Сергій Гянджумович Абраамян | |
---|---|
Սերգեյ Գյանջումի Աբրահամյան | |
Народився | 14 лютого 1925[1] Тумі, Автономна область Нагірного Карабаху, Азербайджанська РСР, Закавказька РФСР, СРСР[1] |
Помер | 30 березня 2005 (80 років) Єреван, Вірменія |
Країна | СРСР Вірменія |
Національність | вірмени[2][1] |
Діяльність | мовознавець |
Alma mater | Єреванський державний університет (1953) |
Галузь | мовознавство |
Заклад | d[2] Q20516386? d d Вірменський державний педагогічний університет d |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d][2][1] (1966) |
Членство | Академія наук Вірменської РСР |
Партія | ВКП(б)[2] |
Війна | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Сергій Гянджумович Абраамян (вірм. Սերգեյ Գյանջումի Աբրահամյան; 14 лютого 1925, Тумі — 30 березня 2005) — вірменський мовознавець, педагог, доктор філологічних наук (з 1966 року), професор (з 1970 року), академік Національної академії наук Республіки Вірменії (з 1996 року).
Біографія
Народився 14 лютого 1925 року в селі Тумі (нині Гадрутського району Нагірно-Карабахської Республіки). З 1942 по 1944 рік брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни 1 ступеня. 1950 року закінчив Єреванський державний університет.
У 1953–1959 роках старший науковий співробітник, у 1959–1992 роках — завідувач відділом Інституту мови імені Р. Ачаряна НАН Республіки Вірменії. Одночасно у 1967–1970 роках завідувач відділом Науково-дослідного інституту педагогічних наук.
У 1953–1958 роках викладав у Ленінаканському, у 1970–1971 роках у Кіроваканському, у 1972–1992 роках у Вірменському державному імені Х. Абовяна педагогічних інститутах. З 1992 року був керівником групи в Інституті мови імені Р. Ачаряна НАН Республіки Вірменії.
Був нагороджений медаллю імені Х. Абовяна. У 2001 році його іменем була названа середня школа у рідному селі. Помер 30 березня 2005 року.
Наукова діяльність
Основні праці присвячені структурі сучасної вірменської мови, стилістики, лексикографії, методології вивчення мови, систематизації вірменської мови, питань мовотворення, мовної політики, вивчення мови. Автор вузівських і шкільних підручників і навчальних посібників
Примітки
- Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 1.
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
Джерела
- Національна академія наук Вірменії [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Batko Posada Diti Mati Druzhina Sergij Gyandzhumovich AbraamyanՍերգեյ Գյանջումի ԱբրահամյանNarodivsya14 lyutogo 1925 1925 02 14 1 Tumi Avtonomna oblast Nagirnogo Karabahu Azerbajdzhanska RSR Zakavkazka RFSR SRSR 1 Pomer30 bereznya 2005 2005 03 30 80 rokiv Yerevan VirmeniyaKrayina SRSR VirmeniyaNacionalnistvirmeni 2 1 DiyalnistmovoznavecAlma materYerevanskij derzhavnij universitet 1953 GaluzmovoznavstvoZakladd 2 Q20516386 d d Virmenskij derzhavnij pedagogichnij universitet dVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor filologichnih nauk d 2 1 1966 ChlenstvoAkademiya nauk Virmenskoyi RSRPartiyaVKP b 2 Vijnanimecko radyanska vijnaNagorodi Sergij Gyandzhumovich Abraamyan virm Սերգեյ Գյանջումի Աբրահամյան 14 lyutogo 1925 Tumi 30 bereznya 2005 virmenskij movoznavec pedagog doktor filologichnih nauk z 1966 roku profesor z 1970 roku akademik Nacionalnoyi akademiyi nauk Respubliki Virmeniyi z 1996 roku BiografiyaMemorialna doska v Erevane Prospekt Mashtoca 39 Narodivsya 14 lyutogo 1925 roku v seli Tumi nini Gadrutskogo rajonu Nagirno Karabahskoyi Respubliki Z 1942 po 1944 rik brav uchast u nimecko radyanskij vijni Nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 stupenya 1950 roku zakinchiv Yerevanskij derzhavnij universitet U 1953 1959 rokah starshij naukovij spivrobitnik u 1959 1992 rokah zaviduvach viddilom Institutu movi imeni R Acharyana NAN Respubliki Virmeniyi Odnochasno u 1967 1970 rokah zaviduvach viddilom Naukovo doslidnogo institutu pedagogichnih nauk U 1953 1958 rokah vikladav u Leninakanskomu u 1970 1971 rokah u Kirovakanskomu u 1972 1992 rokah u Virmenskomu derzhavnomu imeni H Abovyana pedagogichnih institutah Z 1992 roku buv kerivnikom grupi v Instituti movi imeni R Acharyana NAN Respubliki Virmeniyi Buv nagorodzhenij medallyu imeni H Abovyana U 2001 roci jogo imenem bula nazvana serednya shkola u ridnomu seli Pomer 30 bereznya 2005 roku Naukova diyalnistOsnovni praci prisvyacheni strukturi suchasnoyi virmenskoyi movi stilistiki leksikografiyi metodologiyi vivchennya movi sistematizaciyi virmenskoyi movi pitan movotvorennya movnoyi politiki vivchennya movi Avtor vuzivskih i shkilnih pidruchnikiv i navchalnih posibnikivPrimitkiVirmenska korotka enciklopediya Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1990 T 1 d Track Q124405912d Track Q13053618 Virmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718DzherelaNacionalna akademiya nauk Virmeniyi 5 bereznya 2016 u Wayback Machine