Август Еміль Фильдорф (пол. August Emil Fieldorf; 20 березня 1895 року, Краків — 24 лютого 1953 року, Варшава) — бригадний генерал Війська Польського.
Август Фільдорф | |
---|---|
Народження | 20 березня 1895[1][2] Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина[1] |
Смерть | 24 лютого 1953[1][2] (57 років) Варшава, Польська Народна Республіка[1] повішення |
Поховання | Військові Повонзки |
Країна | Республіка Польща |
Член | Морська та колоніальна ліга |
Звання | лейтенант-полковник, полковник і бригадний генерал |
Війни / битви | Перша світова війна і Друга світова війна |
Нагороди | |
Август Фільдорф у Вікісховищі |
Освіта
Закінчив школу св. Миколая в Кракові, а потім чоловічу семінарію. У 1910 році вступив в Стрілецьку спілку, в 1912 році став її повноправним членом. Закінчив унтер-офіцерські курси.
Учасник Першої світової війни
6 серпня 1914 пішов добровольцем в Польські легіони, служив на російському фронті в якості заступника командира піхотного взводу. З 1916 — фельдфебель, в 1917 навчався в офіцерській школі. Після «присяжного кризи» (відмови польських легіонерів принести присягу на вірність імператорів Німеччини і Австро-Угорщини) був спрямований на італійський фронт у складі австрійської армії. Покинувши службу, з серпня 1918 року працював у складі Польської військової організації в Кракові.
Офіцер Війська Польського
З листопада 1918 — в лавах Війська Польського, командир взводу, з березня 1919 — командир роти. У 1919-1920 брав участь у Віленській кампанії, потім в радянсько-польській війні, брав участь у занятті Динабурга, Житомира, в поході на Київ, в Білостоцькій битві.
Після війни залишався на дійсній службі, з 1928 — майор, командир батальйону у 1-му піхотному полку Легіонів. З 1935 — командир батальйону «Тракай» у складі полку прикордонної охорони «Вільно». Незадовго до початку Другої світової війни призначений командиром 51-го піхотного полку імені Джузеппе Гарібальді, розквартированого в Брезанах. Під час вересневої кампанії 1939 року на чолі свого полку в складі 12-ї піхотної дивізії брав участь у битві під Ілзою, після розгрому полку в цивільному одязі дістався до Кракова.
Після поразки Польщі перебрався у Францію (де закінчив штабні курси і в травні 1940 проведений в полковники), потім у Великій Британії для продовження боротьби проти німців.
Офіцер Армії Крайової
У липні 1940 став емісаром польського емігрантського уряду в країні, у вересні 1940 прибув до Варшави. У 1942 — комендант району Армії Крайової (АК) № 2 «Білосток», з осені 1942 — комендант «Кедива» (управління диверсійної служби) головного командування АК. Віддав наказ про ліквідацію бригадефюрера СС Франца Кутчери. З лютого по липень 1944 — комендант законспірованої організації «Не» («Незалежність»), яка повинна була діяти після заняття території Польщі радянськими військами. З 28 вересня 1944 — генерал бригади. З жовтня 1944 по січень 1945 — заступник командувача АК генерала Леопольда Окуліцького, потім заступник коменданта «Не». Псевдонім — «Ніль».
Переслідування і загибель
7 березня 1945 року заарештований, але його особа встановлена не була. Вивезений до СРСР, де під чужим ім'ям перебував в ув'язненні до 1947 року, коли повернувся в Польщу. Жив під вигаданим ім'ям в Бяла-Підлясці, Варшаві, Кракові, Лодзі, у підпільній діяльності не брав участі. Намагався легалізуватися під своїм справжнім прізвищем, але в листопаді 1950 року був заарештований управлінням безпеки. Звинувачений у дачі наказів на ліквідацію радянських партизанів. Незважаючи на тортури, не визнав себе винним і відмовився співпрацювати зі слідством. 16 квітня 1952 року засуджений до смертної кари воєводським судом Варшави (звинувачення висунула сумнозвісна прокурор Гелена Воліньська-Брус). Страчений 24 лютого 1953 р.
У 1958 році Генеральна прокуратура припинила справу у його відношення за відсутністю доказів вини. У березні 1989 року реабілітований зі зміненою формулюванням — у зв'язку з відсутністю вини.
Пам'ять про генерала
У 1972 на його символічній могилі був поставлений пам'ятник. У 2008 Сейм Польщі прийняв резолюцію в пам'ять 55-річчя з дня загибелі генерала Фільдорфа. У 2009 на екрани вийшов фільм «Генерал Ніль», а міністр національної оборони присвоїв ім'я генерала Фільдорфа підрозділу спецназу. 26 вересня 2010 року у Варшаві було відкрито пам'ятник генералу.
Нагороди
Нагороджений орденом Білого Орла (2006; посмертно), Срібним та Золотим хрестами Військового ордена «Віртуті Мілітарі», Хрестом Незалежності, Кавалерським хрестом ордена Відродження Польщі, Хрестом Хоробрих (чотири рази).
Див. також
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118999435 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
Література
- Stanisław Marat, Jacek Snopkiewicz, Zbrodnia. Sprawa generała Fieldorfa-Nila, Wydawnictwo Alfa, Warszawa 1989.
- Tadeusz Kryska-Karski i Stanisław Żurakowski, Generałowie Polski Niepodległej, Editions Spotkania, Warszawa 1991, wyd. II uzup. i poprawione, s. 91.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avgust Emil Fildorf pol August Emil Fieldorf 20 bereznya 1895 roku Krakiv 24 lyutogo 1953 roku Varshava brigadnij general Vijska Polskogo Avgust FildorfNarodzhennya20 bereznya 1895 1895 03 20 1 2 Krakiv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro Ugorshina 1 Smert24 lyutogo 1953 1953 02 24 1 2 57 rokiv Varshava Polska Narodna Respublika 1 povishennyaPohovannyaVijskovi PovonzkiKrayina Respublika PolshaChlenMorska ta kolonialna ligaZvannyalejtenant polkovnik polkovnik i brigadnij generalVijni bitviPersha svitova vijna i Druga svitova vijnaNagorodiBadge For faithful service d serpen 1916 d Avgust Fildorf u VikishovishiOsvitaZakinchiv shkolu sv Mikolaya v Krakovi a potim cholovichu seminariyu U 1910 roci vstupiv v Strilecku spilku v 1912 roci stav yiyi povnopravnim chlenom Zakinchiv unter oficerski kursi Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni6 serpnya 1914 pishov dobrovolcem v Polski legioni sluzhiv na rosijskomu fronti v yakosti zastupnika komandira pihotnogo vzvodu Z 1916 feldfebel v 1917 navchavsya v oficerskij shkoli Pislya prisyazhnogo krizi vidmovi polskih legioneriv prinesti prisyagu na virnist imperatoriv Nimechchini i Avstro Ugorshini buv spryamovanij na italijskij front u skladi avstrijskoyi armiyi Pokinuvshi sluzhbu z serpnya 1918 roku pracyuvav u skladi Polskoyi vijskovoyi organizaciyi v Krakovi Oficer Vijska PolskogoZ listopada 1918 v lavah Vijska Polskogo komandir vzvodu z bereznya 1919 komandir roti U 1919 1920 brav uchast u Vilenskij kampaniyi potim v radyansko polskij vijni brav uchast u zanyatti Dinaburga Zhitomira v pohodi na Kiyiv v Bilostockij bitvi Pislya vijni zalishavsya na dijsnij sluzhbi z 1928 major komandir bataljonu u 1 mu pihotnomu polku Legioniv Z 1935 komandir bataljonu Trakaj u skladi polku prikordonnoyi ohoroni Vilno Nezadovgo do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni priznachenij komandirom 51 go pihotnogo polku imeni Dzhuzeppe Garibaldi rozkvartirovanogo v Brezanah Pid chas veresnevoyi kampaniyi 1939 roku na choli svogo polku v skladi 12 yi pihotnoyi diviziyi brav uchast u bitvi pid Ilzoyu pislya rozgromu polku v civilnomu odyazi distavsya do Krakova Pislya porazki Polshi perebravsya u Franciyu de zakinchiv shtabni kursi i v travni 1940 provedenij v polkovniki potim u Velikij Britaniyi dlya prodovzhennya borotbi proti nimciv Oficer Armiyi KrajovoyiU lipni 1940 stav emisarom polskogo emigrantskogo uryadu v krayini u veresni 1940 pribuv do Varshavi U 1942 komendant rajonu Armiyi Krajovoyi AK 2 Bilostok z oseni 1942 komendant Kediva upravlinnya diversijnoyi sluzhbi golovnogo komanduvannya AK Viddav nakaz pro likvidaciyu brigadefyurera SS Franca Kutcheri Z lyutogo po lipen 1944 komendant zakonspirovanoyi organizaciyi Ne Nezalezhnist yaka povinna bula diyati pislya zanyattya teritoriyi Polshi radyanskimi vijskami Z 28 veresnya 1944 general brigadi Z zhovtnya 1944 po sichen 1945 zastupnik komanduvacha AK generala Leopolda Okulickogo potim zastupnik komendanta Ne Psevdonim Nil Peresliduvannya i zagibel7 bereznya 1945 roku zaareshtovanij ale jogo osoba vstanovlena ne bula Vivezenij do SRSR de pid chuzhim im yam perebuvav v uv yaznenni do 1947 roku koli povernuvsya v Polshu Zhiv pid vigadanim im yam v Byala Pidlyasci Varshavi Krakovi Lodzi u pidpilnij diyalnosti ne brav uchasti Namagavsya legalizuvatisya pid svoyim spravzhnim prizvishem ale v listopadi 1950 roku buv zaareshtovanij upravlinnyam bezpeki Zvinuvachenij u dachi nakaziv na likvidaciyu radyanskih partizaniv Nezvazhayuchi na torturi ne viznav sebe vinnim i vidmovivsya spivpracyuvati zi slidstvom 16 kvitnya 1952 roku zasudzhenij do smertnoyi kari voyevodskim sudom Varshavi zvinuvachennya visunula sumnozvisna prokuror Gelena Volinska Brus Strachenij 24 lyutogo 1953 r U 1958 roci Generalna prokuratura pripinila spravu u jogo vidnoshennya za vidsutnistyu dokaziv vini U berezni 1989 roku reabilitovanij zi zminenoyu formulyuvannyam u zv yazku z vidsutnistyu vini Pam yat pro generalaU 1972 na jogo simvolichnij mogili buv postavlenij pam yatnik U 2008 Sejm Polshi prijnyav rezolyuciyu v pam yat 55 richchya z dnya zagibeli generala Fildorfa U 2009 na ekrani vijshov film General Nil a ministr nacionalnoyi oboroni prisvoyiv im ya generala Fildorfa pidrozdilu specnazu 26 veresnya 2010 roku u Varshavi bulo vidkrito pam yatnik generalu NagorodiNagorodzhenij ordenom Bilogo Orla 2006 posmertno Sribnim ta Zolotim hrestami Vijskovogo ordena Virtuti Militari Hrestom Nezalezhnosti Kavalerskim hrestom ordena Vidrodzhennya Polshi Hrestom Horobrih chotiri razi Div takozhMuzej Armiyi KrajovoyiPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118999435 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943LiteraturaStanislaw Marat Jacek Snopkiewicz Zbrodnia Sprawa generala Fieldorfa Nila Wydawnictwo Alfa Warszawa 1989 Tadeusz Kryska Karski i Stanislaw Zurakowski Generalowie Polski Niepodleglej Editions Spotkania Warszawa 1991 wyd II uzup i poprawione s 91