Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Назву цьому острову надали греки, які окупували його у 736 до н. е., тоді колонія звалася «Мелітою» (Melitta).
Давні часи
Перші люди прибули до Мальти близько 5200 до н.е., найімовірніше з Сицилії. З 3600 до н. е. до 2500 до н.е. продовжується Період Храмів, під час якого на Мальті будуються величезні кам'яні храми.
Близько 1000 до н. е. Мальту колонізували фінікійці з міста Тір, які використовували острів як опорний пункт.
Греки окупували острів у 736 до н. е., тоді колонія звалася «Мелітою». Пізніше острів опинився під владою Карфагену (з 400 до н. е.) та Римської імперії (з 218 до н. е.).
Середньовіччя
В 440 острів захопили вандали. В 533 візантійський генерал Велізарій відвоював острів. З 6 по 9 століття нашої ери Мальта у складі Візантійської імперії.
У 870 році острів був завойований арабами. Сучасна мальтійська мова — семітського походження. Вплив на мальтійську мову також мали мови Римської імперії, сучасна мальтійська мова користується латинською абеткою.
У 1090 році острів був взятий сицилійськими нормандцями. У 1194-му Мальта стає, разом з Сицилією, частиною імперії германців. У 1282 році Мальта та Сицилія — під владою королівства Арагону. Було засновано першу мальтійську шляхетність у 1350 році. Мальта була розграбована мусульманами у 1429, після цього іде довгий період занепаду економіки й культури.
У 1530 році іспанським імператором Карлом V острови були передані під управління лицарів Ордену Св. Іоанна Ієрусалімського, яке протрималося до 1798 року. Інквізиція була офіційно прийнята на Мальті у 1561 році.
У 1565 році Мальта була обложена турками, цей період зараз називають «Велика Облога», після перемоги над турками було побудовано місто Валлетта у 1566 році.
Французька окупація
Мальта була захоплена Наполеоном у 1798 році під час його мандрівки до Єгипту. Інквізицію було скасовано, влада лицарів закічилася.
Пізніше мальтійці підняли бунт проти французької влади на острові, після того, як французи почали грабувати місцеві церкви. Велика Британія допомогла в боротьбі з окупаційними військами. Замкнуті на острові французькі війська здалися 1800 року.
Британський протекторат
У 1800-1813 роках Мальта протекторат Британії, а з 23 липня 1813 року коронна колонія Британії. Першим губернатором Мальти був призначений офіцер британської армії Майтленд Томас. У цьому ж році була прийнята Конституція Мальти. Статус коронної колонії було офіційно держава отримала в 1814 році згідно Паризької мирної угоди та затверджений рішенням Віденського конгресу у 1815 році.
У березні 1813 року в Мальті спалахнула епідемія чуми, яка почала поширювалася з торгового судна, що прибув з Александрії. Губернатором було введено карантин. До березня 1814 року померло від чуми 4886 чоловік, що становило 4% населення. Після ліквідації чуми Майтленд здійснив кілька реформ стосовні податків та судової системи.
Британська коронна колонія
1814 року Мальта офіційно стає частиною Великої Британії. Мальта служила британський імперії як стратегічно розташована військово-морська база. У 1827 році, під час боротьби Греції за незалежність, острів слугував військовою базою для Великої Британії, Франції та Росії. В 1832 році, після закінчення війни, на Мальті почалася економічна криза.
У 1849 році було створено національну мальтійську раду під контролем Британії. У 1878 р. королівська комісія (англ. The Rowsell-Julyan-Keenan Commission) рекомендувала в своїй доповіді "Розширити освітню та судову системи", але була розглянута в 1903 р., та повернута до попередньої форми правління, яка фунціонувала до 1849 року.
Стратегічне положення Мальти в центральній частині Середземного моря, особливо після будівництва Суецького каналу у 1858-1869 роках, зробили Мальту головною морською базою для судноплавства. У мальтійських портах завантажували паливо, зокрема вугілля. На острові почав працювати будівельний завод, який забезпечував роботою місцеве населення. Торгівля та сільське господарство зросло — картопля стала новим експортним продуктом. Єдиною проблемою острова були малі запаси прісної води.
Під час Першої світової війни Мальта мала британські гарнізони на своїй території, і мала один з найбільших шпиталів за що її називали медсестрою Середземного моря.
У 1919 році через зростання цін на хліб мальтійська рада почала вимагати збільшення автономних прав. У 1921 році на національному скликанні Філіппо Шиберра домігся статусу самоврядування, але під британським контролем. Мальта отримала двопалатний парламент зі сенатом (пізніше скасований в 1949 році) та була обрана законодавча рада. Прем'єр-міністром призначили Джозефа Говарда.
У 1930-32 роках, через низку конфліктів поміж конституційною радою та церквою, Мальта знову повернулася до старої системи правління.
З 1934 року Мальта має дві офіційні мови — мальтійська та англійська.
Друга світова війна
Через своє стратегічного положення, була бомбована італійськими та німецькими повітряними силами в період Другої світової війни. 1942 року Мальту було нагороджено Хрестом св. Георга за хоробрість в часи 2-ї світової війни.
Післявоєнний період (1947—1964)
Після Другої світової війни острову було надане самоврядування -- Мальтійська лейбористська партія (MLP) на чолі з Домініком Мінтоффом а також національна партія на чолі з Джорджем Борджом Олівером почала вимагати від Британії повної незалежності. У 1952 році, після коронації Єлизавети ІІ, британський уряд погодився надати 3 місця в британській палаті. У 1955 році прем'єр-міністром Мальти був призначений Доменік Мінтофф. 11 та 12 лютого 1956 року відбувся референдум на якому 77,06% виборців висловилися за пропозицію незалежності, але через бойкот опозиції референдум не набув дійсності. Також спрацювало побоювання британського уряду, що інші колонії також матимуть бажання отримати незалежність. Мальта була єдиною британською колонією, де розглядалося питання інтеграції з Великою Британією. У 1959 році Мінтоффа було звільнено з посади, а його місце мав зайняти Олівієр, але він відмовився сформувати новий уряд. На деякий період питання незалежності не обговорювалось.
У 1961 році Джорджі Олівер став Прем'єр-міністром. 21 вересня 1964 року Мальта стала незалежною державою у складі держав Британської Співдружності.
Мальтійська держава (Британська співдружність)
Грошова одиниця британського періоду
У 1825 році було введено грошову одиницю — скудо, який замінив британський фунт та іноземні гроші і продовжував бути офіційною валютою до 1855 року, хоча золоті та срібні скудо карбувалися до 1886 року дуже мізерним тиражем. У 1855—1972 роках в обігу на території острова знову знаходився британський фунт.
Республіка Мальта
Мальта отримала незалежність (автономію) у 1964, тримаючи губернатора та королеву Єлизавету ІІ як голову уряду, стала республікою у 1974, зі своїм президентом, оголосила свою нейтральність у 1979. Британські воєнні частини були виведені повністю 31 березня 1979 року, цей день тепер святкується мальтійцями як «День волі». Сьогодні Мальта має парламентську демократію. Після того Мальта почала шукати підтримки серед провідних азійських країн. Цього року була заснована мальтійська авіакомпанія, яка здійснювала перельоти до Саудівської Аравії. В той час мальтійський уряд також почав просити фінансову підтримку в Об'єднаних Арабських Еміратів. Починаючи з 1980 року політика Мальти була змінена в інший напрямок. У 1982 році третім президентом держави стала жінка Агата Барбара, яка в 1971 році очолювала Міністерство освіти та культури, а в 1974-1981 роках міністр праці, зайнятості та соціального забезпечення. Агата Барбара внесла значний внесок у розвиток музейної справи на Мальті. Як представник соціалістичної партії, боролася за секуляризацію культурного життя Мальти. Також вона активно займалася благодійності. Після виборів 1987 року та змін до конституції Мальта почала прагнути зміцнити свої зв'язки з Європою та Сполученими Штатами Америки.
1998 року уряд Мальти підписав угоду з Суверенним мальтійським орденом, залишаючи у його розпорядженні на 99 років Фортецю Сант-Анджело. Ця фортеця має екстериторіальний статус і є місцем, у якому відбуваються численні зустрічі кавалерів Ордену.
8 травня 2003 року Мальта більшістю голосів вибрала приєднатися до Євросоюзу: 53,6 % проголосувало за, 46,4 % — проти. До Євросоюзу Мальта увійшла 1 травня 2004 року, а 1 січня 2008 року Мальта запровадила євро як національну валюту, залишаючи обмін мальтійської ліри до 1 лютого 2008 року.
Примітки
- Sciberras, Sandro. "Maltese History – G. The First Years of British Rule 1800 – 1824(англ.)
- History of Malta [ 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Zarb Dimech, Anthony. "Maltese Referenda past and present". The Malta Independent [ 11 вересня 2014 у Wayback Machine.](італ.)
- Elliott, Peter (1980). The Cross and the Ensign: A Naval History of Malta, 1798–1979. Naval Institute Press. p. ??. .(англ.)
- (англ.)
- Cassar, Carmel (2000). A Concise History of Malta. Msida: Mireva Publications. .(англ.)
Джерела
- І.І.Дахно. Країни світу Енциклопедичний довідник. Київ, «МАПА». 2004. - 608с. с.310-313.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nazvu comu ostrovu nadali greki yaki okupuvali jogo u 736 do n e todi koloniya zvalasya Melitoyu Melitta Davni chasiNeolitichnij hram Mnadzhra Pershi lyudi pribuli do Malti blizko 5200 do n e najimovirnishe z Siciliyi Z 3600 do n e do 2500 do n e prodovzhuyetsya Period Hramiv pid chas yakogo na Malti buduyutsya velichezni kam yani hrami Blizko 1000 do n e Maltu kolonizuvali finikijci z mista Tir yaki vikoristovuvali ostriv yak opornij punkt Greki okupuvali ostriv u 736 do n e todi koloniya zvalasya Melitoyu Piznishe ostriv opinivsya pid vladoyu Karfagenu z 400 do n e ta Rimskoyi imperiyi z 218 do n e SerednovichchyaV 440 ostriv zahopili vandali V 533 vizantijskij general Velizarij vidvoyuvav ostriv Z 6 po 9 stolittya nashoyi eri Malta u skladi Vizantijskoyi imperiyi U 870 roci ostriv buv zavojovanij arabami Suchasna maltijska mova semitskogo pohodzhennya Vpliv na maltijsku movu takozh mali movi Rimskoyi imperiyi suchasna maltijska mova koristuyetsya latinskoyu abetkoyu U 1090 roci ostriv buv vzyatij sicilijskimi normandcyami U 1194 mu Malta staye razom z Siciliyeyu chastinoyu imperiyi germanciv U 1282 roci Malta ta Siciliya pid vladoyu korolivstva Aragonu Bulo zasnovano pershu maltijsku shlyahetnist u 1350 roci Malta bula rozgrabovana musulmanami u 1429 pislya cogo ide dovgij period zanepadu ekonomiki j kulturi U 1530 roci ispanskim imperatorom Karlom V ostrovi buli peredani pid upravlinnya licariv Ordenu Sv Ioanna Iyerusalimskogo yake protrimalosya do 1798 roku Inkviziciya bula oficijno prijnyata na Malti u 1561 roci Velika Obloga turkami U 1565 roci Malta bula oblozhena turkami cej period zaraz nazivayut Velika Obloga pislya peremogi nad turkami bulo pobudovano misto Valletta u 1566 roci Francuzka okupaciyaMalta bula zahoplena Napoleonom u 1798 roci pid chas jogo mandrivki do Yegiptu Inkviziciyu bulo skasovano vlada licariv zakichilasya Piznishe maltijci pidnyali bunt proti francuzkoyi vladi na ostrovi pislya togo yak francuzi pochali grabuvati miscevi cerkvi Velika Britaniya dopomogla v borotbi z okupacijnimi vijskami Zamknuti na ostrovi francuzki vijska zdalisya 1800 roku Britanskij protektoratValletta ta blizhni porti navkolo neyi 1801 U 1800 1813 rokah Malta protektorat Britaniyi a z 23 lipnya 1813 roku koronna koloniya Britaniyi Pershim gubernatorom Malti buv priznachenij oficer britanskoyi armiyi Majtlend Tomas U comu zh roci bula prijnyata Konstituciya Malti Status koronnoyi koloniyi bulo oficijno derzhava otrimala v 1814 roci zgidno Parizkoyi mirnoyi ugodi ta zatverdzhenij rishennyam Videnskogo kongresu u 1815 roci U berezni 1813 roku v Malti spalahnula epidemiya chumi yaka pochala poshiryuvalasya z torgovogo sudna sho pribuv z Aleksandriyi Gubernatorom bulo vvedeno karantin Do bereznya 1814 roku pomerlo vid chumi 4886 cholovik sho stanovilo 4 naselennya Pislya likvidaciyi chumi Majtlend zdijsniv kilka reform stosovni podatkiv ta sudovoyi sistemi Britanska koronna koloniyaBritanskij vijskovij korabel u Velikij Gavani 1896 1814 roku Malta oficijno staye chastinoyu Velikoyi Britaniyi Malta sluzhila britanskij imperiyi yak strategichno roztashovana vijskovo morska baza U 1827 roci pid chas borotbi Greciyi za nezalezhnist ostriv sluguvav vijskovoyu bazoyu dlya Velikoyi Britaniyi Franciyi ta Rosiyi V 1832 roci pislya zakinchennya vijni na Malti pochalasya ekonomichna kriza U 1849 roci bulo stvoreno nacionalnu maltijsku radu pid kontrolem Britaniyi U 1878 r korolivska komisiya angl The Rowsell Julyan Keenan Commission rekomenduvala v svoyij dopovidi Rozshiriti osvitnyu ta sudovu sistemi ale bula rozglyanuta v 1903 r ta povernuta do poperednoyi formi pravlinnya yaka funcionuvala do 1849 roku Strategichne polozhennya Malti v centralnij chastini Seredzemnogo morya osoblivo pislya budivnictva Sueckogo kanalu u 1858 1869 rokah zrobili Maltu golovnoyu morskoyu bazoyu dlya sudnoplavstva U maltijskih portah zavantazhuvali palivo zokrema vugillya Na ostrovi pochav pracyuvati budivelnij zavod yakij zabezpechuvav robotoyu misceve naselennya Torgivlya ta silske gospodarstvo zroslo kartoplya stala novim eksportnim produktom Yedinoyu problemoyu ostrova buli mali zapasi prisnoyi vodi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Malta mala britanski garnizoni na svoyij teritoriyi i mala odin z najbilshih shpitaliv za sho yiyi nazivali medsestroyu Seredzemnogo morya U 1919 roci cherez zrostannya cin na hlib maltijska rada pochala vimagati zbilshennya avtonomnih prav U 1921 roci na nacionalnomu sklikanni Filippo Shiberra domigsya statusu samovryaduvannya ale pid britanskim kontrolem Malta otrimala dvopalatnij parlament zi senatom piznishe skasovanij v 1949 roci ta bula obrana zakonodavcha rada Prem yer ministrom priznachili Dzhozefa Govarda U 1930 32 rokah cherez nizku konfliktiv pomizh konstitucijnoyu radoyu ta cerkvoyu Malta znovu povernulasya do staroyi sistemi pravlinnya Z 1934 roku Malta maye dvi oficijni movi maltijska ta anglijska Druga svitova vijnaU 1942 roci britanskij korol nagorodiv narod Malti Georgiyivskim hrestom za muzhnistDokladnishe Bitva za Maltu Cherez svoye strategichnogo polozhennya bula bombovana italijskimi ta nimeckimi povitryanimi silami v period Drugoyi svitovoyi vijni 1942 roku Maltu bulo nagorodzheno Hrestom sv Georga za horobrist v chasi 2 yi svitovoyi vijni Pislyavoyennij period 1947 1964 Vizit Yelizaveti II do Malti 1954 Pislya Drugoyi svitovoyi vijni ostrovu bulo nadane samovryaduvannya Maltijska lejboristska partiya MLP na choli z Dominikom Mintoffom a takozh nacionalna partiya na choli z Dzhordzhem Bordzhom Oliverom pochala vimagati vid Britaniyi povnoyi nezalezhnosti U 1952 roci pislya koronaciyi Yelizaveti II britanskij uryad pogodivsya nadati 3 miscya v britanskij palati U 1955 roci prem yer ministrom Malti buv priznachenij Domenik Mintoff 11 ta 12 lyutogo 1956 roku vidbuvsya referendum na yakomu 77 06 viborciv vislovilisya za propoziciyu nezalezhnosti ale cherez bojkot opoziciyi referendum ne nabuv dijsnosti Takozh spracyuvalo poboyuvannya britanskogo uryadu sho inshi koloniyi takozh matimut bazhannya otrimati nezalezhnist Malta bula yedinoyu britanskoyu koloniyeyu de rozglyadalosya pitannya integraciyi z Velikoyu Britaniyeyu U 1959 roci Mintoffa bulo zvilneno z posadi a jogo misce mav zajnyati Oliviyer ale vin vidmovivsya sformuvati novij uryad Na deyakij period pitannya nezalezhnosti ne obgovoryuvalos U 1961 roci Dzhordzhi Oliver stav Prem yer ministrom 21 veresnya 1964 roku Malta stala nezalezhnoyu derzhavoyu u skladi derzhav Britanskoyi Spivdruzhnosti Maltijska derzhava Britanska spivdruzhnist Dokladnishe Malta korolivstvo Spivdruzhnosti Groshova odinicya britanskogo perioduDokladnishe Maltijskij skudo U 1825 roci bulo vvedeno groshovu odinicyu skudo yakij zaminiv britanskij funt ta inozemni groshi i prodovzhuvav buti oficijnoyu valyutoyu do 1855 roku hocha zoloti ta sribni skudo karbuvalisya do 1886 roku duzhe mizernim tirazhem U 1855 1972 rokah v obigu na teritoriyi ostrova znovu znahodivsya britanskij funt Respublika MaltaMaltijskij litak Malta otrimala nezalezhnist avtonomiyu u 1964 trimayuchi gubernatora ta korolevu Yelizavetu II yak golovu uryadu stala respublikoyu u 1974 zi svoyim prezidentom ogolosila svoyu nejtralnist u 1979 Britanski voyenni chastini buli vivedeni povnistyu 31 bereznya 1979 roku cej den teper svyatkuyetsya maltijcyami yak Den voli Sogodni Malta maye parlamentsku demokratiyu Pislya togo Malta pochala shukati pidtrimki sered providnih azijskih krayin Cogo roku bula zasnovana maltijska aviakompaniya yaka zdijsnyuvala pereloti do Saudivskoyi Araviyi V toj chas maltijskij uryad takozh pochav prositi finansovu pidtrimku v Ob yednanih Arabskih Emirativ Pochinayuchi z 1980 roku politika Malti bula zminena v inshij napryamok U 1982 roci tretim prezidentom derzhavi stala zhinka Agata Barbara yaka v 1971 roci ocholyuvala Ministerstvo osviti ta kulturi a v 1974 1981 rokah ministr praci zajnyatosti ta socialnogo zabezpechennya Agata Barbara vnesla znachnij vnesok u rozvitok muzejnoyi spravi na Malti Yak predstavnik socialistichnoyi partiyi borolasya za sekulyarizaciyu kulturnogo zhittya Malti Takozh vona aktivno zajmalasya blagodijnosti Pislya viboriv 1987 roku ta zmin do konstituciyi Malta pochala pragnuti zmicniti svoyi zv yazki z Yevropoyu ta Spoluchenimi Shtatami Ameriki 1998 roku uryad Malti pidpisav ugodu z Suverennim maltijskim ordenom zalishayuchi u jogo rozporyadzhenni na 99 rokiv Fortecyu Sant Andzhelo Cya fortecya maye eksteritorialnij status i ye miscem u yakomu vidbuvayutsya chislenni zustrichi kavaleriv Ordenu 8 travnya 2003 roku Malta bilshistyu golosiv vibrala priyednatisya do Yevrosoyuzu 53 6 progolosuvalo za 46 4 proti Do Yevrosoyuzu Malta uvijshla 1 travnya 2004 roku a 1 sichnya 2008 roku Malta zaprovadila yevro yak nacionalnu valyutu zalishayuchi obmin maltijskoyi liri do 1 lyutogo 2008 roku PrimitkiSciberras Sandro Maltese History G The First Years of British Rule 1800 1824 angl History of Malta 27 zhovtnya 2020 u Wayback Machine angl Zarb Dimech Anthony Maltese Referenda past and present The Malta Independent 11 veresnya 2014 u Wayback Machine ital Elliott Peter 1980 The Cross and the Ensign A Naval History of Malta 1798 1979 Naval Institute Press p ISBN 978 0 87021 926 9 angl angl Cassar Carmel 2000 A Concise History of Malta Msida Mireva Publications ISBN 1870579526 angl DzherelaI I Dahno Krayini svitu Enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2004 608s s 310 313