Абаси (духи)

Абаси́ (також абааси, якут. абааһы) — злі духи верхнього, середнього і нижнього світів у якутській міфології, які живуть своїми племенами і родами, зі своїм господарством. Підкоряються «великому пану» — богу Улу тойону, який разом із абасами зумів закласти в людині зле начало, що ототожнюється з нечистотами. У свою чергу, в якутському епосі «Олонхо» абаси виступають противниками Айии аймага.

Згідно з уявленнями якутів, абаси мають вигляд людини ростом з модрину. У деяких легендах постають в образі одноногих, одноруких і однооких чудовиськ.

Абаси підбивають людей на погані вчинки, в тому числі злочини, насилають на них лиха і хвороби. Харчуються душами людей і тварин. Основним завданням шамана, який лікував хвору людину, було з'ясування того, які саме абаси спричинили хворобу. Після цього слід було або вступити в боротьбу з ними, або принести абасам в жертву тварин, душі яких як би обмінювали на душу хворої людини.

Крім того, важливим засобом захисту від злих духів були колючі кущі шипшини, яких, на думку якутів, боялись абаси.

Примітки

1. Левин М. Г., Потапов Л. П. Народы Сибири: этнографические очерки. — Изд-во Академии наук СССР, 1956. — С. 300.
2. Мифы народов мира / Гл. ред. С. А. Токарев. — 2-е изд. — Советская Энциклопедия, 1992. — Т. 2. — С. 546.
3. Шейкин Ю. И. Якутский героический эпос Кыыс Дэбилийэ. — Наука, Институт филологии (Российская академия наук. Сибирское отделение), 1993. — С. 308.
4. Мифы народов мира / Гл. ред. С. А. Токарев. — Советская Энциклопедия, 1991. — Т. 1. — С. 21-22.
5. Историко-культурные связи между коренным населением тихоокеанского побережья Северо-Западной Америки и Северо-Восточной Азии: материалы международной научной конференции. — Институт истории, археологии и этнографии народов Дальнего Востока ДВО РАН, 1998. — С. 261.