Єпископ Іустин (в миру Михайло Євграфович Полянський; близько 1832, Богатирьово, Воронезька губернія — 26 вересня 1903, Херсонська єпархія) — історик, богослов та релігійний педагог у Російській імперії. Випускник Київської духовної академії (синодальної); викладач Харківської духовної семінарії. Духовний поет. Автор догматичних, історичних, повчальних і гомілетічних творів (праці видані у 12 томах).
Юстин (Полянський) | ||
| ||
---|---|---|
| ||
| ||
| ||
| ||
Альма-матер: | Київська духовна академія | |
Діяльність: | педагог | |
Народження: | 15 (27) травня 1830 або 1832[1] Воронезька губернія, Російська імперія | |
Смерть: | 26 вересня (9 жовтня) 1903 або 1903[1] Бериславський район, Україна | |
Священство: | 26 вересня 1854 | |
Юстин у Вікісховищі |
Єпископ Відомства православного сповідання Російської імперії; з 14 жовтня 1896 Уфимський і Мензеліньський ВПСРІ. Канонізований РПЦ як святитель. Пам'ять в Соборах Воронежських і Кримських святих Московської патріархії.
Біографія
Михайло Євграфович Полянський народився в сім'ї диякона церкви села Богатирьова.
У 1853 році закінчив Воронезьку духовну семінарію. По закінченні семінарії, як кращий вихованець, був призначений в Київську духовну академію, але, за бажанням батьків, вирішив стати парафіяльним священиком. У тому ж році одружився з сиротою, донькою священика. 25 вересня 1854 року був висвячений у сан диякона, а 26 вересня — в сан священика до села Касторне Землянського повіту.
В період його служіння в селі Касторнім був зведений трьохпрестольний храм з трапезною і дзвіницею.
У 1864 році овдовів і в тому ж році був пострижений у чернецтво своїм наставником, воронезьким архієпископом Йосипом, який дав йому чернече ім'я на честь Іустина Філософа, а не Митрофана Воронезького, як хотів Михайло Полянський. Таким чином, владика Йосиф вважав свого учня майбутнім християнським мислителем, а не готував йому монастирське життя.
У 1864- 1865 - народний духівник і проповідник в монастирі, викладач Воронезького духовного училища.
У 1865 році вступив в Київську духовну академію, яку закінчив в 1869 році.
У 1869—1870 — викладач Харківської духовної семінарії.
У 1870—1875 — інспектор Литовської духовної семінарії.
У 1870 році удостоєний ступеня магістра богослов'я за свою дисертацію «Моральне вчення св. отця нашого Ісака Сиріна» і призначений інспектором Литовської духовної семінарії.
15 квітня 1872 року возведений у сан архімандрита.
З 26 грудня 1875 по 22 грудня 1884 року — ректор Костромської духовної семінарії, одночасно був викладачем догматичного богослов'я.
З 27 січня 1885 року — єпископ Михайлівський, вікарій Рязанської єпархії.
З 10 серпня 1885 року — єпископ Новомиргородський, вікарій Херсонської єпархії.
З 16 грудня 1889 року — єпископ Тобольський і Сибірський.
Під час служіння в Тобольської єпархії займався місіонерською діяльністю, зробив значний внесок у роботу Обдорській та інших північних єпархіальних місій.
17 липня 1893 року був звільнений на спокій, призначений керуючим Раненбургської Петропавлівської пустині Рязанської єпархії.
З 10 грудня 1894 року — єпископ Рязанський і Зарайський.
З 14 жовтня 1896 року - єпископ Уфимський і Мензелінський .
14 липня 1900 року звільнений на спокій, був знову призначений керуючим Раненбургською пустинню.
У липні 1903 року переміщений в Бізюків монастир Херсонської єпархії, де жив у глибокому затворі. Там і померю
Митрополит Мануїл (Лемешевський) так характеризував владику Іустина:
Благодійник і вчений, плідний духовний письменник - залишив велику літературну спадщину. Мав добрий дар слова. Ще будучи педагогом Костромської духовної семінарії, де викладав догматику, своїми натхненними лекціями будив серця слухачів, просвічуючи не тільки розум, але і серце. Яскравий проповідник і благоговійний єпископ - аскет і подвижник. Був дуже скромним і багато своїх творів друкував під ініціалами «А. І.» або «Є. І.» (архімандрит або єпископ).
пам'ять
У 1988 році був прославлений як місцевошанованих святий у лику святителів в Соборі Кримських святих.
10 лютого 2006 році на історичній будівлі Воронезької духовної семінарії було відкрито меморіальну дошку, присвячену найбільш відомим її вихованцям. На ній увічнено ім'я владики Юстина.
Праці
- Православно-христианское вероучение или Догматическое богословие. Херсон, 1886—1887, части I—II. 2-е издание — СПБ, 1902.
- Нравственное учение святого отца нашего Исаака Сирина. СПБ, 1874. 2-е издание — 1902.
- О молитве или призывании Бога — учение святого Тихона Задонского. М., 1895.
- Палестинские вечера в Рязани. Рязань, 1896.
- Жизнь во Христе. М., 1899.
- Поучения в честь и славу Пресвятой Богородицы. М., 1900.
- Что такое жизнь и как должно жить. СПБ, 1901.
- Ручная книжка православного христианина, содержащая в себе Божественные слова и речи Господа нашего Иисуса Христа. 2-е издание. СПБ, 1902.
- Преподобный и богоносный отец наш Нил, подвижник Сорский и устав его о скитской жизни. М. 1902.
- Нерукотворный образ Всемилостивого Спаса. М., 1904.
- Краткие поучения о посте и молитве. М., 1906.
- Келейное правило. 1910.
- На высоте истинной и чистой христианской нравственности. М., 1911.
Посилання
- Юстин (Полянський) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Про меморіальної дошки в Воронежі
- Вірш єпископа Юстина [недоступне посилання з Июль 2018]
- Антуфьева Н. Літературна діяльність єпископа Іустина (Михайла Полянського)
- Резепін П. П. Ректори Костромської духовної семінарії
- Deutsche Nationalbibliothek Record #137752776 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yepiskop Iustin v miru Mihajlo Yevgrafovich Polyanskij blizko 1832 Bogatirovo Voronezka guberniya 26 veresnya 1903 Hersonska yeparhiya istorik bogoslov ta religijnij pedagog u Rosijskij imperiyi Vipusknik Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi sinodalnoyi vikladach Harkivskoyi duhovnoyi seminariyi Duhovnij poet Avtor dogmatichnih istorichnih povchalnih i gomiletichnih tvoriv praci vidani u 12 tomah Yustin Polyanskij Yepiskop Yepiskop Yepiskop Yepiskop vikarij Yepiskop vikarij Alma mater Kiyivska duhovna akademiya Diyalnist pedagog Narodzhennya 15 27 travnya 1830 abo 1832 1 Voronezka guberniya Rosijska imperiya Smert 26 veresnya 9 zhovtnya 1903 abo 1903 1 Berislavskij rajon Ukrayina Svyashenstvo 26 veresnya 1854 Yustin u Vikishovishi Yepiskop Vidomstva pravoslavnogo spovidannya Rosijskoyi imperiyi z 14 zhovtnya 1896 Ufimskij i Menzelinskij VPSRI Kanonizovanij RPC yak svyatitel Pam yat v Soborah Voronezhskih i Krimskih svyatih Moskovskoyi patriarhiyi BiografiyaMihajlo Yevgrafovich Polyanskij narodivsya v sim yi diyakona cerkvi sela Bogatirova U 1853 roci zakinchiv Voronezku duhovnu seminariyu Po zakinchenni seminariyi yak krashij vihovanec buv priznachenij v Kiyivsku duhovnu akademiyu ale za bazhannyam batkiv virishiv stati parafiyalnim svyashenikom U tomu zh roci odruzhivsya z sirotoyu donkoyu svyashenika 25 veresnya 1854 roku buv visvyachenij u san diyakona a 26 veresnya v san svyashenika do sela Kastorne Zemlyanskogo povitu V period jogo sluzhinnya v seli Kastornim buv zvedenij trohprestolnij hram z trapeznoyu i dzviniceyu U 1864 roci ovdoviv i v tomu zh roci buv postrizhenij u chernectvo svoyim nastavnikom voronezkim arhiyepiskopom Josipom yakij dav jomu cherneche im ya na chest Iustina Filosofa a ne Mitrofana Voronezkogo yak hotiv Mihajlo Polyanskij Takim chinom vladika Josif vvazhav svogo uchnya majbutnim hristiyanskim mislitelem a ne gotuvav jomu monastirske zhittya U 1864 1865 narodnij duhivnik i propovidnik v monastiri vikladach Voronezkogo duhovnogo uchilisha U 1865 roci vstupiv v Kiyivsku duhovnu akademiyu yaku zakinchiv v 1869 roci U 1869 1870 vikladach Harkivskoyi duhovnoyi seminariyi U 1870 1875 inspektor Litovskoyi duhovnoyi seminariyi U 1870 roci udostoyenij stupenya magistra bogoslov ya za svoyu disertaciyu Moralne vchennya sv otcya nashogo Isaka Sirina i priznachenij inspektorom Litovskoyi duhovnoyi seminariyi 15 kvitnya 1872 roku vozvedenij u san arhimandrita Z 26 grudnya 1875 po 22 grudnya 1884 roku rektor Kostromskoyi duhovnoyi seminariyi odnochasno buv vikladachem dogmatichnogo bogoslov ya Z 27 sichnya 1885 roku yepiskop Mihajlivskij vikarij Ryazanskoyi yeparhiyi Z 10 serpnya 1885 roku yepiskop Novomirgorodskij vikarij Hersonskoyi yeparhiyi Z 16 grudnya 1889 roku yepiskop Tobolskij i Sibirskij Pid chas sluzhinnya v Tobolskoyi yeparhiyi zajmavsya misionerskoyu diyalnistyu zrobiv znachnij vnesok u robotu Obdorskij ta inshih pivnichnih yeparhialnih misij 17 lipnya 1893 roku buv zvilnenij na spokij priznachenij keruyuchim Ranenburgskoyi Petropavlivskoyi pustini Ryazanskoyi yeparhiyi Z 10 grudnya 1894 roku yepiskop Ryazanskij i Zarajskij Z 14 zhovtnya 1896 roku yepiskop Ufimskij i Menzelinskij 14 lipnya 1900 roku zvilnenij na spokij buv znovu priznachenij keruyuchim Ranenburgskoyu pustinnyu U lipni 1903 roku peremishenij v Bizyukiv monastir Hersonskoyi yeparhiyi de zhiv u glibokomu zatvori Tam i pomeryu Mitropolit Manuyil Lemeshevskij tak harakterizuvav vladiku Iustina Blagodijnik i vchenij plidnij duhovnij pismennik zalishiv veliku literaturnu spadshinu Mav dobrij dar slova She buduchi pedagogom Kostromskoyi duhovnoyi seminariyi de vikladav dogmatiku svoyimi nathnennimi lekciyami budiv sercya sluhachiv prosvichuyuchi ne tilki rozum ale i serce Yaskravij propovidnik i blagogovijnij yepiskop asket i podvizhnik Buv duzhe skromnim i bagato svoyih tvoriv drukuvav pid inicialami A I abo Ye I arhimandrit abo yepiskop pam yatU 1988 roci buv proslavlenij yak miscevoshanovanih svyatij u liku svyatiteliv v Sobori Krimskih svyatih 10 lyutogo 2006 roci na istorichnij budivli Voronezkoyi duhovnoyi seminariyi bulo vidkrito memorialnu doshku prisvyachenu najbilsh vidomim yiyi vihovancyam Na nij uvichneno im ya vladiki Yustina PraciPravoslavno hristianskoe verouchenie ili Dogmaticheskoe bogoslovie Herson 1886 1887 chasti I II 2 e izdanie SPB 1902 Nravstvennoe uchenie svyatogo otca nashego Isaaka Sirina SPB 1874 2 e izdanie 1902 O molitve ili prizyvanii Boga uchenie svyatogo Tihona Zadonskogo M 1895 Palestinskie vechera v Ryazani Ryazan 1896 Zhizn vo Hriste M 1899 Poucheniya v chest i slavu Presvyatoj Bogorodicy M 1900 Chto takoe zhizn i kak dolzhno zhit SPB 1901 Ruchnaya knizhka pravoslavnogo hristianina soderzhashaya v sebe Bozhestvennye slova i rechi Gospoda nashego Iisusa Hrista 2 e izdanie SPB 1902 Prepodobnyj i bogonosnyj otec nash Nil podvizhnik Sorskij i ustav ego o skitskoj zhizni M 1902 Nerukotvornyj obraz Vsemilostivogo Spasa M 1904 Kratkie poucheniya o poste i molitve M 1906 Kelejnoe pravilo 1910 Na vysote istinnoj i chistoj hristianskoj nravstvennosti M 1911 PosilannyaYustin Polyanskij Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Pro memorialnoyi doshki v Voronezhi Virsh yepiskopa Yustina nedostupne posilannya z Iyul 2018 Antufeva N Literaturna diyalnist yepiskopa Iustina Mihajla Polyanskogo Rezepin P P Rektori Kostromskoyi duhovnoyi seminariyi Deutsche Nationalbibliothek Record 137752776 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578