Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Істо́рія одніє́ї греки́ні» (фр. Histoire d'une Grecque moderne) — любовно-психологічний роман французького письменника Антуана Франсуа Прево, виданий в 1740 році. Твір розповідає про кохання французького посла до рабині з турецького гарему, про її шлях до благочестя. В основу сюжету покладена реальна історія — черкеської наложниці, викупленої з турецького полону французьким дипломатом .
 Титульний лист видання 1784 року. | |
| Автор | Антуан Франсуа Прево |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | фр. Histoire d'une Grecque moderne |
| Країна | Франція |
| Мова | французька |
| Тема | любовна історія |
| Жанр | роман |
| Місце | Париж |
| Видавництво | анонімне видання |
| Видано | 1740 |
| Тип носія | на папері |
| |
Історія
З 1736 по 1740 рік абат Прево видавав літературний журнал «За і проти», в якому друкував переважно власні твори, для написання яких нерідко користувався документальними матеріалами свого часу (газетною хронікою, мемуарами тощо). При створенні цього роману письменник також використав документальні джерела: загальновідомий в його часи життєпис Шарлотти Аїссе, мемуари Ла Мотре й «Історію Оттоманської імперії», написану молдовським господарем Димитрієм Кантеміром. «Історію однієї грекині» він видав наприкінці 1740 року в Парижі без зазначення авторства, з неточною вказівкою місця видання і видавця («Амстердам, у Франсуа Деборда»), а також без дозволу цензури. Цю анонімність могла спричинити заборона на його попередній популярний твір — роман «Манон Леско».
«Історія однієї грекині» була схвально прийнята публікою і не набула такої скандальної відомості як «Манон Леско», тому вже у 1741 році в Амстердамі вийшло друге видання, в якому ім'я автора було зазначено. Пізніше «Історію однієї грекині» неодноразово видавали як окремими книгами, так і в складі збірок творів абата Прево. Втім, роман довго залишався надбанням лише французької літератури, іншими мовами його перекладали неохоче (наприклад, перше російське видання побачило світ лише в 1975 році).
Сюжет
Оповідач — французький посол у Константинополі, ім'я якого залишається читачу невідомим. Він ласий до жіночих принад, але враховуючи особливості турецької культури, стримує свої поривання. З огляду на цю скромність його друг, паша Шерибер, запрошує оповідача до власного гарему. Там посол розповідає грецькій рабині про високе становище, яке займають жінки в європейський країнах. За кілька днів він отримує від неї листа, в якому дівчина просить визволити її з неволі. Щоби не скомпрометувати себе, посол купує рабиню через свого друга . Той виконує прохання посла, але сам закохується в юну красуню. Звільнена рабиня прибирає ім'я Теофея. Посол, не переймаючись її красою, залишає дівчину в домі вчителя: він дарує їй повну свободу і хоче дати їй базову освіту, оскільки та демонструє кмітливість і доброчесність — риси, рідкісні серед турецьких наложниць.
Дівчина розповідає йому історію свого життя: батько продав її шестирічною до гарему одного високопосадовця, але поки дівчина росла вирішив «переукласти» домовленість з сином господаря. Той взяв Теофею за коханку, а коли покупець дівчини про це дізнався, син у запалі сварки вбив отця. Усі учасники скандалу (син вельможі, Теофея та її батько) втекли, але в Константинополі теофеїного батька раптом заарештували і стратили за давньою справою про викрадення жінки і дочки грецького вельможі Кондоїді. Осиротіла дівчина, яка крім гаремного життя нічого не знала, сама прийшла на базар невільниць і «продалася» паші Шериберу. Після розповіді французького посла вона усвідомила ганебність своєї поведінки і вирішила спокутувати гріх доброчесним життям.
Посол не вірить, що жінка такого ґатунку, здатна утримуватись від сексуальних зносин, тому пропонує Теофії життя на утриманні в своєму заміському будинку. Тим часом силяхтар починає упадати за дівчиною, але та залишається незворушною до його залицянь. Теофея відмовляє і послу, однак той сподівається, що це тимчасова відмова. Посол припускає, що Теофея — викрадена дочка Кондоїді. Він представляє дівчину родині греків, однак ті рішуче відмовляються визнати її. Теофея намагається виїхати в Європу, але в порту молодший син Кондоїді — Синесій — визнає себе її братом. Посол повертає недосвідчену «втікачку» до свого заміського будинку, а також бере на поруки Синесія. Синесій закохується в сестру на тій підставі, що не впевнений у її сестринському статусі. Випадково зустрівшись в кімнаті пасії, силяхтар і Синесій зчиняють бійку. Силяхтар важко ранить Синесія.
Тим часом за порадою Теофеї посол викупляє з неволі італійку та її коханця — мальтійського лицаря. Пара оселяється в заміському будинку посла, знайомиться із Синесієм. Разом молоді люди планують замешкати в одному з маєтків Синесія, але посол, який не на жарт запалився коханням до Теофеї, перешкоджає їм. Через дипломатичне непорозуміння, що сталося під час святкування дня народження французького короля, посла відкликають до Парижа. Він забирає Теофею з собою. В дорозі вона надає знаки уваги подорожньому графові, це розпалює ревнощі посла. Напівдорозі в Теофею закохується син негоцианта, але дівчина відкидає його залицяння. В Парижі вона знайомиться ще з двома молодиками, які упадають за нею щодня. Її поведінка в окремих моментах стає компрометуючою, посол підозрює, що начебто доброчесна дівчина зраджує своєму благодійникові прямо під дахом його будинку. Але Теофея вкотре доводить, що є жертвою наклепу. Оповідач залишає читачу визначити, ким насправді була ця дівчина — хитрою ошуканкою чи наверненою на шлях благочестя новою «Марією Магдалиною».
Аналіз твору
В основу роману абат Прево поклав історію взаємин Шарлотти Аїссе з графом Шарлем де Ферріолем. Граф служив французьким послом в Константинополі. Зустрівшись в гаремі з черкеською рабинею, він доклав зусиль, щоби визволити її з неволі, привезти до Парижа і дати їй добре виховання. Шарлотта швидко засвоїла європейську культуру, стала бувати у світських салонах, листувалась з літераторами. Сучасники по-різному тлумачили опіку де Ферріоля: одні припускали, що чоловік робив це заради кохання, інші стверджували, що граф виховував Аїссе з суто альтруїстичних причин. Шарлотта у своїх мемуарах згадувала графа з палкою вдячністю, але заперечувала сексуальні зв'язки з де Ферріолем. Пізніше вона народила позашлюбну дитину від мальтійського лицаря. Померла Аїссе молодою у 1733 році, ледь досягши сорокаріччя. Її мемуари побачили світ наприкінці XVIII століття.
Отже Антуан Франсуа Прево був знайомий з історією Шарлотти Аїссе ще до офіційного видання цих спогадів. В «Історії однієї грекині» письменник відтворив першу, найбільш романтичну, частину життя Аїссе. Друга частина її життя (позашлюбний зв'язок з лицарем) знайшла відбиток у бічній сюжетній лінії роману, в якій описано історію кохання італійки Марії Розеті і лицаря мальтійського ордену. Головну героїню письменник змалював схожою на Шарлотту Аїссе: чарівно вродливою (у XVIII сторіччі черкеські жінки вважалися еталоном краси), граційною, ніжною, веселою, але вдумливою і цнотливою. Автор також доклав зусиль, щоби правдиво змалювати портрет головного героя. Наприклад, епізод, в якому посол під час святкування дня народження короля наказав гатити з гармат всупереч забороні візира, узятий з документальної «Історії Оттоманської імперії» Димитрія Кантеміра. У передмові, автор зазначив, що знайшов рукопис «серед паперів людині, добре знаної в світі». В такий опосередкований спосіб він натякає на особу головного героя, водночас, зберігаючи анонімність оповідача. Крім того, в портреті головного героя абат Прево відтворив усі версії, відомі за його життя щодо взаємин де Ферріоля й Аїссе. Через це головний герой роману то спалахує до Теофеї коханням і ревнощами, то зрікається любовних пожадань на користь альтруїстичної дружби. Це робить його вдачу дещо суперечливою, а саму оповідь перетворює на сповідь, в якій читачу пропонується зробити психологічний аналіз відносин головних героїв.
Абат Прево уникнув модної в його часи манери опису далеких країн, в якій подаються докладні картини чужоземного побуту, етнічних традицій, змальовуються екзотичні пейзажі. Хоча такого стилю дотримувались популярні філософи Вольтер і Монтеск'є, автор «Історії однієї грекині» знехтував описовими подробицями, в його романі практично відсутні пейзажні картини, описи турецьких звичаїв, згадки про час дії та часові проміжки у сюжетних подіях. Це надає «Історії однієї грекині» камерного характеру, у читача виникає враження, що всі події розгортаються в стислому просторі попри те, що письменник згадує про зміну місця дії (Константинополь, село Орю, постоялий двір, Париж). У передмові Прево навіть зазначив, що зумисне уникав місцевого колориту, замінюючи турецькі слова на французькі відповідники («базар» на «ринок», «гарем» на «сераль»). Разом з тим, як духовна особа абат Прево надав моральну оцінку елементам чужоземних культур: словами головного героя він категорично засудив сексуальну експлуатацію жінок у мусульманських країнах, розкритикував неефективне судочинство, а також відмітив лицемірство православних священнослужителів («Я помічав у них чимало відхилень від основоположних начал, тому їх об'єднує тільки те, що звуться вони християнами і легко вибачають один одному свої помилки»).
Хоча головна героїня твору Теофея, роман фактично оповідає не стільки про історію її життя, скільки про еволюцію почуттів оповідача — французького посла. У творі послідовно змальоване холодне відношення головного героя до чужої жінки та ще й такої, що побувала не в одному гаремі; поступове потепління почуттів і поява поваги до дівчини, яка критично поставилася до свого життя і прагне до доброчесності; ліниве кохання в розрахунку на легкий поступ жінки, що звикла до сексуальної експлуатації; і нарешті палку любов, здатну до самозречення і обмежень, яка зазнає невдачі. Окрім внутрішніх суперечностей, що роздирають душу посла, загадковою залишається у поведінка Теофеї. Автор неодноразово дає читачу «компрометуючий матеріал» супроти головної героїні і сам же в усіх епізодах пояснює її незрозумілу поведінку доброчесними причинами. В цьому постать Теофеї схожа на Манон Леско — розбещену жінку зі скандально відомого однойменного роману письменника, яка занапастила себе і розбила життя коханцю через наївний егоїзм. Теофею з Манон Леско поєднує також аура фатальності: обидві героїні причаровують своєю красою майже кожного зустрічного чоловіка і роблять це без жодних зусиль зі свого боку; всі відкинуті ними залицяльники тяжко страждають. У прикінцевій частині «Історії» абат Прево не розповідає про розв'язання нещасливих відносин, але натякає на їхню драматичність (головний герой вже тяжко хворий і майже прикутий до ліжка, Теофея бажає піти до монастиря).
Джерела
- Книжкові пам'ятки кириличним і гражданським шрифтом у книгозбірні Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка (книги та періодичні видання, надруковані упродовж 1551—1800 років) [ 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Тернопіль, 2019. — С. 40.
- Разумовская М. История одной гречанки // А.-Ф. Прево История кавалера де Грие и Манон Леско. История одной гречанки. Новеллы. — М.: Правда, 1989. — С. 532—539.(рос.)
- История одной гречанки // А.-Ф. Прево История кавалера де Грие и Манон Леско. История одной гречанки. Новеллы. — М.: Правда, 1989. — С. 223—436.(рос.)
- История одной гречанки // А.-Ф. Прево История кавалера де Грие и Манон Леско. История одной гречанки. Новеллы. — М.: Правда, 1989. — С. 370—371.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Isto riya odniye yi greki ni fr Histoire d une Grecque moderne lyubovno psihologichnij roman francuzkogo pismennika Antuana Fransua Prevo vidanij v 1740 roci Tvir rozpovidaye pro kohannya francuzkogo posla do rabini z tureckogo garemu pro yiyi shlyah do blagochestya V osnovu syuzhetu pokladena realna istoriya cherkeskoyi nalozhnici vikuplenoyi z tureckogo polonu francuzkim diplomatom Istoriya odniyeyi grekini Titulnij list vidannya 1784 roku AvtorAntuan Fransua PrevoNazva movoyu originalufr Histoire d une Grecque moderneKrayinaFranciyaMovafrancuzkaTemalyubovna istoriyaZhanrromanMisceParizhVidavnictvoanonimne vidannyaVidano1740Tip nosiyana paperi Istoriya odniyeyi grekini u VikishovishiIstoriyaZ 1736 po 1740 rik abat Prevo vidavav literaturnij zhurnal Za i proti v yakomu drukuvav perevazhno vlasni tvori dlya napisannya yakih neridko koristuvavsya dokumentalnimi materialami svogo chasu gazetnoyu hronikoyu memuarami tosho Pri stvorenni cogo romanu pismennik takozh vikoristav dokumentalni dzherela zagalnovidomij v jogo chasi zhittyepis Sharlotti Ayisse memuari La Motre j Istoriyu Ottomanskoyi imperiyi napisanu moldovskim gospodarem Dimitriyem Kantemirom Istoriyu odniyeyi grekini vin vidav naprikinci 1740 roku v Parizhi bez zaznachennya avtorstva z netochnoyu vkazivkoyu miscya vidannya i vidavcya Amsterdam u Fransua Deborda a takozh bez dozvolu cenzuri Cyu anonimnist mogla sprichiniti zaborona na jogo poperednij populyarnij tvir roman Manon Lesko Istoriya odniyeyi grekini bula shvalno prijnyata publikoyu i ne nabula takoyi skandalnoyi vidomosti yak Manon Lesko tomu vzhe u 1741 roci v Amsterdami vijshlo druge vidannya v yakomu im ya avtora bulo zaznacheno Piznishe Istoriyu odniyeyi grekini neodnorazovo vidavali yak okremimi knigami tak i v skladi zbirok tvoriv abata Prevo Vtim roman dovgo zalishavsya nadbannyam lishe francuzkoyi literaturi inshimi movami jogo perekladali neohoche napriklad pershe rosijske vidannya pobachilo svit lishe v 1975 roci SyuzhetOpovidach francuzkij posol u Konstantinopoli im ya yakogo zalishayetsya chitachu nevidomim Vin lasij do zhinochih prinad ale vrahovuyuchi osoblivosti tureckoyi kulturi strimuye svoyi porivannya Z oglyadu na cyu skromnist jogo drug pasha Sheriber zaproshuye opovidacha do vlasnogo garemu Tam posol rozpovidaye greckij rabini pro visoke stanovishe yake zajmayut zhinki v yevropejskij krayinah Za kilka dniv vin otrimuye vid neyi lista v yakomu divchina prosit vizvoliti yiyi z nevoli Shobi ne skomprometuvati sebe posol kupuye rabinyu cherez svogo druga Toj vikonuye prohannya posla ale sam zakohuyetsya v yunu krasunyu Zvilnena rabinya pribiraye im ya Teofeya Posol ne perejmayuchis yiyi krasoyu zalishaye divchinu v domi vchitelya vin daruye yij povnu svobodu i hoche dati yij bazovu osvitu oskilki ta demonstruye kmitlivist i dobrochesnist risi ridkisni sered tureckih nalozhnic Divchina rozpovidaye jomu istoriyu svogo zhittya batko prodav yiyi shestirichnoyu do garemu odnogo visokoposadovcya ale poki divchina rosla virishiv pereuklasti domovlenist z sinom gospodarya Toj vzyav Teofeyu za kohanku a koli pokupec divchini pro ce diznavsya sin u zapali svarki vbiv otcya Usi uchasniki skandalu sin velmozhi Teofeya ta yiyi batko vtekli ale v Konstantinopoli teofeyinogo batka raptom zaareshtuvali i stratili za davnoyu spravoyu pro vikradennya zhinki i dochki greckogo velmozhi Kondoyidi Osirotila divchina yaka krim garemnogo zhittya nichogo ne znala sama prijshla na bazar nevilnic i prodalasya pashi Sheriberu Pislya rozpovidi francuzkogo posla vona usvidomila ganebnist svoyeyi povedinki i virishila spokutuvati grih dobrochesnim zhittyam Ilyustraciya do vidannya 1784 roku Teofeya vidmovlyayetsya vid propoziciyi stati zakonnoyu zhinkoyu silyahtara Posol ne virit sho zhinka takogo gatunku zdatna utrimuvatis vid seksualnih znosin tomu proponuye Teofiyi zhittya na utrimanni v svoyemu zamiskomu budinku Tim chasom silyahtar pochinaye upadati za divchinoyu ale ta zalishayetsya nezvorushnoyu do jogo zalicyan Teofeya vidmovlyaye i poslu odnak toj spodivayetsya sho ce timchasova vidmova Posol pripuskaye sho Teofeya vikradena dochka Kondoyidi Vin predstavlyaye divchinu rodini grekiv odnak ti rishuche vidmovlyayutsya viznati yiyi Teofeya namagayetsya viyihati v Yevropu ale v portu molodshij sin Kondoyidi Sinesij viznaye sebe yiyi bratom Posol povertaye nedosvidchenu vtikachku do svogo zamiskogo budinku a takozh bere na poruki Sinesiya Sinesij zakohuyetsya v sestru na tij pidstavi sho ne vpevnenij u yiyi sestrinskomu statusi Vipadkovo zustrivshis v kimnati pasiyi silyahtar i Sinesij zchinyayut bijku Silyahtar vazhko ranit Sinesiya Tim chasom za poradoyu Teofeyi posol vikuplyaye z nevoli italijku ta yiyi kohancya maltijskogo licarya Para oselyayetsya v zamiskomu budinku posla znajomitsya iz Sinesiyem Razom molodi lyudi planuyut zameshkati v odnomu z mayetkiv Sinesiya ale posol yakij ne na zhart zapalivsya kohannyam do Teofeyi pereshkodzhaye yim Cherez diplomatichne neporozuminnya sho stalosya pid chas svyatkuvannya dnya narodzhennya francuzkogo korolya posla vidklikayut do Parizha Vin zabiraye Teofeyu z soboyu V dorozi vona nadaye znaki uvagi podorozhnomu grafovi ce rozpalyuye revnoshi posla Napivdorozi v Teofeyu zakohuyetsya sin negocianta ale divchina vidkidaye jogo zalicyannya V Parizhi vona znajomitsya she z dvoma molodikami yaki upadayut za neyu shodnya Yiyi povedinka v okremih momentah staye komprometuyuchoyu posol pidozryuye sho nachebto dobrochesna divchina zradzhuye svoyemu blagodijnikovi pryamo pid dahom jogo budinku Ale Teofeya vkotre dovodit sho ye zhertvoyu naklepu Opovidach zalishaye chitachu viznachiti kim naspravdi bula cya divchina hitroyu oshukankoyu chi navernenoyu na shlyah blagochestya novoyu Mariyeyu Magdalinoyu Analiz tvoruV osnovu romanu abat Prevo poklav istoriyu vzayemin Sharlotti Ayisse z grafom Sharlem de Ferriolem Graf sluzhiv francuzkim poslom v Konstantinopoli Zustrivshis v garemi z cherkeskoyu rabineyu vin doklav zusil shobi vizvoliti yiyi z nevoli privezti do Parizha i dati yij dobre vihovannya Sharlotta shvidko zasvoyila yevropejsku kulturu stala buvati u svitskih salonah listuvalas z literatorami Suchasniki po riznomu tlumachili opiku de Ferriolya odni pripuskali sho cholovik robiv ce zaradi kohannya inshi stverdzhuvali sho graf vihovuvav Ayisse z suto altruyistichnih prichin Sharlotta u svoyih memuarah zgaduvala grafa z palkoyu vdyachnistyu ale zaperechuvala seksualni zv yazki z de Ferriolem Piznishe vona narodila pozashlyubnu ditinu vid maltijskogo licarya Pomerla Ayisse molodoyu u 1733 roci led dosyagshi sorokarichchya Yiyi memuari pobachili svit naprikinci XVIII stolittya Otzhe Antuan Fransua Prevo buv znajomij z istoriyeyu Sharlotti Ayisse she do oficijnogo vidannya cih spogadiv V Istoriyi odniyeyi grekini pismennik vidtvoriv pershu najbilsh romantichnu chastinu zhittya Ayisse Druga chastina yiyi zhittya pozashlyubnij zv yazok z licarem znajshla vidbitok u bichnij syuzhetnij liniyi romanu v yakij opisano istoriyu kohannya italijki Mariyi Rozeti i licarya maltijskogo ordenu Golovnu geroyinyu pismennik zmalyuvav shozhoyu na Sharlottu Ayisse charivno vrodlivoyu u XVIII storichchi cherkeski zhinki vvazhalisya etalonom krasi gracijnoyu nizhnoyu veseloyu ale vdumlivoyu i cnotlivoyu Avtor takozh doklav zusil shobi pravdivo zmalyuvati portret golovnogo geroya Napriklad epizod v yakomu posol pid chas svyatkuvannya dnya narodzhennya korolya nakazav gatiti z garmat vsuperech zaboroni vizira uzyatij z dokumentalnoyi Istoriyi Ottomanskoyi imperiyi Dimitriya Kantemira U peredmovi avtor zaznachiv sho znajshov rukopis sered paperiv lyudini dobre znanoyi v sviti V takij oposeredkovanij sposib vin natyakaye na osobu golovnogo geroya vodnochas zberigayuchi anonimnist opovidacha Krim togo v portreti golovnogo geroya abat Prevo vidtvoriv usi versiyi vidomi za jogo zhittya shodo vzayemin de Ferriolya j Ayisse Cherez ce golovnij geroj romanu to spalahuye do Teofeyi kohannyam i revnoshami to zrikayetsya lyubovnih pozhadan na korist altruyistichnoyi druzhbi Ce robit jogo vdachu desho superechlivoyu a samu opovid peretvoryuye na spovid v yakij chitachu proponuyetsya zrobiti psihologichnij analiz vidnosin golovnih geroyiv Abat Prevo uniknuv modnoyi v jogo chasi maneri opisu dalekih krayin v yakij podayutsya dokladni kartini chuzhozemnogo pobutu etnichnih tradicij zmalovuyutsya ekzotichni pejzazhi Hocha takogo stilyu dotrimuvalis populyarni filosofi Volter i Montesk ye avtor Istoriyi odniyeyi grekini znehtuvav opisovimi podrobicyami v jogo romani praktichno vidsutni pejzazhni kartini opisi tureckih zvichayiv zgadki pro chas diyi ta chasovi promizhki u syuzhetnih podiyah Ce nadaye Istoriyi odniyeyi grekini kamernogo harakteru u chitacha vinikaye vrazhennya sho vsi podiyi rozgortayutsya v stislomu prostori popri te sho pismennik zgaduye pro zminu miscya diyi Konstantinopol selo Oryu postoyalij dvir Parizh U peredmovi Prevo navit zaznachiv sho zumisne unikav miscevogo koloritu zaminyuyuchi turecki slova na francuzki vidpovidniki bazar na rinok garem na seral Razom z tim yak duhovna osoba abat Prevo nadav moralnu ocinku elementam chuzhozemnih kultur slovami golovnogo geroya vin kategorichno zasudiv seksualnu ekspluataciyu zhinok u musulmanskih krayinah rozkritikuvav neefektivne sudochinstvo a takozh vidmitiv licemirstvo pravoslavnih svyashennosluzhiteliv Ya pomichav u nih chimalo vidhilen vid osnovopolozhnih nachal tomu yih ob yednuye tilki te sho zvutsya voni hristiyanami i legko vibachayut odin odnomu svoyi pomilki Hocha golovna geroyinya tvoru Teofeya roman faktichno opovidaye ne stilki pro istoriyu yiyi zhittya skilki pro evolyuciyu pochuttiv opovidacha francuzkogo posla U tvori poslidovno zmalovane holodne vidnoshennya golovnogo geroya do chuzhoyi zhinki ta she j takoyi sho pobuvala ne v odnomu garemi postupove poteplinnya pochuttiv i poyava povagi do divchini yaka kritichno postavilasya do svogo zhittya i pragne do dobrochesnosti linive kohannya v rozrahunku na legkij postup zhinki sho zvikla do seksualnoyi ekspluataciyi i nareshti palku lyubov zdatnu do samozrechennya i obmezhen yaka zaznaye nevdachi Okrim vnutrishnih superechnostej sho rozdirayut dushu posla zagadkovoyu zalishayetsya u povedinka Teofeyi Avtor neodnorazovo daye chitachu komprometuyuchij material suproti golovnoyi geroyini i sam zhe v usih epizodah poyasnyuye yiyi nezrozumilu povedinku dobrochesnimi prichinami V comu postat Teofeyi shozha na Manon Lesko rozbeshenu zhinku zi skandalno vidomogo odnojmennogo romanu pismennika yaka zanapastila sebe i rozbila zhittya kohancyu cherez nayivnij egoyizm Teofeyu z Manon Lesko poyednuye takozh aura fatalnosti obidvi geroyini pricharovuyut svoyeyu krasoyu majzhe kozhnogo zustrichnogo cholovika i roblyat ce bez zhodnih zusil zi svogo boku vsi vidkinuti nimi zalicyalniki tyazhko strazhdayut U prikincevij chastini Istoriyi abat Prevo ne rozpovidaye pro rozv yazannya neshaslivih vidnosin ale natyakaye na yihnyu dramatichnist golovnij geroj vzhe tyazhko hvorij i majzhe prikutij do lizhka Teofeya bazhaye piti do monastirya DzherelaKnizhkovi pam yatki kirilichnim i grazhdanskim shriftom u knigozbirni Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu im V Gnatyuka knigi ta periodichni vidannya nadrukovani uprodovzh 1551 1800 rokiv 27 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ternopil 2019 S 40 Razumovskaya M Istoriya odnoj grechanki A F Prevo Istoriya kavalera de Grie i Manon Lesko Istoriya odnoj grechanki Novelly M Pravda 1989 S 532 539 ros Istoriya odnoj grechanki A F Prevo Istoriya kavalera de Grie i Manon Lesko Istoriya odnoj grechanki Novelly M Pravda 1989 S 223 436 ros Istoriya odnoj grechanki A F Prevo Istoriya kavalera de Grie i Manon Lesko Istoriya odnoj grechanki Novelly M Pravda 1989 S 370 371 ros