Іґаель Ядін івр יגאל ידין уродж Сукенік 20 березня 1917 19170320 28 червня 1984 другий начальник Генерального штабу Армі

Іґаель Ядін (івр. יגאל ידין‎, уродж. Сукенік; 20 березня 1917(19170320) — 28 червня 1984) — другий начальник Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю, видатний ізраїльський археолог і політичний діяч.

Іґаель Ядін
יגאל ידין

Начальник Генерального штабу ЦАХАЛ

1949 — 1952

Попередник:

Яаков Дорі

Спадкоємець:

Мордехай Маклеф

Народження:

20 березня 1917
Єрусалим, Палестина,

Османська імперія

Смерть:

28 червня 1984 (67 років)
Єрусалим, Ізраїль

Поховання:

Національність:

Країна:

Релігія:

Освіта:

Єврейський університет і ^d

Партія:

Демократичний рух за зміни

Батько:

Елеазар Сукенік (івр. אלעזר ליפא סוקניק‎)

Мати:

^d

Військова служба

Роки служби:

1932–1952

Приналежність:

Хагана; ЦАХАЛ

Рід військ:

сухопутні війська

Звання:

Генерал-майор

Битви:

Війна за Незалежність Ізраїлю

Наукова діяльність

Наукова сфера:

археологія

Відомий як:

дослідник сувоїв Мертвого моря

Нагороди:

^d (1983)

^d

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Військова кар'єра

Ядін народився у 1917 році в родині відомого археолога Елеазара Сукеніка та активістки жіночого руху Хаси Файнсод. У 15-річному віці він приєднався до Хагани, де обіймав різні посади. У 1946 році Ядін покинув Хагану через суперечки зі своїм командиром, Іцхаком Саде. У 1947 році, незадовго до проголошення незалежності Ізраїлю, Бен-Гуріон знову прикликав Ядіна на військову службу (в цей час він навчався в університеті). Ядін керував операціями під час Війни за Незалежність через хворобу першого начальника Генерального Штабу Яакова Дорі.

9 листопада 1949 р. Ядін був офіційно призначений начальником Генерального штабу після відставки Дорі і займав цей пост три роки. Ядін вийшов у відставку 7 грудня 1952 р. через розбіжності з Бен-Гуріоном, що займав пости прем'єр-міністра і міністра оборони. Військову кар'єру Ядін завершив у віці 35 років.

Археологія

Після відставки Іґаель Ядін проводив численні археологічні дослідження. У 1956 році він отримав Державну премію Ізраїлю за докторську дисертацію, присвячену перекладу сувоїв Мертвого моря. Ядін брав участь у важливих розкопках, таких як Кумран, Масада, Хацор і Мегіддо. Під час Шестиденної війни 1967 Ядін був військовим радником прем'єр-міністра Леві Ешколя, а після Війни Судного дня був членом ^[ru].

Професор. Член-кореспондент Британської академії (1966).

Політична діяльність

У 1976 році Ядін спільно з професором Амноном Рубінштейном, Шмуелем Таміром, Меїром Аміом і Меїром Зореа сформував партію «ДАШ» («Демократичний рух за зміни»). Нова центристська партія здавалася перспективною в боротьбі проти корупції в русі «Маарах» (теперішня партія «Авода»). Під час виборів до Кнесету 1977 року партія отримала 15 місць. Лідер «Лікуду» Бегін зміг утворити коаліційний уряд з партією «ДАШ», залишивши в опозиції блок Маарах.

Іґаель Ядін отримав посаду заступника прем'єр-міністра і активно брав участь в укладенні мирного договору з Єгиптом. Пізніше партія розкололася і в 1981 році Ядін пішов з політики.

Посилання

Ядин Иггаэль // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Біографія Іґаеля Ядіна на сайті Кнесета [ 28 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Біографія Іґаеля Ядіна на сайті Кнесета [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
(англ.)