Петро́ Мики́тович Авра́менко (нар. 2 (15) липня 1915, с. Підставки, нині Липоводолинського району Сумської області — 5 січня 2003, Москва) — учасник Німецько-радянської війни (командир 3-го мотострілецького батальйону 45-й механізованої бригади 5-го Дніпровського механізованого корпусу 6-ї танкової армії 2-го Українського фронту, гвардії майор), Герой Радянського Союзу (1945), полковник.
Авраменко Петро Микитович | |
---|---|
Народження | 15 липня 1915 Підставки, Липоводолинський район, Україна |
Смерть | 5 січня 2003 (87 років) Москва, Росія |
Поховання | Ніколо-Архангельський цвинтар |
Країна | Російська імперія СРСР |
Звання | полковник і капітан |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Довоєнне життя
Народився в бідній селянській сім'ї. Закінчив сім класів Подолянської середньої школи, 1935 — Маловисторопський сільськогосподарський технікум. Працював дільничним агрономом в Липоводолинській МТС.
У 1937—1940 роках проходив військову службу в лавах Червоної армії. Закінчив курси молодших політруків (1940). 1941 став членом ВКП(б).
Війна
Учасник Другої світової війни. Був політпрацівником, згодом командиром батальйону, заступником командира бригади. Воював на Західному, Південно-Західному, 2-му Українському, Забайкальскому фронтах. Був поранений і контужений.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за успішне виконання завдань командування, вміле керівництво батальйоном, особисту мужність і відвагу, проявлені в боях у період Яссько-Кишинівської операції, гвардії майору Авраменку надано звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» (№ 4777).
31 серпня 1944 року мотострілецький батальйон під командуванням Авраменка разом з іншими частинами та з'єднаннями вступив у столицю Румунії — Бухарест. Воював на території Угорщини, Чехословаччини, брав участь у вигнані німецьких окупантів з Праги.
24 червня 1945 року Авраменко брав участь у Параді Перемоги у Москві.
Повоєнне життя
Після закінчення війни продовжував службу в армії.
Від 1975 року — полковник у відставці. Жив у Москві. Працював у сфері комунально-побутового обслуговування, був директором готелю. Неодноразово обирався депутатом Куйбишевської та Сокольницької районних рад. Від серпня 1981 — на заслуженому відпочинку.
Помер 5 січня 2003 року. Поховано в Москві на Ніколо-Архангельському кладовищі.
Нагороди
- Орден Леніна.
- Орден Червоного Прапора.
- Орден Вітчизняної війни першого ступеня.
- Три ордени Червоної Зірки.
- Медалі.[]
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Avramenko Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Avramenko Petro Petro Miki tovich Avra menko nar 2 15 lipnya 1915 19150715 s Pidstavki nini Lipovodolinskogo rajonu Sumskoyi oblasti 5 sichnya 2003 Moskva uchasnik Nimecko radyanskoyi vijni komandir 3 go motostrileckogo bataljonu 45 j mehanizovanoyi brigadi 5 go Dniprovskogo mehanizovanogo korpusu 6 yi tankovoyi armiyi 2 go Ukrayinskogo frontu gvardiyi major Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 polkovnik Avramenko Petro MikitovichNarodzhennya 15 lipnya 1915 1915 07 15 Pidstavki Lipovodolinskij rajon UkrayinaSmert 5 sichnya 2003 2003 01 05 87 rokiv Moskva RosiyaPohovannya Nikolo Arhangelskij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRZvannya polkovnik i kapitanVijni bitvi nimecko radyanska vijnaNagorodiZhittyepisDovoyenne zhittya Narodivsya v bidnij selyanskij sim yi Zakinchiv sim klasiv Podolyanskoyi serednoyi shkoli 1935 Malovistoropskij silskogospodarskij tehnikum Pracyuvav dilnichnim agronomom v Lipovodolinskij MTS U 1937 1940 rokah prohodiv vijskovu sluzhbu v lavah Chervonoyi armiyi Zakinchiv kursi molodshih politrukiv 1940 1941 stav chlenom VKP b Vijna Uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Buv politpracivnikom zgodom komandirom bataljonu zastupnikom komandira brigadi Voyuvav na Zahidnomu Pivdenno Zahidnomu 2 mu Ukrayinskomu Zabajkalskomu frontah Buv poranenij i kontuzhenij Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 24 bereznya 1945 roku za uspishne vikonannya zavdan komanduvannya vmile kerivnictvo bataljonom osobistu muzhnist i vidvagu proyavleni v boyah u period Yassko Kishinivskoyi operaciyi gvardiyi majoru Avramenku nadano zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina ta medali Zolota Zirka 4777 31 serpnya 1944 roku motostrileckij bataljon pid komanduvannyam Avramenka razom z inshimi chastinami ta z yednannyami vstupiv u stolicyu Rumuniyi Buharest Voyuvav na teritoriyi Ugorshini Chehoslovachchini brav uchast u vignani nimeckih okupantiv z Pragi 24 chervnya 1945 roku Avramenko brav uchast u Paradi Peremogi u Moskvi Povoyenne zhittya Pislya zakinchennya vijni prodovzhuvav sluzhbu v armiyi Vid 1975 roku polkovnik u vidstavci Zhiv u Moskvi Pracyuvav u sferi komunalno pobutovogo obslugovuvannya buv direktorom gotelyu Neodnorazovo obiravsya deputatom Kujbishevskoyi ta Sokolnickoyi rajonnih rad Vid serpnya 1981 na zasluzhenomu vidpochinku Pomer 5 sichnya 2003 roku Pohovano v Moskvi na Nikolo Arhangelskomu kladovishi NagorodiOrden Lenina Orden Chervonogo Prapora Orden Vitchiznyanoyi vijni pershogo stupenya Tri ordeni Chervonoyi Zirki Medali yaki Posilannya