Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Авра́мівка — село в Україні, у Монастирищенській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на лівому березі річки Конела (притока Гірського Тікичу) за 2 км на північний схід від міста Монастирище та за 10 км від залізничної станції Монастирище. Населення становить 1 916 осіб (2009 р.).
| село Аврамівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Уманський район |
| Громада | Монастирищенська міська громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | середина XVII століття |
| Населення | 1 916 |
| Площа | 5,516 км² |
| Поштовий індекс | 19161 |
| Телефонний код | +380 4746 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°00′11″ пн. ш. 29°49′29″ сх. д. / 49.00306° пн. ш. 29.82472° сх. д.Координати: 49°00′11″ пн. ш. 29°49′29″ сх. д. / 49.00306° пн. ш. 29.82472° сх. д. |
| Водойми | річка Конелка |
| Найближча залізнична станція | Монастирище |
| Відстань до залізничної станції | 10 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Аврамівка, вул. Заводська, 3 |
| Сільський голова | Кузьменко Раїса Іванівна |
| Карта | |
  Аврамівка | |
 Аврамівка | |
| Мапа | |
| | |
Історія
Виникло село в середині 1600-х рр. Про час заснування та походження назви існують дві легенди. Перша стверджує, що її заснував козак Аврам, інша — єврей Абрамовський, який нібито тут поставив корчму, мав заїжджий двір.
З давніх часів поселення складалося з двох частин: суто Аврамівки та Ксьондзівки. Аврамівка — на лівому березі річки Конела, Ксьондзівка — на правому. Ксьондзівка названа так через те, що тут землі належали костьолу (ксьондзу). З 1845 р. вона ще й мала назву Плаксіївка (земля тут була не дуже родюча, а тому наплачешся). В побуті вживають тут ще одну назву - "стояни" (фільтраційні поля колишнього спиртзаводу).
З початку 1700-х рр. поселення належало першому монастирищенському поміщикові польському гетьману Тарновському, потім його вдові княгині Анні, її зятю Ланцкоронському, на початку 1800-х рр. — Леву Федоровичу Кальм-Подоському, потім його сину Леонтію. У 1890-х рр. землями і маєтком заволоділи його зяті Йосиф Родоський (Австрія) та Казимир Сулятицький (П'ятигори). Вони врятували тестя від банкрутства, збудували йому новий маєток, а на території старого маєтку в 1898 р. заснували цукрозавод (тепер тут машинобудівний завод).
У порівнянні з багатьма іншими поселеннями Аврамівка до революції бідною не була. Цьому сприяло існування поряд цукрового заводу, гуральні та те, що тут жили заможні міщани. Цукрозавод почав виробляти продукцію з 1898 р., гуральня реконструйована у спиртзавод з 1885 р. Із середини XIX ст. на території села існувала поміщицька гуральня (в документах — винокурний завод), де виробляли горілку. Була вона під сніпками. Працювало там 15 осіб. Орендував її у Леонтія Кальм-Подоського Хайм Шапіро. Щоб збудувати більш сучасний завод, старий спочатку застрахували, потім спалили. На одержані гроші за страховку збудували новий, наростивши другий поверх уже під бляхою і з сучасним європейським обладнанням. Виробляли високоякісний спирт із зерна по 300 відер за рік. У 1919 р. завод було націоналізовано, але на підставі НЕПу ще деякий час працював під наглядом все того ж Шапіро. Потім його законсервували. Завод почав виробляти наново спирт-сирець з 1928 р., коли відновив виробництво Монастирищенський цукрозавод.
До 1923 р. Аврамівка знаходилася в складі Монастирищенської волості Київської губернії, мала свого старосту та збирача податків. Релігійну громаду очолював священик Георгій Мрочковський.
Радянську владу в селі вперше встановили у квітні 1919 р., обравши Аврамівську раду робітничо-селянських депутатів. Її очолив Онуфрій Бондар, з 1929 р. — Степан Бойко. Через рік (у травні 1920 року) утворили комітет незаможних селян (комнезам), який очолював спочатку Євнух Мельник, пізніше — Тодор Бойко. З 1923 р. існував тут комсомольський осередок, яким керував І. Логвинов.
У 1920-ті рр. значна частина селянських дворів мала свої коні, вози, плуги і культиватори, а більш заможні — свої жниварки та молотильні агрегати.
Після 1926 року тут утворили ще й товариство бурякове, яке об’єднало ті двори, що розпочали сіяти цукрові буряки для заводу.
У 1929 р. бідніша частина селян об'єдналася у колгосп. Колгоспу дали чудернацьку назву — ім. Тсоавіахіму. Правда, її через кілька років замінять на імені Щорса.
Велику шкоду селу нанесли репресії 1937-го року. Заарештували переважно працівників спиртового та цукрового заводів. З 33-х заарештованих було: 8 колгоспників, 13 працівників спиртзаводу, 2 — цукрозаводу, інших — 12. З них розстріляно – 25, зокрема: директора заводу, голову колгоспу, керуючого відділком радгоспу. Всіх інших відправили в табори на 10 років.
На війну в червні-липні 1941 року звідси забрали близько 200 осіб, не повернулися з фронтів 88 воїнів. Окупанти відправили до Німеччини 173 мешканці, розстріляли п'ятьох. Разом з районним центром з фашистської неволі Аврамівку визволяли воїни 42-ї гвардійської стрілецької дивізії 10 березня 1944 р.
У 1958 р. новим стимулом для підвищення рівня господарювання стала передача техніки та механізаторів з МТС до колгоспу.
1959 рік обернувся новою несподіванкою: об'єднали в одне господарство Аврамівку та Летичівку. назвали його іменем Карла Маркса, в селах утворили дільниці №1 та №2, залишивши обидві тракторні бригади самостійними, сівозміни — автономними. В 1973 р. всі чотири села Нове Місто, Аврамівку, Завалля та Летичівку — об'єднали в одне господарство, яке прийняло знову ім'я Карла Маркса. В 1992 р. сільські сходки Аврамівки та Летичівки вирішили від'єднатися від Нового Міста і знову почати господарювати самостійно.
Добра команда керівників забезпечила і добрі справи в господарюванні вже в умовах жорсткої економічної кризи в країні і у районі. За 3-4 роки тут збудували критий тік, пилораму, дві комори, реконструювали свиноматочник, телятник та інші виробничі приміщення. Придбали 5 тракторів, буряконавантажувач, буряковий збиральний комплекс, 5 автомобілів, 5 сівалок, гноєтранспортер, лущильник, насоси.
У зв'язку з т. з. боротьбою проти алкоголізму, у 1986 р. зупинили роботу спиртзаводу. Підприємство перетворили в Монастирищенський хімфармзавод у складі Дарницького хіміко-фармацевтичного підприємства з випуску готових лікарських засобів. За ці роки підприємство (з 1994 р. воно стало акціонерним товариством) пройшло шлях від виготовлення автомобільних аптечок, розфасовки готових ліків, випуску вітамінних пакетів для худоби до сучасних лікарських препаратів 46 видів.
Колишня воловня (тепер комора) звертає увагу своєрідною архітектурою фасаду. Знаходиться над ставком праворуч від мосту, якщо їхати з Монастирища.
Відомі люди
- Бевз Роман Миколайович (1981-2014) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Нищик Руслан Петрович (1991-2015) — молодший сержант Збройних сил України, загинув при боях за Дебальцеве.
Галерея
-
![image]()
Вулиця Центральна -
![image]()
Дитсадок і сільрада -
![image]()
Школа -
![image]()
Будинок культури -
![image]()
Магазин -
![image]()
Відділення "Нової пошти" -
![image]()
Колишня воловня -
![image]()
Ставок на річці Конела -
![image]()
Пам'ятний знак жертвам Голодомору
Джерела
- Нариси з історії поселень Монастирищенського району Черкаської області/ І. І. Волошенко. - Монастирище : [б.в.], 2003. - 464 с.
Див. також
Посилання
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 14 листопада 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avra mivka selo v Ukrayini u Monastirishenskij miskij gromadi Umanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Roztashovane na livomu berezi richki Konela pritoka Girskogo Tikichu za 2 km na pivnichnij shid vid mista Monastirishe ta za 10 km vid zaliznichnoyi stanciyi Monastirishe Naselennya stanovit 1 916 osib 2009 r selo AvramivkaKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Umanskij rajonGromada Monastirishenska miska gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane seredina XVII stolittyaNaselennya 1 916Plosha 5 516 km Poshtovij indeks 19161Telefonnij kod 380 4746Geografichni daniGeografichni koordinati 49 00 11 pn sh 29 49 29 sh d 49 00306 pn sh 29 82472 sh d 49 00306 29 82472 Koordinati 49 00 11 pn sh 29 49 29 sh d 49 00306 pn sh 29 82472 sh d 49 00306 29 82472Vodojmi richka KonelkaNajblizhcha zaliznichna stanciya MonastirisheVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 10 kmMisceva vladaAdresa radi s Avramivka vul Zavodska 3Silskij golova Kuzmenko Rayisa IvanivnaKartaAvramivkaAvramivkaMapa Avramivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Avramivka IstoriyaViniklo selo v seredini 1600 h rr Pro chas zasnuvannya ta pohodzhennya nazvi isnuyut dvi legendi Persha stverdzhuye sho yiyi zasnuvav kozak Avram insha yevrej Abramovskij yakij nibito tut postaviv korchmu mav zayizhdzhij dvir Z davnih chasiv poselennya skladalosya z dvoh chastin suto Avramivki ta Ksondzivki Avramivka na livomu berezi richki Konela Ksondzivka na pravomu Ksondzivka nazvana tak cherez te sho tut zemli nalezhali kostolu ksondzu Z 1845 r vona she j mala nazvu Plaksiyivka zemlya tut bula ne duzhe rodyucha a tomu naplacheshsya V pobuti vzhivayut tut she odnu nazvu stoyani filtracijni polya kolishnogo spirtzavodu Z pochatku 1700 h rr poselennya nalezhalo pershomu monastirishenskomu pomishikovi polskomu getmanu Tarnovskomu potim jogo vdovi knyagini Anni yiyi zyatyu Lanckoronskomu na pochatku 1800 h rr Levu Fedorovichu Kalm Podoskomu potim jogo sinu Leontiyu U 1890 h rr zemlyami i mayetkom zavolodili jogo zyati Josif Rodoskij Avstriya ta Kazimir Sulyatickij P yatigori Voni vryatuvali testya vid bankrutstva zbuduvali jomu novij mayetok a na teritoriyi starogo mayetku v 1898 r zasnuvali cukrozavod teper tut mashinobudivnij zavod U porivnyanni z bagatma inshimi poselennyami Avramivka do revolyuciyi bidnoyu ne bula Comu spriyalo isnuvannya poryad cukrovogo zavodu guralni ta te sho tut zhili zamozhni mishani Cukrozavod pochav viroblyati produkciyu z 1898 r guralnya rekonstrujovana u spirtzavod z 1885 r Iz seredini XIX st na teritoriyi sela isnuvala pomishicka guralnya v dokumentah vinokurnij zavod de viroblyali gorilku Bula vona pid snipkami Pracyuvalo tam 15 osib Orenduvav yiyi u Leontiya Kalm Podoskogo Hajm Shapiro Shob zbuduvati bilsh suchasnij zavod starij spochatku zastrahuvali potim spalili Na oderzhani groshi za strahovku zbuduvali novij narostivshi drugij poverh uzhe pid blyahoyu i z suchasnim yevropejskim obladnannyam Viroblyali visokoyakisnij spirt iz zerna po 300 vider za rik U 1919 r zavod bulo nacionalizovano ale na pidstavi NEPu she deyakij chas pracyuvav pid naglyadom vse togo zh Shapiro Potim jogo zakonservuvali Zavod pochav viroblyati nanovo spirt sirec z 1928 r koli vidnoviv virobnictvo Monastirishenskij cukrozavod Do 1923 r Avramivka znahodilasya v skladi Monastirishenskoyi volosti Kiyivskoyi guberniyi mala svogo starostu ta zbiracha podatkiv Religijnu gromadu ocholyuvav svyashenik Georgij Mrochkovskij Radyansku vladu v seli vpershe vstanovili u kvitni 1919 r obravshi Avramivsku radu robitnicho selyanskih deputativ Yiyi ocholiv Onufrij Bondar z 1929 r Stepan Bojko Cherez rik u travni 1920 roku utvorili komitet nezamozhnih selyan komnezam yakij ocholyuvav spochatku Yevnuh Melnik piznishe Todor Bojko Z 1923 r isnuvav tut komsomolskij oseredok yakim keruvav I Logvinov U 1920 ti rr znachna chastina selyanskih dvoriv mala svoyi koni vozi plugi i kultivatori a bilsh zamozhni svoyi zhnivarki ta molotilni agregati Pislya 1926 roku tut utvorili she j tovaristvo buryakove yake ob yednalo ti dvori sho rozpochali siyati cukrovi buryaki dlya zavodu U 1929 r bidnisha chastina selyan ob yednalasya u kolgosp Kolgospu dali chudernacku nazvu im Tsoaviahimu Pravda yiyi cherez kilka rokiv zaminyat na imeni Shorsa Veliku shkodu selu nanesli represiyi 1937 go roku Zaareshtuvali perevazhno pracivnikiv spirtovogo ta cukrovogo zavodiv Z 33 h zaareshtovanih bulo 8 kolgospnikiv 13 pracivnikiv spirtzavodu 2 cukrozavodu inshih 12 Z nih rozstrilyano 25 zokrema direktora zavodu golovu kolgospu keruyuchogo viddilkom radgospu Vsih inshih vidpravili v tabori na 10 rokiv Na vijnu v chervni lipni 1941 roku zvidsi zabrali blizko 200 osib ne povernulisya z frontiv 88 voyiniv Okupanti vidpravili do Nimechchini 173 meshkanci rozstrilyali p yatoh Razom z rajonnim centrom z fashistskoyi nevoli Avramivku vizvolyali voyini 42 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 10 bereznya 1944 r U 1958 r novim stimulom dlya pidvishennya rivnya gospodaryuvannya stala peredacha tehniki ta mehanizatoriv z MTS do kolgospu 1959 rik obernuvsya novoyu nespodivankoyu ob yednali v odne gospodarstvo Avramivku ta Letichivku nazvali jogo imenem Karla Marksa v selah utvorili dilnici 1 ta 2 zalishivshi obidvi traktorni brigadi samostijnimi sivozmini avtonomnimi V 1973 r vsi chotiri sela Nove Misto Avramivku Zavallya ta Letichivku ob yednali v odne gospodarstvo yake prijnyalo znovu im ya Karla Marksa V 1992 r silski shodki Avramivki ta Letichivki virishili vid yednatisya vid Novogo Mista i znovu pochati gospodaryuvati samostijno Dobra komanda kerivnikiv zabezpechila i dobri spravi v gospodaryuvanni vzhe v umovah zhorstkoyi ekonomichnoyi krizi v krayini i u rajoni Za 3 4 roki tut zbuduvali kritij tik piloramu dvi komori rekonstruyuvali svinomatochnik telyatnik ta inshi virobnichi primishennya Pridbali 5 traktoriv buryakonavantazhuvach buryakovij zbiralnij kompleks 5 avtomobiliv 5 sivalok gnoyetransporter lushilnik nasosi U zv yazku z t z borotboyu proti alkogolizmu u 1986 r zupinili robotu spirtzavodu Pidpriyemstvo peretvorili v Monastirishenskij himfarmzavod u skladi Darnickogo himiko farmacevtichnogo pidpriyemstva z vipusku gotovih likarskih zasobiv Za ci roki pidpriyemstvo z 1994 r vono stalo akcionernim tovaristvom projshlo shlyah vid vigotovlennya avtomobilnih aptechok rozfasovki gotovih likiv vipusku vitaminnih paketiv dlya hudobi do suchasnih likarskih preparativ 46 vidiv Kolishnya volovnya teper komora zvertaye uvagu svoyeridnoyu arhitekturoyu fasadu Znahoditsya nad stavkom pravoruch vid mostu yaksho yihati z Monastirisha Vidomi lyudiBevz Roman Mikolajovich 1981 2014 major Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Nishik Ruslan Petrovich 1991 2015 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini zaginuv pri boyah za Debalceve GalereyaVulicya Centralna Ditsadok i silrada Shkola Budinok kulturi Magazin Viddilennya Novoyi poshti Kolishnya volovnya Stavok na richci Konela Pam yatnij znak zhertvam GolodomoruDzherelaNarisi z istoriyi poselen Monastirishenskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti I I Voloshenko Monastirishe b v 2003 464 s Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast PosilannyaPrimitki Arhiv originalu za 10 chervnya 2015 Procitovano 14 listopada 2013 Avramivka u sestrinskih VikiproyektahPortal Cherkashina Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Proyekt Cherkashina Avramivka u Vikishovishi