Історія євреїв на Закарпатті охоплює період від першої появи єврейського народу в краї до сучасности. Перші згадки про євреїв на Закарпатті належать до доби Середньовіччя. Активно євреї почали переселятися до Закарпаття в ранньомодерну добу з Речі Посполитої. Під час Другої світової війни після скидання Німеччиною угорського уряду майже всі закарпатські євреї були вивезені в Німеччину та вбиті там.
Євреї на Закарпатті в Середньовіччі
Дата першої появи євреїв на Закарпатті невідома. У X—XIII століттях вони займалися торгівлею невільниками в Угорщині.
Угорський науковець Мартін Швартнер називав XIII століття «золотою добою» єврейства в Угорщині, попри підписання Андрашем II у 1222 році угорської «Золотої булли», що забороняла королям призначати євреїв на посади щодо фінансів, податків та на керівництво солекопальнями без згоди сейму. Попри положення «Золотої булли», королі продовжували зичити у євреїв та вести з ними справи. Стосовно Закарпаття, відомо, що в XIII столітті євреї отримували прибуток за користь солекопалень у Мараморощині.
Під час пандемії чуми 1346—1352 років («Чорна смерть») євреї були вигнані з Угорщини. Частина з них згодом повернулася, проте вони зазнали переслідувань з боку влади.
Євреї Закарпаття в XVI—XIX століттях
1578 року було прийнято закон про виселення всіх євреїв з Угорщини. Проте вони не виселилися, про що свідчить ряд аналогічних законів 1630, 1647, 1649, 1655, 1715 років. Навіть попри таку низку законів про виселення євреїв, вони не зникнули із Закарпаття.
Востаннє у Габсбурзькій монархії жорстку політику щодо євреїв проводила імператриця Марія Терезія. Щоправда, вона у 1740-х роках забороняла євреям проживати лише на території Австрії та Богемії, але не у всіх її володіннях. Проте у 1760-70-х роках Марія Терезія згорнула свої утиски єврейського населення. імператора Йосифа II за 1781 рік задекларував толерантну політику австрійського уряду щодо євреїв на всій території спадкових володінь австрійського дому Габсбургів. Водночас із цим становище євреїв погіршилося у Речі Посполитій. Протягом усього XVIII — першої половини XIX століття євреї активно колонізували Закарпаття саме з теренів Речі Посполитої.
За XVIII — першу половину XIX століття кількість євреїв на Закарпатті різко збільшилася. Про це свідчать статистичні дані 1720, 1785 та 1847 років. Так, у 1720 році євреїв на Закарпатті налічувалося ≈1270 (≈0,5 % населення краю), в 1785 — 6025, у 1847 — 24 589 (5,2 % населення краю).
Комітат | 1720 | 1785 | 1847 | 1857 |
---|---|---|---|---|
Унг | ≈70 (≈0,1 %) | 1460 | 7495 (6,5 %) | 10814 |
Береґ | ≈900 (≈0,1 %) | 1336 | 5382 (4,3 %) | 16363 |
Угоча | ≈100 (≈0,3 %) | 2093 (4,2 %) | ||
Мараморош | ≈200 (≈0,2 %) | 1769 | 9619 (5,4 %) | 18039 |
Всього | ≈1270 (≈0,5 %) | 6025 | 24 589 (5,2 %) | 45216 |
Дані переписів населення в Угорщині 20-го століття
Останній перепис населення в Угорщині до початку Першої світової війни було проведено в 1910 році. У той час територія сучасного Закарпаття входила до складу чотирьох комітатів: Унг, Берег (комітат), Угоча та Мармарош.
Комітати Угоча та Мармарош були розділені між Чехословаччиною та Румунією в 1920 році після розпаду Австо-Угорської імперії, яка зазнала поразки в Першій світовій війні. Угорщина анексувала північні землі цих комітатів від Карпатської України в березні 1939 року за лічені години після проголошення незалежності останньої. Подібна доля спіткала й південні землі, котрі Угорщина захопила від Румунії в 1940 році. Зараз північні землі належать Україні.
У 1920 році Унг і Берег ввійшли до складу Чехословаччини, за винятком невеликої частини Берегу, що залишився в складі Угорищини. У 1938 році Угорщина анексувала південні землі цих колишніх комітатів в Чехословаччини, а у 1939 році окупувала їхні північні землі, що ввійшли до складу новоствореної держави Карпатська Україна. Переважна більшість території цих комітатів зараз належить Україні.
Комітат | грудень 1910 року | січень 1941 року (разом) | частина, анексована в 1938 році | частина, анексована в 1939 році | частина, анексована в 1940 році |
---|---|---|---|---|---|
Унг | 17 587 (10.9 %) | 20 903 (9.8 %) | 13,000 (нижня) | 8 000 (верхня) | - |
Берег (комітат) | 33,660 (14.2 %) | 46 156 (12.9 %) | 25 000 (нижня) | 21 000 (верхня) | - |
Угоча | 11 850 (12.9 %) | 10 932 (11.9 %) | - | 7 000 (північна) | 4 000 (південна) |
Мармарош | 65 694 (18.4 %) | 79 048 (16.2 %) | - | 48 000 (північна) | 31 000 (південна) |
Разом | 128 791 (15.2 %) | 157 766 (13.7 %) | 38 000 | 84 000 | 35 000 |
Чехословацький період
У 1921 році приблизно 27 % євреїв Закарпаття займалися сільським господарством, що було найвищим показником в цілій Європі. Під час переписів населення 1921 та 1930 років 87 % та 93 % євреїв Закарпаття відповідно ідентифікували себе євреями за національністю. Таким чином євреї Закарпаття становили найменш асимільовану групу в Чехословаччині, яка розмовляла мовою їдиш.
Остаточне розв'язання єврейського питання на Закарпатті
Під час Другої світової війни остаточне розв'язання єврейського питання було поширено на територію Закарпаття, коли німці скинули угорський уряд. Варто зазначити, що угорський уряд та його фашистські елементи відігравали неабияку роль у винищенні євреїв ще до цього. Від початку 1939 року ухвалювалися драконівські закони, які забороняли євреям ходити до школи та займатися звичним для них видами економічної діяльності. Влітку 1941 року угорська влада депортувала близько 20 тис. євреїв із Закарпаття в галицький регіон Польщі-України. Це було зроблено під приводом вигнання іноземних біженців, проте насправді більшість з депортованих людей походили з сімей, які мешкали на цій території щонайменше 50-100 років. Багато людей, які б змогли довести, що вони не переселенці, були позбавлені такого шансу. Більшість з депортованих осіб було відразу передано підрозділам айнзатцгруп нацистської Німеччини біля Кам'янця-Подільського й розстріляно кулеметом протягом трьох днів наприкінці 1941 року. Декілька тисяч інших вигнанців залишено напризволяще поблизу Кам'янця-Подільського в Галичині після перетину ними кордону. Переважна більшість цих людей загинула протягом наступних двох років в гетто та таборах смерті з іншими євреями, які населяли цей регіон.
Ті євреї, котрим пощастило уникнути депортації 1941 року зазнали подальших утисків з боку угорської влади. Чоловіків працездатного віку призивалися для роботи в нелюдських умовах, через що велика частина з них померла. Ті, хто вижив, повернулися додому, проте стали жертвами депортації в концентраційні табори за часів панування німецьких нацистів після 1944 року.
У квітні 1944 року було створено 17 основних гетто на території сучасного Закарпаття, в яких перебувало 144 тис. євреїв. З 15 травня по 7 червня 1944 року кожного дня до Аушвіца вивозили 14 тис. євреїв.
Наступна таблиця подає інформацію стосовно так званих «поїздів смерті», якими євреїв транспортували з чотирьох комітатів в Німеччину через Кошиці. (Деякі єврейські чоловіки були на примусових роботах (munkaszolgálat); деякі потяги не їхали через Кошиці; а деякі євреї з цих комітатів були примусово змушені сідати на поїзд в сусідніх комітатах):
Походження поїзда смерті | К-ть поїздів | К-ть людей | Дата передачі євреїв німцям у Кошицях |
---|---|---|---|
Ungvár (Ужгород) | 5 | 16 188 | 17, 22, 25, 27, 31 травня |
Beregszász (Берегове) | 4 | 10 849 | 16, 18, 24, 29 травня |
Munkács (Мукачево) | 9 | 28 587 | 14, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 23, 24 травня |
Nagyszőlős (Виноградів) | 3 | 9 840 | 20, 27 травня, 3 червня |
Ökörmező (Міжгір'я) | 1 | 3 052 | 17 травня |
Huszt (Хуст) | 4 | 10 825 | 24, 26 травня, 2, 6 червня |
Técső (Тячів) | 1 | 2 208 | 28 травня |
Aknaszlatina (Солотвино) | 1 | 3 317 | 25 травня |
Máramarossziget (Сигіт) | 4 | 12 849 | 16, 18, 20, 22 травня |
Felsővisó (Вишово-Вижнє) | 4 | 12 074 | 19, 21, 23, 25 травня |
Загалом | 36 | 109 789 |
Див. також
Примітки
- Мицюк, 1936, с. 90.
- . www.digitale-sammlungen.de. Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
- Patai, Raphael; Patai (1996). The Jews of Hungary: History, Culture, Psychology (англ.). Wayne State University Press. ISBN .
- Welle (www.dw.com), Deutsche. . DW.COM (брит.). Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 30 березня 2022.
- Penslar, Derek Jonathan (2001-07). (англ.). University of California Press. ISBN . Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 30 березня 2022.
- Мицюк, 1938, с. 61.
- Мицюк, 1938, с. 57.
- Мицюк, 1938, с. 14.
Джерела
- Henry Abramson, Collective Memory and Collective Identity: Jews, Rusyns, and the Holocaust, Carpatho-Rusyn American, vol. 17 (1994), no. 3.
- Alexander Dukhnovich, Virtue Is More Important Than Riches (translated by Elaine Rusinko), East European Monographs, 1995, 85pp., .
- Mikhael Mitsel, «The Activity of „the Joint“ in Mukachevo in 1944—1945 and the Soviet attitude toward It in 1953», Jews in Russia and Eastern Europe, 1(58)2007 ISSN 1565-4907.
- Studies on the History of Hungarian Holocaust, Budapest, Napvilag, 2002. , 151pp. (in English)
- Tanulmanyok a magyarorszagi holokauszt törteneteböl, Budapest, Napvilag, 2002. , 132pp. (in Hungarian)
- Мицюк О. Нарис із соціяльно-господарської історії Підкарпатської Руси. — Ужгород, 1936. — Т. 1. — 256 с.
- Мицюк О. Нарис із соціяльно-господарської історії Підкарпатської Руси. — Прага, 1938. — Т. 2. — 392 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya yevreyiv na Zakarpatti ohoplyuye period vid pershoyi poyavi yevrejskogo narodu v krayi do suchasnosti Pershi zgadki pro yevreyiv na Zakarpatti nalezhat do dobi Serednovichchya Aktivno yevreyi pochali pereselyatisya do Zakarpattya v rannomodernu dobu z Rechi Pospolitoyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pislya skidannya Nimechchinoyu ugorskogo uryadu majzhe vsi zakarpatski yevreyi buli vivezeni v Nimechchinu ta vbiti tam Yevrej Galichini zliva ta yevrej z Mukacheva na Zakarpatti sprava Tradicijnij odyag yevreyiv zahidnoyi Ukrayini Listivka 1821 roku Zakarpatski yevreyi 1938Yevreyi na Zakarpatti v SerednovichchiData pershoyi poyavi yevreyiv na Zakarpatti nevidoma U X XIII stolittyah voni zajmalisya torgivleyu nevilnikami v Ugorshini Ugorskij naukovec Martin Shvartner nazivav XIII stolittya zolotoyu doboyu yevrejstva v Ugorshini popri pidpisannya Andrashem II u 1222 roci ugorskoyi Zolotoyi bulli sho zaboronyala korolyam priznachati yevreyiv na posadi shodo finansiv podatkiv ta na kerivnictvo solekopalnyami bez zgodi sejmu Popri polozhennya Zolotoyi bulli koroli prodovzhuvali zichiti u yevreyiv ta vesti z nimi spravi Stosovno Zakarpattya vidomo sho v XIII stolitti yevreyi otrimuvali pributok za korist solekopalen u Maramoroshini Pid chas pandemiyi chumi 1346 1352 rokiv Chorna smert yevreyi buli vignani z Ugorshini Chastina z nih zgodom povernulasya prote voni zaznali peresliduvan z boku vladi Yevreyi Zakarpattya v XVI XIX stolittyah1578 roku bulo prijnyato zakon pro viselennya vsih yevreyiv z Ugorshini Prote voni ne viselilisya pro sho svidchit ryad analogichnih zakoniv 1630 1647 1649 1655 1715 rokiv Navit popri taku nizku zakoniv pro viselennya yevreyiv voni ne zniknuli iz Zakarpattya Vostannye u Gabsburzkij monarhiyi zhorstku politiku shodo yevreyiv provodila imperatricya Mariya Tereziya Shopravda vona u 1740 h rokah zaboronyala yevreyam prozhivati lishe na teritoriyi Avstriyi ta Bogemiyi ale ne u vsih yiyi volodinnyah Prote u 1760 70 h rokah Mariya Tereziya zgornula svoyi utiski yevrejskogo naselennya imperatora Josifa II za 1781 rik zadeklaruvav tolerantnu politiku avstrijskogo uryadu shodo yevreyiv na vsij teritoriyi spadkovih volodin avstrijskogo domu Gabsburgiv Vodnochas iz cim stanovishe yevreyiv pogirshilosya u Rechi Pospolitij Protyagom usogo XVIII pershoyi polovini XIX stolittya yevreyi aktivno kolonizuvali Zakarpattya same z tereniv Rechi Pospolitoyi Za XVIII pershu polovinu XIX stolittya kilkist yevreyiv na Zakarpatti rizko zbilshilasya Pro ce svidchat statistichni dani 1720 1785 ta 1847 rokiv Tak u 1720 roci yevreyiv na Zakarpatti nalichuvalosya 1270 0 5 naselennya krayu v 1785 6025 u 1847 24 589 5 2 naselennya krayu Yevreyi na Zakarpatti u XVIII XIX stolittyah Komitat 1720 1785 1847 1857 Ung 70 0 1 1460 7495 6 5 10814 Bereg 900 0 1 1336 5382 4 3 16363 Ugocha 100 0 3 2093 4 2 Maramorosh 200 0 2 1769 9619 5 4 18039 Vsogo 1270 0 5 6025 24 589 5 2 45216Dani perepisiv naselennya v Ugorshini 20 go stolittyaZakarpattya v 1936 roci Ostannij perepis naselennya v Ugorshini do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni bulo provedeno v 1910 roci U toj chas teritoriya suchasnogo Zakarpattya vhodila do skladu chotiroh komitativ Ung Bereg komitat Ugocha ta Marmarosh Komitati Ugocha ta Marmarosh buli rozdileni mizh Chehoslovachchinoyu ta Rumuniyeyu v 1920 roci pislya rozpadu Avsto Ugorskoyi imperiyi yaka zaznala porazki v Pershij svitovij vijni Ugorshina aneksuvala pivnichni zemli cih komitativ vid Karpatskoyi Ukrayini v berezni 1939 roku za licheni godini pislya progoloshennya nezalezhnosti ostannoyi Podibna dolya spitkala j pivdenni zemli kotri Ugorshina zahopila vid Rumuniyi v 1940 roci Zaraz pivnichni zemli nalezhat Ukrayini U 1920 roci Ung i Bereg vvijshli do skladu Chehoslovachchini za vinyatkom nevelikoyi chastini Beregu sho zalishivsya v skladi Ugorishini U 1938 roci Ugorshina aneksuvala pivdenni zemli cih kolishnih komitativ v Chehoslovachchini a u 1939 roci okupuvala yihni pivnichni zemli sho vvijshli do skladu novostvorenoyi derzhavi Karpatska Ukrayina Perevazhna bilshist teritoriyi cih komitativ zaraz nalezhit Ukrayini Komitat gruden 1910 roku sichen 1941 roku razom chastina aneksovana v 1938 roci chastina aneksovana v 1939 roci chastina aneksovana v 1940 roci Ung 17 587 10 9 20 903 9 8 13 000 nizhnya 8 000 verhnya Bereg komitat 33 660 14 2 46 156 12 9 25 000 nizhnya 21 000 verhnya Ugocha 11 850 12 9 10 932 11 9 7 000 pivnichna 4 000 pivdenna Marmarosh 65 694 18 4 79 048 16 2 48 000 pivnichna 31 000 pivdenna Razom 128 791 15 2 157 766 13 7 38 000 84 000 35 000Chehoslovackij periodU 1921 roci priblizno 27 yevreyiv Zakarpattya zajmalisya silskim gospodarstvom sho bulo najvishim pokaznikom v cilij Yevropi Pid chas perepisiv naselennya 1921 ta 1930 rokiv 87 ta 93 yevreyiv Zakarpattya vidpovidno identifikuvali sebe yevreyami za nacionalnistyu Takim chinom yevreyi Zakarpattya stanovili najmensh asimilovanu grupu v Chehoslovachchini yaka rozmovlyala movoyu yidish Ostatochne rozv yazannya yevrejskogo pitannya na ZakarpattiSinagoga v Uzhgorodi 1920 rik Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ostatochne rozv yazannya yevrejskogo pitannya bulo poshireno na teritoriyu Zakarpattya koli nimci skinuli ugorskij uryad Varto zaznachiti sho ugorskij uryad ta jogo fashistski elementi vidigravali neabiyaku rol u vinishenni yevreyiv she do cogo Vid pochatku 1939 roku uhvalyuvalisya drakonivski zakoni yaki zaboronyali yevreyam hoditi do shkoli ta zajmatisya zvichnim dlya nih vidami ekonomichnoyi diyalnosti Vlitku 1941 roku ugorska vlada deportuvala blizko 20 tis yevreyiv iz Zakarpattya v galickij region Polshi Ukrayini Ce bulo zrobleno pid privodom vignannya inozemnih bizhenciv prote naspravdi bilshist z deportovanih lyudej pohodili z simej yaki meshkali na cij teritoriyi shonajmenshe 50 100 rokiv Bagato lyudej yaki b zmogli dovesti sho voni ne pereselenci buli pozbavleni takogo shansu Bilshist z deportovanih osib bulo vidrazu peredano pidrozdilam ajnzatcgrup nacistskoyi Nimechchini bilya Kam yancya Podilskogo j rozstrilyano kulemetom protyagom troh dniv naprikinci 1941 roku Dekilka tisyach inshih vignanciv zalisheno naprizvolyashe poblizu Kam yancya Podilskogo v Galichini pislya peretinu nimi kordonu Perevazhna bilshist cih lyudej zaginula protyagom nastupnih dvoh rokiv v getto ta taborah smerti z inshimi yevreyami yaki naselyali cej region Yevreyi iz Zakarpattya pribuvayut v Aushvic traven 1944 roku Bilshist tak i ne stavshi na oblik u tabirnij sistemi bula znishena v gazovih kamerah u pershi godini pislya pributtya Ti yevreyi kotrim poshastilo uniknuti deportaciyi 1941 roku zaznali podalshih utiskiv z boku ugorskoyi vladi Cholovikiv pracezdatnogo viku prizivalisya dlya roboti v nelyudskih umovah cherez sho velika chastina z nih pomerla Ti hto vizhiv povernulisya dodomu prote stali zhertvami deportaciyi v koncentracijni tabori za chasiv panuvannya nimeckih nacistiv pislya 1944 roku U kvitni 1944 roku bulo stvoreno 17 osnovnih getto na teritoriyi suchasnogo Zakarpattya v yakih perebuvalo 144 tis yevreyiv Z 15 travnya po 7 chervnya 1944 roku kozhnogo dnya do Aushvica vivozili 14 tis yevreyiv Nastupna tablicya podaye informaciyu stosovno tak zvanih poyizdiv smerti yakimi yevreyiv transportuvali z chotiroh komitativ v Nimechchinu cherez Koshici Deyaki yevrejski choloviki buli na primusovih robotah munkaszolgalat deyaki potyagi ne yihali cherez Koshici a deyaki yevreyi z cih komitativ buli primusovo zmusheni sidati na poyizd v susidnih komitatah Pohodzhennya poyizda smerti K t poyizdiv K t lyudej Data peredachi yevreyiv nimcyam u Koshicyah Ungvar Uzhgorod 5 16 188 17 22 25 27 31 travnya Beregszasz Beregove 4 10 849 16 18 24 29 travnya Munkacs Mukachevo 9 28 587 14 16 17 18 19 20 21 23 24 travnya Nagyszolos Vinogradiv 3 9 840 20 27 travnya 3 chervnya Okormezo Mizhgir ya 1 3 052 17 travnya Huszt Hust 4 10 825 24 26 travnya 2 6 chervnya Tecso Tyachiv 1 2 208 28 travnya Aknaszlatina Solotvino 1 3 317 25 travnya Maramarossziget Sigit 4 12 849 16 18 20 22 travnya Felsoviso Vishovo Vizhnye 4 12 074 19 21 23 25 travnya Zagalom 36 109 789Div takozhIstoriya yevreyiv v Ukrayini Zakarpattya u Drugij svitovij vijniPrimitkiMicyuk 1936 s 90 www digitale sammlungen de Arhiv originalu za 30 bereznya 2022 Procitovano 30 bereznya 2022 Patai Raphael Patai 1996 The Jews of Hungary History Culture Psychology angl Wayne State University Press ISBN 978 0 8143 2561 2 Welle www dw com Deutsche DW COM brit Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 30 bereznya 2022 Penslar Derek Jonathan 2001 07 angl University of California Press ISBN 978 0 520 92584 7 Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 30 bereznya 2022 Micyuk 1938 s 61 Micyuk 1938 s 57 Micyuk 1938 s 14 DzherelaHenry Abramson Collective Memory and Collective Identity Jews Rusyns and the Holocaust Carpatho Rusyn American vol 17 1994 no 3 Alexander Dukhnovich Virtue Is More Important Than Riches translated by Elaine Rusinko East European Monographs 1995 85pp ISBN 0 88033 290 5 Mikhael Mitsel The Activity of the Joint in Mukachevo in 1944 1945 and the Soviet attitude toward It in 1953 Jews in Russia and Eastern Europe 1 58 2007 ISSN 1565 4907 Studies on the History of Hungarian Holocaust Budapest Napvilag 2002 ISBN 963 9350 10 9 151pp in English Tanulmanyok a magyarorszagi holokauszt tortenetebol Budapest Napvilag 2002 ISBN 963 9350 01 X 132pp in Hungarian Micyuk O Naris iz sociyalno gospodarskoyi istoriyi Pidkarpatskoyi Rusi Uzhgorod 1936 T 1 256 s Micyuk O Naris iz sociyalno gospodarskoyi istoriyi Pidkarpatskoyi Rusi Praga 1938 T 2 392 s