Іш-Сак-К'ук' (д/н — 12 вересня 640) — цариця Баакульського царства у 615—640 роках. Ім'я перекладається як «Пані Білий Кецаль».
Іш-Сак-К'ук' | |
---|---|
Іменний ієрогліф Іш-Сак-К'ук'а | |
Цариця | |
Дата народження: | невідомо |
Місце народження: | Лакам Ха |
Країна: | Баакульське царство класичних мая |
Дата смерті: | 9.10.7.13.5, 4 Чікчан 13 Йаш (12 вересня 640) |
Місце смерті: | Лакам Ха |
Дружина: | К'ан-Мо'-Хіш |
Діти: | К'ініч-Ханааб-Пакаль I |
Династія: | Лінія Токтан-Лакамхи |
Батько: | Ханааб-Пакаль |
Життєпис
Походила з династії Токтан-Лакамхи. Донька Ханааб-Пакаля, якого вважають братом і співволодарем Ахен-Йоль-Мата. Десь у 601 або 602 році вийшла заміж за К'ан-Мо'-Хіша, ахава Ч'оха, що був родичем баакульської династії. Після смерті батька і дядька у 612 році на деякий час відійшла від політичного життя. Ймовірно у 615 році сприяла поваленню Муваан-Мата і сходженню на трон сина К'ініч-Ханааб-Пакаля I.
Фактична влада знаходилася в руках Іш-Сак-К'ук'. На думку дослідників після досягнення сином повноліття стал його співволодаркою.
Близько 623 року від імені сина уклала союз з царством Сакц'і, що було спрямовано проти царства Йокіб-К'ін У 626 році влаштувала шлюб свого сина з представницею царства Хуште'к'ух. В цей же час війська Баакуля зазнали поразки від Йокіба. Це відбулася до 628 року.
Саме цариця керувала церемонією закінчення к'атуна в день 9.10.0.0.0, 1 Ахав 8 К'аяб (27 січня 633 року). Померла в день 9.10.7.13.5, 4 Чікчан 13 Йаш (12 вересня 640 року).
Джерела
- Stuart D., Stuart G. Palenque: Eternal City of the Maya. — London: Thames&Hudson, 2008. — Р. 149—150
- Biro P. Sak Tz'i' in the Classic Period Hieroglyphic Inscriptions // Mesoweb Articles. 2005, Note 2.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ish Sak K uk d n 12 veresnya 640 caricya Baakulskogo carstva u 615 640 rokah Im ya perekladayetsya yak Pani Bilij Kecal Ish Sak K uk Ish Sak K uk Imennij iyeroglif Ish Sak K uk aCaricyaData narodzhennya nevidomoMisce narodzhennya Lakam HaKrayina Baakulske carstvo klasichnih mayaData smerti 9 10 7 13 5 4 Chikchan 13 Jash 12 veresnya 640 Misce smerti Lakam HaDruzhina K an Mo HishDiti K inich Hanaab Pakal IDinastiya Liniya Toktan LakamhiBatko Hanaab PakalZhittyepisPohodila z dinastiyi Toktan Lakamhi Donka Hanaab Pakalya yakogo vvazhayut bratom i spivvolodarem Ahen Jol Mata Des u 601 abo 602 roci vijshla zamizh za K an Mo Hisha ahava Ch oha sho buv rodichem baakulskoyi dinastiyi Pislya smerti batka i dyadka u 612 roci na deyakij chas vidijshla vid politichnogo zhittya Jmovirno u 615 roci spriyala povalennyu Muvaan Mata i shodzhennyu na tron sina K inich Hanaab Pakalya I Profil Ish Sak K uk Faktichna vlada znahodilasya v rukah Ish Sak K uk Na dumku doslidnikiv pislya dosyagnennya sinom povnolittya stal jogo spivvolodarkoyu Blizko 623 roku vid imeni sina uklala soyuz z carstvom Sakc i sho bulo spryamovano proti carstva Jokib K in U 626 roci vlashtuvala shlyub svogo sina z predstavniceyu carstva Hushte k uh V cej zhe chas vijska Baakulya zaznali porazki vid Jokiba Ce vidbulasya do 628 roku Same caricya keruvala ceremoniyeyu zakinchennya k atuna v den 9 10 0 0 0 1 Ahav 8 K ayab 27 sichnya 633 roku Pomerla v den 9 10 7 13 5 4 Chikchan 13 Jash 12 veresnya 640 roku DzherelaStuart D Stuart G Palenque Eternal City of the Maya London Thames amp Hudson 2008 R 149 150 Biro P Sak Tz i in the Classic Period Hieroglyphic Inscriptions Mesoweb Articles 2005 Note 2