Сент-Кіттс і Невіс — невеличка острівна держава в східній частині Карибського моря. Її історія тісно пов'язана з колонізацією Америки європейцями.
Доколумбів період
Острови були вперше заселені людьми близько 2000 р. до н.е. Це були індіанці, що прийшли з Південної Америки. Вони займались мисливством, збиральництвом, рибальством, жили в печерах, де залишили наскельні малюнки. Наприкінці 1 тис. до н. е. — початку 1 тис. н. е. їх витіснили більш розвинені індіанці таїно, які вже вміли виробляти кераміку, займались землеробством. Близько 1300 р. н. е. острови заселили індіанці кариби.
Колоніальний період
Острови відкрив Христофор Колумб 1493 і дав острову Сент-Кіттс ім'я святого Христофора — свого небесного заступника. Однак наступні більше ста років Іспанія не турбувала карибів, що проживали тут. Британські поселенці у 17 ст. скоротили назву з Сент-Крістофер до Сент-Кіттс. У 1623 та 1628 острови перейшли у володіння Англії, яка почала їх колонізувати. 1626 р. англійці знищили близько 2 тис. карибів. Кілька разів протягом 17 та 18 ст. їх захоплювали французи. Згідно з умовами Утрехтського договору 1713 р. і Версальського договору 1783 р. володіння островами визнали за В.Британією. Почалось виробництво цукру з використанням праці африканських рабів. Рабство було скасоване 1834 р.
Острови разом з о. Ангілья було об'єднано в єдину колонію у 1816—1871 рр. і з 1882. У 1833 - 1960 рр. острови входили до складу британської колонії Британські Підвітряні острови. У 1958—1962 рр. вони перебували у складі Вест-Індської федерації. 27 лютого 1967 острови набули статусу «держави, асоційованої з Великою Британією». Прем'єр-міністром території стає . 19 грудня 1980 р. Ангілья вийшла зі складу колонії, ставши окремою британською територією.
Незалежність
17 вересня 1983 р. країна проголосила незалежність, але залишилась в складі Співдружності. Першим прем'єр-міністром незалежної держави став , тоді ж прийняли чинну конституцію. До 1995 р. уряд формував Рух народної дії (прем'єр-міністри , , і ). 1994 р. після актів насильства під час антиурядових заколотів в м.Бастер вводився надзвичайний стан. На загальних виборах 1995 р. перемогла Лейбористська партія, прем'єром став Дензіл Дуглас. Невіс зберігає за собою право на вихід з федерації. 4 липня 1998 р. на цьому острові відбувся референдум, на якому за вихід зі складу федерації проголосувало 61,7 % його населення. Однак цього виявилось недостатньо, бо конституція передбачає необхідність набору 2/3 голосів. Після парламентських виборів 2015 р. новим прем'єром країни став лідер Народної робітничої партії Тімоті Гарріс.
Джерела
- І.І.Дахно. Країни світу: енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. -608с. с.440-441.
- Большой энциклопедический справочник. Перевод с английского. Москва. Астрель. АСТ. 2001. -944 с. с.207.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sent Kitts i Nevis nevelichka ostrivna derzhava v shidnij chastini Karibskogo morya Yiyi istoriya tisno pov yazana z kolonizaciyeyu Ameriki yevropejcyami Dokolumbiv periodOstrovi buli vpershe zaseleni lyudmi blizko 2000 r do n e Ce buli indianci sho prijshli z Pivdennoyi Ameriki Voni zajmalis mislivstvom zbiralnictvom ribalstvom zhili v pecherah de zalishili naskelni malyunki Naprikinci 1 tis do n e pochatku 1 tis n e yih vitisnili bilsh rozvineni indianci tayino yaki vzhe vmili viroblyati keramiku zajmalis zemlerobstvom Blizko 1300 r n e ostrovi zaselili indianci karibi Kolonialnij periodOstrovi vidkriv Hristofor Kolumb 1493 i dav ostrovu Sent Kitts im ya svyatogo Hristofora svogo nebesnogo zastupnika Odnak nastupni bilshe sta rokiv Ispaniya ne turbuvala karibiv sho prozhivali tut Britanski poselenci u 17 st skorotili nazvu z Sent Kristofer do Sent Kitts U 1623 ta 1628 ostrovi perejshli u volodinnya Angliyi yaka pochala yih kolonizuvati 1626 r anglijci znishili blizko 2 tis karibiv Kilka raziv protyagom 17 ta 18 st yih zahoplyuvali francuzi Zgidno z umovami Utrehtskogo dogovoru 1713 r i Versalskogo dogovoru 1783 r volodinnya ostrovami viznali za V Britaniyeyu Pochalos virobnictvo cukru z vikoristannyam praci afrikanskih rabiv Rabstvo bulo skasovane 1834 r Ostrovi razom z o Angilya bulo ob yednano v yedinu koloniyu u 1816 1871 rr i z 1882 U 1833 1960 rr ostrovi vhodili do skladu britanskoyi koloniyi Britanski Pidvitryani ostrovi U 1958 1962 rr voni perebuvali u skladi Vest Indskoyi federaciyi 27 lyutogo 1967 ostrovi nabuli statusu derzhavi asocijovanoyi z Velikoyu Britaniyeyu Prem yer ministrom teritoriyi staye 19 grudnya 1980 r Angilya vijshla zi skladu koloniyi stavshi okremoyu britanskoyu teritoriyeyu Nezalezhnist17 veresnya 1983 r krayina progolosila nezalezhnist ale zalishilas v skladi Spivdruzhnosti Pershim prem yer ministrom nezalezhnoyi derzhavi stav todi zh prijnyali chinnu konstituciyu Do 1995 r uryad formuvav Ruh narodnoyi diyi prem yer ministri i 1994 r pislya aktiv nasilstva pid chas antiuryadovih zakolotiv v m Baster vvodivsya nadzvichajnij stan Na zagalnih viborah 1995 r peremogla Lejboristska partiya prem yerom stav Denzil Duglas Nevis zberigaye za soboyu pravo na vihid z federaciyi 4 lipnya 1998 r na comu ostrovi vidbuvsya referendum na yakomu za vihid zi skladu federaciyi progolosuvalo 61 7 jogo naselennya Odnak cogo viyavilos nedostatno bo konstituciya peredbachaye neobhidnist naboru 2 3 golosiv Pislya parlamentskih viboriv 2015 r novim prem yerom krayini stav lider Narodnoyi robitnichoyi partiyi Timoti Garris DzherelaI I Dahno Krayini svitu enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2004 608s s 440 441 Bolshoj enciklopedicheskij spravochnik Perevod s anglijskogo Moskva Astrel AST 2001 944 s s 207