Ітайпу (гуарані: Itaipu, порт. Itaipu, ісп. Itaipú) — гребля гравітаційного типу та гідроелектростанція на річці Парана на кордоні між Бразилією і Парагваєм за 15 км на північ від Моста Дружби. Гребля була названа іменем острова Ітайпу, який існував біля місця будівництва греблі. Ця назва походить від слова Itaipu, яке мовою гуарані означає «співучі камені». Американський композитор Філіп Глас написав симфонічну кантату, названу «Itaipu» на честь греблі.
Ітайпу (Itaipu) | |
---|---|
Вид на греблю | |
25°24′28″ пд. ш. 54°35′24″ зх. д. / 25.40777777780578006° пд. ш. 54.59000000002777853° зх. д.Координати: 25°24′28″ пд. ш. 54°35′24″ зх. д. / 25.40777777780578006° пд. ш. 54.59000000002777853° зх. д. | |
Країна | Бразилія Парагвай |
Адмінодиниця | d Фос-ду-Іґуасу |
Стан | діюча |
Річка | Парана |
Каскад | Каскад ГЕС на Парані |
Початок будівництва | січень1970 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 5 травня 1984–2007 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 14 000 МВт |
Середнє річне виробництво | 91.6 (2009) млн кВт·год |
Тип ГЕС | гребле-дериваційна |
Розрахований напір | 118 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | турбіна Френсіса |
Кількість та марка турбін | 20 × 700 мвт |
Витрата через турбіни | 700 м³/с |
Основні споруди | |
Тип греблі | Combination gravity, buttress and embankment sections |
Висота греблі | 196 м |
Довжина греблі | 7 700 м |
Власник | Itaipu Binacional |
Оператор | d |
Сайт | itaipu.gov.py |
Ітайпу | |
Ітайпу | |
Мапа | |
Ітайпу у Вікісховищі |
Itaipu Binacional — назва гідроелектростанції та компанії, яка управляє цією другою найбільшою діючою гідроелектростанцією у світі (після китайської ГЕС «Три ущелини»). Вона спільно управляється Бразилією і Парагваєм. Територія, зайнята проєктом, простяглася від містечка Фос-ду-Ігуасу у Бразилії до Сьюдад-дель-Есте в Парагваї, на півдні до міста і на північ до міста Salto del Guairá, біля колишнього водоспаду Семи Каскадів. Номінальна потужність електростанції становить 14 ГВт, з 20 генераторами по 700 МВт. У році 2000 електростанція досягла рекорду, виробивши 93,4 млрд кВт·год., що дало 95 % всієї електроенергії, спожитої Парагваєм і 25 % електроенергії, спожитої Бразилією.
Історія
Гідроелектростанція Ітайпу стала результатом довгих переговорів між двома країнами протягом 1960-х років. Акт по Ігуасі (порт. Ata do Iguaçu) був підписаний 22 липня 1966 року бразильським та парагвайським міністрами закордонних справ. Він був декларацією взаємного інтересу до вивчення можливостей експлуатації гідроелектричних ресурсів, які дві країни мали в районі річища Парани, включаючи водоспади Семи каскадів та Ігуасу. Перший із них припинив існування під час будівництва греблі.
14 жовтня 1978 маршрут Парани було змінено, щоб звільнити ділянку річища для будівництва греблі. 19 жовтня 1979 року було укладено договір між Бразилією, Парагваєм та Аргентиною, який установив дозволені рівні річок та їхні зміни протягом будівництва.
Резервуар почав заповнюватися 13 жовтня 1982 року, коли роботи з будівництва були завершені й бічні канали закриті. Вода піднялася на 100 м і досягла каналів стоку вже 27 жовтня завдяки тогочасним сильним дощам і повені. Електростанція почала діяти 5 травня 1984 року, коли був увімкнений перший генератор. Протягом кількох років його наздогнала решта з сучасних 18 генераторів, останній — в 1991 році. Ще 2 планується запустити протягом 2007 року.
Українці, що працюють на ГЕС Ітайпу
За оцінками бразильського українця Михайла З. Зорі (Miguel Zydan Sória), співробітника відділу бізнесового планування (Assessoria de Planejamento Empresarial) гідроелектростанції Ітайпу, на ГЕС працює щонайменше дев'ять українців:
- З боку Бразилії: Мирон Марсіу Нижник (Eron Marcio Nyznyk), Євгенія Ганчук (Eugenia Hanchuk), Флоренсе Серпа Антонюк Паганіні (Florence Serpa Antoniuk Paganini), Михайло З. Зоря (Miguel Augusto Zydan Sória), Петро Прибич (Pedro Prybicz), Вера Люся Грані(в)ска Інгенчакі (Vera Lucia Graniska Ingeinczaki).
- З боку Парагваю: Андрій Івасютин Гаврилишин (Andres Ivasiuten Havrelechen), Павло Горейко Дмитрук (Pablo Gorejko Dmitruk), Петро Чудик Лилик (Pedro Chudyk Lylyk).
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ітайпу |
- Українці, що працюють на ГЕС Ітайпу [ 18 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Бразильський сайт про Ітайпу [ 16 лютого 2007 у Wayback Machine.] (Португальська, Іспанська, Англійська)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Itajpu guarani Itaipu port Itaipu isp Itaipu greblya gravitacijnogo tipu ta gidroelektrostanciya na richci Parana na kordoni mizh Braziliyeyu i Paragvayem za 15 km na pivnich vid Mosta Druzhbi Greblya bula nazvana imenem ostrova Itajpu yakij isnuvav bilya miscya budivnictva grebli Cya nazva pohodit vid slova Itaipu yake movoyu guarani oznachaye spivuchi kameni Amerikanskij kompozitor Filip Glas napisav simfonichnu kantatu nazvanu Itaipu na chest grebli Itajpu Itaipu Vid na greblyu25 24 28 pd sh 54 35 24 zh d 25 40777777780578006 pd sh 54 59000000002777853 zh d 25 40777777780578006 54 59000000002777853 Koordinati 25 24 28 pd sh 54 35 24 zh d 25 40777777780578006 pd sh 54 59000000002777853 zh d 25 40777777780578006 54 59000000002777853Krayina Braziliya ParagvajAdminodinicyad Fos du IguasuStandiyuchaRichkaParanaKaskadKaskad GES na ParaniPochatok budivnictvasichen1970Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ5 travnya 1984 2007Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist14 000 MVtSerednye richne virobnictvo91 6 2009 mln kVt godTip GESgreble derivacijnaRozrahovanij napir118 mHarakteristiki obladnannyaTip turbinturbina FrensisaKilkist ta marka turbin20 700 mvtVitrata cherez turbini700 m sOsnovni sporudiTip grebliCombination gravity buttress and embankment sectionsVisota grebli196 mDovzhina grebli7 700 mVlasnikItaipu BinacionalOperatordSajtitaipu gov pyItajpuItajpuMapa Itajpu u Vikishovishi Itaipu Binacional nazva gidroelektrostanciyi ta kompaniyi yaka upravlyaye ciyeyu drugoyu najbilshoyu diyuchoyu gidroelektrostanciyeyu u sviti pislya kitajskoyi GES Tri ushelini Vona spilno upravlyayetsya Braziliyeyu i Paragvayem Teritoriya zajnyata proyektom prostyaglasya vid mistechka Fos du Iguasu u Braziliyi do Syudad del Este v Paragvayi na pivdni do mista i na pivnich do mista Salto del Guaira bilya kolishnogo vodospadu Semi Kaskadiv Nominalna potuzhnist elektrostanciyi stanovit 14 GVt z 20 generatorami po 700 MVt U roci 2000 elektrostanciya dosyagla rekordu virobivshi 93 4 mlrd kVt god sho dalo 95 vsiyeyi elektroenergiyi spozhitoyi Paragvayem i 25 elektroenergiyi spozhitoyi Braziliyeyu IstoriyaGidroelektrostanciya Itajpu stala rezultatom dovgih peregovoriv mizh dvoma krayinami protyagom 1960 h rokiv Akt po Iguasi port Ata do Iguacu buv pidpisanij 22 lipnya 1966 roku brazilskim ta paragvajskim ministrami zakordonnih sprav Vin buv deklaraciyeyu vzayemnogo interesu do vivchennya mozhlivostej ekspluataciyi gidroelektrichnih resursiv yaki dvi krayini mali v rajoni richisha Parani vklyuchayuchi vodospadi Semi kaskadiv ta Iguasu Pershij iz nih pripiniv isnuvannya pid chas budivnictva grebli 14 zhovtnya 1978 marshrut Parani bulo zmineno shob zvilniti dilyanku richisha dlya budivnictva grebli 19 zhovtnya 1979 roku bulo ukladeno dogovir mizh Braziliyeyu Paragvayem ta Argentinoyu yakij ustanoviv dozvoleni rivni richok ta yihni zmini protyagom budivnictva Rezervuar pochav zapovnyuvatisya 13 zhovtnya 1982 roku koli roboti z budivnictva buli zaversheni j bichni kanali zakriti Voda pidnyalasya na 100 m i dosyagla kanaliv stoku vzhe 27 zhovtnya zavdyaki togochasnim silnim dosham i poveni Elektrostanciya pochala diyati 5 travnya 1984 roku koli buv uvimknenij pershij generator Protyagom kilkoh rokiv jogo nazdognala reshta z suchasnih 18 generatoriv ostannij v 1991 roci She 2 planuyetsya zapustiti protyagom 2007 roku Ukrayinci sho pracyuyut na GES ItajpuZa ocinkami brazilskogo ukrayincya Mihajla Z Zori Miguel Zydan Soria spivrobitnika viddilu biznesovogo planuvannya Assessoria de Planejamento Empresarial gidroelektrostanciyi Itajpu na GES pracyuye shonajmenshe dev yat ukrayinciv Z boku Braziliyi Miron Marsiu Nizhnik Eron Marcio Nyznyk Yevgeniya Ganchuk Eugenia Hanchuk Florense Serpa Antonyuk Paganini Florence Serpa Antoniuk Paganini Mihajlo Z Zorya Miguel Augusto Zydan Soria Petro Pribich Pedro Prybicz Vera Lyusya Grani v ska Ingenchaki Vera Lucia Graniska Ingeinczaki Z boku Paragvayu Andrij Ivasyutin Gavrilishin Andres Ivasiuten Havrelechen Pavlo Gorejko Dmitruk Pablo Gorejko Dmitruk Petro Chudik Lilik Pedro Chudyk Lylyk Div takozhSpisok najbilshih elektrostancij svituPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Itajpu Ukrayinci sho pracyuyut na GES Itajpu 18 bereznya 2013 u Wayback Machine Brazilskij sajt pro Itajpu 16 lyutogo 2007 u Wayback Machine Portugalska Ispanska Anglijska