Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . (січень 2018) |
Історія міста Сміла
Історія Сміли
Древні часи
Поблизу міста Сміли виявлені пам'ятники дніпрово-донецької культури(5-3 тисячі років до нашої ери). Серед знахідок — кістяні наконечники стріл, частина кам'яного полірованого молота, дві кам'яні сокири. Згідно з дослідженнями наукової експедиції Лабораторії Товариства археологічних досліджень Міністерства культури України, проведених в 1990 році поблизу хутора Вовківка (Ротмістрівська сільська рада) під керівництвом начальника експедиції , встановлено: «На вскрытой площади (около 2 га) обнаружено 6 жилищ, 4 из которых уже исследованно, свыше 10 хозяйственных ям и 34 других хозяйственных объекта, а также ров, относящийся к этой культуре. … Всё это поселение относится к чернолесской культуре, которое датируется приблизительно XI–X в.в. до н.э.»
Між містом Сміла і с. Костянтинівка поблизу річки Сріблянки і болота Ірдиня розміщено 30 курганів. Частина з них розкопана. Дослідження знайдених уламків, кістяних та інших виробів свідчать про те, що в ті часи були поселення мисливсько-рибальських племен, які вже знали свійських тварин і перші культурні злаки.
Часи Київської Русі
«… IX століття. Заплави рік Ірдинь (від міста Сміли до села Мошен) і Тясмин (до впадання її в Дніпро вище Кременчука біля нині затопленого міста Крилів) були стародавнім пересохлим річещем Дніпра, яке було судноплавним тисяча і більше років тому. Нижче Канева Дніпро розділявся на два рукави. Правий з них шириною 1-3 км був головним і судноплавним. Між двома рукавами був величезний, довжиною 130 км болотистий острів, де за арабським джерелом жили стародавні східнослов'янські племена, які об'єднувались під назвою „Русь“. З цього острова, що простягався „В три дня пути“, Русь здійснювала напади на ворогів. …На підвищені Дніпровського кряжу по околицях острова ніби вартові історії, стоять міста Канів, Черкаси, Сміла, Чигирин»
… XII століття. У праці «Історія культури стародавньої Русі (вид. Акадамії наук СРСР 1951 рік) згадується, що в Смілі знайдено київські гривні XII століття. А тому можна зробити припущення, що приблизно в чей час на території нашого міста був якийсь населений пункт, жителі якого мали торговельні відносини з Києвом, використовуючи для цього судноплавний рукав Дніпра.»
Сміла як постійне поселення
- Перша згадка про поселення на річці Тясмин згадується в 1542 році, коли великий князь Литовський Сигізмунд I Старий надав черкаському бояринові Яцькові Тимкевичу порожнє урочище над р. Тясмином на території так званих Радивонівських ґрунтів земельного обшару.
- 1542 Офіційна дата народження Сміли
- 1633 року Станіслав Конєцпольський купив у Христини Жубрикової-Корженьовської в районі Тясмину Мліїв, Орловець, Тясмин ('Смілу), Балаклій, Городище, Жаботин тощо.
- 1709 Діє козацьке городове самоврядування.
- 1741 В містечку 280–300 дворів, в яких проживає 2 — 2,5 тисяч осіб.
- 1742 Князем Любомирським збудовано дерев'яну фортецю.
- 1773 Місту надано привілей на Магдебурзьке право.
- 1781 «Сміла — головне місто серед 40-50 сіл в Україні. Містечко дерев'яне, населене селянами. Землі, які належали місту, мали більше 12 квадратних миль площі (1 англ. кв.миля — 1609,34 кв.м)» (Жан-Генріх Мюнц «Мальовничі подорожі Польщею та Україною»).
- 1793−1794 Сміла — центр однойменного повіту. Потім — центр Смілянської волості Черкаського повіту.
- 1795 У Смілянських володіннях графа Олександра Самойлова мешкає 1747 чоловік осілого населення та 435 неосілих, з них 50 ремісників, 9 шевців, 6 ткачів, 8 кравців. Решта — землероби.
У 1648 — 1667 це сотенне містечко Чигиринського полку. У 1654 році переяславський полковник Павло Тетеря отримав від Російського царя грамоту на місто. В 1658–1659 роках власником Сміли був полковник Данило Виговський.
За Слободищенським трактатом 1660 року на цих землях відновлена влада Речі Посполитої і Сміла переходить у власність Олександра Конецпольського у складі Речі Посполитої . Постійні битви між поляками, татарами і турками, а також війна із шведами призвели до розорення й спустошення Сміли. (див. Руїна).
У XVII столітті власниками Сміли стають польські князі Любомирські, які в 1742 році побудували дерев'яний замок(місце знаходження — Замкова гора, що на розі вулиці Крилова та провулку Крилова.) з валом і частоколом навколо міста.
У 30 — 60 роках 18 століття населення Сміли брало участь у гайдамацькому русі.
У 1787 році князь Ксаверій Любомирський продає свої землі навколо Сміли князю Потьомкіну. В 1793 році землі переходять до графа Олександра Самойлова, племінника Потьомкіна. У 1795 році у Смілянських володіннях графа Самойлова мешкає 1747 чоловік осілого населення та 435 неосілих, з них 50 ремісників, 9 шевців, 6 ткачів, 8 кравців. Решта — землероби.
У 1793 році за другим поділом Польщі Сміла відходить до складу Російської імперії. У 1793–1794 роках Сміла — центр . З 1797 року Сміла — містечко Черкаського повіту Київської губернії.
Сміла у властності роду графів Бобринських
- 27 квітня 1821 року Софія Самойлова одружується з Олексієм Бобринським, до якої згодом відійшли у властність місто Сміла.
- У 1827 році завершено будівництво костелу, котре тривало 9 років. Основним «спонсором» будівництва виступив власник села Товста Звенигородського повіту Антон Совецький, який був колишнім хорунжим у польському війську.
Смілянський костьол став центром католицької парафії (релігійної общини) не лише Сміли, але й значної кількості інших населених пунктів. Відомо, що в 1820 році до складу «смілянської парафії» входили містечка Сміла, Кам'янка, Олександрівка, Жаботин, Ротмистрівка, Бурти, Вільшана та Городище, а також 92 села. У 1837 році до «смілянської парафії» були приєднані й Черкаси з найближчими селами. З державної казни смілянському костьолу щороку виділялося по 275 рублів сріблом. По завершенні усіх архітектурних робіт костьол представляв добре оздоблену будівлю з красивим фасадом з 4-ма колонами іонічного стилю, 2-ма башточками та куполом. Кам'яні стіни костьолу були покриті залізом. Внутрішнє оздоблення будівлі містило позолочені хрести, барельєфи, живописні образи, написані художником Пашковським, малюнки із зображенням різних подій Святого Письма. Вінцем внутрішньої краси костьолу став вівтар, прикрашений 4-ма позолоченими колонами. На хорах костьолу розміщувався важливий атрибут католицької служби — музичний інструмент орган.
- 1838 Початок розвитку цукропереробної галузі в місті.
- 1845 8 тисяч жителів, 755 будинків, 60 крамниць,
- 1860 12 тисяч жителів.3 православні церкви, католицький костел, Миколаївська церква на Загреблі та тільки дзвіниця в центрі міста (з протилежної сторони костелу) Унійної Церкви (сьогоднішня назва УГКЦ), одна, синагога, 2 єврейських молитовних будинки. Мировий суд, канцелярія судового допиту, земельна управа, станції — поштова і телеграфна. 176 крамниць, 255 ремісників. Аптека, волосна лікарня на 25 ліжок. Двічі на тиждень — базари, двічі на рік — ярмарки (за Л.Похилевичем).
- 1876 Через місто пройшла залізниця, відкрито станцію Бобринську.
- 1879 На 9 фабриках і заводах Сміли вироблено продукції на понад 4 млн карбованців — це більше, ніж того ж року випустило 76 заводів і фабрик Києва (В. І. Ленін «Розвиток капіталізму в Росії»).
- 1887 При рафінадному заводі відкрито центральну телефонну станцію.
- 1889 18 великих підприємств, де зайнято 1130 робітників.
Працює завод з виробництва гасу для освітлення вулиць.
Сміла на початку ХХ-го століття
З початком ХХ-го століття у Смілі проживало 20 тисяч жителів. Працювало 23 фабрики і заводи. Для віруючих було 13 соборів, церков, молитовних будинків. Налічувалось 10 шкіл, 71 селянських господарств — безземельні і малоземельні, 52 — безкінні, З ресторани, 81 купець.
Будується Покровська церква котра є майже повною копією Петербурзької Благовіщенської церкви збудованою у 1849 році та зруйнованою більшовиками після Жовтневої революції.
Сміла в період Перших Визвольних Змагань
Період від лютневої революції в Петрограді, становлення УНР
На початок 1917 року у Смілі вже проживало 29 тисяч чоловік. Працювали потужний цукровий та рафінадний завод, механічні майстерні, 6 шкіряних заводів, 2 маслобійні, пивзавод, миловарний, свічковий ти жиросальний заводи, вальцовий млин, олійниці.
17 квітня 1917 року, після повалення царського режиму в Російській імперії у Смілі утворився цивільний комітет, комісаром якого став учитель соціал-демократ. Також у Смілі створюються чисельні громадські комітети, котрі виступали за скорочення робочого дня до 8 годин замість 14, розподіл панської землі та інше.
Тимчасовий уряд намагався методами умовляння та залякування зупинити селянський рух. Цитата з циркуляру виданим Черкаським повітовим комісаром:
 | "Самочинний захвати будь чиєх земель недопустимий, бо це буде самоуправством, а всяке самоуправство карається суворо законом" |  |
Для боротьби з безпорядками до Черкаського повіту направлено урядові війська, так у Смілі стоїть штаб 5 Донської козацької дивізії. Боротьба селян проти поміщиків стає більш масовою, так маєтки княгині Яшвіль у с. Сунках, поміщика Дуриліна в с. Гулягородок, поміщика Альбрандта в с. Самгородку були розгромлені, службовий персонал розігнаний. 11 вересня 1917 року озброєний натовп розганяє прислугу економії графа Бобринського.
Ось як пригадує бої з лояльними до більшовиків моряками Лютий-Лютенко Іван у своїй книзі «Вогонь з Холодного Яру» котрий був командиром 25-го Черкаського куреня, що дислокувався у Смілі.:
| | Ми знову зударилися з більшевиками коло Бобринської станції. Це були переважно червоні матроси з Чорноморської флотилії. І хоч вони були регулярні фронтовики, „купані в морі, сушені бурями і гартовані сонцем", як любили вони чванькувато підкреслювати, то на суші вони показалися неповороткими, а в деяких ситуаціях зовсім безпорадними, І ми їх розбили вщент! | |
Період Гетьманату
З приходом до влади гетьмана Скоропадського до Сміли прибули частини австро-німецьких військ та отамана Водяного. Відповідно до наказу німецького командування від 26 квітня 1918 року селян зобов'язали протягом тижня повернути до власності поміщиків відібраний інвентар, худобу тощо.
У відповідь на ці дії, розгортається активний селянський спротив та формуються партизанські загони, найбільш відомі ватажки: в с. Сунки брати Захар і Сергій Подвиженки, в с. Глов'ятино Іван та Андрій Котляри.
28 травня 1918 року начальник міліції 4ї дільниці Скрипниченко повідомляв телеграмою Черкаського повітового старосту: «Громадяни Попівки, Санжарихи, Тернівки ведуть бої з німецькими військами».
На що німецький комендант Сміли капітан фон Кнаак у своєму наказі від 8го серпня 1918 року зобов'язати кожного сільського старосту скласти поіменний список чоловічого населення віком понад 16 років: «на випадок виникнення безпорядків командуючий німецькими загонами під час обшуків на селі за цими списками скликатиме чоловіче населення і таким чином визначить, хто з чоловіків відсутній. У випадку відсутності цих чоловіків буде зроблений висновок, що вони перебувають серед повсталих банд. Майно цих людей буде реквізовано, а самі вони будуть заарештовані і віддані до німецького польового суду.»
Ці дії призвели до збройного повстання проти влади Гетьманату, так 18 листопада 1918 року на станції Бобринська робітники залізниці роззброюють Державну варту та розквартировану німецьку військову частину. Також активні дії партизанських отаманських загонів в районі Сміли призвели до виводу німецьких військ з міста та повіту. Внаслідок активної більшовицької пропаганди отаманські загони спільно з робітничіми комітетами повалюють Гетьманату у місті, внаслідок чого влада у Смілі перейшла до революційного комітету.
Григор'ївське антирадянське повстання
Після приходу до влади більшовиків з політикою «воєнного комунізму» лояльність отаманських загонів, до них, різко змінюється. Внаслідок чого в травні 1919 року на півдні України відбувається Григор'ївське повстання військові частини, що стали на бік Григор'єва розпочинають наступ на Центральну Україну у 3х напрямках. 10 травня 1919 року військові загони Григор'єва під командуванням Павлова встановлюють владу повстанців у Смілі.
Захоплення Сміли військами Денікіна
Внаслідок поразки Григор'ївського повстання Денікінські війська переходять у наступ на Півдні України, та йдуть на Київ. 21 серпня 1919 року Смілу захоплюює Добровольча армія Денікіна, у місті відновлюються дореволюційні порядки, каральні загони повертають у власність поміщикам їх маєтки та майно.
Бойові дії кінця 1919 року — 1920 року
На кінець 1919 року найбільшими людськими та матеріальним ресурсами у громадянській війні мала Радянська Росія. Внаслідок чого у її війні з військами УНР та Білою армією все більше перевагу отримували саме війська більшовиків. Так 9 січня 1920 року Смілу захоплює Червона армія, але менш чим через місяць під час Першого зимового походу армії УНР кінним полком Чорних запорожців під командуванням Петра Дяченка 8 лютого 1920 року відбивають Смілу у армії Радянської Росії та при підтримці займають станцію Бобринську.
Сміла в період існування Радянського Союзу
1923 — Сміла — адміністративний центр однойменного району.
1927 — Збудовано електростанцію. Закладено машинобудівний завод союзного значення.
1938 — Початок будівництва першої черги міського водогону, електрифікації міста, прокладено перші пасажирські автобусні маршрути.
До початку Великої Вітчизняної війни Сміла — розвинене місто обласного підпорядкування з 35-тисячним населенням. Працює 14 промислових підприємств і 11 артілей промкооперації, 2 лікарні, 10 загальноосвітніх шкіл, механіко-технологічний технікум, 2 школи фабрично-заводського навчання. Центри культурно-освітньої роботи — 7 клубів, 5 бібліотек та 6 стаціонарних кіноустановок.
1972 — Розпочато будівництво радіоприладного заводу.
1973 — Проведено природний газ.
1980–1990 — Забудовано багатоповерхові житлові мікрорайони № 13,49,53.
Відкрито новий шляхопровід через залізничну колію Знам'янка-Миронівка.
Створено Нижній парк.
Сміла з 1991 року по сьогодення
2005 — Сміла — місто обласного підпорядкування. Районний центр. Населення — 69,8 тисячі осіб. 20 великих підприємств різної форми власності. 354 малих підприємств, 3160 приватних підприємців. 204 магазини, 164 торговельні кіоски та павільйони, 61 підприємство громадського харчування, 124 об'єкти побутового обслуговування.
Примітки
- Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький (видання друге, виправлене і доповнене).— Львів: «Світ», 1990.— 408 с.— C. 50.
- . Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 12 квітня 2015.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Сміла: ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА. — Черкаси: Брама Україна, 2005 — 42с.
- Княжев В. С. Смілянщина. Історико-економічний нарис. — Сміла видавництво «Тясмин», 1998 рік
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki sichen 2018 Istoriya mista Smila Gerb mista Smila v XIII stolitti Suchasnij gerb m SmilaIstoriya SmiliDrevni chasi Poblizu mista Smili viyavleni pam yatniki dniprovo doneckoyi kulturi 5 3 tisyachi rokiv do nashoyi eri Sered znahidok kistyani nakonechniki stril chastina kam yanogo polirovanogo molota dvi kam yani sokiri Zgidno z doslidzhennyami naukovoyi ekspediciyi Laboratoriyi Tovaristva arheologichnih doslidzhen Ministerstva kulturi Ukrayini provedenih v 1990 roci poblizu hutora Vovkivka Rotmistrivska silska rada pid kerivnictvom nachalnika ekspediciyi vstanovleno Na vskrytoj ploshadi okolo 2 ga obnaruzheno 6 zhilish 4 iz kotoryh uzhe issledovanno svyshe 10 hozyajstvennyh yam i 34 drugih hozyajstvennyh obekta a takzhe rov otnosyashijsya k etoj kulture Vsyo eto poselenie otnositsya k chernolesskoj kulture kotoroe datiruetsya priblizitelno XI X v v do n e Mizh mistom Smila i s Kostyantinivka poblizu richki Sriblyanki i bolota Irdinya rozmisheno 30 kurganiv Chastina z nih rozkopana Doslidzhennya znajdenih ulamkiv kistyanih ta inshih virobiv svidchat pro te sho v ti chasi buli poselennya mislivsko ribalskih plemen yaki vzhe znali svijskih tvarin i pershi kulturni zlaki Chasi Kiyivskoyi Rusi IX stolittya Zaplavi rik Irdin vid mista Smili do sela Moshen i Tyasmin do vpadannya yiyi v Dnipro vishe Kremenchuka bilya nini zatoplenogo mista Kriliv buli starodavnim peresohlim richeshem Dnipra yake bulo sudnoplavnim tisyacha i bilshe rokiv tomu Nizhche Kaneva Dnipro rozdilyavsya na dva rukavi Pravij z nih shirinoyu 1 3 km buv golovnim i sudnoplavnim Mizh dvoma rukavami buv velicheznij dovzhinoyu 130 km bolotistij ostriv de za arabskim dzherelom zhili starodavni shidnoslov yanski plemena yaki ob yednuvalis pid nazvoyu Rus Z cogo ostrova sho prostyagavsya V tri dnya puti Rus zdijsnyuvala napadi na vorogiv Na pidvisheni Dniprovskogo kryazhu po okolicyah ostrova nibi vartovi istoriyi stoyat mista Kaniv Cherkasi Smila Chigirin XII stolittya U praci Istoriya kulturi starodavnoyi Rusi vid Akadamiyi nauk SRSR 1951 rik zgaduyetsya sho v Smili znajdeno kiyivski grivni XII stolittya A tomu mozhna zrobiti pripushennya sho priblizno v chej chas na teritoriyi nashogo mista buv yakijs naselenij punkt zhiteli yakogo mali torgovelni vidnosini z Kiyevom vikoristovuyuchi dlya cogo sudnoplavnij rukav Dnipra Smila yak postijne poselennyaPersha zgadka pro poselennya na richci Tyasmin zgaduyetsya v 1542 roci koli velikij knyaz Litovskij Sigizmund I Starij nadav cherkaskomu boyarinovi Yackovi Timkevichu porozhnye urochishe nad r Tyasminom na teritoriyi tak zvanih Radivonivskih gruntiv zemelnogo obsharu 1542 Oficijna data narodzhennya Smili 1633 roku Stanislav Konyecpolskij kupiv u Hristini Zhubrikovoyi Korzhenovskoyi v rajoni Tyasminu Mliyiv Orlovec Tyasmin Smilu Balaklij Gorodishe Zhabotin tosho 1709 Diye kozacke gorodove samovryaduvannya 1741 V mistechku 280 300 dvoriv v yakih prozhivaye 2 2 5 tisyach osib 1742 Knyazem Lyubomirskim zbudovano derev yanu fortecyu 1773 Mistu nadano privilej na Magdeburzke pravo 1781 Smila golovne misto sered 40 50 sil v Ukrayini Mistechko derev yane naselene selyanami Zemli yaki nalezhali mistu mali bilshe 12 kvadratnih mil ploshi 1 angl kv milya 1609 34 kv m Zhan Genrih Myunc Malovnichi podorozhi Polsheyu ta Ukrayinoyu 1793 1794 Smila centr odnojmennogo povitu Potim centr Smilyanskoyi volosti Cherkaskogo povitu 1795 U Smilyanskih volodinnyah grafa Oleksandra Samojlova meshkaye 1747 cholovik osilogo naselennya ta 435 neosilih z nih 50 remisnikiv 9 shevciv 6 tkachiv 8 kravciv Reshta zemlerobi Getmanshina U 1648 1667 ce sotenne mistechko Chigirinskogo polku U 1654 roci pereyaslavskij polkovnik Pavlo Teterya otrimav vid Rosijskogo carya gramotu na misto V 1658 1659 rokah vlasnikom Smili buv polkovnik Danilo Vigovskij Period Rechi Pospolitoyi Za Slobodishenskim traktatom 1660 roku na cih zemlyah vidnovlena vlada Rechi Pospolitoyi i Smila perehodit u vlasnist Oleksandra Konecpolskogo u skladi Rechi Pospolitoyi Postijni bitvi mizh polyakami tatarami i turkami a takozh vijna iz shvedami prizveli do rozorennya j spustoshennya Smili div Ruyina U XVII stolitti vlasnikami Smili stayut polski knyazi Lyubomirski yaki v 1742 roci pobuduvali derev yanij zamok misce znahodzhennya Zamkova gora sho na rozi vulici Krilova ta provulku Krilova z valom i chastokolom navkolo mista U 30 60 rokah 18 stolittya naselennya Smili bralo uchast u gajdamackomu rusi Imperskij period U 1787 roci knyaz Ksaverij Lyubomirskij prodaye svoyi zemli navkolo Smili knyazyu Potomkinu V 1793 roci zemli perehodyat do grafa Oleksandra Samojlova pleminnika Potomkina U 1795 roci u Smilyanskih volodinnyah grafa Samojlova meshkaye 1747 cholovik osilogo naselennya ta 435 neosilih z nih 50 remisnikiv 9 shevciv 6 tkachiv 8 kravciv Reshta zemlerobi V yizd u Smilu zi storoni Cherkas po dorozi na Uman U 1793 roci za drugim podilom Polshi Smila vidhodit do skladu Rosijskoyi imperiyi U 1793 1794 rokah Smila centr Z 1797 roku Smila mistechko Cherkaskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Smila u vlastnosti rodu grafiv Bobrinskih 27 kvitnya 1821 roku Sofiya Samojlova odruzhuyetsya z Oleksiyem Bobrinskim do yakoyi zgodom vidijshli u vlastnist misto Smila Smilyanskij kostel u HIH stolitti Gravyura smilyanskogo kostolu z polskogo tizhnevika Tygodnik Ilustrowany U 1827 roci zaversheno budivnictvo kostelu kotre trivalo 9 rokiv Osnovnim sponsorom budivnictva vistupiv vlasnik sela Tovsta Zvenigorodskogo povitu Anton Soveckij yakij buv kolishnim horunzhim u polskomu vijsku Do revolyuciyi u Smili funkciyuvav teatr na sceni kotrogo stavilis riznogo rodu vistavi afisha Komediya Svaha Smilyanskij kostol stav centrom katolickoyi parafiyi religijnoyi obshini ne lishe Smili ale j znachnoyi kilkosti inshih naselenih punktiv Vidomo sho v 1820 roci do skladu smilyanskoyi parafiyi vhodili mistechka Smila Kam yanka Oleksandrivka Zhabotin Rotmistrivka Burti Vilshana ta Gorodishe a takozh 92 sela U 1837 roci do smilyanskoyi parafiyi buli priyednani j Cherkasi z najblizhchimi selami Z derzhavnoyi kazni smilyanskomu kostolu shoroku vidilyalosya po 275 rubliv sriblom Po zavershenni usih arhitekturnih robit kostol predstavlyav dobre ozdoblenu budivlyu z krasivim fasadom z 4 ma kolonami ionichnogo stilyu 2 ma bashtochkami ta kupolom Kam yani stini kostolu buli pokriti zalizom Vnutrishnye ozdoblennya budivli mistilo pozolocheni hresti barelyefi zhivopisni obrazi napisani hudozhnikom Pashkovskim malyunki iz zobrazhennyam riznih podij Svyatogo Pisma Vincem vnutrishnoyi krasi kostolu stav vivtar prikrashenij 4 ma pozolochenimi kolonami Na horah kostolu rozmishuvavsya vazhlivij atribut katolickoyi sluzhbi muzichnij instrument organ 1838 Pochatok rozvitku cukropererobnoyi galuzi v misti 1845 8 tisyach zhiteliv 755 budinkiv 60 kramnic 1860 12 tisyach zhiteliv 3 pravoslavni cerkvi katolickij kostel Mikolayivska cerkva na Zagrebli ta tilki dzvinicya v centri mista z protilezhnoyi storoni kostelu Unijnoyi Cerkvi sogodnishnya nazva UGKC odna sinagoga 2 yevrejskih molitovnih budinki Mirovij sud kancelyariya sudovogo dopitu zemelna uprava stanciyi poshtova i telegrafna 176 kramnic 255 remisnikiv Apteka volosna likarnya na 25 lizhok Dvichi na tizhden bazari dvichi na rik yarmarki za L Pohilevichem 1876 Cherez misto projshla zaliznicya vidkrito stanciyu Bobrinsku Budinok Vechirni vizerunki do revolyuciyi Tovaristvo spozhivachiv 1879 Na 9 fabrikah i zavodah Smili virobleno produkciyi na ponad 4 mln karbovanciv ce bilshe nizh togo zh roku vipustilo 76 zavodiv i fabrik Kiyeva V I Lenin Rozvitok kapitalizmu v Rosiyi 1887 Pri rafinadnomu zavodi vidkrito centralnu telefonnu stanciyu 1889 18 velikih pidpriyemstv de zajnyato 1130 robitnikiv Pracyuye zavod z virobnictva gasu dlya osvitlennya vulic Smila na pochatku HH go stolittyaMapa Smili v 1893 roci Budivnictvo Pokrovskoyi cerkvi Z pochatkom HH go stolittya u Smili prozhivalo 20 tisyach zhiteliv Pracyuvalo 23 fabriki i zavodi Dlya viruyuchih bulo 13 soboriv cerkov molitovnih budinkiv Nalichuvalos 10 shkil 71 selyanskih gospodarstv bezzemelni i malozemelni 52 bezkinni Z restorani 81 kupec Buduyetsya Pokrovska cerkva kotra ye majzhe povnoyu kopiyeyu Peterburzkoyi Blagovishenskoyi cerkvi zbudovanoyu u 1849 roci ta zrujnovanoyu bilshovikami pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi Smila v period Pershih Vizvolnih ZmaganPeriod vid lyutnevoyi revolyuciyi v Petrogradi stanovlennya UNR Na pochatok 1917 roku u Smili vzhe prozhivalo 29 tisyach cholovik Pracyuvali potuzhnij cukrovij ta rafinadnij zavod mehanichni majsterni 6 shkiryanih zavodiv 2 maslobijni pivzavod milovarnij svichkovij ti zhirosalnij zavodi valcovij mlin olijnici 17 kvitnya 1917 roku pislya povalennya carskogo rezhimu v Rosijskij imperiyi u Smili utvorivsya civilnij komitet komisarom yakogo stav uchitel social demokrat Takozh u Smili stvoryuyutsya chiselni gromadski komiteti kotri vistupali za skorochennya robochogo dnya do 8 godin zamist 14 rozpodil panskoyi zemli ta inshe Timchasovij uryad namagavsya metodami umovlyannya ta zalyakuvannya zupiniti selyanskij ruh Citata z cirkulyaru vidanim Cherkaskim povitovim komisarom Samochinnij zahvati bud chiyeh zemel nedopustimij bo ce bude samoupravstvom a vsyake samoupravstvo karayetsya suvoro zakonom Dlya borotbi z bezporyadkami do Cherkaskogo povitu napravleno uryadovi vijska tak u Smili stoyit shtab 5 Donskoyi kozackoyi diviziyi Borotba selyan proti pomishikiv staye bilsh masovoyu tak mayetki knyagini Yashvil u s Sunkah pomishika Durilina v s Gulyagorodok pomishika Albrandta v s Samgorodku buli rozgromleni sluzhbovij personal rozignanij 11 veresnya 1917 roku ozbroyenij natovp rozganyaye prislugu ekonomiyi grafa Bobrinskogo Os yak prigaduye boyi z loyalnimi do bilshovikiv moryakami Lyutij Lyutenko Ivan u svoyij knizi Vogon z Holodnogo Yaru kotrij buv komandirom 25 go Cherkaskogo kurenya sho dislokuvavsya u Smili Mi znovu zudarilisya z bilshevikami kolo Bobrinskoyi stanciyi Ce buli perevazhno chervoni matrosi z Chornomorskoyi flotiliyi I hoch voni buli regulyarni frontoviki kupani v mori susheni buryami i gartovani soncem yak lyubili voni chvankuvato pidkreslyuvati to na sushi voni pokazalisya nepovorotkimi a v deyakih situaciyah zovsim bezporadnimi I mi yih rozbili vshent Period Getmanatu Smila v chasi Getmanatu viglyad na gimnaziyu zi storoni zaliznici Smila v chasi Getmanatu viglyad na Pokrovsku cerkvu Z prihodom do vladi getmana Skoropadskogo do Smili pribuli chastini avstro nimeckih vijsk ta otamana Vodyanogo Vidpovidno do nakazu nimeckogo komanduvannya vid 26 kvitnya 1918 roku selyan zobov yazali protyagom tizhnya povernuti do vlasnosti pomishikiv vidibranij inventar hudobu tosho U vidpovid na ci diyi rozgortayetsya aktivnij selyanskij sprotiv ta formuyutsya partizanski zagoni najbilsh vidomi vatazhki v s Sunki brati Zahar i Sergij Podvizhenki v s Glov yatino Ivan ta Andrij Kotlyari Smila v chasi Getmanatu majster z virobnictva dizhok Smila v chasi Getmanatu nimecke letovishe 28 travnya 1918 roku nachalnik miliciyi 4yi dilnici Skripnichenko povidomlyav telegramoyu Cherkaskogo povitovogo starostu Gromadyani Popivki Sanzharihi Ternivki vedut boyi z nimeckimi vijskami Na sho nimeckij komendant Smili kapitan fon Knaak u svoyemu nakazi vid 8go serpnya 1918 roku zobov yazati kozhnogo silskogo starostu sklasti poimennij spisok cholovichogo naselennya vikom ponad 16 rokiv na vipadok viniknennya bezporyadkiv komanduyuchij nimeckimi zagonami pid chas obshukiv na seli za cimi spiskami sklikatime choloviche naselennya i takim chinom viznachit hto z cholovikiv vidsutnij U vipadku vidsutnosti cih cholovikiv bude zroblenij visnovok sho voni perebuvayut sered povstalih band Majno cih lyudej bude rekvizovano a sami voni budut zaareshtovani i viddani do nimeckogo polovogo sudu Ci diyi prizveli do zbrojnogo povstannya proti vladi Getmanatu tak 18 listopada 1918 roku na stanciyi Bobrinska robitniki zaliznici rozzbroyuyut Derzhavnu vartu ta rozkvartirovanu nimecku vijskovu chastinu Takozh aktivni diyi partizanskih otamanskih zagoniv v rajoni Smili prizveli do vivodu nimeckih vijsk z mista ta povitu Vnaslidok aktivnoyi bilshovickoyi propagandi otamanski zagoni spilno z robitnichimi komitetami povalyuyut Getmanatu u misti vnaslidok chogo vlada u Smili perejshla do revolyucijnogo komitetu Grigor yivske antiradyanske povstannya Pislya prihodu do vladi bilshovikiv z politikoyu voyennogo komunizmu loyalnist otamanskih zagoniv do nih rizko zminyuyetsya Vnaslidok chogo v travni 1919 roku na pivdni Ukrayini vidbuvayetsya Grigor yivske povstannya vijskovi chastini sho stali na bik Grigor yeva rozpochinayut nastup na Centralnu Ukrayinu u 3h napryamkah 10 travnya 1919 roku vijskovi zagoni Grigor yeva pid komanduvannyam Pavlova vstanovlyuyut vladu povstanciv u Smili Zahoplennya Smili vijskami Denikina Vnaslidok porazki Grigor yivskogo povstannya Denikinski vijska perehodyat u nastup na Pivdni Ukrayini ta jdut na Kiyiv 21 serpnya 1919 roku Smilu zahoplyuyuye Dobrovolcha armiya Denikina u misti vidnovlyuyutsya dorevolyucijni poryadki karalni zagoni povertayut u vlasnist pomishikam yih mayetki ta majno Bojovi diyi kincya 1919 roku 1920 roku Voyaki polku Chornih zaporozhciv Na kinec 1919 roku najbilshimi lyudskimi ta materialnim resursami u gromadyanskij vijni mala Radyanska Rosiya Vnaslidok chogo u yiyi vijni z vijskami UNR ta Biloyu armiyeyu vse bilshe perevagu otrimuvali same vijska bilshovikiv Tak 9 sichnya 1920 roku Smilu zahoplyuye Chervona armiya ale mensh chim cherez misyac pid chas Pershogo zimovogo pohodu armiyi UNR kinnim polkom Chornih zaporozhciv pid komanduvannyam Petra Dyachenka 8 lyutogo 1920 roku vidbivayut Smilu u armiyi Radyanskoyi Rosiyi ta pri pidtrimci zajmayut stanciyu Bobrinsku Smila v period isnuvannya Radyanskogo Soyuzu1923 Smila administrativnij centr odnojmennogo rajonu 1927 Zbudovano elektrostanciyu Zakladeno mashinobudivnij zavod soyuznogo znachennya 1938 Pochatok budivnictva pershoyi chergi miskogo vodogonu elektrifikaciyi mista prokladeno pershi pasazhirski avtobusni marshruti Do pochatku Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Smila rozvinene misto oblasnogo pidporyadkuvannya z 35 tisyachnim naselennyam Pracyuye 14 promislovih pidpriyemstv i 11 artilej promkooperaciyi 2 likarni 10 zagalnoosvitnih shkil mehaniko tehnologichnij tehnikum 2 shkoli fabrichno zavodskogo navchannya Centri kulturno osvitnoyi roboti 7 klubiv 5 bibliotek ta 6 stacionarnih kinoustanovok Budivnictvo novoyi grebli na richci Tyasmin u Smili 1972 Rozpochato budivnictvo radiopriladnogo zavodu 1973 Provedeno prirodnij gaz 1980 1990 Zabudovano bagatopoverhovi zhitlovi mikrorajoni 13 49 53 Vidkrito novij shlyahoprovid cherez zaliznichnu koliyu Znam yanka Mironivka Stvoreno Nizhnij park Smila z 1991 roku po sogodennya2005 Smila misto oblasnogo pidporyadkuvannya Rajonnij centr Naselennya 69 8 tisyachi osib 20 velikih pidpriyemstv riznoyi formi vlasnosti 354 malih pidpriyemstv 3160 privatnih pidpriyemciv 204 magazini 164 torgovelni kioski ta paviljoni 61 pidpriyemstvo gromadskogo harchuvannya 124 ob yekti pobutovogo obslugovuvannya PrimitkiKrip yakevich I P Bogdan Hmelnickij vidannya druge vipravlene i dopovnene Lviv Svit 1990 408 s C 50 ISBN 5 11 000889 2 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2014 Procitovano 12 kvitnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaSmila VChORA SOGODNI ZAVTRA Cherkasi Brama Ukrayina 2005 42s Knyazhev V S Smilyanshina Istoriko ekonomichnij naris Smila vidavnictvo Tyasmin 1998 rik