Ісідро Нонель-і-Монтуріоль (Isidro Nonell; 30 листопада 1872, Барселона - 21 лютого 1911, Барселона) - каталонський художник, графік, карикатурист і дизайнер, один з найбільших представників каталонського модерну початку XX століття.
Ісідре Нонель | ||||
---|---|---|---|---|
Isidro Nonell | ||||
При народженні | Isidro Nonell | |||
Народження | 30 листопада 1872 Барселона, Іспанія | |||
Смерть | 21 лютого 1911 (38 років) | |||
Барселона, Іспанія (тиф) | ||||
Поховання | Монтжуїкський цвинтар | |||
Країна | Іспанія[1] | |||
Жанр | Графік, скульптор | |||
Навчання | Академія Колароссі | |||
Діяльність | художник, рисувальник | |||
Напрямок | постмодернізм | |||
Роки творчості | 1887[2] — 1911[2] | |||
Член | d | |||
Твори | d | |||
Роботи в колекції | Національний музей «Центр мистецтв імені королеви Софії», d, Національний музей мистецтва Каталонії, d і d | |||
Автограф | ||||
| ||||
Ісідре Нонель у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Ісідро Нонель народився у Барселоні в заможній родині торговців борошняними і кулінарними виробами. Його батьки, Isidre Nonell i Torras de Arenys de Mar і Angela Monturiol i Francas з Барселони, володіли невеликим заводом з виробництва локшини для супу. Зі своїм другом, майбутнім живописцем Жоакімом Мир-і-Тріншет, з яким він навчався в одній школі, розвивав художній талант з раннього віку. Завдяки фінансовій підтримці батька між 1884 і 1892 роками бере уроки живопису у різних художників. Серед його вчителів Хозе Мірабент (1884), який писав переважно натюрморти; Габріель Мартінес Альтес, карикатурист, Луїс Гранеро. У 1891 році художник вперше представляє свою роботу на Першій виставці витончених мистецтв в Барселоні (Primera Exposició General de Belles Arts de Barcelona) - полотно під назвою «Внутрішній дворик», яке було оцінене в 250 песет. У період з 1893 по 1895 роки Нонель вчиться в барселонській Вищій художній школі. Він знайомиться з Рікардо Канальсом, Рамоном Пішот-і-Жіронесом, Хуліо Вальмітьяном, Жоакімом Суньєром і Адріаном Гуаль, з якими створює групу «Сафра». Молоді художники перебували під впливом натуралізму. Художники виїжджали на ескізи під відкритим небом в передмістя і околиці Барселони.
Творчість
Темою полотен митця були сільські пейзажі, недавно збудовані фабрики тощо.Були виконані в імпресіоністської манері. У 1884-1904 роках Нонель багато працює як ілюстратор і карикатурист для барселонській газети «Ла Вангарда». Малює також для журналу Барселони Els Quatre Gats («У чотирьох котів»), названого так за назвою літературного кафе, де зустрічалися місцеві художники, артисти, поети: Ісідро Нінель, Мігель Утрілло, Рамон Касас, Сантьяго Русіньоль, Пабло Пікассо та інші. Влітку 1896 року Нонель в містечку Кальдес-де-Бої в Піренеях робить замальовки місцевих жителів, на яких зображує хворих кретинізмом. Відбувається перехід художника до соціальної живопису. Героями творів стають люди, що опинилися зайвими в суспільстві на межі XIX-XX століть: жебраки, бездомні, інваліди, цигани. Він створив великий цикл картин з циганками. У 1897 році художник приїжджає в Париж. Там він був розчарований життям французької столиці, але пізніше він оцінює с французький живопис, передовсім твори Клода Моне і Едгара Дега. Найбільший вплив на творчість Нінеля мала графіка Тулуз-Лотрека і Оноре Дом'є. У Луврі вивчає роботи Рафаеля, Веласкеса і Боттічеллі. У Парижі він виставляє свої малюнки з піренейській поїздки на виставці художників-імпресіоністів і символістів. Було представлено п'ятдесят робіт Нонеля. Ці картини Нонель створюють йому ім'я в паризькій художній критиці. У 1899 році Нонель знову приїжджає в Париж і залишається на півтора року. Він співпрацює з відомим колекціонером творів мистецтва Полем Дюран-Руел, на замовлення якого пише серію полотен на модні і популярні в той час іспанські мотиви. У 1902-1910 роки картини Нонеля неодноразово експонуються в Парижі в Салоні незалежних. Перед повернен пише переважно пост-імпресіоністичні пейзажі, такі, як «Морський берег у Пекіна», пізніше повертається до графіки. Фарби та кольору картин похмурі. На початку 1902 року низка робіт Нонель, в тому числі його «циганські» портрети виставляються в галереї «Залу Парес» (Sala Parés). Незабаром після цього в каталонській пресі розгорається полеміка, в ході якої творчість художника піддається критиці. Невдачі в тому числі і фінансові, змінили художника. Він обмежує спілкування з оточуючими, рідко залишає свою майстерню, зустрічаєтьсяз вузьким колом друзів. Персональних виставок аж до 1910 року більше не було, лише зрідка його полотна можна було побачити на виставках у Барселоні, Парижі та Мадриді. Після 1906 року кольорова палітра художника наповнюється світлішими фарбами, блакитними і жовтими тонами. Різкі мазки поступаються місцем більш тонким. Відходять у минуле циганські портрети. Ввсе частіше Нонель малює жінок сучасного, європейського типу (картина «Студія», 1908 рік). Наприкінці 1908 року Нонель тісно співпрацює з сатиричним журналом «Папіто» (Papitu). Під його ім'ям або під псевдонімами «Josuè» і «Noè» публікуються незліченні карикатури, виконані олівцем або тушшю, зрідка підфарбовані аквареллю або гуашшю. У січні 1910 року в галереї «Фаянс Катала» відбулася перша з 1903 року виставка робіт, яка принесла заслужений успіх майстру. Були виставлені майже сто тридцять творів, написаних в період з 1901 по 1910 рр. Критика у пресі була позитивною. Майстер вважав початком кар'єри живописця повернення в 1901 році з Парижа і початок роботи його як портретиста. Однак пізніше портретний живопис більш його не приваблювала, і Нонель займається більше натюрмортом. Такі його останні роботи, в яких впізнається вплив творчості Поля Сезанна.
Відгук у літературі
У журналі Pèl & Ploma у 1902 році вийшло у світ оповідання Євгена д'Орсе під назвою «Смерть Ісідро Нонель» (La fi de l'Isidre Nonell). У ньому розповідається про повстання натовпу жебраків, доведених до нестями зневажливими карикатурами і малюнками І.Нонеля. Не тямлячи себе від злоби, вони мчать вулицями міста, поки не знаходять художника Ісідро Нонель. І лише коли лінчували його, натовп заспокоївся, і люди продовжили своє жалюгідне існування.
Галерея
- Захід у Сант-Марті де Провенсаль, 1896
- Жебрак у Парижі, 1897
- Біля Пекіна, 1901
- Ла Палома, 1904
- Циганська голова., 1904
- Натюрморт, 1910
- Студия, 1908
Література
- Isidre Nonell (1872—1911). Editorial MNAC, Barcelona i Fundación Cultural Mapfre, Madrid 2000, .
- Isidre Nonell. Editorial Polígrafa, Barcelona 1996, .
- Enric Jardí: Nonell. Editorial Polígrafa, Barcelona 1984, .
- Josep Pla: Homenots (Segona sèrie): Antoni Gaudí, Isidre Nonell, Eugeni d’Ors, Bofill i Mates. Editorial Destino, Barcelona 1987, .
Посилання
- www.isidrenonell.cat [ 4 жовтня 2008 у Wayback Machine.] Каталог
- Ciudad de la Pintura [ 14 лютого 2021 у Wayback Machine.] — Вебсайт
- — Роботи Ісідре Нонель
Джерела
- Масол Л. М. Мистецтво. 9-10 класи, К., 2019
- https://doriandecor.ru/ispanskij-hudozhnik-isidre-nonell/ [ 25 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- https://www.christofor.ru/spain/arte/nonell-isidre.php [ 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки
- https://datos.gob.es/es/catalogo/e00123904-autores-espanoles-en-dominio-publico-fallecidos-desde-1900
- RKDartists
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Isidro Nonel i Monturiol Isidro Nonell 30 listopada 1872 Barselona 21 lyutogo 1911 Barselona katalonskij hudozhnik grafik karikaturist i dizajner odin z najbilshih predstavnikiv katalonskogo modernu pochatku XX stolittya Isidre NonelIsidro NonellPri narodzhenniIsidro NonellNarodzhennya30 listopada 1872 1872 11 30 Barselona IspaniyaSmert21 lyutogo 1911 1911 02 21 38 rokiv Barselona Ispaniya tif PohovannyaMontzhuyikskij cvintarKrayina Ispaniya 1 ZhanrGrafik skulptorNavchannyaAkademiya KolarossiDiyalnisthudozhnik risuvalnikNapryamokpostmodernizmRoki tvorchosti1887 2 1911 2 ChlendTvoridRoboti v kolekciyiNacionalnij muzej Centr mistectv imeni korolevi Sofiyi d Nacionalnij muzej mistectva Kataloniyi d i dAvtograf Isidre Nonel u VikishovishiZhittyepisIsidro Nonel narodivsya u Barseloni v zamozhnij rodini torgovciv boroshnyanimi i kulinarnimi virobami Jogo batki Isidre Nonell i Torras de Arenys de Mar i Angela Monturiol i Francas z Barseloni volodili nevelikim zavodom z virobnictva lokshini dlya supu Zi svoyim drugom majbutnim zhivopiscem Zhoakimom Mir i Trinshet z yakim vin navchavsya v odnij shkoli rozvivav hudozhnij talant z rannogo viku Zavdyaki finansovij pidtrimci batka mizh 1884 i 1892 rokami bere uroki zhivopisu u riznih hudozhnikiv Sered jogo vchiteliv Hoze Mirabent 1884 yakij pisav perevazhno natyurmorti Gabriel Martines Altes karikaturist Luyis Granero U 1891 roci hudozhnik vpershe predstavlyaye svoyu robotu na Pershij vistavci vitonchenih mistectv v Barseloni Primera Exposicio General de Belles Arts de Barcelona polotno pid nazvoyu Vnutrishnij dvorik yake bulo ocinene v 250 peset U period z 1893 po 1895 roki Nonel vchitsya v barselonskij Vishij hudozhnij shkoli Vin znajomitsya z Rikardo Kanalsom Ramonom Pishot i Zhironesom Hulio Valmityanom Zhoakimom Sunyerom i Adrianom Gual z yakimi stvoryuye grupu Safra Molodi hudozhniki perebuvali pid vplivom naturalizmu Hudozhniki viyizhdzhali na eskizi pid vidkritim nebom v peredmistya i okolici Barseloni TvorchistTemoyu poloten mitcya buli silski pejzazhi nedavno zbudovani fabriki tosho Buli vikonani v impresionistskoyi maneri U 1884 1904 rokah Nonel bagato pracyuye yak ilyustrator i karikaturist dlya barselonskij gazeti La Vangarda Malyuye takozh dlya zhurnalu Barseloni Els Quatre Gats U chotiroh kotiv nazvanogo tak za nazvoyu literaturnogo kafe de zustrichalisya miscevi hudozhniki artisti poeti Isidro Ninel Migel Utrillo Ramon Kasas Santyago Rusinol Pablo Pikasso ta inshi Vlitku 1896 roku Nonel v mistechku Kaldes de Boyi v Pireneyah robit zamalovki miscevih zhiteliv na yakih zobrazhuye hvorih kretinizmom Vidbuvayetsya perehid hudozhnika do socialnoyi zhivopisu Geroyami tvoriv stayut lyudi sho opinilisya zajvimi v suspilstvi na mezhi XIX XX stolit zhebraki bezdomni invalidi cigani Vin stvoriv velikij cikl kartin z cigankami U 1897 roci hudozhnik priyizhdzhaye v Parizh Tam vin buv rozcharovanij zhittyam francuzkoyi stolici ale piznishe vin ocinyuye s francuzkij zhivopis peredovsim tvori Kloda Mone i Edgara Dega Najbilshij vpliv na tvorchist Ninelya mala grafika Tuluz Lotreka i Onore Dom ye U Luvri vivchaye roboti Rafaelya Velaskesa i Bottichelli U Parizhi vin vistavlyaye svoyi malyunki z pirenejskij poyizdki na vistavci hudozhnikiv impresionistiv i simvolistiv Bulo predstavleno p yatdesyat robit Nonelya Ci kartini Nonel stvoryuyut jomu im ya v parizkij hudozhnij kritici U 1899 roci Nonel znovu priyizhdzhaye v Parizh i zalishayetsya na pivtora roku Vin spivpracyuye z vidomim kolekcionerom tvoriv mistectva Polem Dyuran Ruel na zamovlennya yakogo pishe seriyu poloten na modni i populyarni v toj chas ispanski motivi U 1902 1910 roki kartini Nonelya neodnorazovo eksponuyutsya v Parizhi v Saloni nezalezhnih Pered povernen pishe perevazhno post impresionistichni pejzazhi taki yak Morskij bereg u Pekina piznishe povertayetsya do grafiki Farbi ta koloru kartin pohmuri Na pochatku 1902 roku nizka robit Nonel v tomu chisli jogo ciganski portreti vistavlyayutsya v galereyi Zalu Pares Sala Pares Nezabarom pislya cogo v katalonskij presi rozgorayetsya polemika v hodi yakoyi tvorchist hudozhnika piddayetsya kritici Nevdachi v tomu chisli i finansovi zminili hudozhnika Vin obmezhuye spilkuvannya z otochuyuchimi ridko zalishaye svoyu majsternyu zustrichayetsyaz vuzkim kolom druziv Personalnih vistavok azh do 1910 roku bilshe ne bulo lishe zridka jogo polotna mozhna bulo pobachiti na vistavkah u Barseloni Parizhi ta Madridi Pislya 1906 roku kolorova palitra hudozhnika napovnyuyetsya svitlishimi farbami blakitnimi i zhovtimi tonami Rizki mazki postupayutsya miscem bilsh tonkim Vidhodyat u minule ciganski portreti Vvse chastishe Nonel malyuye zhinok suchasnogo yevropejskogo tipu kartina Studiya 1908 rik Naprikinci 1908 roku Nonel tisno spivpracyuye z satirichnim zhurnalom Papito Papitu Pid jogo im yam abo pid psevdonimami Josue i Noe publikuyutsya nezlichenni karikaturi vikonani olivcem abo tushshyu zridka pidfarbovani akvarellyu abo guashshyu U sichni 1910 roku v galereyi Fayans Katala vidbulasya persha z 1903 roku vistavka robit yaka prinesla zasluzhenij uspih majstru Buli vistavleni majzhe sto tridcyat tvoriv napisanih v period z 1901 po 1910 rr Kritika u presi bula pozitivnoyu Majster vvazhav pochatkom kar yeri zhivopiscya povernennya v 1901 roci z Parizha i pochatok roboti jogo yak portretista Odnak piznishe portretnij zhivopis bilsh jogo ne privablyuvala i Nonel zajmayetsya bilshe natyurmortom Taki jogo ostanni roboti v yakih vpiznayetsya vpliv tvorchosti Polya Sezanna Vidguk u literaturiU zhurnali Pel amp Ploma u 1902 roci vijshlo u svit opovidannya Yevgena d Orse pid nazvoyu Smert Isidro Nonel La fi de l Isidre Nonell U nomu rozpovidayetsya pro povstannya natovpu zhebrakiv dovedenih do nestyami znevazhlivimi karikaturami i malyunkami I Nonelya Ne tyamlyachi sebe vid zlobi voni mchat vulicyami mista poki ne znahodyat hudozhnika Isidro Nonel I lishe koli linchuvali jogo natovp zaspokoyivsya i lyudi prodovzhili svoye zhalyugidne isnuvannya GalereyaZahid u Sant Marti de Provensal 1896 Zhebrak u Parizhi 1897 Bilya Pekina 1901 La Paloma 1904 Ciganska golova 1904 Natyurmort 1910 Studiya 1908LiteraturaIsidre Nonell 1872 1911 Editorial MNAC Barcelona i Fundacion Cultural Mapfre Madrid 2000 ISBN 84 89455 37 6 Isidre Nonell Editorial Poligrafa Barcelona 1996 ISBN 84 343 0817 7 Enric Jardi Nonell Editorial Poligrafa Barcelona 1984 ISBN 84 343 0412 0 Josep Pla Homenots Segona serie Antoni Gaudi Isidre Nonell Eugeni d Ors Bofill i Mates Editorial Destino Barcelona 1987 ISBN 84 233 1559 2 Posilannyawww isidrenonell cat 4 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Katalog Ciudad de la Pintura 14 lyutogo 2021 u Wayback Machine Vebsajt Roboti Isidre NonelDzherelaMasol L M Mistectvo 9 10 klasi K 2019 https doriandecor ru ispanskij hudozhnik isidre nonell 25 veresnya 2019 u Wayback Machine https www christofor ru spain arte nonell isidre php 28 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Primitkihttps datos gob es es catalogo e00123904 autores espanoles en dominio publico fallecidos desde 1900 RKDartists d Track Q17299517