Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна ANS АНС синтезатор що сконструйований 1957 року інженером Є О Мурзі

АНС

АНС
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: ANS.

АНС — синтезатор, що сконструйований 1957 року інженером Є. О. Мурзіним. Названий на честь видатного російського композитора О. М. Скрябіна, що пов'язано головним чином з наслідуванням та перенесенням ідеї світла з художньо-образної площини (в музиці Скрябіна) в технічну (в синтезаторі). Метою створення синтезатору був, головним чином, пошук нових тембрових рішень, пошук нових, «космічних» звуків (60-ті роки — епоха освоєння космосу), що також певним чином перегукувалося з ідеями Скрябіна.

image
ANS-синтензатор у музеї Глінки
Запис гри на ANS

Принцип роботи

Технологічним базисом роботи АНС став метод , що використовувався в кінематографі. Цей метод дозволяв графічно зобразити і навпаки — відтворити штучно накреслене зображення хвилі.

Генерування тонів здійснювалось оптичним способом — оптичний сигнал з частотою від 40 до 11 000 Гц подавався від 576 джерел світла — «хром». Відповідна частота оптичного сигналу досягалась за допомогою вмонтованих перед джерелом світла дисків з отворами спеціальної форми, що обертались з відповідною швидкістю — від 40 до 11 000 обертів на секунду.

Зчитування сигналу здійснювалось фотоелектричними елементами. Між генераторами та пристроями для читання сигналу поміщалась партитура, що являла собою прозору дошку з нанесеним на неї шаром невисихаючої фарби. Малюнок, який композитор накреслював на цій дошці, визначав характер синтезованого звуку — прозорі фрагменти пропускали оптичний сигнал, в той час як непрозорі — затримували. Ця дошка — «партитура» — рухалась зі швидкістю до 24 мм/сек, завдяки чому можна було запрограмувати синтезований звук в його динаміці. Шкала частот на АНС ділить октаву на 72 рівні інтервали (тобто на мікроінтервали величиною в 1/6 тону). Такий звукоряд суб'єктивно сприймається як безперервний і відкриває композитору широкий простір для експериментування. Зокрема, можна було отримати той чи інший тембр, вимальовуючи обертони звукового сигналу відповідно до шкали обертонів.

Історія

Презентація синтезатору АНС на ВДНГ СРСР, а потім на міжнародній електронній виставці в Генуї мала величезний успіх. Для якнайдієвішого піару інструменту був знятий короткометражний фільм «До зірок», музику до якого написав радянський композитор Е.Артєм'єв. Західноєвропейські бізнесмени, надзвичайно високо оцінивши винахід, що не мав аналогів у Європі та США, пропонували Є.Мурзіну вигідну співпрацю за кордоном, від яких винахідник, однак, відмовився.

В 1967 на першому поверсі Будинку-музею Скрябіна була відкрита спеціалізована Експериментальна студія електронної музики, де й було розміщено синтезатор. В ці роки з АНС працювали Едуард Артєм'єв (нині президент асоціації електронної музики Росії), А.Шнітке, Софія Губайдуліна, Едісон Денисов та інші. АНС також використано в фільмах А.Тарковського «Соляріс», «Дзеркало» (композитор — Е.Артем'єв), та інших.

На початку 1970-х років, після смерті Є.Мурзіна (1970), що збіглася з антидемократичними змінами в культурній політиці СРСР, експериментальна студія була закрита як така, що не відповідала ідеалам комуністичного культурного будівництва, а інструмент — на довгі роки забутий в архіві Московського державного університету. Відродження лабораторії прийшло лише в 1990-х роках з занепадом СРСР. З 1990-х років з синтезатором АНС працювали Е.Артем'єв, В.Бєлунцов, продовжують працювати молоді московські композитори.

В 2003 году британська експериментальна група Coil випустила альбом , що включив композиції, створені за допомогою цього синтезатора.

2008 року копія синтезатора АНС встановлена в Державному центральному музеї музичної культури ім. М. І. Глінки (ГЦММК) в Москві (ГЦММК) в Москві (презентація відбулася 16 жовтня); обслуговуванням інструменту займається Станіслав Крейчі.

image
умовна фортепіанна клавіатура (3) та шкала обертонів (2), що допомагала композитору правильно накреслити той чи інший звук на прозорій дошці (1)

Дискографія

Станом на 2011 рік було випущено 19 видань з записами інструменту АНС, починаючи від грамплатівки 1970 року випуску.

  1. АНС-СИНТЕЗАТОР — LP/ Электронная музыка — 1970 (Melodia D 25631-2, СССР, 1969)
  2. «Музыкальное приношение» (Мелодия С60 30721 000. 1990г, запис 1971 р.)
  3. Журнал «Кругозор» 1973 N6 (з гнучкою платівкою із записами музики з фільму «Соляріс» та іншими творами)
  4. Eduard Artemiev / Electronic Music Experiment Studio Ensemble. Solaris (Original Soundtrack) (LP, Мелодия, СССР, 1972), (LP, RE, Nippon Columbia, Japan,1978)
  5. Эдуард Артемьев — Andrey Tarkovsky Vol. 3. Solaris. (Toei Music Publishing Co., Ltd., Japan, TMP-2003, 1995)
  6. СОЛЯРИС, ЗЕРКАЛО, СТАЛКЕР — Музыка к кинофильмам (Torso Kino CD 5001, LP 50001, Голландия, 1990)
  7. Эдуард Артемьев: «Солярис. Зеркало. Сталкер» (Electroshock Records, ELCD 012, 1999)
  8. Збірник «Deepnet» (Side Effects, 2 × CD, Compilation, 1996)
  9. Электроакустическая музыка. Том IV. Синтезатор АНС. 1964–1971 (Electroshock Records ELCD 011, Россия, 1999)
  10. : «Ансиана» (Electroshock Records 2000, Elcd 016)
  11. Станислав Крейчи: «Голоса и движение» (Electroshock Records 2002, ELCD 023)
  12. Сборник «In Memoriam Tarkovsky» (Insofar Vapor Bulk, IVBCD08, 2002 год)
  13. Coil — ANS (2003)
  14. CISFINITUM. «Бездна». 2005 г.
  15. Bad Sector — Kosmodrom (Waystyx, 2005)
  16. James Fei. «STUDIES ON THE ANS» (2006)
  17. Zweiss — Untitled (Cassette, Epicene Sound Systems) — (2007)
  18. Alva Noto «For 2» (LINE_044, 2010)
  19. CISFINITUM / THE [LAW-RAH] COLLECTIVE «[ANS]werk» (2011)

Бібліографія

  • Евгений Мурзин «АНС — У истоков электронной музыки. О природе, закономерностях эстетического восприятия и путях становления музыки электронной и цвета». — М., «Композитор», 2008 г, .
  • Эдуард Артемьев «Воспоминания о Е. А. Мурзине» // Евгений Мурзин «АНС-у истоков электронной музыки. О путях, закономерностях эстетического восприятия и путях становления музыки электронной и цвета».
  • Юлия Мурзина «О моём отце» // Евгений Мурзин «АНС-у истоков электронной музыки. О путях, закономерностях эстетического восприятия и путях становления музыки электронной и цвета».
  • Юлия Мурзина «Евгений Мурзин — изобретатель, последователь А. Н. Скрябина» // «А. Н. Скрябин в пространствах культуры XX века». — М. «Композитор», 2009
  • «Моя Ансиана» // Евгений Мурзин «АНС-у истоков электронной музыки. О путях, закономерностях эстетического восприятия и путях становления музыки электронной и цвета»
  • Станислав Крейчи «История синтезатора АНС» // «А. Н. Скрябин в пространствах культуры XX века». — М. «Композитор», 2009
  • Станислав Крейчи об электронной музыке и синтезаторе АНС (інтерв'ю)
  • Станислав Крейчи. Синтез речи, или история говорящих машин
  • «Композитор рисует музыку» // «Знание-сила» № 5 1963 г.
  • Светлана Галаганова. «Нарисовать музыку» // «Человек. Культура. Город», Март (67)/2009
  • Эдуард Артемьев — пространство русского духа (Интервью Эдуарда Артемьева журналу Music Box)
  • Татьяна Егорова. «Андрей Тарковский», глава из книги «Вселенная Эдуарда Артемьева». — Вагриус, 2006 г., (О создании музыки к фильмам Тарковского и, в частности, к «Солярису»)

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: АНС
  • Композитор как живописец (О синтезаторе АНС и его создателе Евгении Мурзине) [ 13 травня 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
  • (рос.)
  • Музей советских синтезаторов [ 26 вересня 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
  • АНС на сайті electroshock.ru [ 23 вересня 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
  • «The ANS Synthesizer: Composing on a Photoelectronic Instrument» by Stanislav Kreichi [ 28 квітня 2006 у Wayback Machine.](англ.)
  • Electroacoustic music [ 15 квітня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
  • Первый в мире музыкальный синтезатор был советским [ 21 травня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  • (ВІДЕО) — Семинар по синтезатору АНС (Lecture about ANS synthesizer) (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina ANS ANS sintezator sho skonstrujovanij 1957 roku inzhenerom Ye O Murzinim Nazvanij na chest vidatnogo rosijskogo kompozitora O M Skryabina sho pov yazano golovnim chinom z nasliduvannyam ta perenesennyam ideyi svitla z hudozhno obraznoyi ploshini v muzici Skryabina v tehnichnu v sintezatori Metoyu stvorennya sintezatoru buv golovnim chinom poshuk novih tembrovih rishen poshuk novih kosmichnih zvukiv 60 ti roki epoha osvoyennya kosmosu sho takozh pevnim chinom peregukuvalosya z ideyami Skryabina ANS sintenzator u muzeyi Glinki source source Zapis gri na ANSPrincip robotiTehnologichnim bazisom roboti ANS stav metod sho vikoristovuvavsya v kinematografi Cej metod dozvolyav grafichno zobraziti i navpaki vidtvoriti shtuchno nakreslene zobrazhennya hvili Generuvannya toniv zdijsnyuvalos optichnim sposobom optichnij signal z chastotoyu vid 40 do 11 000 Gc podavavsya vid 576 dzherel svitla hrom Vidpovidna chastota optichnogo signalu dosyagalas za dopomogoyu vmontovanih pered dzherelom svitla diskiv z otvorami specialnoyi formi sho obertalis z vidpovidnoyu shvidkistyu vid 40 do 11 000 obertiv na sekundu Zchituvannya signalu zdijsnyuvalos fotoelektrichnimi elementami Mizh generatorami ta pristroyami dlya chitannya signalu pomishalas partitura sho yavlyala soboyu prozoru doshku z nanesenim na neyi sharom nevisihayuchoyi farbi Malyunok yakij kompozitor nakreslyuvav na cij doshci viznachav harakter sintezovanogo zvuku prozori fragmenti propuskali optichnij signal v toj chas yak neprozori zatrimuvali Cya doshka partitura ruhalas zi shvidkistyu do 24 mm sek zavdyaki chomu mozhna bulo zaprogramuvati sintezovanij zvuk v jogo dinamici Shkala chastot na ANS dilit oktavu na 72 rivni intervali tobto na mikrointervali velichinoyu v 1 6 tonu Takij zvukoryad sub yektivno sprijmayetsya yak bezperervnij i vidkrivaye kompozitoru shirokij prostir dlya eksperimentuvannya Zokrema mozhna bulo otrimati toj chi inshij tembr vimalovuyuchi obertoni zvukovogo signalu vidpovidno do shkali obertoniv IstoriyaPrezentaciya sintezatoru ANS na VDNG SRSR a potim na mizhnarodnij elektronnij vistavci v Genuyi mala velicheznij uspih Dlya yaknajdiyevishogo piaru instrumentu buv znyatij korotkometrazhnij film Do zirok muziku do yakogo napisav radyanskij kompozitor E Artyem yev Zahidnoyevropejski biznesmeni nadzvichajno visoko ocinivshi vinahid sho ne mav analogiv u Yevropi ta SShA proponuvali Ye Murzinu vigidnu spivpracyu za kordonom vid yakih vinahidnik odnak vidmovivsya V 1967 na pershomu poversi Budinku muzeyu Skryabina bula vidkrita specializovana Eksperimentalna studiya elektronnoyi muziki de j bulo rozmisheno sintezator V ci roki z ANS pracyuvali Eduard Artyem yev nini prezident asociaciyi elektronnoyi muziki Rosiyi A Shnitke Sofiya Gubajdulina Edison Denisov ta inshi ANS takozh vikoristano v filmah A Tarkovskogo Solyaris Dzerkalo kompozitor E Artem yev ta inshih Na pochatku 1970 h rokiv pislya smerti Ye Murzina 1970 sho zbiglasya z antidemokratichnimi zminami v kulturnij politici SRSR eksperimentalna studiya bula zakrita yak taka sho ne vidpovidala idealam komunistichnogo kulturnogo budivnictva a instrument na dovgi roki zabutij v arhivi Moskovskogo derzhavnogo universitetu Vidrodzhennya laboratoriyi prijshlo lishe v 1990 h rokah z zanepadom SRSR Z 1990 h rokiv z sintezatorom ANS pracyuvali E Artem yev V Byeluncov prodovzhuyut pracyuvati molodi moskovski kompozitori V 2003 godu britanska eksperimentalna grupa Coil vipustila albom sho vklyuchiv kompoziciyi stvoreni za dopomogoyu cogo sintezatora 2008 roku kopiya sintezatora ANS vstanovlena v Derzhavnomu centralnomu muzeyi muzichnoyi kulturi im M I Glinki GCMMK v Moskvi GCMMK v Moskvi prezentaciya vidbulasya 16 zhovtnya obslugovuvannyam instrumentu zajmayetsya Stanislav Krejchi umovna fortepianna klaviatura 3 ta shkala obertoniv 2 sho dopomagala kompozitoru pravilno nakresliti toj chi inshij zvuk na prozorij doshci 1 DiskografiyaStanom na 2011 rik bulo vipusheno 19 vidan z zapisami instrumentu ANS pochinayuchi vid gramplativki 1970 roku vipusku ANS SINTEZATOR LP Elektronnaya muzyka 1970 Melodia D 25631 2 SSSR 1969 Muzykalnoe prinoshenie Melodiya S60 30721 000 1990g zapis 1971 r Zhurnal Krugozor 1973 N6 z gnuchkoyu plativkoyu iz zapisami muziki z filmu Solyaris ta inshimi tvorami Eduard Artemiev Electronic Music Experiment Studio Ensemble Solaris Original Soundtrack LP Melodiya SSSR 1972 LP RE Nippon Columbia Japan 1978 Eduard Artemev Andrey Tarkovsky Vol 3 Solaris Toei Music Publishing Co Ltd Japan TMP 2003 1995 SOLYaRIS ZERKALO STALKER Muzyka k kinofilmam Torso Kino CD 5001 LP 50001 Gollandiya 1990 Eduard Artemev Solyaris Zerkalo Stalker Electroshock Records ELCD 012 1999 Zbirnik Deepnet Side Effects 2 CD Compilation 1996 Elektroakusticheskaya muzyka Tom IV Sintezator ANS 1964 1971 Electroshock Records ELCD 011 Rossiya 1999 Ansiana Electroshock Records 2000 Elcd 016 Stanislav Krejchi Golosa i dvizhenie Electroshock Records 2002 ELCD 023 Sbornik In Memoriam Tarkovsky Insofar Vapor Bulk IVBCD08 2002 god Coil ANS 2003 CISFINITUM Bezdna 2005 g Bad Sector Kosmodrom Waystyx 2005 James Fei STUDIES ON THE ANS 2006 Zweiss Untitled Cassette Epicene Sound Systems 2007 Alva Noto For 2 LINE 044 2010 CISFINITUM THE LAW RAH COLLECTIVE ANS werk 2011 BibliografiyaEvgenij Murzin ANS U istokov elektronnoj muzyki O prirode zakonomernostyah esteticheskogo vospriyatiya i putyah stanovleniya muzyki elektronnoj i cveta M Kompozitor 2008 g ISBN 5 85285 827 7 Eduard Artemev Vospominaniya o E A Murzine Evgenij Murzin ANS u istokov elektronnoj muzyki O putyah zakonomernostyah esteticheskogo vospriyatiya i putyah stanovleniya muzyki elektronnoj i cveta Yuliya Murzina O moyom otce Evgenij Murzin ANS u istokov elektronnoj muzyki O putyah zakonomernostyah esteticheskogo vospriyatiya i putyah stanovleniya muzyki elektronnoj i cveta Yuliya Murzina Evgenij Murzin izobretatel posledovatel A N Skryabina A N Skryabin v prostranstvah kultury XX veka M Kompozitor 2009 Moya Ansiana Evgenij Murzin ANS u istokov elektronnoj muzyki O putyah zakonomernostyah esteticheskogo vospriyatiya i putyah stanovleniya muzyki elektronnoj i cveta Stanislav Krejchi Istoriya sintezatora ANS A N Skryabin v prostranstvah kultury XX veka M Kompozitor 2009 Stanislav Krejchi ob elektronnoj muzyke i sintezatore ANS interv yu Stanislav Krejchi Sintez rechi ili istoriya govoryashih mashin Kompozitor risuet muzyku Znanie sila 5 1963 g Svetlana Galaganova Narisovat muzyku Chelovek Kultura Gorod Mart 67 2009 Eduard Artemev prostranstvo russkogo duha Intervyu Eduarda Artemeva zhurnalu Music Box Tatyana Egorova Andrej Tarkovskij glava iz knigi Vselennaya Eduarda Artemeva Vagrius 2006 g ISBN 5 9697 0193 9 O sozdanii muzyki k filmam Tarkovskogo i v chastnosti k Solyarisu DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ANSKompozitor kak zhivopisec O sintezatore ANS i ego sozdatele Evgenii Murzine 13 travnya 2006 u Wayback Machine ros ros Muzej sovetskih sintezatorov 26 veresnya 2006 u Wayback Machine ros ANS na sajti electroshock ru 23 veresnya 2006 u Wayback Machine ros The ANS Synthesizer Composing on a Photoelectronic Instrument by Stanislav Kreichi 28 kvitnya 2006 u Wayback Machine angl Electroacoustic music 15 kvitnya 2010 u Wayback Machine angl Pervyj v mire muzykalnyj sintezator byl sovetskim 21 travnya 2012 u Wayback Machine ros VIDEO Seminar po sintezatoru ANS Lecture about ANS synthesizer ros

Дата публікації:
Топ