Міська поліція Лондона ― міський поліційний орган, обов'язком якого є охорона закону в Великому Лондоні, за виключенням Лондонського Сіті, яке охороняє Поліція Лондонського Сіті. Міська поліція Лондона є однією з найбільших та найстаріших поліційних служб у світі.
До 1829
До прийняття Акту про міську поліцію 1829 правоохоронна діяльність в Англії здійснювалась констеблями графств яких обирали, а пізніше призначав суддя графства. За деяких обставин, наприклад при масових заворушеннях, можливо було залучити армію на підтримку правоохоронців. Для цього зазвичай використовували армійський резерв. через те, що ця система була дуже неорганізованою та не мала задовільних можливостей проводити розслідування. Тому письменник Генрі Філдінг, якого в 1748 році призначили суддею, заснував в 1753 році нову детективну службу, яка називалась «Bow Street Runners». Будинок Філдінга на вулиці Боу, 4 перетворили на судову будівлю. Ця служба складалась з восьми поліціянтів, які розслідували злочини, які їм передавали констеблі та сторожі. В 1805 році був заснований кінний патруль, який у 1837 році увійшов до складу Міської поліції Лондона. Також незалежно від Bow Street Runners діяли мисливці на крадіїв, яких винаймала громада, щоб вони ловили крадіїв та приводили їх в суд.
У 1798 році була заснована водна поліція. Вона складалась з 220 поліціянтів, яким допомагали 1 000 працівників доків. Їх обов'язком було недопущення викрадення човнів. За перший рік роботи було спіймано 2 000 крадіїв. Така велика результатів призвела до прийняття Акту про водну поліцію. У 1839 році морська поліція увійшла до складу Міської поліції Лондона і була названа Темзький відділ, який недавно був перейменований в Відділ водної поліції.
Створення
Правоохоронній системі того часу бракувало організованості та ефективності, що викликало незадоволення в суспільстві. Через це була створена парламентська комісія щоб проаналізувати діючу правоохоронну систему. Сер Роберт Піль, який в 1822 році був призначений Міністром внутрішніх справ Великої Британії, створив другу та більш ефективну парламентську комісію. Піль вважав, що найкращий спосіб створити ефективну поліційну службу це зробити роботу поліціянта високооплачуваною та підзвітною суспільству (до цього робота поліціянта була лише добровільним додатковим заняттям і часто за неї не платили). Він представив свої ідеї Парламенту, який затвердив їх в Акті про міську поліцію 1829 року.
На початку 19го сторіччя через промислову революцію населення, площа та економічна потужність Лондона почала швидко зростати. Система констеблів та сторожів стала неефективною, тому 19 червня 1829 король Георг IV затвердив Акт про міську поліцію. Вже 29 вересня 1829 була створена Міська поліція Лондона. Поліція була створена як цивільна служба, а не мілітаризована, як очікувалось. Поліціянти отримали синю форму, яка відрізнялась від червоної військової, яку правоохоронці носили раніше. Також в поліції не було звань, які б збігалися з військовими званнями, окрім сержанта. Посада голови поліції була названа «Комісар», на відміну від назви «Головний констебль», яка використовувалася в інших територіях Великої Британії.
19 століття
Спочатку в поліції було два комісари. Першими комісарами стали Сер Чарльз Ровен та Сер Річард Мейн. Коли Сер Чарльз Ровен помер, його замінив Вільям Хей. Через те що, погляди двох комісарів на методи управління поліцією часто розходились, в 1855 році було вирішено залишити тільки одного комісара.
У 1829 році в Міській поліції Лондона було 2 комісари, 8 суперінтендантів, 20 інспекторів, 88 сержантів та 895 констеблів.
Офіцери були озброєні лише дерев'яним кийком та мали свисток для того, щоб покликати допомогу. Офіцери зазвичай не носили з собою зброю, хоча було куплено 50 пістолей для використання в особливих випадках. Згодом пістолі були замінені револьверами. В той час відбувалося багато домових пограбувань, і грабіжники зазвичай були озброєні. Згодом громадянам, які були протестантами, а таких була більшість, було дозволено мати зброю. Після того, як декілька офіцерів було застрелено та після громадських обговорень щодо озброєння поліції, комісар попросив дозвол в міністра внутрішніх справ на видачу зброї. Такий дозвіл був наданий за умови, що револьвери будуть видаватися тільки тим поліціянтам, про яких їх начальник впевнений що вони зможуть правильно поводитись зі зброєю. Така практика застосовувалась до 1936 року, коли в поліціянтів забрали зброю. Зброю повернули в 1952 коли знов був застрелений поліціянт.
На початку існування Міської поліції Лондона її офіцери отримували заробітну плату в розмірі 1 гінеї (1.05 фунтів) на тиждень. Поліціянти працювали по 12 годин на день, 6 днів на тиждень. Щоб стати поліціянтом, треба було бути не віком не більше 35 років, мати гарне здоров'я та мати зріст не менше ніж 5 футів 7 дюймів (приблизно 1.7 метрів).
Перша штаб-квартира поліції була на вулиці Скотленд-Ярд («Шотландський двір»), яка отримала свою назву внаслідок того, що на ній раніше знаходились місії шотландських королів. Згодом ця назва прикріпилась до Міської поліції Лондона.
На момент заснування в Міській поліції Лондона було 17 територіальних підрозділів, кожен з яких мав власну будівлю. Вони позначались літерами англійської абетки від A до V:
|
В 1865 році було створено ще 3:
- W — Клепхем
- X — Віллсден
- Y — Тоттенем
А в 1886 був створений ще один:
- J — Бетнал Грін
28 червня 1830 констебль Джозеф Грентхем став першим офіцером Міської поліції Лондона вбитим під час виконання службових обов'язків, яке було згодом визнане вбивством з метою самозахисту. Міська поліція Лондона була дуже непопулярною в ті часи, і на офіцерів часто нападали. Їх називали «Сирі омари», «Сині дияволи» та «Кривава банда Піла».
У 1839 році Bow Street Runners, Піший і кінний патрулі та Водна поліція увійшли до складу Міської поліції Лондона. Хоча того ж року була створена Поліція Лондонського Сіті, вона залишилась незалежною. В 1842 був заснований Детективний відділ, який виконував обов'язки, які раніше виконували Bow Street Runners. на початку цей відділ складався з двох інспекторів, шести сержантів та декількох констеблів. Серед найперших їх розслідувань була справа «Бермондський Жах», в якій подружжя Фредеріка і Мері Менінг вбили Патріка О'Конера та сховали його тіло під підлогу в кухні.
Дисципліна та стандарти поведінки встановились в поліції не одразу. В 1863 році 215 офіцерів було заарештовано за те, що вони були п'яними під час служби. В 1877 році три високопоставлених детективи були визнані винними в корупції. Через цей скандал Детективний відділ був реорганізований та перейменований на Відділ розслідування злочинів. Його голова став підпорядковуватись Міністру внутрішніх справ напряму, без посередництва комісара.
Через загрозу Ірландського тероризму в 1883 році був заснований Спеціальний ірландський відділ, але вже в 1888 він був перейменований в просто Спеціальний відділ, оскільки його обов'язки значно розширилися.
20 та 21 століття
До 1900 року Міська поліція Лондона зросла до 16 000 працівників в 21 територіальному підрозділі і здійснювала правоохоронну діяльність на території в 1 800 км2.
Розслідування злочинів значно покращилось після того, як в 1901 році Едвард Генрі заснував Бюро відбитків пальців. Першими, кого визнали винними на основі відбитків пальців стали брати Альфред та Альберт Стреттони, які вбили подружжя 71-річного Томаса та 65-річної Енн Ферроу в Дептфорді.
Окрім охорони закону в Великому Лондоні, Міська поліція Лондона в 1860—1934 також охороняла бази королівського військо-морського флоту в Портсмуті, Четемі, Девонпорті, повітряну базу флоту в Пемброук та Королівський арсенал в Вулвічі. Також поліційні органи інших територій Великої Британії часто звертались по допомогу до Міської поліції Лондона через їх великий досвід, зокрема вони допомагали розслідувати «Велике пограбування потяга» в 1963 році, коли грабіжники викрали з поштового потяга 120 мішків з грошима на суму в 2.6 млн фунтів.
Після того, як Велика Британія вступила в Другу світову війну 3 вересня 1939 робота поліції значно ускладнилась через різкий стрибок кількості злочинів. Відбувалося багато крадіжок, особливо продуктів харчування, а також досить вільно себе почували банди. Протягом війни рівень злочинності збільшився в десять разів. Тому було мобілізовано три резервні групи: 2 737 поліційних пенсіонерів, яких повернули на роботу, 5 380 допоміжних поліціянтів, які почали служити на умовах повноправних поліціянтів, та 18 868 військового резерву поліції. В травні 1940 Міська поліція Лондона опублікувала меморандум про використання поліційної зброї у воєнний час, відповідно до якого планувалось тренування всіх офіцерів у стрільбі із пістолетів та револьверів через те, що хоч поліція і є невійськовою організацією, але вона відповідальна за боротьбу з ворожими диверсіями та мала чинити збройний опір в випадку вторгнення ворожих військ в Британію. Для цього 1 червня 1940 було військові передали міській поліції 3 500 канадських гвинтівок Росс та 72 384 набої типу .303 British для них. Найменшу кількість гвинтівок отримав Темзький відділ — 61, а найбільшу Спеціальний відділ — 190. Також по 50 гвинтівок було видано Пожежній службі Лондона та Портовій поліції Лондона.
Протягом 1950-их та 1960-их відбувалось багато акцій протесту, через що в 1965 році була створена Спеціальна патрульна група. Офіцери з цієї групи проходили посилену підготовку в протидії масовим заворушенням. Цю групу часто критикували та звинувачували у поліційній жорстокості. Гучним скандалом стало вбивство офіцерами цієї групи протестувальника Блера Піча в 1979 році. В 1986 році Спеціальна патрульна група була реформована та перейменована в Групу територіальної підтримки.
У 1981 році Лорд Скармен опублікував доповідь, в якій повідомлялось про проблеми з расовою дискримінацією в Міській поліції Лондона. Доповідь Сера Макферсона в 1999 році знов пыдняла це питання.
До 2000 року Міська поліція Лондона підпорядковувалась напряму Міністру внутрішніх справ Великої Британії, але з 2000 року вона почала підпорядковуватись новоствореній Адміністрації Великого Лондона через Керівництво міської поліції, а потім через Мерську службу з поліційної та протизлочинної діяльності. В 2000—2012 поліція підпорядковувалась Керівництву міської поліції Лондона, яке складалося з 23 осіб, серед яких 12 членів Лондонської асамблеї, які призначались мером Лондона, 4 судді та 7 інших людей. З 2012 року поліція підпорядковувється Мерській службі з поліційної та протизлочинної діяльності, хоча комісар досі призначається Міністром внутрішніх справ.
Жінки в поліції
У 1914 році була створена Жіноча поліційна служба яка була допоміжною поліцією і не була частиною Міської поліції Лондона. Жінки почали працювати в Міській поліції Лондона починаючи з 1919 року. Першою жінкою-поліціянткою стала Софія Стенлі, яка розробила першу жіночу поліційну форму. Основними обов'язками жінок-поліціянток було патрулювання територій, на яких часто з'являлись проститутки, догляд та спостереження за затриманими жінками і неповнолітніми, боротьба з ворожками (тоді ворожіння було незаконним), нагляд за жінками, які намагались вчинити самогубство. Жінки мали право заходити в борделі, нічні клуби та букмекерські контори для нагляду за дотриманням законів та пристойної поведінки. Як тільки жінки бачили порушення закону чи непристойну поведінку вони мали покликати чоловіків-поліціянтів. Їм не дозволялось носити з собою наручники, окрім випадків коли їм дозволив старший офіцер, та вони не могли здійснювати арешти до 1923 року. Вони не мали права брати відбитки пальців до 1937 року. Жінкам дозволили вступати до Поліційної федерації (професійна спілка поліціянтів) тільки в 1948 році. В 1927—1946 їх звільняли якщо вони одружувались. Жінки мали шестиденний 48-годинний робочий тиждень. Вони не могли працювати в нічну зміну до 1973 року. Жінок відрізняли від чоловіків, які мали більше повноважень, за допомогою префікса «Жінка-» перед званням, наприклад «Жінка-сержант».
У 1968 році Сіслін Фей Еллен стала першою темношкірою жінкою в Міській поліції Лондона. 1 лютого 1971 року Карпал Каур Санду індійського походження стала першою жінкою-азіаткою в Міській поліції Лондона і в британській поліції, ще навіть до того, як в індійській поліції з'явились жінки.
У 1973 році була призначена перша «Жінка-детектив». В цьому році окремий «Жіночий відділ» був повністю інтегрований в міську поліцію. Жінки-поліціянтки отримували меншу заробітну плату, ніж чоловіки до 1974 року. В 1976 році була призначена перша «Жінка-суперінтендант», яка очолила цілий відділ. У 1999 році префікс «Жінка-» у званнях був скасований. В 2009 році Крессіда Дік стала першою жінкою-помічником комісара.
Значні інциденти та розслідування
- 1911 — Осада вулиці Сідней: Члени латвійської банди 2 січня 1911 взяли в заручники подружжя після невдалої спроби пограбування ювелірної крамниці.
- 1966 — Стрілянина на вулиці Бейбрук: Троє поліціянтів були застрелені Гарі Робертсом та двома його пасажирами, після того як їх зупинили для опитування.
- 1970-90ті — Серія вибухів організованих ІРА: В останній чверті 20го століття відбулося декілька терактів організованих Ірландською республіканською армією.
- 1975 — Катастрофа на станції Мургейт: 28 лютого 1975 потяг в Лондонському метрополітені не зміг зупинитись і врізався в платформу вбивши 42 людини.
- 1975 — Облога в ресторані Дом Спагеті: 18 вересня 1975 [en] здійснила спробу пограбувати ресторан «Дом Спагеті» щоб привернути до себе увагу. Але поліція зірвала їх плани і їм довелось взяти заручників.
- 1975 — Облога на вулиці Балкомб: 6-12 грудня 1975 члени Ірландської республіканської армії взяли в заручники подружжя втікаючи від поліції.
- 1976 — Заворушення на карнавалі в Ноттінг Хілл: Після того, як поліціянти спробували заарештувати спійманого на гарячому кишенькового злодія почалися заворушення.
- 1978-83 — Вбивства в Мусвелл Хілл: Серійний вбивця Деніс Нільсен вбив 15 чоловіків та хлопчиків за 5 років. Він залишав трупи собі для статевих актів, а потім позбавлявся від них спалюючи їх або викидаючи в каналізацію. Лашишки деяких трупів були знайдені в його домі під час обшуку.
- 1979 — Смерть Блера Піча: 22 квітня 1979 Блер Піч був важко поранений поліціянтів під час демонстрації Антинацистської ліги проти передвиборчої зустрічі Національного Фронту в Саусхолі. Наступного дня він помер.
- 1980 — Захоплення іранського посольства: 30 квітня 1980 члени терористичного угруповання Демократичний революційних рух за звільнення Арабістану захопили в заручники працівників Посольства Ірану. Міська поліція Лондона шість днів вела переговори з терористами, але потім Спеціальна повітряна служба Британської армії взяла будівлю штурмом.
- 1981 — Брікстонські заворушення: В 1980 році міська поліція почала операцію «Болото» зі зниження вуличної злочинності. Був прийнятий закон, відповідно до якого поліціянт міг зупинити будь-яку людину, яка буде здаватись йому підозрілою. Через те, що поліція зупинила чорношкірого хлопця 11 квітня 1981 почалися масові заворушення.
- 1982-86 — Залізничні ґвалтівники: Джон Даффі та Девід Малкехі здійснили 18 зґвалтувань жінок та молодих дівчат на чи біля залізничних станцій в Лондоні та в Південно-східній Англії, вбивши при цьому три їхніх жертви. Даффі був спійманий в 1988 році, Малкехі десятьма роками пізніше.
- 1985 — Брікстонські заворушення: Заворушення почались в Брікстоні 28 вересня 1985 через те, що поліціянти застрелили Дороті Гроса, якого розшукували за збройний напад.
- 1985 — Заворушення в Бродвотер Фарм: Коли заворушення в Брікстоні ще не повністю затухли почалися нові заворушення в Тотенхемі, коли матір темношкірого підозрюваного померла від серцевого нападу під час обшуку. Під час цих заворушень було вбито одного поліціянта.
- 1986 — Стоквельський душитель: Кеннет Ерскін здійснив серію вбивств старих людей в Стоквелі. Вінпробирався в їх будівлі та душив їх. Більшість з них були зґвалтовані перед смертю. В 2009 після апеляції покарання Ерскіна було пом'якшене, оскільки була доведена його неосудність.
- 1987 — Пожежа на Кінгс-Кросс: Міська поліція Лондона допомагала Британській транспортній поліції в розслідуванні пожежі на станції Лондонського метрополітену, яка сталася 18 листопада 1987. Ескалатор раптово загорівся і пожежа була настільки сильною, що пожежникам знадобилося декілька годин щоб загасити пожежу. Під час пожежі загинула 31 людина.
- 1988 — Залізнична катастрофа в Клепхем Джанкшен: Міська поліція Лондона допомагала Британській транспортній поліції в розслідуванні залізничної катастрофи в Клепхем Джанкшен 12 грудня 1988, коли через неправильний сигнал світлофора один потяг врізався ззаду в інший відкинувши його на шлях третього. 35 осіб загинуло в цій катастрофі.
- 1989 — Затоплення корабля Мархіонесс: 20 серпня 1989 на Темзі в Лондоні баржа врізалася в корабель Мархіонесс, після чого він затонув. При цьому померли 30 осіб.
- 1990 — Протести проти «Оподаткування спільнот»: В березні 1990 почалися масові заворушення через суспільне незадоволенням новою системою оподаткування запровадженою урядом Маргарет Тетчер, яка називалась «Оподаткування спільнот». Заворушення вчинили збитки розміром приблизно 400 000 фунтів.
- 1993 — Вбивця геїв: Колишній солдат Колін Айрленд катував та вбив п'ятьох геїв щоб здобути популярність. Айрленд був засуджений до довічного ув'язнення в 1993 та помер у в'язниці в 2012.
- 1993 — Вбивство Стівена Лоуренса: Гарі Добсон та Девід Норріс вбили чорношкірого Стівена Лоуренса 22 квітня 1993. Їх вдалося притягнути до кримінальної відповідальності тільки в 2012 році.
- 1995 — Брікстонські заворушення: 13 грудня 1995 в Брікстоні почалися масові заворушення після того, як місцевий житель помер у поліційному відділку. Поліція встановила двокілометрову зону посиленого контролю навколо Брікстона. В подальших доповідях було сказано, що він помер від серцевого нападу.
- 1999 — Лондонський бомбер: Девід Коперленд організував серію вибухів в місцях проживання етнічних меншин та в пабах для геїв.
- 1999 — Карнавал проти капіталізму: Антикапіталістична демонстрація в Лондонському Сіті, яка завжди була мирною, 18 червня 1999 переросла в масові заворушення, які нанесли великий збиток, особливо будівлям компаній, які асоціювались з глобальним капіталізмом.
- 1999 — Вбивство Гарі Стенлі: 22 вересня 1999 Гарі Стенлі був застрелений офіцерами міської поліції за дуже спірних обставин.
- 2001 — Протести Першого травня: Поліція застосувала тактику «обмеження простору» для контролю над натовпом та затриала випадкових прохожих, за що її потім сильно критикували.
- 2001 — Вбивство на Темзі: Розчленоване тіло темношкірого хлопчика 4-7 років було знайдене в Темзі. Через неможливість встановити його особу його назвали Адам. Поліції не вдалося розкрити цей злочин.
- 2002 — Операція Тиберій: Міська поліція Лондона провела масштабне внутрішнє розслідування коли з'ясувалося, що члени банд можуть отримати посаду в Міській поліції Лондона якщо дадуть хабар.
- 2004 — Акт про полювання: Відбулась сутичка між поліцією та протестувальниками, які протестували проти Акту про полювання, який обмежував полювання на тварин.
- 2005 — Теракти в Лондоні та смерть Жана Шарля де Менезеса: 7 липня 2005 відбулося декілька вибухів в громадському транспорті в Лондоні. Через деякий час Жан Шарль де Менезес був помилково прийнятий за терориста та застрелений.
- 2006 — Заплановані теракти на трансатлантичних літаках: Міська поліція Лондона спільно із іншими правоохоронними органами зірвали плани ісламських терористів взірвати декілька трансатлантичних літаків.
- 2006 — Операція «Мокпо»: Міська поліція Лондона здійснила найбільше вилучення вогнепальної зброї в своїй історії під час облав в Дартфорді.
- 2009 — Протести на саміті Великої двадцятки та смерть Яна Томлінсона: 1 квітня 2009 Ян Томлінсон помер невдовзі після того, як його вдарив поліціянт. Згодом ще один поліціянт був відсторонений після того, як два рази вдарив жінку.
- 2011 — Протести проти урізання витрат на публічні потреби: 201 людина була заарештована та 66 людей було поранено під час 500 000 демонстрації проти урізання витрат на публічні потреби 26 березня 2011. Це був найбільший протест в Великій Британії після протесту проти війни в Іраку та найбільший протест організований профспілками.
- 2011 — Нічний мисливець: 24 березня 2011 Делро Грант був визнаний винним в зґвалтуваннях, сексуальних нападах та пограбуваннях, які він здійснював з 1992 року. Він був визнаний винним тільки по 29 епізодам, хоча поліція вважала ого причетним до більше, ніж 200.
- 2011 — Скандал з телефонним прослуховуванням: У 2011 році розгорівся великий скандал коли стало відомо, що газета News of the World платила хабарі Міській поліції Лондона щоб вона прослуховувала телефони знаменитостей, політиків та інших людей.
- 2011 — Загальнонаціональні заворушення: Масові заворушення почалися в Тотенхемі і поширилися на всю країну після того, як офіцери Міської поліції Лондона застрелили Марка Дуггана.
- 2013 — Рабство в Ламбеті: 21 листопада 2013 офіцери Міської поліції Лондона заарештували двох злочинців, які тримали у рабстві трьох жінок протягом 30 років.
- 2013 — Проект «Захисник»: Спільний проект Міської поліції Лондона, Поліції Лондонського Сіті та Лондонського транспорту із зменшення рівня сексуальних домагань в транспорті.
- 2014 — Зникнення Еліс Гросс: У серпні 2014 почалося масштабне розслідування зникнення дівчини-підлітка Еліс Гросс.
Статистика
Персонал
Кількість офіцерів в міській поліції змінювалась таким чином:
- 1912 — 20 529
- 1952 — 16 400
- 1965 — 18 016
- 1984 — 27 000
- 2001 — 25 000
- 2003 — 28 000
- 2004 — 31 000
- 2009 — 32 543
- 2010 — 33 260
- 2011 — 32 380
- 2013 — 30 398
- 2014 — 30 932
Бюджет
- 1829—194 126 фунтів
- 1848—437 441 фунтів
- 1873 — 1 118 785 фунтів
- 1898 — 1 812 735 фунтів
- 1923 — 7 838 251 фунтів
- 1948 — 12 601 263 фунтів
- 1973 — 95 000 000 фунтів
- 1998 — 2 033 000 000 фунтів
- 2009 — 3 500 000 000 фунтів
Злочинність
Кількість злочинів за роками:
- 1829 — 20 000
- 1848 — 15 000
- 1873 — 20 000
- 1898 — 18 838
- 1923 — 15 383
- 1948—126 597
- 1973—355 258
- 1998—934 254
Див. також
Примітки
- Історія Міської поліції Лондона [ 9 липня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- Thief-Takers — Old Bailey [ 27 січня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- (англ.)
- 187 лет назад Создана уголовная полиция Лондона, получившая название Скотланд-Ярд — calend.ru, календарь событий [ 17 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Blair Peach killed by police at 1979 protest, Met report finds — The Guardian [ 27 січня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- The Scarman Report — BBC News [ 27 січня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- 90 years of girls in blue: And in 1919 they weren't even allowed to make any arrests! — Daily Mail [ 27 січня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- First female Asian police officer 'should be honoured — BBC News [ 12 грудня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miska policiya Londona miskij policijnij organ obov yazkom yakogo ye ohorona zakonu v Velikomu Londoni za viklyuchennyam Londonskogo Siti yake ohoronyaye Policiya Londonskogo Siti Miska policiya Londona ye odniyeyu z najbilshih ta najstarishih policijnih sluzhb u sviti Oficeri yaki ohoronyayut rezidenciyu prem yer ministra 2014 rikDo 1829Do prijnyattya Aktu pro misku policiyu 1829 pravoohoronna diyalnist v Angliyi zdijsnyuvalas konsteblyami grafstv yakih obirali a piznishe priznachav suddya grafstva Za deyakih obstavin napriklad pri masovih zavorushennyah mozhlivo bulo zaluchiti armiyu na pidtrimku pravoohoronciv Dlya cogo zazvichaj vikoristovuvali armijskij rezerv cherez te sho cya sistema bula duzhe neorganizovanoyu ta ne mala zadovilnih mozhlivostej provoditi rozsliduvannya Tomu pismennik Genri Filding yakogo v 1748 roci priznachili suddeyu zasnuvav v 1753 roci novu detektivnu sluzhbu yaka nazivalas Bow Street Runners Budinok Fildinga na vulici Bou 4 peretvorili na sudovu budivlyu Cya sluzhba skladalas z vosmi policiyantiv yaki rozsliduvali zlochini yaki yim peredavali konstebli ta storozhi V 1805 roci buv zasnovanij kinnij patrul yakij u 1837 roci uvijshov do skladu Miskoyi policiyi Londona Takozh nezalezhno vid Bow Street Runners diyali mislivci na kradiyiv yakih vinajmala gromada shob voni lovili kradiyiv ta privodili yih v sud U 1798 roci bula zasnovana vodna policiya Vona skladalas z 220 policiyantiv yakim dopomagali 1 000 pracivnikiv dokiv Yih obov yazkom bulo nedopushennya vikradennya chovniv Za pershij rik roboti bulo spijmano 2 000 kradiyiv Taka velika rezultativ prizvela do prijnyattya Aktu pro vodnu policiyu U 1839 roci morska policiya uvijshla do skladu Miskoyi policiyi Londona i bula nazvana Temzkij viddil yakij nedavno buv perejmenovanij v Viddil vodnoyi policiyi StvorennyaPravoohoronnij sistemi togo chasu brakuvalo organizovanosti ta efektivnosti sho viklikalo nezadovolennya v suspilstvi Cherez ce bula stvorena parlamentska komisiya shob proanalizuvati diyuchu pravoohoronnu sistemu Ser Robert Pil yakij v 1822 roci buv priznachenij Ministrom vnutrishnih sprav Velikoyi Britaniyi stvoriv drugu ta bilsh efektivnu parlamentsku komisiyu Pil vvazhav sho najkrashij sposib stvoriti efektivnu policijnu sluzhbu ce zrobiti robotu policiyanta visokooplachuvanoyu ta pidzvitnoyu suspilstvu do cogo robota policiyanta bula lishe dobrovilnim dodatkovim zanyattyam i chasto za neyi ne platili Vin predstaviv svoyi ideyi Parlamentu yakij zatverdiv yih v Akti pro misku policiyu 1829 roku Na pochatku 19go storichchya cherez promislovu revolyuciyu naselennya plosha ta ekonomichna potuzhnist Londona pochala shvidko zrostati Sistema konstebliv ta storozhiv stala neefektivnoyu tomu 19 chervnya 1829 korol Georg IV zatverdiv Akt pro misku policiyu Vzhe 29 veresnya 1829 bula stvorena Miska policiya Londona Policiya bula stvorena yak civilna sluzhba a ne militarizovana yak ochikuvalos Policiyanti otrimali sinyu formu yaka vidriznyalas vid chervonoyi vijskovoyi yaku pravoohoronci nosili ranishe Takozh v policiyi ne bulo zvan yaki b zbigalisya z vijskovimi zvannyami okrim serzhanta Posada golovi policiyi bula nazvana Komisar na vidminu vid nazvi Golovnij konstebl yaka vikoristovuvalasya v inshih teritoriyah Velikoyi Britaniyi 19 stolittyaSpochatku v policiyi bulo dva komisari Pershimi komisarami stali Ser Charlz Roven ta Ser Richard Mejn Koli Ser Charlz Roven pomer jogo zaminiv Vilyam Hej Cherez te sho poglyadi dvoh komisariv na metodi upravlinnya policiyeyu chasto rozhodilis v 1855 roci bulo virisheno zalishiti tilki odnogo komisara U 1829 roci v Miskij policiyi Londona bulo 2 komisari 8 superintendantiv 20 inspektoriv 88 serzhantiv ta 895 konstebliv Oficeri buli ozbroyeni lishe derev yanim kijkom ta mali svistok dlya togo shob poklikati dopomogu Oficeri zazvichaj ne nosili z soboyu zbroyu hocha bulo kupleno 50 pistolej dlya vikoristannya v osoblivih vipadkah Zgodom pistoli buli zamineni revolverami V toj chas vidbuvalosya bagato domovih pograbuvan i grabizhniki zazvichaj buli ozbroyeni Zgodom gromadyanam yaki buli protestantami a takih bula bilshist bulo dozvoleno mati zbroyu Pislya togo yak dekilka oficeriv bulo zastreleno ta pislya gromadskih obgovoren shodo ozbroyennya policiyi komisar poprosiv dozvol v ministra vnutrishnih sprav na vidachu zbroyi Takij dozvil buv nadanij za umovi sho revolveri budut vidavatisya tilki tim policiyantam pro yakih yih nachalnik vpevnenij sho voni zmozhut pravilno povoditis zi zbroyeyu Taka praktika zastosovuvalas do 1936 roku koli v policiyantiv zabrali zbroyu Zbroyu povernuli v 1952 koli znov buv zastrelenij policiyant Na pochatku isnuvannya Miskoyi policiyi Londona yiyi oficeri otrimuvali zarobitnu platu v rozmiri 1 gineyi 1 05 funtiv na tizhden Policiyanti pracyuvali po 12 godin na den 6 dniv na tizhden Shob stati policiyantom treba bulo buti ne vikom ne bilshe 35 rokiv mati garne zdorov ya ta mati zrist ne menshe nizh 5 futiv 7 dyujmiv priblizno 1 7 metriv Persha shtab kvartira policiyi bula na vulici Skotlend Yard Shotlandskij dvir yaka otrimala svoyu nazvu vnaslidok togo sho na nij ranishe znahodilis misiyi shotlandskih koroliv Zgodom cya nazva prikripilas do Miskoyi policiyi Londona Na moment zasnuvannya v Miskij policiyi Londona bulo 17 teritorialnih pidrozdiliv kozhen z yakih mav vlasnu budivlyu Voni poznachalis literami anglijskoyi abetki vid A do V A Vestminster B Chelsi C Mejfer ta Soho D Merilebon E Holborn F Kensington G Kings Kross H Stepni K Vest Hem L Lambet M Sauterk N Islington P Pekhem R Grinvich S Hempsted T Hammersmit V Vandzvert V 1865 roci bulo stvoreno she 3 W Klephem X Villsden Y Tottenem A v 1886 buv stvorenij she odin J Betnal Grin 28 chervnya 1830 konstebl Dzhozef Grenthem stav pershim oficerom Miskoyi policiyi Londona vbitim pid chas vikonannya sluzhbovih obov yazkiv yake bulo zgodom viznane vbivstvom z metoyu samozahistu Miska policiya Londona bula duzhe nepopulyarnoyu v ti chasi i na oficeriv chasto napadali Yih nazivali Siri omari Sini diyavoli ta Krivava banda Pila U 1839 roci Bow Street Runners Pishij i kinnij patruli ta Vodna policiya uvijshli do skladu Miskoyi policiyi Londona Hocha togo zh roku bula stvorena Policiya Londonskogo Siti vona zalishilas nezalezhnoyu V 1842 buv zasnovanij Detektivnij viddil yakij vikonuvav obov yazki yaki ranishe vikonuvali Bow Street Runners na pochatku cej viddil skladavsya z dvoh inspektoriv shesti serzhantiv ta dekilkoh konstebliv Sered najpershih yih rozsliduvan bula sprava Bermondskij Zhah v yakij podruzhzhya Frederika i Meri Mening vbili Patrika O Konera ta shovali jogo tilo pid pidlogu v kuhni Disciplina ta standarti povedinki vstanovilis v policiyi ne odrazu V 1863 roci 215 oficeriv bulo zaareshtovano za te sho voni buli p yanimi pid chas sluzhbi V 1877 roci tri visokopostavlenih detektivi buli viznani vinnimi v korupciyi Cherez cej skandal Detektivnij viddil buv reorganizovanij ta perejmenovanij na Viddil rozsliduvannya zlochiniv Jogo golova stav pidporyadkovuvatis Ministru vnutrishnih sprav napryamu bez poserednictva komisara Cherez zagrozu Irlandskogo terorizmu v 1883 roci buv zasnovanij Specialnij irlandskij viddil ale vzhe v 1888 vin buv perejmenovanij v prosto Specialnij viddil oskilki jogo obov yazki znachno rozshirilisya 20 ta 21 stolittyaLondonski policiyanti 1901 roku Do 1900 roku Miska policiya Londona zrosla do 16 000 pracivnikiv v 21 teritorialnomu pidrozdili i zdijsnyuvala pravoohoronnu diyalnist na teritoriyi v 1 800 km2 Rozsliduvannya zlochiniv znachno pokrashilos pislya togo yak v 1901 roci Edvard Genri zasnuvav Byuro vidbitkiv palciv Pershimi kogo viznali vinnimi na osnovi vidbitkiv palciv stali brati Alfred ta Albert Strettoni yaki vbili podruzhzhya 71 richnogo Tomasa ta 65 richnoyi Enn Ferrou v Deptfordi Okrim ohoroni zakonu v Velikomu Londoni Miska policiya Londona v 1860 1934 takozh ohoronyala bazi korolivskogo vijsko morskogo flotu v Portsmuti Chetemi Devonporti povitryanu bazu flotu v Pembrouk ta Korolivskij arsenal v Vulvichi Takozh policijni organi inshih teritorij Velikoyi Britaniyi chasto zvertalis po dopomogu do Miskoyi policiyi Londona cherez yih velikij dosvid zokrema voni dopomagali rozsliduvati Velike pograbuvannya potyaga v 1963 roci koli grabizhniki vikrali z poshtovogo potyaga 120 mishkiv z groshima na sumu v 2 6 mln funtiv Pislya togo yak Velika Britaniya vstupila v Drugu svitovu vijnu 3 veresnya 1939 robota policiyi znachno uskladnilas cherez rizkij stribok kilkosti zlochiniv Vidbuvalosya bagato kradizhok osoblivo produktiv harchuvannya a takozh dosit vilno sebe pochuvali bandi Protyagom vijni riven zlochinnosti zbilshivsya v desyat raziv Tomu bulo mobilizovano tri rezervni grupi 2 737 policijnih pensioneriv yakih povernuli na robotu 5 380 dopomizhnih policiyantiv yaki pochali sluzhiti na umovah povnopravnih policiyantiv ta 18 868 vijskovogo rezervu policiyi V travni 1940 Miska policiya Londona opublikuvala memorandum pro vikoristannya policijnoyi zbroyi u voyennij chas vidpovidno do yakogo planuvalos trenuvannya vsih oficeriv u strilbi iz pistoletiv ta revolveriv cherez te sho hoch policiya i ye nevijskovoyu organizaciyeyu ale vona vidpovidalna za borotbu z vorozhimi diversiyami ta mala chiniti zbrojnij opir v vipadku vtorgnennya vorozhih vijsk v Britaniyu Dlya cogo 1 chervnya 1940 bulo vijskovi peredali miskij policiyi 3 500 kanadskih gvintivok Ross ta 72 384 naboyi tipu 303 British dlya nih Najmenshu kilkist gvintivok otrimav Temzkij viddil 61 a najbilshu Specialnij viddil 190 Takozh po 50 gvintivok bulo vidano Pozhezhnij sluzhbi Londona ta Portovij policiyi Londona Protyagom 1950 ih ta 1960 ih vidbuvalos bagato akcij protestu cherez sho v 1965 roci bula stvorena Specialna patrulna grupa Oficeri z ciyeyi grupi prohodili posilenu pidgotovku v protidiyi masovim zavorushennyam Cyu grupu chasto kritikuvali ta zvinuvachuvali u policijnij zhorstokosti Guchnim skandalom stalo vbivstvo oficerami ciyeyi grupi protestuvalnika Blera Picha v 1979 roci V 1986 roci Specialna patrulna grupa bula reformovana ta perejmenovana v Grupu teritorialnoyi pidtrimki U 1981 roci Lord Skarmen opublikuvav dopovid v yakij povidomlyalos pro problemi z rasovoyu diskriminaciyeyu v Miskij policiyi Londona Dopovid Sera Makfersona v 1999 roci znov pydnyala ce pitannya Do 2000 roku Miska policiya Londona pidporyadkovuvalas napryamu Ministru vnutrishnih sprav Velikoyi Britaniyi ale z 2000 roku vona pochala pidporyadkovuvatis novostvorenij Administraciyi Velikogo Londona cherez Kerivnictvo miskoyi policiyi a potim cherez Mersku sluzhbu z policijnoyi ta protizlochinnoyi diyalnosti V 2000 2012 policiya pidporyadkovuvalas Kerivnictvu miskoyi policiyi Londona yake skladalosya z 23 osib sered yakih 12 chleniv Londonskoyi asambleyi yaki priznachalis merom Londona 4 suddi ta 7 inshih lyudej Z 2012 roku policiya pidporyadkovuvyetsya Merskij sluzhbi z policijnoyi ta protizlochinnoyi diyalnosti hocha komisar dosi priznachayetsya Ministrom vnutrishnih sprav Zhinki v policiyiU 1914 roci bula stvorena Zhinocha policijna sluzhba yaka bula dopomizhnoyu policiyeyu i ne bula chastinoyu Miskoyi policiyi Londona Zhinki pochali pracyuvati v Miskij policiyi Londona pochinayuchi z 1919 roku Pershoyu zhinkoyu policiyantkoyu stala Sofiya Stenli yaka rozrobila pershu zhinochu policijnu formu Osnovnimi obov yazkami zhinok policiyantok bulo patrulyuvannya teritorij na yakih chasto z yavlyalis prostitutki doglyad ta sposterezhennya za zatrimanimi zhinkami i nepovnolitnimi borotba z vorozhkami todi vorozhinnya bulo nezakonnim naglyad za zhinkami yaki namagalis vchiniti samogubstvo Zhinki mali pravo zahoditi v bordeli nichni klubi ta bukmekerski kontori dlya naglyadu za dotrimannyam zakoniv ta pristojnoyi povedinki Yak tilki zhinki bachili porushennya zakonu chi nepristojnu povedinku voni mali poklikati cholovikiv policiyantiv Yim ne dozvolyalos nositi z soboyu naruchniki okrim vipadkiv koli yim dozvoliv starshij oficer ta voni ne mogli zdijsnyuvati areshti do 1923 roku Voni ne mali prava brati vidbitki palciv do 1937 roku Zhinkam dozvolili vstupati do Policijnoyi federaciyi profesijna spilka policiyantiv tilki v 1948 roci V 1927 1946 yih zvilnyali yaksho voni odruzhuvalis Zhinki mali shestidennij 48 godinnij robochij tizhden Voni ne mogli pracyuvati v nichnu zminu do 1973 roku Zhinok vidriznyali vid cholovikiv yaki mali bilshe povnovazhen za dopomogoyu prefiksa Zhinka pered zvannyam napriklad Zhinka serzhant U 1968 roci Sislin Fej Ellen stala pershoyu temnoshkiroyu zhinkoyu v Miskij policiyi Londona 1 lyutogo 1971 roku Karpal Kaur Sandu indijskogo pohodzhennya stala pershoyu zhinkoyu aziatkoyu v Miskij policiyi Londona i v britanskij policiyi she navit do togo yak v indijskij policiyi z yavilis zhinki U 1973 roci bula priznachena persha Zhinka detektiv V comu roci okremij Zhinochij viddil buv povnistyu integrovanij v misku policiyu Zhinki policiyantki otrimuvali menshu zarobitnu platu nizh choloviki do 1974 roku V 1976 roci bula priznachena persha Zhinka superintendant yaka ocholila cilij viddil U 1999 roci prefiks Zhinka u zvannyah buv skasovanij V 2009 roci Kressida Dik stala pershoyu zhinkoyu pomichnikom komisara Znachni incidenti ta rozsliduvannya1911 Osada vulici Sidnej Chleni latvijskoyi bandi 2 sichnya 1911 vzyali v zaruchniki podruzhzhya pislya nevdaloyi sprobi pograbuvannya yuvelirnoyi kramnici 1966 Strilyanina na vulici Bejbruk Troye policiyantiv buli zastreleni Gari Robertsom ta dvoma jogo pasazhirami pislya togo yak yih zupinili dlya opituvannya 1970 90ti Seriya vibuhiv organizovanih IRA V ostannij chverti 20go stolittya vidbulosya dekilka teraktiv organizovanih Irlandskoyu respublikanskoyu armiyeyu 1975 Katastrofa na stanciyi Murgejt 28 lyutogo 1975 potyag v Londonskomu metropoliteni ne zmig zupinitis i vrizavsya v platformu vbivshi 42 lyudini 1975 Obloga v restorani Dom Spageti 18 veresnya 1975 en zdijsnila sprobu pograbuvati restoran Dom Spageti shob privernuti do sebe uvagu Ale policiya zirvala yih plani i yim dovelos vzyati zaruchnikiv 1975 Obloga na vulici Balkomb 6 12 grudnya 1975 chleni Irlandskoyi respublikanskoyi armiyi vzyali v zaruchniki podruzhzhya vtikayuchi vid policiyi 1976 Zavorushennya na karnavali v Notting Hill Pislya togo yak policiyanti sprobuvali zaareshtuvati spijmanogo na garyachomu kishenkovogo zlodiya pochalisya zavorushennya 1978 83 Vbivstva v Musvell Hill Serijnij vbivcya Denis Nilsen vbiv 15 cholovikiv ta hlopchikiv za 5 rokiv Vin zalishav trupi sobi dlya statevih aktiv a potim pozbavlyavsya vid nih spalyuyuchi yih abo vikidayuchi v kanalizaciyu Lashishki deyakih trupiv buli znajdeni v jogo domi pid chas obshuku 1979 Smert Blera Picha 22 kvitnya 1979 Bler Pich buv vazhko poranenij policiyantiv pid chas demonstraciyi Antinacistskoyi ligi proti peredviborchoyi zustrichi Nacionalnogo Frontu v Sausholi Nastupnogo dnya vin pomer 1980 Zahoplennya iranskogo posolstva 30 kvitnya 1980 chleni teroristichnogo ugrupovannya Demokratichnij revolyucijnih ruh za zvilnennya Arabistanu zahopili v zaruchniki pracivnikiv Posolstva Iranu Miska policiya Londona shist dniv vela peregovori z teroristami ale potim Specialna povitryana sluzhba Britanskoyi armiyi vzyala budivlyu shturmom 1981 Brikstonski zavorushennya V 1980 roci miska policiya pochala operaciyu Boloto zi znizhennya vulichnoyi zlochinnosti Buv prijnyatij zakon vidpovidno do yakogo policiyant mig zupiniti bud yaku lyudinu yaka bude zdavatis jomu pidozriloyu Cherez te sho policiya zupinila chornoshkirogo hlopcya 11 kvitnya 1981 pochalisya masovi zavorushennya 1982 86 Zaliznichni gvaltivniki Dzhon Daffi ta Devid Malkehi zdijsnili 18 zgvaltuvan zhinok ta molodih divchat na chi bilya zaliznichnih stancij v Londoni ta v Pivdenno shidnij Angliyi vbivshi pri comu tri yihnih zhertvi Daffi buv spijmanij v 1988 roci Malkehi desyatma rokami piznishe 1985 Brikstonski zavorushennya Zavorushennya pochalis v Brikstoni 28 veresnya 1985 cherez te sho policiyanti zastrelili Doroti Grosa yakogo rozshukuvali za zbrojnij napad 1985 Zavorushennya v Brodvoter Farm Koli zavorushennya v Brikstoni she ne povnistyu zatuhli pochalisya novi zavorushennya v Totenhemi koli matir temnoshkirogo pidozryuvanogo pomerla vid sercevogo napadu pid chas obshuku Pid chas cih zavorushen bulo vbito odnogo policiyanta 1986 Stokvelskij dushitel Kennet Erskin zdijsniv seriyu vbivstv starih lyudej v Stokveli Vinprobiravsya v yih budivli ta dushiv yih Bilshist z nih buli zgvaltovani pered smertyu V 2009 pislya apelyaciyi pokarannya Erskina bulo pom yakshene oskilki bula dovedena jogo neosudnist 1987 Pozhezha na Kings Kross Miska policiya Londona dopomagala Britanskij transportnij policiyi v rozsliduvanni pozhezhi na stanciyi Londonskogo metropolitenu yaka stalasya 18 listopada 1987 Eskalator raptovo zagorivsya i pozhezha bula nastilki silnoyu sho pozhezhnikam znadobilosya dekilka godin shob zagasiti pozhezhu Pid chas pozhezhi zaginula 31 lyudina 1988 Zaliznichna katastrofa v Klephem Dzhankshen Miska policiya Londona dopomagala Britanskij transportnij policiyi v rozsliduvanni zaliznichnoyi katastrofi v Klephem Dzhankshen 12 grudnya 1988 koli cherez nepravilnij signal svitlofora odin potyag vrizavsya zzadu v inshij vidkinuvshi jogo na shlyah tretogo 35 osib zaginulo v cij katastrofi 1989 Zatoplennya korablya Marhioness 20 serpnya 1989 na Temzi v Londoni barzha vrizalasya v korabel Marhioness pislya chogo vin zatonuv Pri comu pomerli 30 osib 1990 Protesti proti Opodatkuvannya spilnot V berezni 1990 pochalisya masovi zavorushennya cherez suspilne nezadovolennyam novoyu sistemoyu opodatkuvannya zaprovadzhenoyu uryadom Margaret Tetcher yaka nazivalas Opodatkuvannya spilnot Zavorushennya vchinili zbitki rozmirom priblizno 400 000 funtiv 1993 Vbivcya geyiv Kolishnij soldat Kolin Ajrlend katuvav ta vbiv p yatoh geyiv shob zdobuti populyarnist Ajrlend buv zasudzhenij do dovichnogo uv yaznennya v 1993 ta pomer u v yaznici v 2012 1993 Vbivstvo Stivena Lourensa Gari Dobson ta Devid Norris vbili chornoshkirogo Stivena Lourensa 22 kvitnya 1993 Yih vdalosya prityagnuti do kriminalnoyi vidpovidalnosti tilki v 2012 roci 1995 Brikstonski zavorushennya 13 grudnya 1995 v Brikstoni pochalisya masovi zavorushennya pislya togo yak miscevij zhitel pomer u policijnomu viddilku Policiya vstanovila dvokilometrovu zonu posilenogo kontrolyu navkolo Brikstona V podalshih dopovidyah bulo skazano sho vin pomer vid sercevogo napadu 1999 Londonskij bomber Devid Koperlend organizuvav seriyu vibuhiv v miscyah prozhivannya etnichnih menshin ta v pabah dlya geyiv 1999 Karnaval proti kapitalizmu Antikapitalistichna demonstraciya v Londonskomu Siti yaka zavzhdi bula mirnoyu 18 chervnya 1999 pererosla v masovi zavorushennya yaki nanesli velikij zbitok osoblivo budivlyam kompanij yaki asociyuvalis z globalnim kapitalizmom 1999 Vbivstvo Gari Stenli 22 veresnya 1999 Gari Stenli buv zastrelenij oficerami miskoyi policiyi za duzhe spirnih obstavin 2001 Protesti Pershogo travnya Policiya zastosuvala taktiku obmezhennya prostoru dlya kontrolyu nad natovpom ta zatriala vipadkovih prohozhih za sho yiyi potim silno kritikuvali 2001 Vbivstvo na Temzi Rozchlenovane tilo temnoshkirogo hlopchika 4 7 rokiv bulo znajdene v Temzi Cherez nemozhlivist vstanoviti jogo osobu jogo nazvali Adam Policiyi ne vdalosya rozkriti cej zlochin 2002 Operaciya Tiberij Miska policiya Londona provela masshtabne vnutrishnye rozsliduvannya koli z yasuvalosya sho chleni band mozhut otrimati posadu v Miskij policiyi Londona yaksho dadut habar 2004 Akt pro polyuvannya Vidbulas sutichka mizh policiyeyu ta protestuvalnikami yaki protestuvali proti Aktu pro polyuvannya yakij obmezhuvav polyuvannya na tvarin 2005 Terakti v Londoni ta smert Zhana Sharlya de Menezesa 7 lipnya 2005 vidbulosya dekilka vibuhiv v gromadskomu transporti v Londoni Cherez deyakij chas Zhan Sharl de Menezes buv pomilkovo prijnyatij za terorista ta zastrelenij 2006 Zaplanovani terakti na transatlantichnih litakah Miska policiya Londona spilno iz inshimi pravoohoronnimi organami zirvali plani islamskih teroristiv vzirvati dekilka transatlantichnih litakiv 2006 Operaciya Mokpo Miska policiya Londona zdijsnila najbilshe viluchennya vognepalnoyi zbroyi v svoyij istoriyi pid chas oblav v Dartfordi 2009 Protesti na samiti Velikoyi dvadcyatki ta smert Yana Tomlinsona 1 kvitnya 2009 Yan Tomlinson pomer nevdovzi pislya togo yak jogo vdariv policiyant Zgodom she odin policiyant buv vidstoronenij pislya togo yak dva razi vdariv zhinku 2011 Protesti proti urizannya vitrat na publichni potrebi 201 lyudina bula zaareshtovana ta 66 lyudej bulo poraneno pid chas 500 000 demonstraciyi proti urizannya vitrat na publichni potrebi 26 bereznya 2011 Ce buv najbilshij protest v Velikij Britaniyi pislya protestu proti vijni v Iraku ta najbilshij protest organizovanij profspilkami 2011 Nichnij mislivec 24 bereznya 2011 Delro Grant buv viznanij vinnim v zgvaltuvannyah seksualnih napadah ta pograbuvannyah yaki vin zdijsnyuvav z 1992 roku Vin buv viznanij vinnim tilki po 29 epizodam hocha policiya vvazhala ogo prichetnim do bilshe nizh 200 2011 Skandal z telefonnim prosluhovuvannyam U 2011 roci rozgorivsya velikij skandal koli stalo vidomo sho gazeta News of the World platila habari Miskij policiyi Londona shob vona prosluhovuvala telefoni znamenitostej politikiv ta inshih lyudej 2011 Zagalnonacionalni zavorushennya Masovi zavorushennya pochalisya v Totenhemi i poshirilisya na vsyu krayinu pislya togo yak oficeri Miskoyi policiyi Londona zastrelili Marka Duggana 2013 Rabstvo v Lambeti 21 listopada 2013 oficeri Miskoyi policiyi Londona zaareshtuvali dvoh zlochinciv yaki trimali u rabstvi troh zhinok protyagom 30 rokiv 2013 Proekt Zahisnik Spilnij proekt Miskoyi policiyi Londona Policiyi Londonskogo Siti ta Londonskogo transportu iz zmenshennya rivnya seksualnih domagan v transporti 2014 Zniknennya Elis Gross U serpni 2014 pochalosya masshtabne rozsliduvannya zniknennya divchini pidlitka Elis Gross StatistikaPersonal Kilkist oficeriv v miskij policiyi zminyuvalas takim chinom 1912 20 529 1952 16 400 1965 18 016 1984 27 000 2001 25 000 2003 28 000 2004 31 000 2009 32 543 2010 33 260 2011 32 380 2013 30 398 2014 30 932 Byudzhet 1829 194 126 funtiv 1848 437 441 funtiv 1873 1 118 785 funtiv 1898 1 812 735 funtiv 1923 7 838 251 funtiv 1948 12 601 263 funtiv 1973 95 000 000 funtiv 1998 2 033 000 000 funtiv 2009 3 500 000 000 funtiv Zlochinnist Kilkist zlochiniv za rokami 1829 20 000 1848 15 000 1873 20 000 1898 18 838 1923 15 383 1948 126 597 1973 355 258 1998 934 254Div takozhMiska policiya Londona Skotlend Yard Miska specialna konsteblska sluzhba LondonaPrimitkiIstoriya Miskoyi policiyi Londona 9 lipnya 2013 u Wayback Machine angl Thief Takers Old Bailey 27 sichnya 2016 u Wayback Machine angl angl 187 let nazad Sozdana ugolovnaya policiya Londona poluchivshaya nazvanie Skotland Yard calend ru kalendar sobytij 17 veresnya 2016 u Wayback Machine ros Blair Peach killed by police at 1979 protest Met report finds The Guardian 27 sichnya 2016 u Wayback Machine angl The Scarman Report BBC News 27 sichnya 2016 u Wayback Machine angl 90 years of girls in blue And in 1919 they weren t even allowed to make any arrests Daily Mail 27 sichnya 2016 u Wayback Machine angl First female Asian police officer should be honoured BBC News 12 grudnya 2015 u Wayback Machine angl