Абдулла Кадирі | ||||
---|---|---|---|---|
Abdulla Qodiriy | ||||
Абдулла Кадирі | ||||
Псевдонім | Джулкунбай | |||
Народився | 10 квітня 1894 м. Ташкент (Російська імперія) | |||
Помер | 4 жовтня 1938 (44 роки) м. Ташкент, Узбецька РСР | |||
Поховання | Ташкент | |||
Громадянство | СРСР | |||
Діяльність | письменник | |||
Мова творів | узбецька | |||
Роки активності | 1920—1930-і роки | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Абдула Кадирі у Вікісховищі | ||||
Абдулла Кадирі (узб. Abdulla Qodiriy, псевдонім: Джулкунбай; *10 квітня 1894, Ташкент, Російська імперія — 4 жовтня 1938, Ташкент, Узбецька РСР) — відомий узбецький радянський письменник і журналіст. Він є культовим письменником у середовищі сучасної узбецької інтелігенції, проте лишається маловідомим поза межами Узбекистану. Жив, працював і помер (був репресований) у Ташкенті.
Біографія
Абдулла Кадирі народився у Ташкенті 10 квітня 1894 року. Закінчив так звану «російсько-тубільну» школу.
У 1926 році закінчив літературний інститут імені В. Брюсова в Москві.
За радянських часів А. Кадир працював у Ташкенті в узбецькому сатиричному журналі «Муштум» («Кулак»; 1923—26), одним із організаторів і членів редакції якого був, і де друкувалися його сатиричні оповідання та фейлетони, що користувалися великим успіхом у читачів.
Абдулла Кадир був репресований — у 1938 році його розстріляли. Похований на кладовищі Хужа-Аламбардор (Камалан) у Ташкенті. Посмертно реабілітований.
Іменем Абдулла Кадирі названі одна з вулиць у Ташкенті, школа № 198, махаллі, Джизацький державний педагогічний інститут. На ташкентській Алеї Поетів (на проспекті Навої) встановлено погруддя письменника.
За не надрукованою п'єсою Абдулли Кадирі, написаної ним у 1930-ті і збереженої у чернетках, відомий театральний режисер Марк Вайль поставив п'єсу «Білий білий чорний лелека» у своєму експериментальному театрі «Ільхом» у Ташкенті.
Творчість
Твори Кадира присвячені життю узбецького народу в XIX столітті, а також колективізації (повість «Абід-Кетмень»). У дореволюційних творах письменника помітним є вплив джадидизму, буржуазно-ліберального руху за оновлення традиційного суспільства мусульман Російської імперії.
У своїх перших творах — оповіданні «Розпусник» (1915) і п'єсі «Нещасний наречений» (1915) автор з м'яким доброзичливим гумором зобразив риси старого узбецького побуту.
Абдулла Кадирі — також автор циклів сатиричних оповідань («Про що говорить упертий Ташпулат», «Із щоденника Калвака Махзума»), нарисів, публіцистичних і критичних літературознавчих статей; працював над складанням «Повного російсько-узбецького словника» (1934).
- Обсяжні твори:
Виноски
- . Архів оригіналу за 29 січня 2009. Процитовано 3 липня 2010.
- Абдулла Кадирі на tashkent-history.ru[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 3 липня 2010.
Джерела, посилання та література
- (рос.)
- Абдулла Кадирі на tashkent-history.ru[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
- А. Алиев, Абдулла Кодирий, Тш., 1967
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Abdulla KadiriAbdulla QodiriyAbdulla KadiriPsevdonimDzhulkunbajNarodivsya10 kvitnya 1894 1894 04 10 m Tashkent Rosijska imperiya Pomer4 zhovtnya 1938 1938 10 04 44 roki m Tashkent Uzbecka RSRPohovannyaTashkentGromadyanstvo SRSRDiyalnistpismennikMova tvorivuzbeckaRoki aktivnosti1920 1930 i rokiNagorodi Abdula Kadiri u Vikishovishi Abdulla Kadiri uzb Abdulla Qodiriy psevdonim Dzhulkunbaj 10 kvitnya 1894 Tashkent Rosijska imperiya 4 zhovtnya 1938 Tashkent Uzbecka RSR vidomij uzbeckij radyanskij pismennik i zhurnalist Vin ye kultovim pismennikom u seredovishi suchasnoyi uzbeckoyi inteligenciyi prote lishayetsya malovidomim poza mezhami Uzbekistanu Zhiv pracyuvav i pomer buv represovanij u Tashkenti BiografiyaAbdulla Kadiri narodivsya u Tashkenti 10 kvitnya 1894 roku Zakinchiv tak zvanu rosijsko tubilnu shkolu U 1926 roci zakinchiv literaturnij institut imeni V Bryusova v Moskvi Za radyanskih chasiv A Kadir pracyuvav u Tashkenti v uzbeckomu satirichnomu zhurnali Mushtum Kulak 1923 26 odnim iz organizatoriv i chleniv redakciyi yakogo buv i de drukuvalisya jogo satirichni opovidannya ta fejletoni sho koristuvalisya velikim uspihom u chitachiv Abdulla Kadir buv represovanij u 1938 roci jogo rozstrilyali Pohovanij na kladovishi Huzha Alambardor Kamalan u Tashkenti Posmertno reabilitovanij Imenem Abdulla Kadiri nazvani odna z vulic u Tashkenti shkola 198 mahalli Dzhizackij derzhavnij pedagogichnij institut Na tashkentskij Aleyi Poetiv na prospekti Navoyi vstanovleno pogruddya pismennika Za ne nadrukovanoyu p yesoyu Abdulli Kadiri napisanoyi nim u 1930 ti i zberezhenoyi u chernetkah vidomij teatralnij rezhiser Mark Vajl postaviv p yesu Bilij bilij chornij leleka u svoyemu eksperimentalnomu teatri Ilhom u Tashkenti TvorchistTvori Kadira prisvyacheni zhittyu uzbeckogo narodu v XIX stolitti a takozh kolektivizaciyi povist Abid Ketmen U dorevolyucijnih tvorah pismennika pomitnim ye vpliv dzhadidizmu burzhuazno liberalnogo ruhu za onovlennya tradicijnogo suspilstva musulman Rosijskoyi imperiyi U svoyih pershih tvorah opovidanni Rozpusnik 1915 i p yesi Neshasnij narechenij 1915 avtor z m yakim dobrozichlivim gumorom zobraziv risi starogo uzbeckogo pobutu Abdulla Kadiri takozh avtor cikliv satirichnih opovidan Pro sho govorit upertij Tashpulat Iz shodennika Kalvaka Mahzuma narisiv publicistichnih i kritichnih literaturoznavchih statej pracyuvav nad skladannyam Povnogo rosijsko uzbeckogo slovnika 1934 Obsyazhni tvori Minuli dni roman 1925 Skorpion z vivtarya roman 1929 Abid Ketmen povist 1935 Vinoski Arhiv originalu za 29 sichnya 2009 Procitovano 3 lipnya 2010 Abdulla Kadiri na tashkent history ru nedostupne posilannya z chervnya 2019 ros Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 3 lipnya 2010 Dzherela posilannya ta literatura ros Abdulla Kadiri na tashkent history ru nedostupne posilannya z chervnya 2019 ros A Aliev Abdulla Kodirij Tsh 1967