Іштван Бібо (угор. Bibó István; 7 серпня 1911, Будапешт — 10 травня 1979, Будапешт) — угорський політичний діяч і правозахисник, юрист, політолог. Державний міністр в уряді Імре Надя (листопад 1956).
Іштван Бібо | |
---|---|
угор. Bibó István | |
Іштван Бібо, 1935 | |
Народився | 7 серпня 1911 Будапешт |
Помер | 10 травня 1979 (67 років) Будапешт |
Поховання | d |
Громадянство | Угорщина |
Діяльність | політичний діяч правозахисник юрист політолог |
Alma mater | Сегедський університет |
Знання мов | угорська[1][2], німецька[2] і французька[2] |
Членство | Угорська академія наук |
Посада | міністр |
Партія | Національна селянська партія |
Батько | Іштван Бібо |
Родичі | d |
У шлюбі з | d |
Діти (3) | d |
Нагороди | d (1998) |
|
Сім'я
Народився в родині інтелігентів. Батько служив в міністерстві освіти і релігії, потім був директором університетської бібліотеки в Сегеді.
Освіта
Закінчив гімназію, юридичний факультет університету в Сегеді, в 1933-1935 вивчав право і політичні науки у Відні та Женеві, потім стажувався в Міжнародній правової академії в Гаазі.
Наукова і політична діяльність
У 1930-ті служив в судових органах, в міністерстві юстиції. Одночасно займався науковою діяльністю, писав роботи з проблем філософії та соціології права, правової етики, міжнародного права. З 1938 — член Угорського філософського товариства. Брав участь в діяльності Березневого фронту — лівої опозиції режиму Міклоша Горті.
З 1940 — приват-доцент університету в Сегеді, з 1941 — університету в Коложварі (новоствореного угорського вищого навчального закладу в Північній Трансильванії, приєднаної в 1940 до Угорщини; нині Коложварі — місто Клуж-Напока в Румунії). У 1944 допомагав переховувати в Будапешті євреїв, яким загрожувала розправа. У жовтні 1944 був заарештований прихильниками пронацистського лідера Ференца Салаші, незабаром звільнений з позбавленням права перебувати на державній службі і займатися викладацькою діяльністю.
Після повалення салашістского режиму в Угорщині — начальник відділу в міністерстві внутрішніх справ (березень 1945 — липень 1946), був запрошений на цю посаду головою МВС, своїм колегою по березневому фронту, одним з лідерів лівоорієнтованої Національної селянської партії (НКП) Ференцом Ердеї. У травні 1945 вступив в НКП. Брав участь у розробці низки законопроєктів, виступав за демократичну реорганізацію системи адміністративно-територіального (зокрема, муніципального) управління.
У 1946-1950 — професор університету в Сегеді. Одночасно був одним з керівників Інституту Пала Телекі в Будапешті, який займався східноєвропейськими дослідженнями. З 1946 — член-кореспондент Угорської академії наук. У цей період написав значну кількість наукових праць з проблем історії, політології, права. Був прихильником європейської інтеграції, створення стійкої системи міжнародних договорів в Європі, противником націоналізму.
У 1949 був виведений з Академії наук в період її реорганізації. На той час фактично припинив свою діяльність і Інститут Пала Телекі, була розпущена НКП. У 1950 був змушений припинити викладання, і з 1951 працював бібліотекарем в університетській бібліотеці в Будапешті.
Діяльність в 1956 році і тюремне ув'язнення
Восени 1956 в умовах кризи тоталітарного ладу і масових виступів громадян Угорщини повернувся до політичної діяльності. У жовтні 1956 підготував рукопис "Конспект. Жовтень 1956 року "- начерки програмного політичного тексту, в якому виступив з критикою багатьох постулатів марксизму-ленінізму (в тому числі положення про диктатуру пролетаріату), висловився на користь демократичного розвитку країни. Був противником реставрації великої приватної власності, вважаючи, що вона повинна бути передана робочим колективам. Один з ініціаторів відродження НКП — під назвою Партія Петефі — в кінці жовтня 1956. 3 листопада 1956 по квоті Партії Петефі увійшов до складу уряду Імре Надя як державний міністр.
Вже 4 листопада уряд було повалено військами СССР. В умовах, коли багато представників угорського керівництва знайшли політичний притулок в посольстві Югославії, залишався на своєму посту в будівлі угорського парламенту, був ненадовго затриманий, але потім відпущений. Звернувся до угорського народу з промовою «За свободу і правду», в якій закликав не визнавати законною владою совєтську військову адміністрацію і її уряд, а «використовувати по відношенню до них всі форми пасивного опору за винятком випадків, коли мова йде про продовольче постачання і комунальне обслуговування Будапешта». Потім пропонував варіант компромісного врегулювання угорського питання, пов'язаного зі збереженням соціалізму в Угорщині при виведенні військ СССР з країни, її вихід з Варшавського договору (або з системи його «військових зв'язків») і визнання СССР легітимності уряду Імре Надя. Однак на той час СССР вже зробив ставку на відмову від будь-яких компромісів з прихильниками Надя.
У грудні 1956 став автором «Декларації про основні засади державного, громадського та економічного устрою Угорщини та шляхи подолання політичної кризи», підготовленої ним спільно з іншими керівними діячами Партії Петефі і Партії дрібних господарів. 23 травня 1957 заарештований і в 1958 за участь в подіях 1956 був засуджений до довічного ув'язнення. У в'язниці продовжував опір політиці влади. У березні 1963 був звільнений за амністією — пізніше, ніж багато політиків з числа соратників Імре Надя.
Після звільнення
У 1963-1971 працював науковим співробітником бібліотеки Центрального статистичного управління Угорщини, повернувся до наукової роботи, займався дослідженням зовнішньополітичних проблем і перекладацькою діяльністю. У 1972 в Угорщині була опублікована його монографія «Недієздатність міжнародного співтовариства держав і її подолання» (в 1976 скорочений переклад вийшов у Великій Британії). У 1971 вийшов на пенсію.
Визнання
У 1980-ті роки в Угорщині видано зібрання творів Бібо. Йому встановлено бюст в Будапешті, в цьому ж місті його ім'ям названа гімназія. У 2002 про нього знято повнометражний документальний фільм.
Джерела
- О фильме Петера Форгача Бревиарий Иштвана Бибо [ 9 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ishtvan Bibo ugor Bibo Istvan 7 serpnya 1911 Budapesht 10 travnya 1979 Budapesht ugorskij politichnij diyach i pravozahisnik yurist politolog Derzhavnij ministr v uryadi Imre Nadya listopad 1956 Ishtvan Bibougor Bibo IstvanIshtvan Bibo 1935Narodivsya7 serpnya 1911 1911 08 07 BudapeshtPomer10 travnya 1979 1979 05 10 67 rokiv BudapeshtPohovannyadGromadyanstvoUgorshinaDiyalnistpolitichnij diyach pravozahisnik yurist politologAlma materSegedskij universitetZnannya movugorska 1 2 nimecka 2 i francuzka 2 ChlenstvoUgorska akademiya naukPosadaministrPartiyaNacionalna selyanska partiyaBatkoIshtvan BiboRodichidU shlyubi zdDiti 3 dNagorodipremiya Secheni 1990 d 1998 Mediafajli u Vikishovishi Div takozh Bibo znachennya Sim yaNarodivsya v rodini inteligentiv Batko sluzhiv v ministerstvi osviti i religiyi potim buv direktorom universitetskoyi biblioteki v Segedi OsvitaZakinchiv gimnaziyu yuridichnij fakultet universitetu v Segedi v 1933 1935 vivchav pravo i politichni nauki u Vidni ta Zhenevi potim stazhuvavsya v Mizhnarodnij pravovoyi akademiyi v Gaazi Naukova i politichna diyalnistU 1930 ti sluzhiv v sudovih organah v ministerstvi yusticiyi Odnochasno zajmavsya naukovoyu diyalnistyu pisav roboti z problem filosofiyi ta sociologiyi prava pravovoyi etiki mizhnarodnogo prava Z 1938 chlen Ugorskogo filosofskogo tovaristva Brav uchast v diyalnosti Bereznevogo frontu livoyi opoziciyi rezhimu Miklosha Gorti Z 1940 privat docent universitetu v Segedi z 1941 universitetu v Kolozhvari novostvorenogo ugorskogo vishogo navchalnogo zakladu v Pivnichnij Transilvaniyi priyednanoyi v 1940 do Ugorshini nini Kolozhvari misto Kluzh Napoka v Rumuniyi U 1944 dopomagav perehovuvati v Budapeshti yevreyiv yakim zagrozhuvala rozprava U zhovtni 1944 buv zaareshtovanij prihilnikami pronacistskogo lidera Ferenca Salashi nezabarom zvilnenij z pozbavlennyam prava perebuvati na derzhavnij sluzhbi i zajmatisya vikladackoyu diyalnistyu Pam yatnik Ishtvanu Bibo na berezi Dunaya v Budapeshti Pislya povalennya salashistskogo rezhimu v Ugorshini nachalnik viddilu v ministerstvi vnutrishnih sprav berezen 1945 lipen 1946 buv zaproshenij na cyu posadu golovoyu MVS svoyim kolegoyu po bereznevomu frontu odnim z lideriv livooriyentovanoyi Nacionalnoyi selyanskoyi partiyi NKP Ferencom Erdeyi U travni 1945 vstupiv v NKP Brav uchast u rozrobci nizki zakonoproyektiv vistupav za demokratichnu reorganizaciyu sistemi administrativno teritorialnogo zokrema municipalnogo upravlinnya U 1946 1950 profesor universitetu v Segedi Odnochasno buv odnim z kerivnikiv Institutu Pala Teleki v Budapeshti yakij zajmavsya shidnoyevropejskimi doslidzhennyami Z 1946 chlen korespondent Ugorskoyi akademiyi nauk U cej period napisav znachnu kilkist naukovih prac z problem istoriyi politologiyi prava Buv prihilnikom yevropejskoyi integraciyi stvorennya stijkoyi sistemi mizhnarodnih dogovoriv v Yevropi protivnikom nacionalizmu U 1949 buv vivedenij z Akademiyi nauk v period yiyi reorganizaciyi Na toj chas faktichno pripiniv svoyu diyalnist i Institut Pala Teleki bula rozpushena NKP U 1950 buv zmushenij pripiniti vikladannya i z 1951 pracyuvav bibliotekarem v universitetskij biblioteci v Budapeshti Diyalnist v 1956 roci i tyuremne uv yaznennyaVoseni 1956 v umovah krizi totalitarnogo ladu i masovih vistupiv gromadyan Ugorshini povernuvsya do politichnoyi diyalnosti U zhovtni 1956 pidgotuvav rukopis Konspekt Zhovten 1956 roku nacherki programnogo politichnogo tekstu v yakomu vistupiv z kritikoyu bagatoh postulativ marksizmu leninizmu v tomu chisli polozhennya pro diktaturu proletariatu vislovivsya na korist demokratichnogo rozvitku krayini Buv protivnikom restavraciyi velikoyi privatnoyi vlasnosti vvazhayuchi sho vona povinna buti peredana robochim kolektivam Odin z iniciatoriv vidrodzhennya NKP pid nazvoyu Partiya Petefi v kinci zhovtnya 1956 3 listopada 1956 po kvoti Partiyi Petefi uvijshov do skladu uryadu Imre Nadya yak derzhavnij ministr Vzhe 4 listopada uryad bulo povaleno vijskami SSSR V umovah koli bagato predstavnikiv ugorskogo kerivnictva znajshli politichnij pritulok v posolstvi Yugoslaviyi zalishavsya na svoyemu postu v budivli ugorskogo parlamentu buv nenadovgo zatrimanij ale potim vidpushenij Zvernuvsya do ugorskogo narodu z promovoyu Za svobodu i pravdu v yakij zaklikav ne viznavati zakonnoyu vladoyu sovyetsku vijskovu administraciyu i yiyi uryad a vikoristovuvati po vidnoshennyu do nih vsi formi pasivnogo oporu za vinyatkom vipadkiv koli mova jde pro prodovolche postachannya i komunalne obslugovuvannya Budapeshta Potim proponuvav variant kompromisnogo vregulyuvannya ugorskogo pitannya pov yazanogo zi zberezhennyam socializmu v Ugorshini pri vivedenni vijsk SSSR z krayini yiyi vihid z Varshavskogo dogovoru abo z sistemi jogo vijskovih zv yazkiv i viznannya SSSR legitimnosti uryadu Imre Nadya Odnak na toj chas SSSR vzhe zrobiv stavku na vidmovu vid bud yakih kompromisiv z prihilnikami Nadya U grudni 1956 stav avtorom Deklaraciyi pro osnovni zasadi derzhavnogo gromadskogo ta ekonomichnogo ustroyu Ugorshini ta shlyahi podolannya politichnoyi krizi pidgotovlenoyi nim spilno z inshimi kerivnimi diyachami Partiyi Petefi i Partiyi dribnih gospodariv 23 travnya 1957 zaareshtovanij i v 1958 za uchast v podiyah 1956 buv zasudzhenij do dovichnogo uv yaznennya U v yaznici prodovzhuvav opir politici vladi U berezni 1963 buv zvilnenij za amnistiyeyu piznishe nizh bagato politikiv z chisla soratnikiv Imre Nadya Pislya zvilnennyaU 1963 1971 pracyuvav naukovim spivrobitnikom biblioteki Centralnogo statistichnogo upravlinnya Ugorshini povernuvsya do naukovoyi roboti zajmavsya doslidzhennyam zovnishnopolitichnih problem i perekladackoyu diyalnistyu U 1972 v Ugorshini bula opublikovana jogo monografiya Nediyezdatnist mizhnarodnogo spivtovaristva derzhav i yiyi podolannya v 1976 skorochenij pereklad vijshov u Velikij Britaniyi U 1971 vijshov na pensiyu ViznannyaU 1980 ti roki v Ugorshini vidano zibrannya tvoriv Bibo Jomu vstanovleno byust v Budapeshti v comu zh misti jogo im yam nazvana gimnaziya U 2002 pro nogo znyato povnometrazhnij dokumentalnij film DzherelaO filme Petera Forgacha Breviarij Ishtvana Bibo 9 lyutogo 2017 u Wayback Machine Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133