Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Христофор Колумб вперше прибув до Коста-Рики в 1502 році. Він включив цю територію до Генерального капітанства Гватемали як провінцію Нової Іспанії в 1524 році. Протягом наступних 300 років Коста-Рика була колонією Іспанії. Як наслідок, на культуру Коста-Рики великий вплив мала культура Іспанії. У цей період Коста-Рика залишалася малорозвиненою та бідною.
Після війни за незалежність Мексики (1810–1821) Коста-Рика стала частиною незалежної Мексиканської імперії в 1821 році.
Після громадянської війни в Коста-Риці в 1948 році, уряд розробив нову конституцію, що гарантувала загальне виборче право. Сьогодні Коста-Рика — демократична країна, що в економіці покладається на технології та екотуризм. Хоча бідність зменшилася з початку 21 століття, економічні проблеми все ще існують. Коста-Рика стикається з проблемами неповної зайнятості, зовнішнього та внутрішнього боргу та дефіцитом торгівлі.
Давні часи
Люди жили на території Коста-Рики вже 15 тис. років тому. У давні часи територію заселили індіанці: Близько 10 - 2 тисячоліть до нашої ери - період кам'яної доби в Коста-Риці; місцеве населення у цей час займалось в основному збиральством і мисливством· З 2 тисячоліття до нашої ери відбувся перехід до землеробства і обробки металів· Відомі Кам'яні кулі Коста-Рики· Перед приходом іспанців більшу частину Коста-Рики заселяли індіанці мовної групи чибча (Чибчанська мовна сім'я); серед яких найбільшим було плем'я в середній частині країни· Лише в західній частині Коста-Рики жив народ та інші; що належали до месоамериканських індіанців . Вони створили свої держави ; та інші; які існували близько 800 року - 1524 року·
Рання історія
18 вересня 1502 Христофор Колумб на невеликому острові біля берегів Карибського моря зустрів тубільців, що носили золоті прикраси. Іспанські літописці за розповідями Колумба назвали цю землю «Коста-Рика», що іспанською означає «багатий берег». Протягом 1522 - 1574 років відбувалось іспанське завоювання території Коста-Рики· Перші іспанські поселення розташовувалися неподалік сучасних міст Пунтаренас і Ніко. На час завоювання населення становило близько 250 тисяч індіанців, а наприкикінці 16 століття - лише близько 20 тисяч· У 1540 році Іспанія створила провінцію ; яка з 1573 року звалася просто Коста-Рика· Вона стала частиною іспанського володіння генерал-капітанство Гватемала· Район Центральної долини був заселений іспанцями тільки в середині 16 століття. У 1563 році губернатор привіз на територію поселенців з Іспанії і заснував місто , яке до 1823 року було столицею колонії.
У 1638-1639 роках генерал-капітан Сандоваль побудував новий порт на Карибському березі біля Матіни і дорогу, що з'єднала його з внутрішньою частиною країни.
Завдяки цьому зросла цінність плантацій какао, розташованих поблизу дороги, і держава стала привабливішою для морської торгівлі. Однак прибережні райони згодом були розграбовані піратами, а індіанці довершили руйнування. Це поклало початок періоду низького рівня економічного розвитку, і лише незадовго до здобуття незалежності виробництво тютюну та видобуток срібла дещо підняли економіку.
19 століття
Коста-Рика, що входила до складу генерал-капітанства Гватемала разом із Гватемалою, Сальвадором, Гондурасом та Нікарагуа, стала незалежною від Іспанії 15 вересня 1821 року. До 1838 року держава входила до складу Центральноамериканської федерації. 15 листопада 1838 року була проголошена незалежність Коста-Рики від неї· Незабаром після проголошення незалежності почалося запровадження освітніх реформ. У містах були створені перші школи, і 1825 року було видано перший закон про освіту, відповідно до якого право на безкоштовну «загальну» освіту гарантувалося особам обох статей - цей же принцип було включено до конституції 1844 року.
У 1842 році уряд Брауліо Каррільйо був повалений генералом Франсіско Морасаном у прагненні відновити Федерацію Центральної Америки. Проте в тому ж році Морасана було страчено. Приблизно в цей час починається епоха політичної нестабільності. Хуан Рафаель Мора Поррас, обраний президентом у 1849 році, відновлює порядок та продовжує реформи. В 1856 році Поррас допоміг здобути перемогу над американцем Вільямом Уокером, який проголосив себе президентом Нікарагуа і намагався захопити Коста-Рику.
У 1859-1870 роках змінилося кілька президентів, згодом до влади прийшов уряд Томаса Гуардії Гутьєрреса. У 1871 році було запроваджено нову конституцію, а в 1882 - скасовано смертну кару. Після смерті Гутьєрреса у 1882 році країна перебуває під владою ліберально налаштованих генералів Просперо Фернандеса Ореамуно (1882-1885), Бернардо Сото Альфаро (1885-1889) та Хосе Хоакіна Родрігеси Селедона (1890-1894).
20 століття
У 1907 році Коста-Рика направила делегатів до Вашингтона на конференцію, скликану з ініціативи Мексики і США, де було прийнято рішення про створення в державі Центральноамериканського суду. Суд працював до 1918 року, коли Нікарагуа і США відмовилися визнати його рішення про незаконність угоди Браяна - Чаморро (1916), яка надавала США право на будівництво міжокеанського каналу через територію Нікарагуа.
У 1910 році президентом став Рікардо Хіменес Ореамуно. Тоді ж було підвищено податок на спадщину, кошти від якого мали надходити до фінансування народної освіти.
Іншим законом чисельність армії обмежувалася тисячею осіб, у випадку надзвичайних ситуацій - п'ятьма тисячами. У 1914 році президент Альфредо Гонсалес Флорес почав податкову реформу, що передбачала підвищені податки бананових і нафтових компаній. Це викликало протест з боку інших політичних сил, тому 1917 року Гонсалеса було зміщено з поста президента військовим міністром Федеріко Тіноко Гранадосом. Режим Тіноко мав підтримку з боку костариканської еліти, проте США відмовилися його визнати. В 1919 році і цей режим був повалений.
1930-ті роки відзначені збільшенням популярності ідей комунізму, що виявилися, зокрема, в організації страйків на бананових плантаціях. У 1940 році, за правління Рафаеля Анхеля Кальдерона Гуардії було прийнято трудове законодавство, значно збільшений рівень соціальної допомоги, що викликало незадоволення в багатих консерваторів.
У роки Другої світової війни Кальдерон тісно співпрацював з США. Коста-Рика вступила у війну на боці антигітлерівської коаліції в грудні 1941 року, а згодом увійшла до складу ООН і приєдналася до Міжнародного валютного фонду.
До середини 1940-х років в країні утворилася помітна опозиція, що протистояла коаліції націонал-республіканців, комуністів і католиків. Опозиція включала праву Демократичну партію, лідером якої був Леон Кортес, консервативну партію «Національний союз» на чолі з Отіліо Улате Бланко та реформістську Соціал-демократичну партію під керівництвом . На виборах президента 1948 року опозиція висунула своїм кандидатом Улате, на противагу , висунутого націонал-республіканцями. Кальдерона підтримували профспілки, армія і уряд Пікадо, але Улате все ж переміг на виборах з незначним відривом. Пікадо відмовився визнати результати виборів і наполягав на остаточному рішенні Законодавчої асамблеї, більшість членів якої підтримували Кальдерона. 1 березня асамблея оголосила результати виборів недійсними. 12 березня почалося збройне повстання під проводом Фігереса, яке тривало до квітня. Тоді посол Мексики, який виступав посередником, досяг угоди сторін, і війська Фігереса увійшли до столиці Сан-Хосе. Це повстання було найкривавішою подією новітньої історії держави, кількість жертв досягла 2000. 8 травня Фігерес очолив тимчасовий уряд. Певна кількість комуністів, а також Кальдерон, були вимушені емігрувати.
Протягом наступних 18 місяців Фігерес розпустив армію, націоналізував банки, розширив програми соціального забезпечення, надав право голосу жінкам і чорношкірим мешканцям Лимона, що народилися в Коста-Риці, ввів 10-відсотковий податок на приватний капітал, спрямувавши отримані кошти на соціально-економічний розвиток країни. У грудні 1948 прихильники Кальдерона зробили невдалу спробу державного перевороту. Після ратифікації Законодавчою асамблеєю нової конституції та затвердження Улате на посаді президента, 8 листопада 1949 Фігерес склав з себе обов'язки голови тимчасового уряду.
Улате залишив у силі велику частину законів, прийнятих Фігересом, внісши до деяких незначні зміни. Фігерес заснував нову партію, що отримала назву Партія Національне визволення, яка і виставила його кандидатуру на пост президента на виборах 1953 року. На цих виборах у нього не було серйозних суперників, адже єдиний суперник, Улате, за конституцією не міг бути обраний на другий термін. З підтримкою з боку селян та середнього класу Фігерес переміг на виборах, отримавши дві третини голосів. Протягом чотирирічного перебування Фігереса на посаді президента тривали спроби перетворити Коста-Рику на зразкову державу з високим рівнем життя.
З 1953 року в державі було проведено тринадцять президентських виборів, останні з яких відбулися 2010 року. Всі вони одностайно були оголошені міжнародною спільнотою мирними та прозорими.
Колишній президент Коста-Рики Оскар Аріас Санчес отримав Нобелівську премію миру 1987 за план мирного врегулювання у Центральній Америці.
Джерела
- І. І. Дахно. Країни світу: Енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. — 608c. c.255-256.
- В. І. Головченко. Центральноамериканське мирне врегулювання // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 11 березня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hristofor Kolumb vpershe pribuv do Kosta Riki v 1502 roci Vin vklyuchiv cyu teritoriyu do Generalnogo kapitanstva Gvatemali yak provinciyu Novoyi Ispaniyi v 1524 roci Protyagom nastupnih 300 rokiv Kosta Rika bula koloniyeyu Ispaniyi Yak naslidok na kulturu Kosta Riki velikij vpliv mala kultura Ispaniyi U cej period Kosta Rika zalishalasya malorozvinenoyu ta bidnoyu Pislya vijni za nezalezhnist Meksiki 1810 1821 Kosta Rika stala chastinoyu nezalezhnoyi Meksikanskoyi imperiyi v 1821 roci Pislya gromadyanskoyi vijni v Kosta Rici v 1948 roci uryad rozrobiv novu konstituciyu sho garantuvala zagalne viborche pravo Sogodni Kosta Rika demokratichna krayina sho v ekonomici pokladayetsya na tehnologiyi ta ekoturizm Hocha bidnist zmenshilasya z pochatku 21 stolittya ekonomichni problemi vse she isnuyut Kosta Rika stikayetsya z problemami nepovnoyi zajnyatosti zovnishnogo ta vnutrishnogo borgu ta deficitom torgivli Davni chasiIndianci Kosta Riiki vmili robiti kam yani kuli velicheznogo rozmiru Lyudi zhili na teritoriyi Kosta Riki vzhe 15 tis rokiv tomu U davni chasi teritoriyu zaselili indianci Blizko 10 2 tisyacholit do nashoyi eri period kam yanoyi dobi v Kosta Rici misceve naselennya u cej chas zajmalos v osnovnomu zbiralstvom i mislivstvom Z 2 tisyacholittya do nashoyi eri vidbuvsya perehid do zemlerobstva i obrobki metaliv Vidomi Kam yani kuli Kosta Riki Pered prihodom ispanciv bilshu chastinu Kosta Riki zaselyali indianci movnoyi grupi chibcha Chibchanska movna sim ya sered yakih najbilshim bulo plem ya v serednij chastini krayini Lishe v zahidnij chastini Kosta Riki zhiv narod ta inshi sho nalezhali do mesoamerikanskih indianciv Voni stvorili svoyi derzhavi ta inshi yaki isnuvali blizko 800 roku 1524 roku Rannya istoriyaKarta indianskih narodiv Kosta Riki pered ispanskim zavoyuvannyam 1502 r 18 veresnya 1502 Hristofor Kolumb na nevelikomu ostrovi bilya beregiv Karibskogo morya zustriv tubilciv sho nosili zoloti prikrasi Ispanski litopisci za rozpovidyami Kolumba nazvali cyu zemlyu Kosta Rika sho ispanskoyu oznachaye bagatij bereg Protyagom 1522 1574 rokiv vidbuvalos ispanske zavoyuvannya teritoriyi Kosta Riki Pershi ispanski poselennya roztashovuvalisya nepodalik suchasnih mist Puntarenas i Niko Na chas zavoyuvannya naselennya stanovilo blizko 250 tisyach indianciv a naprikikinci 16 stolittya lishe blizko 20 tisyach U 1540 roci Ispaniya stvorila provinciyu yaka z 1573 roku zvalasya prosto Kosta Rika Vona stala chastinoyu ispanskogo volodinnya general kapitanstvo Gvatemala Rajon Centralnoyi dolini buv zaselenij ispancyami tilki v seredini 16 stolittya U 1563 roci gubernator priviz na teritoriyu poselenciv z Ispaniyi i zasnuvav misto yake do 1823 roku bulo stoliceyu koloniyi U 1638 1639 rokah general kapitan Sandoval pobuduvav novij port na Karibskomu berezi bilya Matini i dorogu sho z yednala jogo z vnutrishnoyu chastinoyu krayini Zavdyaki comu zrosla cinnist plantacij kakao roztashovanih poblizu dorogi i derzhava stala privablivishoyu dlya morskoyi torgivli Odnak priberezhni rajoni zgodom buli rozgrabovani piratami a indianci dovershili rujnuvannya Ce poklalo pochatok periodu nizkogo rivnya ekonomichnogo rozvitku i lishe nezadovgo do zdobuttya nezalezhnosti virobnictvo tyutyunu ta vidobutok sribla desho pidnyali ekonomiku 19 stolittyaFransisko Morasan Kesada prezident Federaciyi Centralnoyi Ameriki ta prezident Kosta Riki Kosta Rika sho vhodila do skladu general kapitanstva Gvatemala razom iz Gvatemaloyu Salvadorom Gondurasom ta Nikaragua stala nezalezhnoyu vid Ispaniyi 15 veresnya 1821 roku Do 1838 roku derzhava vhodila do skladu Centralnoamerikanskoyi federaciyi 15 listopada 1838 roku bula progoloshena nezalezhnist Kosta Riki vid neyi Nezabarom pislya progoloshennya nezalezhnosti pochalosya zaprovadzhennya osvitnih reform U mistah buli stvoreni pershi shkoli i 1825 roku bulo vidano pershij zakon pro osvitu vidpovidno do yakogo pravo na bezkoshtovnu zagalnu osvitu garantuvalosya osobam oboh statej cej zhe princip bulo vklyucheno do konstituciyi 1844 roku U 1842 roci uryad Braulio Karriljo buv povalenij generalom Fransisko Morasanom u pragnenni vidnoviti Federaciyu Centralnoyi Ameriki Prote v tomu zh roci Morasana bulo stracheno Priblizno v cej chas pochinayetsya epoha politichnoyi nestabilnosti Huan Rafael Mora Porras obranij prezidentom u 1849 roci vidnovlyuye poryadok ta prodovzhuye reformi V 1856 roci Porras dopomig zdobuti peremogu nad amerikancem Vilyamom Uokerom yakij progolosiv sebe prezidentom Nikaragua i namagavsya zahopiti Kosta Riku U 1859 1870 rokah zminilosya kilka prezidentiv zgodom do vladi prijshov uryad Tomasa Guardiyi Gutyerresa U 1871 roci bulo zaprovadzheno novu konstituciyu a v 1882 skasovano smertnu karu Pislya smerti Gutyerresa u 1882 roci krayina perebuvaye pid vladoyu liberalno nalashtovanih generaliv Prospero Fernandesa Oreamuno 1882 1885 Bernardo Soto Alfaro 1885 1889 ta Hose Hoakina Rodrigesi Seledona 1890 1894 20 stolittyaU 1907 roci Kosta Rika napravila delegativ do Vashingtona na konferenciyu sklikanu z iniciativi Meksiki i SShA de bulo prijnyato rishennya pro stvorennya v derzhavi Centralnoamerikanskogo sudu Sud pracyuvav do 1918 roku koli Nikaragua i SShA vidmovilisya viznati jogo rishennya pro nezakonnist ugodi Brayana Chamorro 1916 yaka nadavala SShA pravo na budivnictvo mizhokeanskogo kanalu cherez teritoriyu Nikaragua U 1910 roci prezidentom stav Rikardo Himenes Oreamuno Todi zh bulo pidvisheno podatok na spadshinu koshti vid yakogo mali nadhoditi do finansuvannya narodnoyi osviti Inshim zakonom chiselnist armiyi obmezhuvalasya tisyacheyu osib u vipadku nadzvichajnih situacij p yatma tisyachami U 1914 roci prezident Alfredo Gonsales Flores pochav podatkovu reformu sho peredbachala pidvisheni podatki bananovih i naftovih kompanij Ce viklikalo protest z boku inshih politichnih sil tomu 1917 roku Gonsalesa bulo zmisheno z posta prezidenta vijskovim ministrom Federiko Tinoko Granadosom Rezhim Tinoko mav pidtrimku z boku kostarikanskoyi eliti prote SShA vidmovilisya jogo viznati V 1919 roci i cej rezhim buv povalenij 1930 ti roki vidznacheni zbilshennyam populyarnosti idej komunizmu sho viyavilisya zokrema v organizaciyi strajkiv na bananovih plantaciyah U 1940 roci za pravlinnya Rafaelya Anhelya Kalderona Guardiyi bulo prijnyato trudove zakonodavstvo znachno zbilshenij riven socialnoyi dopomogi sho viklikalo nezadovolennya v bagatih konservatoriv U roki Drugoyi svitovoyi vijni Kalderon tisno spivpracyuvav z SShA Kosta Rika vstupila u vijnu na boci antigitlerivskoyi koaliciyi v grudni 1941 roku a zgodom uvijshla do skladu OON i priyednalasya do Mizhnarodnogo valyutnogo fondu Do seredini 1940 h rokiv v krayini utvorilasya pomitna opoziciya sho protistoyala koaliciyi nacional respublikanciv komunistiv i katolikiv Opoziciya vklyuchala pravu Demokratichnu partiyu liderom yakoyi buv Leon Kortes konservativnu partiyu Nacionalnij soyuz na choli z Otilio Ulate Blanko ta reformistsku Social demokratichnu partiyu pid kerivnictvom Na viborah prezidenta 1948 roku opoziciya visunula svoyim kandidatom Ulate na protivagu visunutogo nacional respublikancyami Kalderona pidtrimuvali profspilki armiya i uryad Pikado ale Ulate vse zh peremig na viborah z neznachnim vidrivom Pikado vidmovivsya viznati rezultati viboriv i napolyagav na ostatochnomu rishenni Zakonodavchoyi asambleyi bilshist chleniv yakoyi pidtrimuvali Kalderona 1 bereznya asambleya ogolosila rezultati viboriv nedijsnimi 12 bereznya pochalosya zbrojne povstannya pid provodom Figeresa yake trivalo do kvitnya Todi posol Meksiki yakij vistupav poserednikom dosyag ugodi storin i vijska Figeresa uvijshli do stolici San Hose Ce povstannya bulo najkrivavishoyu podiyeyu novitnoyi istoriyi derzhavi kilkist zhertv dosyagla 2000 8 travnya Figeres ocholiv timchasovij uryad Pevna kilkist komunistiv a takozh Kalderon buli vimusheni emigruvati Protyagom nastupnih 18 misyaciv Figeres rozpustiv armiyu nacionalizuvav banki rozshiriv programi socialnogo zabezpechennya nadav pravo golosu zhinkam i chornoshkirim meshkancyam Limona sho narodilisya v Kosta Rici vviv 10 vidsotkovij podatok na privatnij kapital spryamuvavshi otrimani koshti na socialno ekonomichnij rozvitok krayini U grudni 1948 prihilniki Kalderona zrobili nevdalu sprobu derzhavnogo perevorotu Pislya ratifikaciyi Zakonodavchoyu asambleyeyu novoyi konstituciyi ta zatverdzhennya Ulate na posadi prezidenta 8 listopada 1949 Figeres sklav z sebe obov yazki golovi timchasovogo uryadu Ulate zalishiv u sili veliku chastinu zakoniv prijnyatih Figeresom vnisshi do deyakih neznachni zmini Figeres zasnuvav novu partiyu sho otrimala nazvu Partiya Nacionalne vizvolennya yaka i vistavila jogo kandidaturu na post prezidenta na viborah 1953 roku Na cih viborah u nogo ne bulo serjoznih supernikiv adzhe yedinij supernik Ulate za konstituciyeyu ne mig buti obranij na drugij termin Z pidtrimkoyu z boku selyan ta serednogo klasu Figeres peremig na viborah otrimavshi dvi tretini golosiv Protyagom chotiririchnogo perebuvannya Figeresa na posadi prezidenta trivali sprobi peretvoriti Kosta Riku na zrazkovu derzhavu z visokim rivnem zhittya Z 1953 roku v derzhavi bulo provedeno trinadcyat prezidentskih viboriv ostanni z yakih vidbulisya 2010 roku Vsi voni odnostajno buli ogolosheni mizhnarodnoyu spilnotoyu mirnimi ta prozorimi Kolishnij prezident Kosta Riki Oskar Arias Sanches otrimav Nobelivsku premiyu miru 1987 za plan mirnogo vregulyuvannya u Centralnij Americi DzherelaI I Dahno Krayini svitu Enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2004 608c c 255 256 V I Golovchenko Centralnoamerikanske mirne vregulyuvannya Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Primitki Arhiv originalu za 27 sichnya 2012 Procitovano 11 bereznya 2011