Іш-Ек (ісп. Ixec) — руїни міста цивілізації мая в департаменті Петен (Гватемала).
Іш-Ек | |
---|---|
Країна | Гватемала |
Регіон | департамент Петен |
Історія | |
Датування | 200 до н. е. — 800 |
Періоди | Докласичний, класичний періоди |
Археологічна культура | мая |
Історія
Перші поселення виникли в докласичний період. Само місто утворилося десь наприкінці цього періоду. Втім справжня назва цього містечка невідома. Десь на початку класичного періоду почало утворюватися політичне об'єднання.
У пізньокласичний період територія була досить густо заселена. У VII—VIII століттях відбувся найбільший розвиток агломерації, що охоплюватила комплекси Ялтуту, Тесіко, Ла-Пімьєнто. Тоді тут мешкало понад 4 тисячі осіб.
На території пам'ятки не було виявлено монументів, що вказує на недостатню ступінь розвитку сильних владних інститутів у межах агломерації. За однією з гіпотез, протягом усього класичного періоду Іш-Ек залишався підконтрольним ахавам однієї з сусідніх держав — Іштонтона, Іштуца або . Місто занепало під час колапсу класичних мая.
Опис
Розташовано на відстані 4 км від руїн Іштуца. Будови були зведені на карстовому нагір'ї на відстані 5 км на схід від річки Мопан і 6 км на північний захід від річки Поште. Площа становила близько 25 км2.
Центр було утворено комплексом Е-групи, стадіоном для гри в м'яч і прилеглим до них з північного боку адміністративного центру елітними групами резіденціального характеру. Спорудження і перебудова Е-групи відносяться до раньокласичного періоду. III—VI століттям датовано також чоловіче поховання 79 і тайник 27, знайдені в західній піраміді комплексу.
Початок проживання житлових груп В і С належить до межі 100 до н. е. — 100 року н. е. Відповідно до археологічних досліджень вв ранньокласичний період функціювало близько 50 % житлових груп. До раннього періоду належить виникнення в межах сільськогосподарської округи другорядних комплексів Е-групи в Ялтуту і Ла-Пімьєнто.
Наприкінці класичного періоду розширено основний житловий комплекс в адміністративному центрі — групи D (з 7 до 18 будівель). Перебудовуються також ансамблі Ялтуту і Ла-Пімьєнто, а також зводиться ще одна Е-група — Тесіко. Ці комплекси, які виконували культові функції, були центром сільських громад чисельністю від 250 (Ялтуту) до 600 осіб (Тесіко).
Джерела
- Laporte J., Mejia H. Ix Ek': Entidad Política del Parte Aguas de los Ríos Mopan, San Juan y Poxte, 1990—1997. Monografía 7, Atlas Arqueológico de Guatemala. Guatemala, 2008. 284 p. (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ish Ek isp Ixec ruyini mista civilizaciyi maya v departamenti Peten Gvatemala Ish EkKrayinaGvatemalaRegiondepartament PetenIstoriyaDatuvannya200 do n e 800PeriodiDoklasichnij klasichnij periodiArheologichna kulturamayaIstoriyared Pershi poselennya vinikli v doklasichnij period Samo misto utvorilosya des naprikinci cogo periodu Vtim spravzhnya nazva cogo mistechka nevidoma Des na pochatku klasichnogo periodu pochalo utvoryuvatisya politichne ob yednannya U piznoklasichnij period teritoriya bula dosit gusto zaselena U VII VIII stolittyah vidbuvsya najbilshij rozvitok aglomeraciyi sho ohoplyuvatila kompleksi Yaltutu Tesiko La Pimyento Todi tut meshkalo ponad 4 tisyachi osib Na teritoriyi pam yatki ne bulo viyavleno monumentiv sho vkazuye na nedostatnyu stupin rozvitku silnih vladnih institutiv u mezhah aglomeraciyi Za odniyeyu z gipotez protyagom usogo klasichnogo periodu Ish Ek zalishavsya pidkontrolnim ahavam odniyeyi z susidnih derzhav Ishtontona Ishtuca abo Kurukuyica Misto zanepalo pid chas kolapsu klasichnih maya Opisred Roztashovano na vidstani 4 km vid ruyin Ishtuca Budovi buli zvedeni na karstovomu nagir yi na vidstani 5 km na shid vid richki Mopan i 6 km na pivnichnij zahid vid richki Poshte Plosha stanovila blizko 25 km2 Centr bulo utvoreno kompleksom E grupi stadionom dlya gri v m yach i prileglim do nih z pivnichnogo boku administrativnogo centru elitnimi grupami rezidencialnogo harakteru Sporudzhennya i perebudova E grupi vidnosyatsya do ranoklasichnogo periodu III VI stolittyam datovano takozh choloviche pohovannya 79 i tajnik 27 znajdeni v zahidnij piramidi kompleksu Pochatok prozhivannya zhitlovih grup V i S nalezhit do mezhi 100 do n e 100 roku n e Vidpovidno do arheologichnih doslidzhen vv rannoklasichnij period funkciyuvalo blizko 50 zhitlovih grup Do rannogo periodu nalezhit viniknennya v mezhah silskogospodarskoyi okrugi drugoryadnih kompleksiv E grupi v Yaltutu i La Pimyento Naprikinci klasichnogo periodu rozshireno osnovnij zhitlovij kompleks v administrativnomu centri grupi D z 7 do 18 budivel Perebudovuyutsya takozh ansambli Yaltutu i La Pimyento a takozh zvoditsya she odna E grupa Tesiko Ci kompleksi yaki vikonuvali kultovi funkciyi buli centrom silskih gromad chiselnistyu vid 250 Yaltutu do 600 osib Tesiko Dzherelared Laporte J Mejia H Ix Ek Entidad Politica del Parte Aguas de los Rios Mopan San Juan y Poxte 1990 1997 Monografia 7 Atlas Arqueologico de Guatemala Guatemala 2008 284 p isp Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ish Ek amp oldid 40530455