Абрахам Фабер (*Abraham de Fabert, 11 жовтня 1599 — 17 травня 1662) — французький військовий діяч, інженер часів короля Людовика XIV.Маршал Франції
Абрахам Фабер | |
---|---|
фр. Abraham de Fabert d'Esternay | |
Псевдо | Abraham de Fabert |
Народився | 11 жовтня 1599[1][2] Мец, Франція |
Помер | 17 травня 1662[1][2][3] (62 роки) Седан ·пневмонія |
Країна | Франція |
Діяльність | військовий очільник |
Знання мов | французька[1] |
Учасник | Тридцятирічна війна |
Титул | маркіз |
Військове звання | маршал |
Конфесія | католицтво |
Батько | Абрахам Фабер |
Мати | d[3] |
Діти | d[3] і d[3] |
Нагороди | |
|
Життєпис
Походив зі шляхетської родини. Син Абрахама Фабера, якого посвяченого у лицарі особисто королем Генріхом IV Бурбоном. Обрав для себе військову кар'єру. У 1613 році при підтримці Жан-Луї Ногаре, герцога д'Епернона, записується до гвардії. У 1618 році переводиться до П'ємонтського полку. Вперше відзначився у 1621 році при облозі фортеці Сен-Жан-д'Анжелі, потім у 1627 році під час облоги Ла-Рошелі у званні майора Рамбурського полку, а у 1630 році — при здобуті фортеці Ексіллес.
У 1629 році під час Війни за мантуанську спадщину завдав поразки при Чівасі князю Томасу Савойському. Незабаром отримує звання капітана королівської гвардії. У 1631 році стає полковником.
Під час війни з Лотарингією звитяжив при Муаянвіку у 1631 році, Трирі у 1632 році, Ла-Моті у 1634 році. Того ж року як військовий інженер прибув до Тьйонвіля, але був там заарештований. Втім після втручання короля Людовика XIII звільнений.
Гарно проявив себе як інженер під час облог Авена та Мобежа у 1637 році. У 1640 році звитяжив під час облоги Аррасу, а у 1641 році у битві при Марфі, неподалік від Седану. У 1642 році бере участь у війні з Іспанії, зокрема в облозі міст Перпіньян та Колліур. Тоді ж призначається губернатором Седану.
Під час Фронди зберіг вірність королю. У 1651 році отримує звання генерал-лейтенанта. У 1654 році сприяв перемозі при Стене. Тоді ж вперше застосував при облозі фортеці паралелі й траншеї. У 1658 році за свої успіхи стає маршалом та маркізом де Етерне.
Помер під час свого губернаторства у Седані 17 травня 1662 року від запалення легенів. Справу як військового-інженера новатора продовжив Себаст'єн ле Претр де Вобан.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Джерела
- L. Dussieux: Les Grands Genereaux de Louis XIV., Libraire Victor Lecoffre, Paris 1888.
- Le maréchal Fabert (Le soldat, le réformateur, l'homme), Desclée de Brouwer, 1933.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Faber Abraham Faber Abraham de Fabert 11 zhovtnya 1599 17 travnya 1662 francuzkij vijskovij diyach inzhener chasiv korolya Lyudovika XIV Marshal FranciyiAbraham Faberfr Abraham de Fabert d EsternayPsevdoAbraham de FabertNarodivsya11 zhovtnya 1599 1599 10 11 1 2 Mec FranciyaPomer17 travnya 1662 1662 05 17 1 2 3 62 roki Sedan pnevmoniyaKrayina FranciyaDiyalnistvijskovij ochilnikZnannya movfrancuzka 1 UchasnikTridcyatirichna vijnaTitulmarkizVijskove zvannyamarshalKonfesiyakatolictvoBatkoAbraham FaberMatid 3 Ditid 3 i d 3 Nagorodimarshal Franciyi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv zi shlyahetskoyi rodini Sin Abrahama Fabera yakogo posvyachenogo u licari osobisto korolem Genrihom IV Burbonom Obrav dlya sebe vijskovu kar yeru U 1613 roci pri pidtrimci Zhan Luyi Nogare gercoga d Epernona zapisuyetsya do gvardiyi U 1618 roci perevoditsya do P yemontskogo polku Vpershe vidznachivsya u 1621 roci pri oblozi forteci Sen Zhan d Anzheli potim u 1627 roci pid chas oblogi La Rosheli u zvanni majora Ramburskogo polku a u 1630 roci pri zdobuti forteci Eksilles U 1629 roci pid chas Vijni za mantuansku spadshinu zavdav porazki pri Chivasi knyazyu Tomasu Savojskomu Nezabarom otrimuye zvannya kapitana korolivskoyi gvardiyi U 1631 roci staye polkovnikom Pid chas vijni z Lotaringiyeyu zvityazhiv pri Muayanviku u 1631 roci Triri u 1632 roci La Moti u 1634 roci Togo zh roku yak vijskovij inzhener pribuv do Tjonvilya ale buv tam zaareshtovanij Vtim pislya vtruchannya korolya Lyudovika XIII zvilnenij Garno proyaviv sebe yak inzhener pid chas oblog Avena ta Mobezha u 1637 roci U 1640 roci zvityazhiv pid chas oblogi Arrasu a u 1641 roci u bitvi pri Marfi nepodalik vid Sedanu U 1642 roci bere uchast u vijni z Ispaniyi zokrema v oblozi mist Perpinyan ta Kolliur Todi zh priznachayetsya gubernatorom Sedanu Pid chas Frondi zberig virnist korolyu U 1651 roci otrimuye zvannya general lejtenanta U 1654 roci spriyav peremozi pri Stene Todi zh vpershe zastosuvav pri oblozi forteci paraleli j transheyi U 1658 roci za svoyi uspihi staye marshalom ta markizom de Eterne Pomer pid chas svogo gubernatorstva u Sedani 17 travnya 1662 roku vid zapalennya legeniv Spravu yak vijskovogo inzhenera novatora prodovzhiv Sebast yen le Pretr de Voban PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326DzherelaL Dussieux Les Grands Genereaux de Louis XIV Libraire Victor Lecoffre Paris 1888 Le marechal Fabert Le soldat le reformateur l homme Desclee de Brouwer 1933