Аврорін Євген Миколайович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аврорін.

|портрет= |Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Чоловік= |Дужина=

Аврорін Євген Миколайович
Аврорин Евгений Николаевич
Народився	11 липня 1932(1932-07-11) Ленінград, РСФРР, СРСР
Помер	9 січня 2018(2018-01-09) (85 років) Челябінськ, Росія
Країна	Росія
Діяльність	фізик-теоретик, фізик-ядерник
Alma mater	фізичний факультет МДУ
Галузь	теоретична фізика
Заклад	Російський федеральний ядерний центр у Сарові
Посада	науковий керівник та директор РФЯЦ-ВНДІТФ
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	Забабахін Євгеній Іванович і Литвинов Борис Васильович
Членство	Російська академія наук Академія наук СРСР
Відомий завдяки:	Один з розробників термоядерної бомби
Нагороди
Аврорін Євген Миколайович у Вікісховищі

Євге́н Микола́йович Авро́рін (рос. Аврорин Евгений Николаевич; 11 липня 1932, Ленінград, СРСР — 9 січня 2018, Челябінськ, Росія) — російський радянський вчений, фізик-теоретик. Академік РАН (1992). Герой Соціалістичної Праці (1966).

Біографія

У 1954 році закінчив фізичний факультет Московського державного університету імені М. В. Ломоносова. Після закінчення університету працював в КБ-11 (нині РФЯЦ-ВНІІЕФ), де брав участь у розробці першого радянського двокаскадного термоядерного заряду.

У 1955 р. Є. М. Аврорін був переведений до новоствореного другого радянського збройного ядерного центру — НДІ-1011. Тут повною мірою проявився його талант дослідника і організатора.

У 1957 р. під науковим керівництвом Є. М. Аврорріна був проведений перший вітчизняний фізичний експеримент, що дозволив отримати важливу інформацію про властивості процесів в екстремальних умовах. Ці результати лягли в основу його кандидатської дисертації. Багато напрямів, початі в цьому експерименті, з успіхом були розвинені співробітниками інституту з його участю в наступні роки.

З 1964 р. Є. М. Аврорін працював начальником теоретичного відділу, з 1974 р. — начальником теоретичного відділення, а в 1985 р. був призначений науковим керівником ВНДІТФ. З грудня 1996 по грудень 1998 суміщав посади наукового керівника та директора РФЯЦ-ВНДІТФ.

Нагороди

За досягнуті результати в області створення термоядерного щита в 1961—1962 рр.. група провідних фахівців інституту, серед них був і Є. М. Аврорін, удостоєна Ленінської премії.

З початку 1960-х років Євген Миколайович працює в галузі створення ядерних зарядів для мирних застосувань. У сукупності за ці роботи в 1966 р. він був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці.

За внесок у розвиток і вдосконалення ядерної зброї Е. М. Аврорін нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1956), орденом Леніна (1987) та орденом «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (1999). У 1999 р. він став лауреатом .

Почесний громадянин міста Снєжинська (1997).

Головні напрямки наукової діяльності

• ,
• ядерна фізика,
• лазерна фізика

Громадська діяльність

Член Президіума Російського Пагуоського комітету.

Захоплення

• туризм,
• ,
• садівництво.

Сім'я

Одружений, має сина.

Джерела

• Керівництво РФЯЦ-ВНІІТФ(рос.)
• Велика біографічна енциклопедія [ 24 липня 2016 у Wayback Machine.]
• Аврорін Є. М. на сайті РАН [ 15 червня 2017 у Wayback Machine.]