Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ) утворилися з групи племінних князівств (шейхств) Арабського півострова вздовж південного узбережжя Перської затоки та північно-західного узбережжя Оманської затоки. Хоча країна має дуже давню історію, сама держава була заснована лише у 1971.
Доісторичний період
Найдавніші сліди перебування людини на території сучасних ОАЕ вчені відносять до 125—100 тис. років тому на стоянці в еміраті Шарджа.
- Дивись також: Домусульманська Аравія
Давні часи
На території князівств ОАЕ здавна жили семітські племена, значна частина яких у 3 тис. до н. е. входила до складу держави Дильмун зі столицею в Бахрейні, що проіснувала до 1 тис. до н. е. Саме тоді на узбережжі Перської затоки з'явилися халдеї, яких деякі історики вважають найдавнішими арабськими племенами.
До цього ж періоду відноситься створення на узбережжі перших поселень і факторій фінікійців, що сприяло розвитку навігації, утворенню торгових центрів і колоній. Однак Іран, що знаходився тоді під владою династії Ахеменідів і не бажав посилення фінікійського впливу, поклав край невигідній для себе фінікійській експансії, а разом з нею і перспективам економічного розвитку Фінікії, прямо пов'язаного з успіхами у мореплавстві.
Політичне й економічне відродження прибережних районів Перської затоки починається з утворення держави Олександра Македонського (334—323 рр. до н. е.). Знайдені на узбережжі Оманської затоки залишки древнього порту дозволяють припустити, що саме тут розташовувалася база для флоту Олександра Македонського при підготовці ним походу до Індійського океану. Греки виявляли великий інтерес до відновлення торговельних зв'язків між Перською затокою і Середземномор'ям, завдяки чому будувалися зручні порти, зводилися нові міста, тобто, відбувалася колонізація.
У кінці I тис. до н. е. почалося переселення семітських племен з півдня і з центру Аравійського півострова до району Перської затоки. Пізніше ці племена заснували в дельті Тигру і Євфрату одну з перших арабських держав — Харакену зі столицею Спасинахарак, яка виникла на місці грецького порту Олександрія. Нова арабська держава досягла у II ст. до н. е. такої могутності, що на деякий час підпорядкувала своїй владі навіть Вавилон. До цього періоду відноситься остаточне затвердження арабів у Східній і Південно-Східній Аравії. Надалі держава Харакена, як і багато інших, розпалася на ряд дрібних князівств, що потрапили в залежність від більш могутніх сусідів.
Іслам і Арабський халіфат
У VII ст. н. е. більшість з них приєдналися до Арабського халіфату, однак частина кочових і напівкочових племен ще тривалий час відмовлялася прийняти іслам. Тільки в кінці VII ст. район Перської затоки став провінцією халіфату Омеядів, а потім халіфату Аббасидів. Проте, державна злагода тривала недовго: незважаючи на бурхливий розвиток торгівлі і розквіт міського життя (коли виникають такі порівняно великі центри, як Дубай, Шарджа, Фуджейра), в середині VIII ст. розгортається сепаратистський рух у провінціях. Наслідком його стало перетворення цих міст у столиці відносно самостійних шейхств і султанатів, що пізніше об'єдналися в ісмаїлітську державу карматів.
Ісмаїліти — прибічники мусульманської шиїтської секти, яка виникла в Арабському халіфаті у VIII ст. н. е. і названа так на ім'я Ісмаїла, старшого сина шостого шиїтського імаму Джафара Садика.
Шиїзм — один з двох основних напрямків в ісламі (поряд з сунізмом). У IX ст. н. е. з секти ісмаїлітів виокремилася підсекта карматів. До 899 р. н. е. кармати створили власну державу в Східній Аравії, яка проіснувала до XI ст. У цій державі переважали вільні селяни і ремісники; вони не сплачували податків.
Середньовічні арабські князівства
З нинішніх еміратів Умм аль-Кувейн, Рас Аль-Хайма і Фуджейра потрапили в залежність до імамів Омана, які після розпаду держави карматів стали претендувати також і на інші князівства Перської затоки. Так чи інакше, незважаючи на декілька невдалих спроб втручання з боку Ірану XIII ст., більшість шейхств і султанатів виявилися у васальній залежності від Оману.
Надалі небезпека для міст узбережжя Перської затоки прийшла з боку монгольських загонів, які, зруйнувавши Багдад, повернули на південь і досягли кордонів Ормузької держави, підпорядковуючи все на своєму шляху. Шейх Бахад ад-Дин Сайфін, побоюючись монгольського нашестя, перевів свою столицю до міста Новий Ормуз, збудувавши там неприступну фортецю.
У відносно мирні часи острівне положення столиці і неприступність цитаделі зробили шейхство однією з наймогутніших феодальних держав затоки XIV—XV століть. Економічний добробут забезпечувався головним чином за рахунок торгівлі і мореплавства. Сюди водними шляхами стікалися скарби і багатства, про надзвичайну цінність яких з натхненням писав у своїх дорожніх замітках Марко Поло.
Однак особливу увагу європейців Перська затока привернула на початку XVI ст. після відкриття морського шляху з Європи до Індії (1498 р.). Судна, що везли дорогоцінні вантажі, дуже часто зазнавали нападів з боку арабських прибережних племен, і невдовзі небезпечне узбережжя затоки стало називатися «Піратський берег». Європейці повинні були вжити заходів для забезпечення безпеки дорогих і занадто ризикованих перевезень. Цікаво, що самими арабами морський розбій ніколи не сприймався як гідне осуду явище в суспільному житті, більше того — з давніх часів у ньому не бачили нічого незвичайного. Арабська мова так і не створила для цього поняття спеціального слова, піратів не називали навіть морськими розбійниками, а вживали більш м'яке визначення «хижі».
Боротьба між колоніальними державами
На початку XVI ст. Португалія зуміла встановити контроль над входом до Перської затоки з Індійського океану, відправивши з Лісабона ескадру під командуванням Афонсу де Албукеркі, який через декілька років буде призначений віце-королем Португальської Індії. В 1597 році флотилія з португальська флотилія з шести кораблів на чолі з афонсу де Албукеркі підпорядкувала торгові портові міста Кураят, Хор-Факкан, Сухар і Маската а в серпні — завоювала Ормуз .Завойовані на узбережжі землі португальці розграбували (як це було в той час заведено), селища спалили, місцевих жителів убили або взяли в рабство. Тепер португальські військові кораблі вартували морські шляхи між Аравійським півостровом, Африкою та Індостаном. Завдяки захопленню Ормуза і Малакки, португальці на деякий час встановили монополію над всією торгівлею між Далеким Сходом, Індією, Південно-Східною Азією.
Спочатку головним суперником Португалії у боротьбі за район Перської затоки виступала Османська імперія, яка всіляко підбурювала арабські племена до повстання проти португальських загарбників. Араби, в свою чергу, здійснюючи нальоти на ті судна, що входили у води Перської затоки, захоплювали не тільки португальську здобич. Суперництво ж Португалії й Османської імперії сприяло подальшому роздробленню колись могутньої Ормузької держави на маленькі шейхства і султанати. Воюючи проти португальських, а потім англійських завойовників, арабські племена в ряді випадків не відмовлялися від допомоги турків, вбачаючи в них релігійних союзників у боротьбі проти невірних.
У боротьбі за незалежність країн Перської затоки найзначнішу роль відіграло велике племінне об'єднання кавасим, що проживало на півострові Мусандам. Назва цього племені походить від імені його вождя Касимі, який нібито був одним з нащадків пророка Мухаммеда. Від цього шейха ведуть свій родовід правлячі в цей час сімейства в князівствах Шарджа і Рас аль-Хайма. За свідченням арабських істориків, плем'я кавасим мало досить сильний флот, судна якого відрізнялися високими мореплавними якостями, а матроси майстерністю і безстрашністю, що дозволяло контролювати прохід через Ормузьку протоку. На прибережних пагорбах Рас аль-Хайму підносилися сторожові вежі, що за формою нагадували гостроверхі шатра кочовиків, які й дали назву країні — «Мис Шатр». З цих веж велося спостереження за суднами і передавалися сигнали до міста, що давало можливість швидко реагувати і починати воєнні дії. Таким чином, влада племені кавасим поступово поширилася на все узбережжя і навіть на ті території, що тягнулися на 300 миль углиб Аравійського півострова.
Зрозуміло, весь цей час Англія не залишалася байдужою до зміни політичних впливів у водах Перської затоки, природно піклуючись про власні інтереси. У 1600 р. згідно з Хартією королеви Єлизавети засновується Ост-Індійська компанія, що отримала монопольне право на торгівлю з Ост-Індією, включаючи право вести війну й укладати договори з країнами, розташованими в басейні Індійського океану. Для здійснення таких повноважень компанія мала тридцять великих кораблів і безліч малих.
Британська Ост-Індійська компанія була своєрідним королівством у королівстві; її чисті прибутки могли підніматися до 300 % і вище і, зрозуміло, відмовлятися від такого очевидного доходу і в майбутньому англійці не збиралися. Але для цього необхідно було ґрунтовно потіснити португальців. Вправно граючи на протиріччях між Іраном і Португалією, британці об'єднали свої сили з перськими і змусили португальців піти з Ормуза та деяких інших районів Аравійського півострова.
У кінці століття Англія, Франція і Нідерланди зробили спробу домовитися про спільне морське патрулювання Перської затоки для забезпечення свободи мореплавства. Однак через англо-голландське суперництво проект цей здійснений не був.
Незважаючи на постійне втручання західноєвропейських держав, а, можливо, саме завдяки йому, в XVII ст. на території сучасних ОАЕ й Оману була заснована держава Яруба. Могутня держава Яруба розпалася через сто із зайвим років через її внутрішні протиріччя.
Наступна спроба об'єднання Аравії відбувалася під релігійними гаслами ваххабітів: відновлення первинної чистоти ісламу. Центром консолідації арабських сил став Оман, який об'єднав на початку XVIII ст. величезні території, включаючи значну частину Східної і Південно-Східної Аравії. Оманські кораблі завдавали досить чутливих ударів по флоту Ост-Індійської компанії, практично блокуючи вхід до Перської затоки. Щоб повернути собі колишній вплив, англійцям довелося піти обхідним шляхом. З цією метою вони почали, з одного боку, всіляко заохочувати прагнення Ірану, а, з іншого, грати на релігійних і племінних протиріччях арабів.
Головним суперником англійців як і раніше залишалося плем'я кавасим, яке розташувалося в Шарджі і Рас аль-Хаймі. Після кількох невдалих спроб англо-індійським військам вдалося в шестиденній морській битві розбити арабський флот і взяти штурмом місто Рас аль-Хайма. Потім були захоплені і зруйновані Шарджа, Умм аль-Кувейн і деякі інші міста. Закріпившись таким чином у прибережній зоні, англійці уклали з шейхами угоду, проголосивши «свободу мореплавства» у Перській затоці і зобов'язавши останніх припинити піратські напади на англійські судна.
Під натиском Англії прибережні племена уклали між собою угоду про перемир'я на шість місяців (згодом цей термін продовжувався) на сезон перлового промислу, що становив тоді головне джерело прибутків шейхств. До речі, ловлею перлів мешканці узбережжя Перської затоки промишляли з давніх часів: із Заходу і Сходу сюди з'їжджалися ювеліри, торговці коштовностями. Вважалося, що перли приносять успіх і захищають від ударів долі; порошок з перлів у певних пропорціях додавався в мазі для лікування захворювань шкіри, в мікстури, використовувався у косметиці.
Договірний Оман
У 1853 р. був підписаний Договір про постійний мир на морі між всіма шейхствами перлового узбережжя Перської затоки, яке відтоді стало називатися Договірним берегом, або Договірним Оманом. Договір цей, однак, не діяв на суші, і Англія взяла на себе обов'язок виступати посередником у врегулюванні сухопутних суперечок, а також захищати емірати від нападу на них третьої сторони. Поступившись незалежністю одного разу, шейхи Договірного Оману за угодою 1869 р. зобов'язувалися не укладати самостійно угод з третіми країнами, не надавати їм будь-яких привілеїв і не здавати в оренду території своїх еміратів без згоди Англії. Через деякий час англійський уряд повністю взяв на себе всі зовнішні відносини еміратів Договірного Оману, тобто остаточно закріпив англійський протекторат. У Шарджі була розміщена штаб-квартира англійського офіцера зв'язку по зоні Перської затоки, аналогічні пункти розташувалися в Дубаї й Абу-Дабі, а на узбережжі розквартирувалися англійські війська.
На початку Першої світової війни за англо-турецькою конвенцією 1913 р. Англія мала виняткове право на Договірний Оман, а в 1922 р. англійці встановили свій контроль за правом його шейхів надавати будь-кому концесії на розвідку і видобуток нафти. Тому основний прибуток арабському населенню, як і раніше, приносила торгівля «риб'ячим оком» — перлами, а не нафтою. У 1925 р. загальний улов перлів оцінювався в 15 млн фунтів стерлінгів (одна п'ята частина його припадала на Абу-Дабі, населення якого в сезон перлового полювання майже подвоювалося). У передвоєнні і перші роки після Другої світової війни на узбережжі спалахнула економічна криза, викликана появою на світовому ринку японських штучних перлів. У 1946 р. улов перлів оцінювався всього у 250 тис. фунтів стерлінгів.
Знаходження значних родовищ нафти змінило положення регіону, див. Історія освоєння мінеральних ресурсів Об'єднаних Арабських Еміратів.
Тільки після початку видобутку нафти в 50-х роках князівства Договірного Оману почали виходити з кризи, як і раніше знаходячись під англійським протекторатом, проти якого в 1964 р. виступила Ліга арабських держав. Ліга декларувала право народів Перської затоки на повну незалежність. Лейбористський уряд Англії, який прийшов на зміну консерваторам, погодився зі справедливістю висунутих вимог і в 1968 р. ним було заявлено про відхід Британії з Перської затоки до кінця 1971 року.
Об'єднані Арабські Емірати
2 грудня 1971 р. виникла нова держава — Об'єднані Арабські Емірати, яка є конфедерацією з семи окремих князівств. Кожний емірат має власний уряд і підлеглі йому адміністративні органи; главою держави є Президент.
Підписання договору про незалежність і угоди про співпрацю між ОАЕ й Англією збіглося зі зростанням цін на світовому ринку на нафту і нафтопродукти, що полегшило новій державі перші самостійні кроки в галузі економіки і зовнішньої політики. Завдяки багатим нафтовим родовищам ОАЕ в короткий строк змогли досягнути економічної стабільності і вступити у зовнішньоторговельні відносини з Японією, США, СНД, Англією та іншим світом.
Джерела
- І. І. Дахно. Країни світу: енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. — 608с. с. 370—371.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ob yednani Arabski Emirati OAE utvorilisya z grupi pleminnih knyazivstv shejhstv Arabskogo pivostrova vzdovzh pivdennogo uzberezhzhya Perskoyi zatoki ta pivnichno zahidnogo uzberezhzhya Omanskoyi zatoki Hocha krayina maye duzhe davnyu istoriyu sama derzhava bula zasnovana lishe u 1971 Roztashuvannya OAEDoistorichnij periodNajdavnishi slidi perebuvannya lyudini na teritoriyi suchasnih OAE vcheni vidnosyat do 125 100 tis rokiv tomu na stoyanci v emirati Shardzha Divis takozh Domusulmanska AraviyaDavni chasiNa teritoriyi knyazivstv OAE zdavna zhili semitski plemena znachna chastina yakih u 3 tis do n e vhodila do skladu derzhavi Dilmun zi stoliceyu v Bahrejni sho proisnuvala do 1 tis do n e Same todi na uzberezhzhi Perskoyi zatoki z yavilisya haldeyi yakih deyaki istoriki vvazhayut najdavnishimi arabskimi plemenami Do cogo zh periodu vidnositsya stvorennya na uzberezhzhi pershih poselen i faktorij finikijciv sho spriyalo rozvitku navigaciyi utvorennyu torgovih centriv i kolonij Odnak Iran sho znahodivsya todi pid vladoyu dinastiyi Ahemenidiv i ne bazhav posilennya finikijskogo vplivu poklav kraj nevigidnij dlya sebe finikijskij ekspansiyi a razom z neyu i perspektivam ekonomichnogo rozvitku Finikiyi pryamo pov yazanogo z uspihami u moreplavstvi Politichne j ekonomichne vidrodzhennya priberezhnih rajoniv Perskoyi zatoki pochinayetsya z utvorennya derzhavi Oleksandra Makedonskogo 334 323 rr do n e Znajdeni na uzberezhzhi Omanskoyi zatoki zalishki drevnogo portu dozvolyayut pripustiti sho same tut roztashovuvalasya baza dlya flotu Oleksandra Makedonskogo pri pidgotovci nim pohodu do Indijskogo okeanu Greki viyavlyali velikij interes do vidnovlennya torgovelnih zv yazkiv mizh Perskoyu zatokoyu i Seredzemnomor yam zavdyaki chomu buduvalisya zruchni porti zvodilisya novi mista tobto vidbuvalasya kolonizaciya U kinci I tis do n e pochalosya pereselennya semitskih plemen z pivdnya i z centru Aravijskogo pivostrova do rajonu Perskoyi zatoki Piznishe ci plemena zasnuvali v delti Tigru i Yevfratu odnu z pershih arabskih derzhav Harakenu zi stoliceyu Spasinaharak yaka vinikla na misci greckogo portu Oleksandriya Nova arabska derzhava dosyagla u II st do n e takoyi mogutnosti sho na deyakij chas pidporyadkuvala svoyij vladi navit Vavilon Do cogo periodu vidnositsya ostatochne zatverdzhennya arabiv u Shidnij i Pivdenno Shidnij Araviyi Nadali derzhava Harakena yak i bagato inshih rozpalasya na ryad dribnih knyazivstv sho potrapili v zalezhnist vid bilsh mogutnih susidiv Islam i Arabskij halifatU VII st n e bilshist z nih priyednalisya do Arabskogo halifatu odnak chastina kochovih i napivkochovih plemen she trivalij chas vidmovlyalasya prijnyati islam Tilki v kinci VII st rajon Perskoyi zatoki stav provinciyeyu halifatu Omeyadiv a potim halifatu Abbasidiv Prote derzhavna zlagoda trivala nedovgo nezvazhayuchi na burhlivij rozvitok torgivli i rozkvit miskogo zhittya koli vinikayut taki porivnyano veliki centri yak Dubaj Shardzha Fudzhejra v seredini VIII st rozgortayetsya separatistskij ruh u provinciyah Naslidkom jogo stalo peretvorennya cih mist u stolici vidnosno samostijnih shejhstv i sultanativ sho piznishe ob yednalisya v ismayilitsku derzhavu karmativ Ismayiliti pribichniki musulmanskoyi shiyitskoyi sekti yaka vinikla v Arabskomu halifati u VIII st n e i nazvana tak na im ya Ismayila starshogo sina shostogo shiyitskogo imamu Dzhafara Sadika Shiyizm odin z dvoh osnovnih napryamkiv v islami poryad z sunizmom U IX st n e z sekti ismayilitiv viokremilasya pidsekta karmativ Do 899 r n e karmati stvorili vlasnu derzhavu v Shidnij Araviyi yaka proisnuvala do XI st U cij derzhavi perevazhali vilni selyani i remisniki voni ne splachuvali podatkiv Serednovichni arabski knyazivstvaZ ninishnih emirativ Umm al Kuvejn Ras Al Hajma i Fudzhejra potrapili v zalezhnist do imamiv Omana yaki pislya rozpadu derzhavi karmativ stali pretenduvati takozh i na inshi knyazivstva Perskoyi zatoki Tak chi inakshe nezvazhayuchi na dekilka nevdalih sprob vtruchannya z boku Iranu XIII st bilshist shejhstv i sultanativ viyavilisya u vasalnij zalezhnosti vid Omanu Nadali nebezpeka dlya mist uzberezhzhya Perskoyi zatoki prijshla z boku mongolskih zagoniv yaki zrujnuvavshi Bagdad povernuli na pivden i dosyagli kordoniv Ormuzkoyi derzhavi pidporyadkovuyuchi vse na svoyemu shlyahu Shejh Bahad ad Din Sajfin poboyuyuchis mongolskogo nashestya pereviv svoyu stolicyu do mista Novij Ormuz zbuduvavshi tam nepristupnu fortecyu U vidnosno mirni chasi ostrivne polozhennya stolici i nepristupnist citadeli zrobili shejhstvo odniyeyu z najmogutnishih feodalnih derzhav zatoki XIV XV stolit Ekonomichnij dobrobut zabezpechuvavsya golovnim chinom za rahunok torgivli i moreplavstva Syudi vodnimi shlyahami stikalisya skarbi i bagatstva pro nadzvichajnu cinnist yakih z nathnennyam pisav u svoyih dorozhnih zamitkah Marko Polo Odnak osoblivu uvagu yevropejciv Perska zatoka privernula na pochatku XVI st pislya vidkrittya morskogo shlyahu z Yevropi do Indiyi 1498 r Sudna sho vezli dorogocinni vantazhi duzhe chasto zaznavali napadiv z boku arabskih priberezhnih plemen i nevdovzi nebezpechne uzberezhzhya zatoki stalo nazivatisya Piratskij bereg Yevropejci povinni buli vzhiti zahodiv dlya zabezpechennya bezpeki dorogih i zanadto rizikovanih perevezen Cikavo sho samimi arabami morskij rozbij nikoli ne sprijmavsya yak gidne osudu yavishe v suspilnomu zhitti bilshe togo z davnih chasiv u nomu ne bachili nichogo nezvichajnogo Arabska mova tak i ne stvorila dlya cogo ponyattya specialnogo slova pirativ ne nazivali navit morskimi rozbijnikami a vzhivali bilsh m yake viznachennya hizhi Borotba mizh kolonialnimi derzhavamiNa pochatku XVI st Portugaliya zumila vstanoviti kontrol nad vhodom do Perskoyi zatoki z Indijskogo okeanu vidpravivshi z Lisabona eskadru pid komanduvannyam Afonsu de Albukerki yakij cherez dekilka rokiv bude priznachenij vice korolem Portugalskoyi Indiyi V 1597 roci flotiliya z portugalska flotiliya z shesti korabliv na choli z afonsu de Albukerki pidporyadkuvala torgovi portovi mista Kurayat Hor Fakkan Suhar i Maskata a v serpni zavoyuvala Ormuz Zavojovani na uzberezhzhi zemli portugalci rozgrabuvali yak ce bulo v toj chas zavedeno selisha spalili miscevih zhiteliv ubili abo vzyali v rabstvo Teper portugalski vijskovi korabli vartuvali morski shlyahi mizh Aravijskim pivostrovom Afrikoyu ta Indostanom Zavdyaki zahoplennyu Ormuza i Malakki portugalci na deyakij chas vstanovili monopoliyu nad vsiyeyu torgivleyu mizh Dalekim Shodom Indiyeyu Pivdenno Shidnoyu Aziyeyu Spochatku golovnim supernikom Portugaliyi u borotbi za rajon Perskoyi zatoki vistupala Osmanska imperiya yaka vsilyako pidburyuvala arabski plemena do povstannya proti portugalskih zagarbnikiv Arabi v svoyu chergu zdijsnyuyuchi naloti na ti sudna sho vhodili u vodi Perskoyi zatoki zahoplyuvali ne tilki portugalsku zdobich Supernictvo zh Portugaliyi j Osmanskoyi imperiyi spriyalo podalshomu rozdroblennyu kolis mogutnoyi Ormuzkoyi derzhavi na malenki shejhstva i sultanati Voyuyuchi proti portugalskih a potim anglijskih zavojovnikiv arabski plemena v ryadi vipadkiv ne vidmovlyalisya vid dopomogi turkiv vbachayuchi v nih religijnih soyuznikiv u borotbi proti nevirnih U borotbi za nezalezhnist krayin Perskoyi zatoki najznachnishu rol vidigralo velike pleminne ob yednannya kavasim sho prozhivalo na pivostrovi Musandam Nazva cogo plemeni pohodit vid imeni jogo vozhdya Kasimi yakij nibito buv odnim z nashadkiv proroka Muhammeda Vid cogo shejha vedut svij rodovid pravlyachi v cej chas simejstva v knyazivstvah Shardzha i Ras al Hajma Za svidchennyam arabskih istorikiv plem ya kavasim malo dosit silnij flot sudna yakogo vidriznyalisya visokimi moreplavnimi yakostyami a matrosi majsternistyu i bezstrashnistyu sho dozvolyalo kontrolyuvati prohid cherez Ormuzku protoku Na priberezhnih pagorbah Ras al Hajmu pidnosilisya storozhovi vezhi sho za formoyu nagaduvali gostroverhi shatra kochovikiv yaki j dali nazvu krayini Mis Shatr Z cih vezh velosya sposterezhennya za sudnami i peredavalisya signali do mista sho davalo mozhlivist shvidko reaguvati i pochinati voyenni diyi Takim chinom vlada plemeni kavasim postupovo poshirilasya na vse uzberezhzhya i navit na ti teritoriyi sho tyagnulisya na 300 mil uglib Aravijskogo pivostrova Zrozumilo ves cej chas Angliya ne zalishalasya bajduzhoyu do zmini politichnih vpliviv u vodah Perskoyi zatoki prirodno pikluyuchis pro vlasni interesi U 1600 r zgidno z Hartiyeyu korolevi Yelizaveti zasnovuyetsya Ost Indijska kompaniya sho otrimala monopolne pravo na torgivlyu z Ost Indiyeyu vklyuchayuchi pravo vesti vijnu j ukladati dogovori z krayinami roztashovanimi v basejni Indijskogo okeanu Dlya zdijsnennya takih povnovazhen kompaniya mala tridcyat velikih korabliv i bezlich malih Britanska Ost Indijska kompaniya bula svoyeridnim korolivstvom u korolivstvi yiyi chisti pributki mogli pidnimatisya do 300 i vishe i zrozumilo vidmovlyatisya vid takogo ochevidnogo dohodu i v majbutnomu anglijci ne zbiralisya Ale dlya cogo neobhidno bulo gruntovno potisniti portugalciv Vpravno grayuchi na protirichchyah mizh Iranom i Portugaliyeyu britanci ob yednali svoyi sili z perskimi i zmusili portugalciv piti z Ormuza ta deyakih inshih rajoniv Aravijskogo pivostrova U kinci stolittya Angliya Franciya i Niderlandi zrobili sprobu domovitisya pro spilne morske patrulyuvannya Perskoyi zatoki dlya zabezpechennya svobodi moreplavstva Odnak cherez anglo gollandske supernictvo proekt cej zdijsnenij ne buv Nezvazhayuchi na postijne vtruchannya zahidnoyevropejskih derzhav a mozhlivo same zavdyaki jomu v XVII st na teritoriyi suchasnih OAE j Omanu bula zasnovana derzhava Yaruba Mogutnya derzhava Yaruba rozpalasya cherez sto iz zajvim rokiv cherez yiyi vnutrishni protirichchya Nastupna sproba ob yednannya Araviyi vidbuvalasya pid religijnimi gaslami vahhabitiv vidnovlennya pervinnoyi chistoti islamu Centrom konsolidaciyi arabskih sil stav Oman yakij ob yednav na pochatku XVIII st velichezni teritoriyi vklyuchayuchi znachnu chastinu Shidnoyi i Pivdenno Shidnoyi Araviyi Omanski korabli zavdavali dosit chutlivih udariv po flotu Ost Indijskoyi kompaniyi praktichno blokuyuchi vhid do Perskoyi zatoki Shob povernuti sobi kolishnij vpliv anglijcyam dovelosya piti obhidnim shlyahom Z ciyeyu metoyu voni pochali z odnogo boku vsilyako zaohochuvati pragnennya Iranu a z inshogo grati na religijnih i pleminnih protirichchyah arabiv Golovnim supernikom anglijciv yak i ranishe zalishalosya plem ya kavasim yake roztashuvalosya v Shardzhi i Ras al Hajmi Pislya kilkoh nevdalih sprob anglo indijskim vijskam vdalosya v shestidennij morskij bitvi rozbiti arabskij flot i vzyati shturmom misto Ras al Hajma Potim buli zahopleni i zrujnovani Shardzha Umm al Kuvejn i deyaki inshi mista Zakripivshis takim chinom u priberezhnij zoni anglijci uklali z shejhami ugodu progolosivshi svobodu moreplavstva u Perskij zatoci i zobov yazavshi ostannih pripiniti piratski napadi na anglijski sudna Pid natiskom Angliyi priberezhni plemena uklali mizh soboyu ugodu pro peremir ya na shist misyaciv zgodom cej termin prodovzhuvavsya na sezon perlovogo promislu sho stanoviv todi golovne dzherelo pributkiv shejhstv Do rechi lovleyu perliv meshkanci uzberezhzhya Perskoyi zatoki promishlyali z davnih chasiv iz Zahodu i Shodu syudi z yizhdzhalisya yuveliri torgovci koshtovnostyami Vvazhalosya sho perli prinosyat uspih i zahishayut vid udariv doli poroshok z perliv u pevnih proporciyah dodavavsya v mazi dlya likuvannya zahvoryuvan shkiri v miksturi vikoristovuvavsya u kosmetici Dogovirnij OmanU 1853 r buv pidpisanij Dogovir pro postijnij mir na mori mizh vsima shejhstvami perlovogo uzberezhzhya Perskoyi zatoki yake vidtodi stalo nazivatisya Dogovirnim beregom abo Dogovirnim Omanom Dogovir cej odnak ne diyav na sushi i Angliya vzyala na sebe obov yazok vistupati poserednikom u vregulyuvanni suhoputnih superechok a takozh zahishati emirati vid napadu na nih tretoyi storoni Postupivshis nezalezhnistyu odnogo razu shejhi Dogovirnogo Omanu za ugodoyu 1869 r zobov yazuvalisya ne ukladati samostijno ugod z tretimi krayinami ne nadavati yim bud yakih privileyiv i ne zdavati v orendu teritoriyi svoyih emirativ bez zgodi Angliyi Cherez deyakij chas anglijskij uryad povnistyu vzyav na sebe vsi zovnishni vidnosini emirativ Dogovirnogo Omanu tobto ostatochno zakripiv anglijskij protektorat U Shardzhi bula rozmishena shtab kvartira anglijskogo oficera zv yazku po zoni Perskoyi zatoki analogichni punkti roztashuvalisya v Dubayi j Abu Dabi a na uzberezhzhi rozkvartiruvalisya anglijski vijska Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni za anglo tureckoyu konvenciyeyu 1913 r Angliya mala vinyatkove pravo na Dogovirnij Oman a v 1922 r anglijci vstanovili svij kontrol za pravom jogo shejhiv nadavati bud komu koncesiyi na rozvidku i vidobutok nafti Tomu osnovnij pributok arabskomu naselennyu yak i ranishe prinosila torgivlya rib yachim okom perlami a ne naftoyu U 1925 r zagalnij ulov perliv ocinyuvavsya v 15 mln funtiv sterlingiv odna p yata chastina jogo pripadala na Abu Dabi naselennya yakogo v sezon perlovogo polyuvannya majzhe podvoyuvalosya U peredvoyenni i pershi roki pislya Drugoyi svitovoyi vijni na uzberezhzhi spalahnula ekonomichna kriza viklikana poyavoyu na svitovomu rinku yaponskih shtuchnih perliv U 1946 r ulov perliv ocinyuvavsya vsogo u 250 tis funtiv sterlingiv Znahodzhennya znachnih rodovish nafti zminilo polozhennya regionu div Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Ob yednanih Arabskih Emirativ Tilki pislya pochatku vidobutku nafti v 50 h rokah knyazivstva Dogovirnogo Omanu pochali vihoditi z krizi yak i ranishe znahodyachis pid anglijskim protektoratom proti yakogo v 1964 r vistupila Liga arabskih derzhav Liga deklaruvala pravo narodiv Perskoyi zatoki na povnu nezalezhnist Lejboristskij uryad Angliyi yakij prijshov na zminu konservatoram pogodivsya zi spravedlivistyu visunutih vimog i v 1968 r nim bulo zayavleno pro vidhid Britaniyi z Perskoyi zatoki do kincya 1971 roku Ob yednani Arabski EmiratiZajyed bin Sultan Al Nahayan 1918 2004 shejh Abu Dabi 1966 2004 zasnovnik ta pershij prezident OAE 1971 2004 2 grudnya 1971 r vinikla nova derzhava Ob yednani Arabski Emirati yaka ye konfederaciyeyu z semi okremih knyazivstv Kozhnij emirat maye vlasnij uryad i pidlegli jomu administrativni organi glavoyu derzhavi ye Prezident Pidpisannya dogovoru pro nezalezhnist i ugodi pro spivpracyu mizh OAE j Angliyeyu zbiglosya zi zrostannyam cin na svitovomu rinku na naftu i naftoprodukti sho polegshilo novij derzhavi pershi samostijni kroki v galuzi ekonomiki i zovnishnoyi politiki Zavdyaki bagatim naftovim rodovisham OAE v korotkij strok zmogli dosyagnuti ekonomichnoyi stabilnosti i vstupiti u zovnishnotorgovelni vidnosini z Yaponiyeyu SShA SND Angliyeyu ta inshim svitom DzherelaI I Dahno Krayini svitu enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2004 608s s 370 371