на важливий порт і центр торгівлі і у 1719 отримав статус вільного порту і на далі розвивався як основний торговельний порт і центр суднобудування Габсбурзької Австрії. У 1815 році, після наполеонівських війн, всі прибережні села стали частиною нової Австрійської імперії. Завершення будівництва Відень — Трієст в 1857 році не тільки сприяло подальшому розвитку торгівлі між двома містами, але й принесло верхній клас віденського суспільства до м'яких зим Рив'єри.
Трієст перетворився на місто-космополіт, його відвідували художники, музиканти, поети і письменники з усієї Австрійської імперії (згодом Австро-Угорщини) та інших частин Європи. Найближчі прибережні міста і села перетворилися на улюблені місця відпочинку для багатих і відомих.
У 1850 році Лошинь стала літньою резиденцію імператорської сім'ї Габсбургів, а в 1860 році, замок було завершено для ерцгерцога Максиміліана.
У 1883 році пляж курорту на острові Бріуни було створено, а в 1904 році Австрійський журнал Рив'єра (Österreichische Riviera Zeitung ) було вперше опубліковано в Пулі.
У 1921, після Першої світової війни Австрійська Рив'єра стала частиною Італії і була відрізана від деяких з своїх внутрішніх районів. У 1920-х була спроба відродити Австро-Італійську Рив'єру, але пишність її розквіту зникла. Французька та Італійська Рив'єри в західному Середземномор'ї перехопили ініціативу.
У 1945 р. Трієст, разом з невеликою ділянкою прилеглого узбережжя став незалежною Вільною територією Трієст. У 1954 році, Вільна територія була розділена між Італією та Югославією. Трієсті, Градо, Систіана і Муггія відійшли до Італії.
Інше
Під час Холодної війни федеральна земля Каринтія в Австрії, розпочала називати район озера Вертерзеє «Австрійською Рив'єрою».
Посилання
- Trieste and its Riviera [ 6 травня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avstrijska Riv yera nim Osterreichische Riviera ital Riviera Austriaca sloven Avstrijska riviera horv Austrijska riviera priberezhna smuga kolishnogo Avstrijskogo Primor ya zemli Gabsburzkoyi koroni yaki do 1921 tyagnulisya vzdovzh pivnichno shidnogo uzberezhzhya Adriatiki Bereg Adriatichnogo morya bilya Grado Avstrijska Riv yera ohoplyuvala priberezhni rajoni prileglih do portovogo mista Triyest sloven Trst Istrijske pivdenne uzberezhzhya Triyestu ye chastinoyu girskoyi sistemi Kras z chislennimi dribnimi priberezhnimi ostrovami napriklad Briuni i teper ye chastinoyu italijskogo municipalitetu Muggiya sloven Milje i na pivdni ye chastinoyu Sloveniyi i Horvatiyi Bereg na pivnich vid Triyestu chastkovo skelyastij i chastkovo pishanij z ostrovom Grado Vin zaraz ye chastinoyu avtonomnogo regionu Italiyi Friuli Veneciya Dzhuliya Uzberezhzhya maye charivnij pejzazh i cilorichnij m yakij klimat Za chasiv Starodavnogo Rimu na comu tereni bulo zasnovano Akuyileyu U Serednovichchi velika chastina uzberezhzhya malo venecijski poselennya U 1382 roci italijskij Triyest buv priyednanij do Gabsburzkoyi monarhiyi yaka kontrolyuvala veliku chastinu vnutrishnih rajoniv a bilshist malih priberezhnih ribalskih selish zalishalisya chastinoyu Venecijskoyi respubliki Triyest peretvorivsya na vazhlivij port i centr torgivli i u 1719 otrimav status vilnogo portu i na dali rozvivavsya yak osnovnij torgovelnij port i centr sudnobuduvannya Gabsburzkoyi Avstriyi U 1815 roci pislya napoleonivskih vijn vsi priberezhni sela stali chastinoyu novoyi Avstrijskoyi imperiyi Zavershennya budivnictva Viden Triyest v 1857 roci ne tilki spriyalo podalshomu rozvitku torgivli mizh dvoma mistami ale j prineslo verhnij klas videnskogo suspilstva do m yakih zim Riv yeri Triyest peretvorivsya na misto kosmopolit jogo vidviduvali hudozhniki muzikanti poeti i pismenniki z usiyeyi Avstrijskoyi imperiyi zgodom Avstro Ugorshini ta inshih chastin Yevropi Najblizhchi priberezhni mista i sela peretvorilisya na ulyubleni miscya vidpochinku dlya bagatih i vidomih U 1850 roci Loshin stala litnoyu rezidenciyu imperatorskoyi sim yi Gabsburgiv a v 1860 roci zamok bulo zaversheno dlya ercgercoga Maksimiliana U 1883 roci plyazh kurortu na ostrovi Briuni bulo stvoreno a v 1904 roci Avstrijskij zhurnal Riv yera Osterreichische Riviera Zeitung bulo vpershe opublikovano v Puli U 1921 pislya Pershoyi svitovoyi vijni Avstrijska Riv yera stala chastinoyu Italiyi i bula vidrizana vid deyakih z svoyih vnutrishnih rajoniv U 1920 h bula sproba vidroditi Avstro Italijsku Riv yeru ale pishnist yiyi rozkvitu znikla Francuzka ta Italijska Riv yeri v zahidnomu Seredzemnomor yi perehopili iniciativu U 1945 r Triyest razom z nevelikoyu dilyankoyu prileglogo uzberezhzhya stav nezalezhnoyu Vilnoyu teritoriyeyu Triyest U 1954 roci Vilna teritoriya bula rozdilena mizh Italiyeyu ta Yugoslaviyeyu Triyesti Grado Sistiana i Muggiya vidijshli do Italiyi InshePid chas Holodnoyi vijni federalna zemlya Karintiya v Avstriyi rozpochala nazivati rajon ozera Verterzeye Avstrijskoyu Riv yeroyu PosilannyaTrieste and its Riviera 6 travnya 2007 u Wayback Machine