Ахмадула Хозейович Ішмухаметов (тат. Әхмәдулла Ишмөхәммәтов; нар. 7 листопада 1919 — пом. 16 квітня 1952) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир 1-го мотострілецького батальйону 10-го гвардійського танкового корпусу (4-а танкова армія), гвардії майор. Герой Радянського Союзу (1944).
Ахмадула Хозейович Ішмухаметов | |
---|---|
тат. Әхмәдулла Ишмөхәммәтов | |
Народження | 7 листопада 1919 Лисьва |
Смерть | 16 квітня 1952 (32 роки) Свердловськ, РРФСР, СРСР |
Поховання | Єкатеринбург |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | мотопіхота |
Роки служби | 1939–1945, 1950–1952 |
Звання | Майор |
Формування | 10-й гвардійський танковий корпус |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Народився 7 листопада 1919 року в місті Лисьва, нині Пермського краю Росії, в родині робітника. Татарин. Закінчив 8 класів школи і школу рахівників. Працював інспектором-ревізором при Держконтролі Свердловської області.
До лав РСЧА призваний Лисьвинським РВК Молотовської області в серпні 1939 року. У 1941 році закінчив Новосибірське військове піхотне училище.
Учасник німецько-радянської війни з 24 червня 1941 року. Воював на Західному, Калінінському, Брянському, 1-у Українському, 1-у Прибалтійському і 1-у Білоруському фронтах. Пройшов шлях від командира стрілецького взводу до заступника командира полку. Тричі був поранений, одного разу контужений.
Особливо командир 1-го мотострілецького батальйону 29-ї гвардійської мотострілецької бригади гвардії майор А. Ішмухаметов відзначився 21—23 липня 1944 року в боях за місто Львів. Бійці його батальйону в складі передового загону першими увірвалися в місто. За підтримки танків мотострільці прорвались до центра Львова, знищуючи на своєму шляху солдатів супротивника, що засіли на дахах і у підвалах. За три дні боїв бійці батальйону знищили з протитанкових рушниць і гранатами 6 «Пантер», 3 «Тигри», 4 гармати і 10 кулеметів. Також знищено понад 300 і взято в полон близько 100 солдатів і офіцерів ворога. Гвардії майор А. Іштухаметов, будучи пораненим у голову, продовжував командувати батальйоном до повного очищення міста від нацистів.
Закінчив війну на посаді заступника командира 283-го гвардійського стрілецького полку зі стройової частини .
З 1945 року — в запасі. Жив і працював у Свердловську (нині Єкатеринбург), деякий час був директором жиркомбінату. У 1950 році вздуге призваний до лав ЗС СРСР, обіймав посаду заступника військового комісара Верхньопишминського РВК Свердловської області.
Помер 16 квітня 1952 року. Похований на Івановському цвинтарі Єкатеринбурга.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 вересня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії майору Ішмухаметову Ахмадулі Хозейовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4428).
Також був нагороджений трьома орденами Червоного Прапора (02.10.1943, 15.08.1944, 07.06.1945) і медалями.
Примітки
- На Ивановском кладбище в Екатеринбурге найдена почти забытая могила Героя Советского Союза. [ 8 лютого 2022 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
- Біографія [ 30 березня 2015 у Wayback Machine.] на сайті (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ahmadula Hozejovich Ishmuhametov tat Әhmәdulla Ishmohәmmәtov nar 7 listopada 1919 19191107 pom 16 kvitnya 1952 radyanskij vijskovik chasiv Drugoyi svitovoyi vijni komandir 1 go motostrileckogo bataljonu 10 go gvardijskogo tankovogo korpusu 4 a tankova armiya gvardiyi major Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Ahmadula Hozejovich Ishmuhametovtat Әhmәdulla IshmohәmmәtovNarodzhennya7 listopada 1919 1919 11 07 LisvaSmert16 kvitnya 1952 1952 04 16 32 roki Sverdlovsk RRFSR SRSRPohovannyaYekaterinburgKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskmotopihotaRoki sluzhbi1939 1945 1950 1952Zvannya MajorFormuvannya10 j gvardijskij tankovij korpusVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za oboronu Moskvi ZhittyepisNarodivsya 7 listopada 1919 roku v misti Lisva nini Permskogo krayu Rosiyi v rodini robitnika Tatarin Zakinchiv 8 klasiv shkoli i shkolu rahivnikiv Pracyuvav inspektorom revizorom pri Derzhkontroli Sverdlovskoyi oblasti Do lav RSChA prizvanij Lisvinskim RVK Molotovskoyi oblasti v serpni 1939 roku U 1941 roci zakinchiv Novosibirske vijskove pihotne uchilishe Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z 24 chervnya 1941 roku Voyuvav na Zahidnomu Kalininskomu Bryanskomu 1 u Ukrayinskomu 1 u Pribaltijskomu i 1 u Biloruskomu frontah Projshov shlyah vid komandira strileckogo vzvodu do zastupnika komandira polku Trichi buv poranenij odnogo razu kontuzhenij Osoblivo komandir 1 go motostrileckogo bataljonu 29 yi gvardijskoyi motostrileckoyi brigadi gvardiyi major A Ishmuhametov vidznachivsya 21 23 lipnya 1944 roku v boyah za misto Lviv Bijci jogo bataljonu v skladi peredovogo zagonu pershimi uvirvalisya v misto Za pidtrimki tankiv motostrilci prorvalis do centra Lvova znishuyuchi na svoyemu shlyahu soldativ suprotivnika sho zasili na dahah i u pidvalah Za tri dni boyiv bijci bataljonu znishili z protitankovih rushnic i granatami 6 Panter 3 Tigri 4 garmati i 10 kulemetiv Takozh znisheno ponad 300 i vzyato v polon blizko 100 soldativ i oficeriv voroga Gvardiyi major A Ishtuhametov buduchi poranenim u golovu prodovzhuvav komanduvati bataljonom do povnogo ochishennya mista vid nacistiv Zakinchiv vijnu na posadi zastupnika komandira 283 go gvardijskogo strileckogo polku zi strojovoyi chastini Z 1945 roku v zapasi Zhiv i pracyuvav u Sverdlovsku nini Yekaterinburg deyakij chas buv direktorom zhirkombinatu U 1950 roci vzduge prizvanij do lav ZS SRSR obijmav posadu zastupnika vijskovogo komisara Verhnopishminskogo RVK Sverdlovskoyi oblasti Pomer 16 kvitnya 1952 roku Pohovanij na Ivanovskomu cvintari Yekaterinburga NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 23 veresnya 1944 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm gvardiyi majoru Ishmuhametovu Ahmaduli Hozejovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 4428 Takozh buv nagorodzhenij troma ordenami Chervonogo Prapora 02 10 1943 15 08 1944 07 06 1945 i medalyami PrimitkiNa Ivanovskom kladbishe v Ekaterinburge najdena pochti zabytaya mogila Geroya Sovetskogo Soyuza 8 lyutogo 2022 u Wayback Machine ros PosilannyaBiografiya 30 bereznya 2015 u Wayback Machine na sajti ros