Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
А-60 — радянська/російська експериментальна летюча лабораторія, носій лазерної зброї на базі літака Іл-76МД. Призначена для дослідження розповсюдження лазерних променів в верхніх шарах атмосфери, а надалі — для придушення розвідки противника.
| А-60 | |
|---|---|
 | |
| А-60 | |
| Призначення: | |
| Перший політ: | 19 серпня 1981 |
| Розробник: | |
| Всього збудовано: | 2 |
| Конструктор: | Б. В. Бункін. |
| Екіпаж: | 4 + 10 операторів особи |
| Крейсерська швидкість: | 700 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 850 км/год |
| Дальність польоту: | 8200 км |
| Практична стеля: | 13800 м |
| Швидкопідйомність: | 285—300 м/с |
| Довжина: | 46.86 м |
| Висота: | 14.76 м |
| Розмах крила: | 50.50 м |
| Площа крила: | 300 м² |
| Шасі: | трьох опорне |
| Максимальна злітна: | 179000 кг |
| Двигуни: | 4 ТРДД Д-30КП сер. 2 |
| Тяга (потужність): | 2 x 7600 кгс |
| Тяга форсажна: | 4 х 12000 кН |
| Гарматне озброєння: | лазерна гармата потужністю 2,1 МВт |
 А-60 у Вікісховищі | |
А-60 є авіаційним варіантом носія мегаватного лазера, що планувалося вивести в космос як 17Ф19Д «Скіф-Д».
Історія створення
В середині 70-х років ОКБ було доручено створення спеціального авіаційного комплексу, необхідного для вирішення ряду важливих військово-технічних завдань в інтересах забезпечення обороноздатності країни. З 1977 р. в ОКБ ім. Г. М. Берієва починається створення летючої лабораторії виробу «1А» для відпрацювання основних технічних рішень нового спеціалізованого авіаційного комплексу. Треба було вирішити безліч складних науково-технічних та інженерних проблем. Дуже багато чого робилося вперше не тільки у радянській, а й у світовій практиці, що вимагало проведення просто гігантського обсягу різних дослідно-конструкторських робіт. Тому з 1977 р. в ОКБ починається створення летючої лабораторії, так званого виробу «1А» для відпрацювання основних технічних рішень нового спеціалізованого авіаційного комплексу.
Роботи по цій темі проводилися в широкій кооперації з підприємствами і науковими організаціями всієї країни, але основним партнером ОКБ було ЦКБ «Алмаз».
Базовим літаком для створення летючої лабораторії став літак Іл-76МД (СРСР-86879), на якому в інтересах розміщення спеціального устаткування були проведені глибокі доопрацювання, які сильно змінили зовнішній вигляд літака. У носовій частині замість штатного метеорадару встановлений бульбоподібний обтікач зі спеціальною апаратурою. З боків фюзеляжу під обтічниками розташовувалися турбогенератори унікальної енергосистеми, що забезпечує роботу спеціального комплексу. У зв'язку з великим енергоспоживанням також замінили штатну ДСУ. Для живлення лазера і супутньої апаратури з боків носової частини були встановлені турбогенератори, як на Іл-76ПП.
Роботи по виробу «1А» проводилися з середини 1970-х років на виробничо-технічній базі ОКБ Берієва і заводу ім. Г. Димитрова в Таганрозі, основним партнером було ЦКБ «Алмаз» на чолі з Б. В. Бункін.
З метою розміщення лазерної системи базова конструкція Іл-76 зазнала деяких доволі серйозних змін:
- У носовій частині замість штатного метеорадару встановлено обтікач зі спеціальною апаратурою (лазер наведення).
- Верх фюзеляжу між крилом і кілем був вирізаний і замінений величезними стулками, які приховували башточку з основним лазером.
- З боків фюзеляжу під обтікачами розташовувалися турбогенератори енергосистеми для роботи спеціального комплексу.
- З боків носової частини були встановлені турбогенератори, як на Іл-76ПП.
- Прибрано кормові стулки вантажного відсіку, рампу довелося залишити як тримальний елемент фюзеляжу.
- Оригінально було вирішено розміщення лазерної гармати: щоб не псувати аеродинаміку літака ще одним обтікачем, оптичну головку лазера зробили такою, що прибирається.
Верх фюзеляжу між крилом і кілем був вирізаний і замінений величезними стулками, що складаються з декількох сегментів. Вони прибиралися всередину фюзеляжу, а потім наверх вилазила башточка з гарматою.
За крилом були виступаючі за контур фюзеляжу обтікачі з профілем, подібним до профілю крила. Вантажна рампа зберігалася, але стулки вантажного люка були зняті, а люк зашитий металом.
Вперше в повітря летючу лабораторію «1А» підняв 19 серпня 1981 екіпаж очолюваний льотчиком-випробувачем Е. А. Лахмостовим.
29 серпня 1991, екіпаж на чолі з льотчиком-випробувачем В. П. Демьяновскім, підняв в повітря другу літаючу лабораторію, що отримала найменування «1А2». На її борту розміщувався новий варіант спеціального комплексу, модифікований за результатами випробувань проведених на «1А».
Доопрацювання літака виконував Таганрозький авіаційний науково-технічний комплекс (ТАНТК) ім. Г. М. Берієва і Таганрозький машинобудівний завод ім. Георгія Димитрова, що випускав А-50 і протичовнові літаки Ту-142.
Про хід випробувань даного бойового лазера нічого не відомо, оскільки вони були абсолютно секретними. Єдине що поки можна сказати з впевненістю, що було виконано кілька десятків робіт по цілі (стратосферний аеростат), що знаходиться на висотах 30-40 км. Крім того виконувалися стрільби по мішені і .
Цю машину за деякими відомостями чекала сумна доля — літак згорів дотла на авіабазі Чкаловське (Підмосков'я).
Аварія сталася наступним чином. Літак з вечора стояв повністю заправлений і підготовлений до ранкової роботи. Перед світанком техніки проникли всередину для того, щоб злити собі трохи спирту, але оскільки ряд систем був під напругою, виникло замикання і почалася пожежа. Техніки, щоб їх не покарали, тут же вискочили назовні, закрили і опечатали машину, і розпочалася внутрішня пожежа. Підоспілий наряд пожежників був без допуску роботи всередині секретного об'єкта, тому поки отримували дозвіл, полум'я почало вириватися назовні, і пішла команда «Бігом від машини!» Через кілька секунд стався вибух, при якому загинула одна людина, яка не почула команди (вона була з іншого боку літака).
Можливо був ще один літак А-60, який в 1993 р. в г. Таганрозі стояв підготовлений до розрізки.
Розпад СРСР і різке скорочення військових витрат визначили тодішню долю програми «А-60» — в 1993 році роботи над нею були припинені, а борт «1А2» поставлено на прикол в Таганрозі. продовжував в наступне десятиліття мляві роботи по «А-60» в ініціативному порядку.
Сучасність
Роботи на летючій лабораторії «1А2» щодо удосконалення і модифікації спеціального комплексу і його систем тривають по даний час. Головним конструктором по цій темі є Н. А. Степанов.
Поліпшення фінансування Збройних сил Росії в 2000-х роках дозволило повернутися до ряду амбітних радянських військових програм, в число яких увійшла і «А-60». Мабуть, певним стимулом до цього послужило і продовження робіт в США над бойовим лазером повітряного базування Boeing YAL-1 (ABL) протиракетного призначення. За наявними даними, рішення про відновлення робіт над «А-60» було прийнято в 2005 році, і комплекс був включений в Державні програми озброєнь на 2007—2015, а потім і на 2011—2020 роки. В останні кілька років ТАНТК отримував досить обширне фінансування за програмою «А-60».
Це дозволило відновити, відремонтувати і модернізувати летючу лабораторію «1А2» (нинішня реєстрація RA-86879), яка отримала, мабуть, оновлений лазерний комплекс, змонтований тепер в характерному горбовидному обтічнику у верхній частині фюзеляжу за центропланом. У 2010 році стало відомо про відновлення в Таганрозі програми льотних випробувань «1А2». Головним конструктором — заступником Генерального конструктора ТАНТК з цієї теми є Н. А. Степанов.
Судячи з емблеми на борту «1А2», відпрацювання комплексу «А-60» проводиться в рамках дослідно-конструкторської роботи «Сокіл-Ешелон». Згадка про ОКР «Сокіл-Ешелон» у відкритих джерелах вперше зустрічається в річному звіті "Концерну ППО «Алмаз-Антей» за 2005 рік, а потім зустрічалося в наступних річних звітах концерну і в звітності та прес-релізах ряду інших оборонних підприємств та НДІ (зокрема НДІКА ОЕП в Сосновому Бору). Основна мета комплексу «А-60» — враження оптико-електронних систем американських супутників (в першу чергу апаратів системи раннього попередження про ракетний напад) перспективної системи протиракетної оборони США. У статті, опублікованій у № 2 за 2011 рік журналу «Військовий Парад», начальник Департаменту озброєння Міністерства оборони Росії А. В. Гуляєв заявив, що «лазерний комплекс повітряного базування функціонального ураження оптико-електронних систем КА в перспективній системі ПРО США („Сокіл -Ешелон“) увійде в перспективну систему ППО».
1ЛК222 — лазерний комплекс повітряного базування для протидії космічному ешелону національної ПРО США базується на аеродромі міста Пушкін (Санкт-Петербург). Роботи по проекту тривають. Головним конструктором «виробу 1А» був призначений Н. А. Степанов (з 2002 року — заступник Генерального директора, з 2007 року по теперішній час заступник Генерального конструктора ВАТ «ТАНТК ім. Г. М. Берієва»).
28 серпня 2009 здійснено комплексний експеримент, в якому при наведенні лазерного променя з борту летючої лабораторії А-60 на космічний апарат з висотою польоту 1500 км був зареєстрований відбитий сигнал. У 2010 році з'явилася нова інформація про продовження робіт над військовою авіаційною лазерною системою.
21 травня 2011 летюча лабораторія «1А2» (RA-86879) була представлена на Дні відкритих дверей в , що дозволило споттерам зробити її численні детальні знімки.
Примітки
- «Звездные войны», которых не было" [Архівовано 14 січня 2022 у Wayback Machine.] на сайте , Константин Лантратов, январь 2005 года
- http://forums.airbase.ru/2011/07/t82431--sokol-eshelon.6273.html
- Архівована копія. Архів оригіналу за 12 березня 2012. Процитовано 8 березня 2012.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Фото А-60 RA-86879 — Украинский Споттерский Сайт Аэровокзал [Архівовано 27 січня 2012 у Wayback Machine.]
- А-60, «лазерный меч СССР», или «за 30 лет до лазерного Боинга..» [Архівовано 26 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- А-60 [Архівовано 26 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- А-60 [Архівовано 18 серпня 2018 у Wayback Machine.] на сайте
- Газодинамический С02 — лазер (ГДЛ) РД0600 [Архівовано 20 березня 2011 у Wayback Machine.], [1] [Архівовано 26 вересня 2011 у Wayback Machine.] на сайте
- Лазерные технологии НПО «Алмаз», на сайте
- http://bmpd.livejournal.com/6226.html#cutid1 [Архівовано 19 червня 2017 у Wayback Machine.]
- http://topwar.ru/8946-boevye-kvantovye-generatory-sssr.html [Архівовано 5 лютого 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
A 60 radyanska rosijska eksperimentalna letyucha laboratoriya nosij lazernoyi zbroyi na bazi litaka Il 76MD Priznachena dlya doslidzhennya rozpovsyudzhennya lazernih promeniv v verhnih sharah atmosferi a nadali dlya pridushennya rozvidki protivnika A 60A 60Priznachennya Litak nosij lazernoyi zbroyiPershij polit 19 serpnya 1981Rozrobnik CKB Almaz TANTK im G M BerievaVsogo zbudovano 2Konstruktor B V Bunkin Ekipazh 4 10 operatoriv osobiKrejserska shvidkist 700 km godMaksimalna shvidkist MSh 850 km godDalnist polotu 8200 kmPraktichna stelya 13800 mShvidkopidjomnist 285 300 m sDovzhina 46 86 mVisota 14 76 mRozmah krila 50 50 mPlosha krila 300 m Shasi troh oporneMaksimalna zlitna 179000 kgDviguni 4 TRDD D 30KP ser 2Tyaga potuzhnist 2 x 7600 kgsTyaga forsazhna 4 h 12000 kNGarmatne ozbroyennya lazerna garmata potuzhnistyu 2 1 MVtA 60 u Vikishovishi 2 rakursni silueti variantiv Il 76 Illyushina Beriyeva A 60 ye aviacijnim variantom nosiya megavatnogo lazera sho planuvalosya vivesti v kosmos yak 17F19D Skif D 1 Zmist 1 Istoriya stvorennya 2 Suchasnist 3 Primitki 4 PosilannyaIstoriya stvorennyared V seredini 70 h rokiv OKB bulo dorucheno stvorennya specialnogo aviacijnogo kompleksu neobhidnogo dlya virishennya ryadu vazhlivih vijskovo tehnichnih zavdan v interesah zabezpechennya oboronozdatnosti krayini Z 1977 r v OKB im G M Beriyeva pochinayetsya stvorennya letyuchoyi laboratoriyi virobu 1A dlya vidpracyuvannya osnovnih tehnichnih rishen novogo specializovanogo aviacijnogo kompleksu Treba bulo virishiti bezlich skladnih naukovo tehnichnih ta inzhenernih problem Duzhe bagato chogo robilosya vpershe ne tilki u radyanskij a j u svitovij praktici sho vimagalo provedennya prosto gigantskogo obsyagu riznih doslidno konstruktorskih robit Tomu z 1977 r v OKB pochinayetsya stvorennya letyuchoyi laboratoriyi tak zvanogo virobu 1A dlya vidpracyuvannya osnovnih tehnichnih rishen novogo specializovanogo aviacijnogo kompleksu Roboti po cij temi provodilisya v shirokij kooperaciyi z pidpriyemstvami i naukovimi organizaciyami vsiyeyi krayini ale osnovnim partnerom OKB bulo CKB Almaz Bazovim litakom dlya stvorennya letyuchoyi laboratoriyi stav litak Il 76MD SRSR 86879 na yakomu v interesah rozmishennya specialnogo ustatkuvannya buli provedeni gliboki doopracyuvannya yaki silno zminili zovnishnij viglyad litaka U nosovij chastini zamist shtatnogo meteoradaru vstanovlenij bulbopodibnij obtikach zi specialnoyu aparaturoyu Z bokiv fyuzelyazhu pid obtichnikami roztashovuvalisya turbogeneratori unikalnoyi energosistemi sho zabezpechuye robotu specialnogo kompleksu U zv yazku z velikim energospozhivannyam takozh zaminili shtatnu DSU Dlya zhivlennya lazera i suputnoyi aparaturi z bokiv nosovoyi chastini buli vstanovleni turbogeneratori yak na Il 76PP Roboti po virobu 1A provodilisya z seredini 1970 h rokiv na virobnicho tehnichnij bazi OKB Beriyeva i zavodu im G Dimitrova v Taganrozi osnovnim partnerom bulo CKB Almaz na choli z B V Bunkin Z metoyu rozmishennya lazernoyi sistemi bazova konstrukciya Il 76 zaznala deyakih dovoli serjoznih zmin U nosovij chastini zamist shtatnogo meteoradaru vstanovleno obtikach zi specialnoyu aparaturoyu lazer navedennya Verh fyuzelyazhu mizh krilom i kilem buv virizanij i zaminenij velicheznimi stulkami yaki prihovuvali bashtochku z osnovnim lazerom Z bokiv fyuzelyazhu pid obtikachami roztashovuvalisya turbogeneratori energosistemi dlya roboti specialnogo kompleksu Z bokiv nosovoyi chastini buli vstanovleni turbogeneratori yak na Il 76PP Pribrano kormovi stulki vantazhnogo vidsiku rampu dovelosya zalishiti yak trimalnij element fyuzelyazhu Originalno bulo virisheno rozmishennya lazernoyi garmati shob ne psuvati aerodinamiku litaka she odnim obtikachem optichnu golovku lazera zrobili takoyu sho pribirayetsya Verh fyuzelyazhu mizh krilom i kilem buv virizanij i zaminenij velicheznimi stulkami sho skladayutsya z dekilkoh segmentiv Voni pribiralisya vseredinu fyuzelyazhu a potim naverh vilazila bashtochka z garmatoyu Za krilom buli vistupayuchi za kontur fyuzelyazhu obtikachi z profilem podibnim do profilyu krila Vantazhna rampa zberigalasya ale stulki vantazhnogo lyuka buli znyati a lyuk zashitij metalom Vpershe v povitrya letyuchu laboratoriyu 1A pidnyav 19 serpnya 1981 ekipazh ocholyuvanij lotchikom viprobuvachem E A Lahmostovim 29 serpnya 1991 ekipazh na choli z lotchikom viprobuvachem V P Demyanovskim pidnyav v povitrya drugu litayuchu laboratoriyu sho otrimala najmenuvannya 1A2 Na yiyi bortu rozmishuvavsya novij variant specialnogo kompleksu modifikovanij za rezultatami viprobuvan provedenih na 1A Doopracyuvannya litaka vikonuvav Taganrozkij aviacijnij naukovo tehnichnij kompleks TANTK im G M Beriyeva i Taganrozkij mashinobudivnij zavod im Georgiya Dimitrova sho vipuskav A 50 i protichovnovi litaki Tu 142 Pro hid viprobuvan danogo bojovogo lazera nichogo ne vidomo oskilki voni buli absolyutno sekretnimi Yedine sho poki mozhna skazati z vpevnenistyu sho bulo vikonano kilka desyatkiv robit po cili stratosfernij aerostat sho znahoditsya na visotah 30 40 km Krim togo vikonuvalisya strilbi po misheni i La 17 Cyu mashinu za deyakimi vidomostyami chekala sumna dolya litak zgoriv dotla na aviabazi Chkalovske Pidmoskov ya Avariya stalasya nastupnim chinom Litak z vechora stoyav povnistyu zapravlenij i pidgotovlenij do rankovoyi roboti Pered svitankom tehniki pronikli vseredinu dlya togo shob zliti sobi trohi spirtu ale oskilki ryad sistem buv pid naprugoyu viniklo zamikannya i pochalasya pozhezha Tehniki shob yih ne pokarali tut zhe viskochili nazovni zakrili i opechatali mashinu i rozpochalasya vnutrishnya pozhezha Pidospilij naryad pozhezhnikiv buv bez dopusku roboti vseredini sekretnogo ob yekta tomu poki otrimuvali dozvil polum ya pochalo virivatisya nazovni i pishla komanda Bigom vid mashini Cherez kilka sekund stavsya vibuh pri yakomu zaginula odna lyudina yaka ne pochula komandi vona bula z inshogo boku litaka Mozhlivo buv she odin litak A 60 yakij v 1993 r v g Taganrozi stoyav pidgotovlenij do rozrizki Rozpad SRSR i rizke skorochennya vijskovih vitrat viznachili todishnyu dolyu programi A 60 v 1993 roci roboti nad neyu buli pripineni a bort 1A2 postavleno na prikol v Taganrozi TANTK prodovzhuvav v nastupne desyatilittya mlyavi roboti po A 60 v iniciativnomu poryadku Suchasnistred Roboti na letyuchij laboratoriyi 1A2 shodo udoskonalennya i modifikaciyi specialnogo kompleksu i jogo sistem trivayut po danij chas Golovnim konstruktorom po cij temi ye N A Stepanov Polipshennya finansuvannya Zbrojnih sil Rosiyi v 2000 h rokah dozvolilo povernutisya do ryadu ambitnih radyanskih vijskovih program v chislo yakih uvijshla i A 60 Mabut pevnim stimulom do cogo posluzhilo i prodovzhennya robit v SShA nad bojovim lazerom povitryanogo bazuvannya Boeing YAL 1 ABL protiraketnogo priznachennya Za nayavnimi danimi rishennya pro vidnovlennya robit nad A 60 bulo prijnyato v 2005 roci i kompleks buv vklyuchenij v Derzhavni programi ozbroyen na 2007 2015 a potim i na 2011 2020 roki V ostanni kilka rokiv TANTK otrimuvav dosit obshirne finansuvannya za programoyu A 60 2 Ce dozvolilo vidnoviti vidremontuvati i modernizuvati letyuchu laboratoriyu 1A2 ninishnya reyestraciya RA 86879 yaka otrimala mabut onovlenij lazernij kompleks zmontovanij teper v harakternomu gorbovidnomu obtichniku u verhnij chastini fyuzelyazhu za centroplanom U 2010 roci stalo vidomo pro vidnovlennya v Taganrozi programi lotnih viprobuvan 1A2 Golovnim konstruktorom zastupnikom Generalnogo konstruktora TANTK z ciyeyi temi ye N A Stepanov Sudyachi z emblemi na bortu 1A2 vidpracyuvannya kompleksu A 60 provoditsya v ramkah doslidno konstruktorskoyi roboti Sokil Eshelon Zgadka pro OKR Sokil Eshelon u vidkritih dzherelah vpershe zustrichayetsya v richnomu zviti Koncernu PPO Almaz Antej za 2005 rik a potim zustrichalosya v nastupnih richnih zvitah koncernu i v zvitnosti ta pres relizah ryadu inshih oboronnih pidpriyemstv ta NDI zokrema NDIKA OEP v Sosnovomu Boru Osnovna meta kompleksu A 60 vrazhennya optiko elektronnih sistem amerikanskih suputnikiv v pershu chergu aparativ sistemi rannogo poperedzhennya pro raketnij napad perspektivnoyi sistemi protiraketnoyi oboroni SShA U statti opublikovanij u 2 za 2011 rik zhurnalu Vijskovij Parad nachalnik Departamentu ozbroyennya Ministerstva oboroni Rosiyi A V Gulyayev zayaviv sho lazernij kompleks povitryanogo bazuvannya funkcionalnogo urazhennya optiko elektronnih sistem KA v perspektivnij sistemi PRO SShA Sokil Eshelon uvijde v perspektivnu sistemu PPO 3 1LK222 lazernij kompleks povitryanogo bazuvannya dlya protidiyi kosmichnomu eshelonu nacionalnoyi PRO SShA bazuyetsya na aerodromi mista Pushkin Sankt Peterburg Roboti po proektu trivayut Golovnim konstruktorom virobu 1A buv priznachenij N A Stepanov z 2002 roku zastupnik Generalnogo direktora z 2007 roku po teperishnij chas zastupnik Generalnogo konstruktora VAT TANTK im G M Beriyeva 28 serpnya 2009 zdijsneno kompleksnij eksperiment v yakomu pri navedenni lazernogo promenya z bortu letyuchoyi laboratoriyi A 60 na kosmichnij aparat z visotoyu polotu 1500 km buv zareyestrovanij vidbitij signal U 2010 roci z yavilasya nova informaciya pro prodovzhennya robit nad vijskovoyu aviacijnoyu lazernoyu sistemoyu 21 travnya 2011 letyucha laboratoriya 1A2 RA 86879 bula predstavlena na Dni vidkritih dverej v TANTK sho dozvolilo spotteram zrobiti yiyi chislenni detalni znimki Primitkired Zvezdnye vojny kotoryh ne bylo Arhivovano 14 sichnya 2022 u Wayback Machine na sajte buran ru Konstantin Lantratov yanvar 2005 goda http forums airbase ru 2011 07 t82431 sokol eshelon 6273 html Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 12 bereznya 2012 Procitovano 8 bereznya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Posilannyared Foto A 60 RA 86879 Ukrainskij Spotterskij Sajt Aerovokzal Arhivovano 27 sichnya 2012 u Wayback Machine A 60 lazernyj mech SSSR ili za 30 let do lazernogo Boinga Arhivovano 26 lyutogo 2012 u Wayback Machine A 60 Arhivovano 26 lyutogo 2012 u Wayback Machine A 60 Arhivovano 18 serpnya 2018 u Wayback Machine na sajte Ugolok neba Gazodinamicheskij S02 lazer GDL RD0600 Arhivovano 20 bereznya 2011 u Wayback Machine 1 Arhivovano 26 veresnya 2011 u Wayback Machine na sajte KBHA Lazernye tehnologii NPO Almaz na sajte Almaz Antej GSKB https web archive org web 20110901023846 http russianplanes net EN ID43995 http bmpd livejournal com 6226 html cutid1 Arhivovano 19 chervnya 2017 u Wayback Machine http topwar ru 8946 boevye kvantovye generatory sssr html Arhivovano 5 lyutogo 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title A 60 amp oldid 44309644