Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Любашівка — районний центр у Одеській області поблизу однойменної залізничної станції.
Давні часи
На території селища (біля нинішньої лікарні) знайдено стоянку людей бронзової доби. Неподалік витоків річки Чичиклія виявлено сліди прадавніх пам'яток Трипільської культури, зокрема, знаряддя з кременя, кераміку з відмуленої глини зі слідами чорної фарби.
У 14 — 17 століттях навколишня територія була малозаселеною частиною так званого Дикого поля.
Заснування
Населений пункт заснований приблизно у середині 18 століття.. Перше поселення з'явилося обабіч Довгенької балки, від якої й пішла початкова назва поселення — Довгеньке. В 1795 році тут разом з навколишніми хуторами Миколаївка та Софіївка було 163 двори (638 душ чоловічого населення).
У складі Російської імперії
29 грудня 1791 року (9 січня 1792 року) Ясським миром закінчилася російсько-турецька війна й до царської Росії приєднані території між Південним Бугом і Дністром. Після цього пожвавилося заселення цих земель.
Вже в 1808 році постала православна громада, а з 1811 — храм Св. Михаїла. В акті першого десятиріччя XIX ст. Любашівка згадується як володіння сотника Демида і поручика Тараса Васильєвих, дітей Любашовських, а також сотника Данила Павлюка, у яких було 5975 десятин власної землі. Село Софіївка, де розташовувалась економія панів Любинських (зараз це територія школи № 1), налічувало в той час 99 дворів і 750 жителів.
У 1847 році Любашівка стала волосним центром Ананьївського повіту Херсонської губернії зі статусом містечка. У 90-х роках тут були церква, три крамниці, постоялий двір, а також дві корчми. В 1 верстві від станції Любашівка знаходився маєток німця Крауза, де проживало в 1896 році 15 жителів.
У 1865 році відкрито першу школу, а з 1884 року існував фельдшерський пункт. У 1868 році поряд пройшла залізниця, що сполучала Одесу з Ольвіополем через Балту. На відстані верстви від села збудували залізничну станцію, а навколо неї — будинки залізничників.
У організації земсько-медичної допомоги населенню Ананьївського повіту у 1897 році відбулися суттєві зміни. Згідно постанови повітових земських зборів 1896 року в повіті закрито 8 самостійних фельдшерських пунктів (Гвоздавський, Любашівський, Маринівський, Миколаївський 2-й, Ново-Павлівський, Свято-Троїцький, Ставровський, Ширяївський). Замість них відкрито 2 нових лікарняних дільниці: Свято-Троїцьку і Гвоздавську. До складу Свято-Троїцької дільниці увійшла вся Свято-Троїцька волость і частина 1-ї Миколаївської, Коханівської, Любашівської та Новопавлівської. До Гвоздавської дільниці увійшла вся Гвоздавська волость, Новогеоргіївська (крім села Майнове), частина Новопавлівської і Любашівської волостей та село Криве Озеро (Врадіївської волості). Відкриту в кінці січня Свято-Троїцьку дільницю ввірено М. М. Ментову. Відкритою 23 січня Гвоздавською дільницею призначено завідувати Б. О. Модржевського (переведено з Липецької дільниці).
На початку століття зароджувалися капіталістичні стосунки у Російській імперії й зазнала суттєвих змін економіка. У містечку діяли 2 парових млини, цегельня, корчма, лавки, винні льохи, залізнична станція. Тут мешкала значна єврейська громада. До нашого часу збереглися деякі пам'ятники старого єврейського кладовища в центрі селища.
У 1905 році створено лікарську дільницю та земську лікарню на 10 ліжок, у якій працювало двоє лікарів. У 1910 році до Любашівки приєднали Софіївку. Пізніше до них приєдналось село Миколаївка.
У 20-му столітті
Після повалення монархії у 1917 році владу поступово перебрали прихильники Української Центральної Ради, а з листопада 1918 року — петлюрівці. У березні 1919 року владу захопили червоні. У серпні 1919 року Любашівкою збройним шляхом заволоділи денікінці. Жертвами стало близько 200 мешканців. У лютому 1920 року владу остаточно узурпували комуністи.
З часу радянської окупації Любашівка була центром волості Балтського повіту Одещини (1921), а з 1923 року короткочасно перебувала у Троїцькому та Ясенівському районах Балтського округу. Також Любашівці вигадали російський варіант назви: Любашєвка (або Любашьовка). З 1926 року й дотепер — центр Любашівського району.
У 1929 році відкрилася семирічна школа, яка в 1935 році перетворена на середню. Також працювало кілька початкових шкіл.
Під час злочинного Голодомору 1932–1933 рр. більшовики планомірно винищили велику кількість мешканців Любашівки. По Любашівському району тільки офіційно зареєстровано 2071 випадок опухання на ґрунті голоду і 737 смертельних випадків з цієї ж причини. Мало місце знаходження неідентифікованих трупів на дорогах, а також встановлені випадки людоїдства. Поховання жертв здійснювалося у братських безіменних могилах без пам'ятників неподалік старого кладовища біля базару. У спорожніли хати здійснювалося поселення росіян з Нечорнозем'я.
На початок 1940-х років селяни титанічною працею фактично задарма, не маючи паспортів, побудували елеватор, маслозавод, 3 механічних млини, майстерні МТС, взуттєву артіль, швейну артіль, 2 цегельні, райпромкомбінат. Були електрифіковані громадські будівлі.
Під час Другої Світової війни село було реокуповане німецько-румунськими військами. Близько 350 мешканців вони знищили в яру біля цегельного заводу. 30 березня 1944 року руками військ 2-го Українського фронту (13 гвардійська дивізія 5 армії ЗС СРСР) здійснено заміну окупаційного режиму на радянський.
Любашівку не оминуло нагородження мешканців радянськими орденами К. М. Волощука, О. Т. Лященко. Іменем Волощука називалася середня школа № 1, де він свого часу навчався.
За радянських часів містечко перетворилося на селище міського типу (1957 рік) і стало найбільшим населеним пунктом району. Було створено ряд невеликих підприємств (РТП, цегельний завод, консервний завод, коконосушарка, кілька ферм, сільгоспхімія). Підприємства не переоснащувалися, і у 1990-х роках їх подальше існування без великих вкладень стало невигідним.
За роки існування колгоспу «Зоря комунізму» в Любашівці 7 осіб за свою самовіддану працю були нагороджені відзнаками Героїв Соціалістичної Праці:
- Коломийченко Д. Я. — бригадир рільничої бригади (нагороджений у 1949 році)
- Любинська О. І. (нагороджена в 1949 році)
- Бовкун Г. П. (нагороджена в 1949 році)
- Коломийченко О. Є. (нагороджена в 1949 році)
- Лук'яненко Н. Ф. (нагороджена в 1949 році)
- Овчар Є. Л. — голова господарства (нагороджений у 1965 році)
- Сухарчук М. Г. — бригадир (нагороджений у 1971 році)
У Незалежній Україні
Понад 90% мешканців Любашівки виказало свою підтримку Незалежності України на референдумі 1991-го року.
У Любашівці мешкає Якубець Іван Миколайович — український військовик, полковник запасу, командувач Аеромобільних військ України (1998–2005), учасник бойових дій в Косово.
Сучасність
Зараз Любашівка відома як пункт на автотрасі Київ — Одеса (міжміська автостанція розташована в мікрорайоні «ДРП»). В селищі розташовані Любашівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування — багатопрофільна лікарня, і дві середніх школи (школа-ліцей та школа-гімназія), 2 дитсадки, музична школа, ДЮСШ, будинок культури, стадіон, кінотеатр, метеорологічна станція, бібліотека, відділення Ощадбанку, «Приватбанку», православна церква. Є пам'ятники воїнам ВВВ, пам'ятні знаки воїнам-афганцям, загиблим міліціонерам, жертвам Голодомору та жертвам Чорнобиля. Любашівка відома вмінням жителів виробляти справжню українську ковбасу.
Примітки
- О. Росохацький. Надкодимщина — подол Подільської землі (Етно-історичний нарис)[1] [ 25 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. Київ, УРЕ. 1978 р.
- Короленко П. П. Черноморское казачье войско. Екатеринодар, 1892
- Державний архів Одеської області. І. І. Ніточко, О. А. Корецька, І. Д. Комаровський. Історія розвитку медицини на Одещині. Дореволюційний період. Одеса, Прес-кур'єр, 2011
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 рр. в Україні. Одеська область. Од., 2008 р., стор. 9
| У Вікісловнику є сторінка Любашівка. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyubashivka rajonnij centr u Odeskij oblasti poblizu odnojmennoyi zaliznichnoyi stanciyi Gerb selishaDavni chasiNa teritoriyi selisha bilya ninishnoyi likarni znajdeno stoyanku lyudej bronzovoyi dobi Nepodalik vitokiv richki Chichikliya viyavleno slidi pradavnih pam yatok Tripilskoyi kulturi zokrema znaryaddya z kremenya keramiku z vidmulenoyi glini zi slidami chornoyi farbi U 14 17 stolittyah navkolishnya teritoriya bula malozaselenoyu chastinoyu tak zvanogo Dikogo polya ZasnuvannyaNaselenij punkt zasnovanij priblizno u seredini 18 stolittya Pershe poselennya z yavilosya obabich Dovgenkoyi balki vid yakoyi j pishla pochatkova nazva poselennya Dovgenke V 1795 roci tut razom z navkolishnimi hutorami Mikolayivka ta Sofiyivka bulo 163 dvori 638 dush cholovichogo naselennya U skladi Rosijskoyi imperiyi29 grudnya 1791 roku 9 sichnya 1792 roku Yasskim mirom zakinchilasya rosijsko turecka vijna j do carskoyi Rosiyi priyednani teritoriyi mizh Pivdennim Bugom i Dnistrom Pislya cogo pozhvavilosya zaselennya cih zemel Vzhe v 1808 roci postala pravoslavna gromada a z 1811 hram Sv Mihayila V akti pershogo desyatirichchya XIX st Lyubashivka zgaduyetsya yak volodinnya sotnika Demida i poruchika Tarasa Vasilyevih ditej Lyubashovskih a takozh sotnika Danila Pavlyuka u yakih bulo 5975 desyatin vlasnoyi zemli Selo Sofiyivka de roztashovuvalas ekonomiya paniv Lyubinskih zaraz ce teritoriya shkoli 1 nalichuvalo v toj chas 99 dvoriv i 750 zhiteliv U 1847 roci Lyubashivka stala volosnim centrom Ananyivskogo povitu Hersonskoyi guberniyi zi statusom mistechka U 90 h rokah tut buli cerkva tri kramnici postoyalij dvir a takozh dvi korchmi V 1 verstvi vid stanciyi Lyubashivka znahodivsya mayetok nimcya Krauza de prozhivalo v 1896 roci 15 zhiteliv U 1865 roci vidkrito pershu shkolu a z 1884 roku isnuvav feldsherskij punkt U 1868 roci poryad projshla zaliznicya sho spoluchala Odesu z Olviopolem cherez Baltu Na vidstani verstvi vid sela zbuduvali zaliznichnu stanciyu a navkolo neyi budinki zaliznichnikiv U organizaciyi zemsko medichnoyi dopomogi naselennyu Ananyivskogo povitu u 1897 roci vidbulisya suttyevi zmini Zgidno postanovi povitovih zemskih zboriv 1896 roku v poviti zakrito 8 samostijnih feldsherskih punktiv Gvozdavskij Lyubashivskij Marinivskij Mikolayivskij 2 j Novo Pavlivskij Svyato Troyickij Stavrovskij Shiryayivskij Zamist nih vidkrito 2 novih likarnyanih dilnici Svyato Troyicku i Gvozdavsku Do skladu Svyato Troyickoyi dilnici uvijshla vsya Svyato Troyicka volost i chastina 1 yi Mikolayivskoyi Kohanivskoyi Lyubashivskoyi ta Novopavlivskoyi Do Gvozdavskoyi dilnici uvijshla vsya Gvozdavska volost Novogeorgiyivska krim sela Majnove chastina Novopavlivskoyi i Lyubashivskoyi volostej ta selo Krive Ozero Vradiyivskoyi volosti Vidkritu v kinci sichnya Svyato Troyicku dilnicyu vvireno M M Mentovu Vidkritoyu 23 sichnya Gvozdavskoyu dilniceyu priznacheno zaviduvati B O Modrzhevskogo perevedeno z Lipeckoyi dilnici Zanedbane yevrejske okopisko u Lyubashivci Na pochatku stolittya zarodzhuvalisya kapitalistichni stosunki u Rosijskij imperiyi j zaznala suttyevih zmin ekonomika U mistechku diyali 2 parovih mlini cegelnya korchma lavki vinni lohi zaliznichna stanciya Tut meshkala znachna yevrejska gromada Do nashogo chasu zbereglisya deyaki pam yatniki starogo yevrejskogo kladovisha v centri selisha U 1905 roci stvoreno likarsku dilnicyu ta zemsku likarnyu na 10 lizhok u yakij pracyuvalo dvoye likariv U 1910 roci do Lyubashivki priyednali Sofiyivku Piznishe do nih priyednalos selo Mikolayivka U 20 mu stolittiPislya povalennya monarhiyi u 1917 roci vladu postupovo perebrali prihilniki Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi a z listopada 1918 roku petlyurivci U berezni 1919 roku vladu zahopili chervoni U serpni 1919 roku Lyubashivkoyu zbrojnim shlyahom zavolodili denikinci Zhertvami stalo blizko 200 meshkanciv U lyutomu 1920 roku vladu ostatochno uzurpuvali komunisti Z chasu radyanskoyi okupaciyi Lyubashivka bula centrom volosti Baltskogo povitu Odeshini 1921 a z 1923 roku korotkochasno perebuvala u Troyickomu ta Yasenivskomu rajonah Baltskogo okrugu Takozh Lyubashivci vigadali rosijskij variant nazvi Lyubashyevka abo Lyubashovka Z 1926 roku j doteper centr Lyubashivskogo rajonu U 1929 roci vidkrilasya semirichna shkola yaka v 1935 roci peretvorena na serednyu Takozh pracyuvalo kilka pochatkovih shkil Pid chas zlochinnogo Golodomoru 1932 1933 rr bilshoviki planomirno vinishili veliku kilkist meshkanciv Lyubashivki Po Lyubashivskomu rajonu tilki oficijno zareyestrovano 2071 vipadok opuhannya na grunti golodu i 737 smertelnih vipadkiv z ciyeyi zh prichini Malo misce znahodzhennya neidentifikovanih trupiv na dorogah a takozh vstanovleni vipadki lyudoyidstva Pohovannya zhertv zdijsnyuvalosya u bratskih bezimennih mogilah bez pam yatnikiv nepodalik starogo kladovisha bilya bazaru U sporozhnili hati zdijsnyuvalosya poselennya rosiyan z Nechornozem ya Na pochatok 1940 h rokiv selyani titanichnoyu praceyu faktichno zadarma ne mayuchi pasportiv pobuduvali elevator maslozavod 3 mehanichnih mlini majsterni MTS vzuttyevu artil shvejnu artil 2 cegelni rajpromkombinat Buli elektrifikovani gromadski budivli Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni selo bulo reokupovane nimecko rumunskimi vijskami Blizko 350 meshkanciv voni znishili v yaru bilya cegelnogo zavodu 30 bereznya 1944 roku rukami vijsk 2 go Ukrayinskogo frontu 13 gvardijska diviziya 5 armiyi ZS SRSR zdijsneno zaminu okupacijnogo rezhimu na radyanskij Lyubashivku ne ominulo nagorodzhennya meshkanciv radyanskimi ordenami K M Voloshuka O T Lyashenko Imenem Voloshuka nazivalasya serednya shkola 1 de vin svogo chasu navchavsya Za radyanskih chasiv mistechko peretvorilosya na selishe miskogo tipu 1957 rik i stalo najbilshim naselenim punktom rajonu Bulo stvoreno ryad nevelikih pidpriyemstv RTP cegelnij zavod konservnij zavod kokonosusharka kilka ferm silgosphimiya Pidpriyemstva ne pereosnashuvalisya i u 1990 h rokah yih podalshe isnuvannya bez velikih vkladen stalo nevigidnim Za roki isnuvannya kolgospu Zorya komunizmu v Lyubashivci 7 osib za svoyu samoviddanu pracyu buli nagorodzheni vidznakami Geroyiv Socialistichnoyi Praci Kolomijchenko D Ya brigadir rilnichoyi brigadi nagorodzhenij u 1949 roci Lyubinska O I nagorodzhena v 1949 roci Bovkun G P nagorodzhena v 1949 roci Kolomijchenko O Ye nagorodzhena v 1949 roci Luk yanenko N F nagorodzhena v 1949 roci Ovchar Ye L golova gospodarstva nagorodzhenij u 1965 roci Suharchuk M G brigadir nagorodzhenij u 1971 roci U Nezalezhnij UkrayiniPonad 90 meshkanciv Lyubashivki vikazalo svoyu pidtrimku Nezalezhnosti Ukrayini na referendumi 1991 go roku U Lyubashivci meshkaye Yakubec Ivan Mikolajovich ukrayinskij vijskovik polkovnik zapasu komanduvach Aeromobilnih vijsk Ukrayini 1998 2005 uchasnik bojovih dij v Kosovo SuchasnistZaraz Lyubashivka vidoma yak punkt na avtotrasi Kiyiv Odesa mizhmiska avtostanciya roztashovana v mikrorajoni DRP V selishi roztashovani Lyubashivska bagatoprofilna likarnya intensivnogo likuvannya bagatoprofilna likarnya i dvi serednih shkoli shkola licej ta shkola gimnaziya 2 ditsadki muzichna shkola DYuSSh budinok kulturi stadion kinoteatr meteorologichna stanciya biblioteka viddilennya Oshadbanku Privatbanku pravoslavna cerkva Ye pam yatniki voyinam VVV pam yatni znaki voyinam afgancyam zagiblim milicioneram zhertvam Golodomoru ta zhertvam Chornobilya Lyubashivka vidoma vminnyam zhiteliv viroblyati spravzhnyu ukrayinsku kovbasu PrimitkiO Rosohackij Nadkodimshina podol Podilskoyi zemli Etno istorichnij naris 1 25 grudnya 2012 u Wayback Machine Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast Kiyiv URE 1978 r Korolenko P P Chernomorskoe kazache vojsko Ekaterinodar 1892 Derzhavnij arhiv Odeskoyi oblasti I I Nitochko O A Korecka I D Komarovskij Istoriya rozvitku medicini na Odeshini Dorevolyucijnij period Odesa Pres kur yer 2011 Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rr v Ukrayini Odeska oblast Od 2008 r stor 9 U Vikislovniku ye storinka Lyubashivka