Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Незалежність Гватемали від Іспанії отримана в 1821; кілька путчів з 1954 призвели до напруженості в країні; після перевороту 1983 була проведена амністія і прийнята нова конституція.
Давні часи
Перші поселення на території сучасної Гватемали виникли у період археологічної культури Кловіс (11-10-ті тисячоліття до нашої ери). Предки індіанців мая з'явилися на території Гватемали не пізніше середини 3-го тис. до н. е.. З середини 2-го тис. до н. е. до 2-го ст. н. е. тривав архаїчний період історії мая. У цей час мая перейшли до землеробського способу життя. Виникла розвинута кераміка у стилях «окос», «квадрос», «пуррон», «чаркас», «мамом». Близько 300 р. до н. е. — близько 150 р. н. е. — пізньоархаїчний період, коли розпочалося масове будівництво міст-держав мая з великими кам'яними храмами-пірамідами та виникла єрогліфічна писемність мая. У 2-му — 9-му століттях н. е. — Розквіт культури мая (класичний період), потім настав період занепаду.
Колоніальний період
У 1523 році почалася колонізація країни іспанцями (під проводом Педро де Альварадо). До 1525 індіанці були завойовані. Найбільший опір іспанцям зробило плем'я кіче, досі залишається найбільшим індійським племенем Гватемали.
Іспанці з середини 16-го століття почали створювати плантації і видобувати золото і срібло. Однак господарське освоєння Гватемали було досить слабким. На експорт поставлялися практично тільки барвники — з індиго і з комах кошеніль. 1564 року було створено генерал-капітанство Гватемала.
Ввезення негрів-рабів до Гватемали був незначний. Практично всі негри розчинилися серед місцевого населення.
До 1773 а столицею вважався місто Антигуа, поки воно не було зруйноване землетрусом. Столицю перенесли в сучасне місто Гватемала.
Період незалежності
19 століття
На початку XIX століття почалися війни за незалежність в іспанських колоніях Америки. 15 вересня 1821 була проголошена незалежність Гватемали. Незабаром була створена федерація країн Центральної Америки. Її першим президентом був . Він провів ряд реформ — освіти, про свободу релігії; також заохочувалися іноземні інвестиції. 1837 року почалося селянське повстання. Президент не зміг його придушити і пішов у відставку. 1838 року центральноамериканська федерація розпалася.
У 1839-40 роках у Гватемалі йшла громадянська війна між лібералами і консерваторами, у результаті з 1840 року країною став керувати консерватор, селянин Рафаель Каррера, президент Гватемали з 1844 з 1865 (аж до своєї смерті).
З початку 1860-х років переселенці з Німеччини почали культивувати в Гватемалі плантації кавових дерев, в результаті кава стала найважливішим експортним товаром Гватемали.
У 1871 році ліберали зробили державний переворот у Гватемалі, і президентом став генерал Руфіно Баррільос. Він вигнав з Гватемали монаші ордени, конфіскував їхнє майно, а також майно найбільших консерваторів. При ньому почалися будівництво залізниць і здійснено ряд заходів для розвитку сільського господарства і поширення грамотності населення. У той же час Баррільос прагнув знову створити єдину державу Центральної Америки. Після невдачі мирних переговорів з сусідніми країнами, Баррільос вирішив силою організувати федерацію, але в битві проти армії Сальвадору в 1885 у був убитий.
1898 року президентом став консерватор Мануель Кабрера, що надав американцям, зокрема, компанії , ряд родючих земель, на яких компанія створила великі плантації бананів, що стали другим після кави експортним товаром Гватемали.
20 століття
Компанія «Юнайтед Фрут» на початку XX століття а істотно розширила гватемальський порт Пуерто-Барріос на атлантичному узбережжі країни. Потім вона стала розширювати порти Гватемали на тихоокеанському узбережжі.
Після повалення Кабрери лібералами (у 1920 році) була сутичка за владу, в якій в 1931 у переміг генерал Хорхе Убіко. Він надав компанії «Юнайтед Фрут» нові землі, причому абсолютно безкоштовно, і тому користувався підтримкою США. У короткий час він став диктатором.
У 1930-і роки найбільшим після США зовнішньоторговельним партнером Гватемали стала Німеччина — третина обсягу експорту та імпорту Гватемали. Проте в грудні 1941 Гватемала була змушена слідом за США оголосити війну країнам «осі» — Німеччини, Італії та Японії. У військових діях Гватемала не брала участі, тільки припинила торгівлю з цими країнами.
У липні 1944 відбувся виступ молодших армійських офіцерів, студентів та вчителів проти диктатури Убіко. Прагнучи зберегти за собою важелі влади, той передав пост президента генералу Понсе. Однак у жовтні 1944 року він був скинутий в результаті державного перевороту під керівництвом майора Арани і капітана Арбенса. У ході перевороту було вбито близько ста людей. Країною почала правити військова хунта. Потім були проведені вибори, і президентом Гватемали став письменник Хосе Аревало, який повів більш незалежну від США політику, зокрема, встановив дипломатичні відносини з СРСР. Сам Аревало називав себе «християнським соціалістом».
У 1951 році на виборах переміг що став вже полковником Хакобо Арбенс, вигравши їх у проамериканського кандидата Ідігораса Фуентеса. Арбенс повів себе ще більш радикально — відмовився послати контингент до Кореї і націоналізував землі компанії «Юнайтед Фрут», виплативши їй компенсацію в мільйон доларів, хоча Убіко віддав ці землі зовсім безкоштовно, а компанія вимагала 16 мільйонів. Економічний тиск на Арбенса не допомогло, і «Юнайтед Фрут» стала шукати підтримку у вищих ешелонах влади США. І знайшла — у братів Даллес, один з яких — — працював директором ЦРУ, а інший — — був держсекретарем. Їх підтримав і президент Ейзенхауер — він вважав, що Арбенс налаштований прорадянськи і йде до комунізму. Тим часом у Гватемалі дійсно зріс вплив робітничих та соціалістичних рухів і партій. У 1954 році відбувся установчий з'їзд , генеральним секретарем якої став .
У червні 1954 Арбенс був скинутий в результаті . Президентом став полковник Кастільйо Армас, який повернув землі «Юнайтед Фрут» і переорієнтувався на США. У 1957 році він був убитий. Незабаром президентом став Ідігорас Фуентес, за якого в країні почалася громадянська війна.
Почалася вона після того, як у листопаді 1960 року було придушене збройне повстання молодших армійських офіцерів, які пішли партизанити в гори. У 1963 році Ідігорас був повалений полковником Перальта Асурдіа, який правив в країні до 1966 року. Після цього президентом став Мендес Монтенегро, який почав справжню війну армії проти партизанів, при цьому знищувалися цілі села, які підтримували партизанів. Більшість партій і рухів були оголошені «поза законом». Активісти їх або були вбиті, або змушені були перейти на нелегальне становище.
У 1970 році президентом був обраний Арана Осоріо. При ньому репресії проти інакомислячих досягли свого піку. Так, наприклад, 26 вересня 1972 був страчений лідер гватемальських комуністів . У 1974 президентом був обраний Лаугеруд Гарсія.
У 1976 році столиця була зруйнована сильним землетрусом. Партизани провели декілька масштабних військових операцій. Армія відповіла масовими репресіями.
Наступні президенти — Лукас Гарсія та Ріос Монтт ще більше посилили репресії. Монтт прийшов до влади в 1982 році. На час правління Монтта (1982–1983) припадає третина відомих вбивств за час громадянської війни, в яких велика частка провини також на совісті партизанів. У 1983 році Монтт був скинутий, до влади прийшов Оскар Мехіа Вікторес. При ньому з країни багато гватемальців виїхало в сусідні країни.
Вінісіо Сересо почав пом'якшення репресій. У 1991 році до влади прийшов Серрано, при якому знову масово порушувалися права людини.
У 1992 році Нобелівська премія миру була присвоєна індіанської активістці Рігоберто Менчу, яка виступала з відкритим осудом гватемальської диктатури. У тому ж році почалися переговори з партизанськими угрупованнями, 29 грудня 1996 року уряд Альваро Арсу підписав мирну угоду з партизанами, проте ні колишні військові правителі, ні партизани до відповідальності притягнуто досі не були.
21 століття
Після багатьох років правління диктаторів, які не проводили виборів і громадянських воєн у Гватемалі нарешті настав мир, проте стан охорони здоров'я й освіти украй незадовільний. Наприклад, 39 % дорослих жінок не вміють ні читати, ні писати. З 2004 року президентом країни був Оскар Бергер з партії Великий Національний Альянс.
9 вересня 2007 рік був проведений перший раунд чергових президентських виборів, перемогу в яких здобули бізнесмен Альваро Колом з ліво-центристської партії Національний Союз Надії і колишній генерал гватемальської армії Отто Перес Моліна з право-центристської Патріотичної Партії. Другий раунд виборів відбувся 4 листопада 2007. Перемогу отримав Альваро Колом. 14 січня 2008 Альваро Колом офіційно вступив на посаду президента Гватемали.
Джерела
- Майкл Ко. Майя. Исчезнувшая цивилизация: легенды и факты. Москва. ЗАО Центрполиграф. 2012. -237с.
- Г. Е. Селиверстов. Гватемала: борьба против диктатуры нарастает. Москва. «Знание». 1983. -64с. Серия «У политической карты мира». № 4.
- Королев Ю. Н., Кудачкин М. Ф. Латинская Америка: революции XX века. Москва. Политиздат. 1986. -350с. с.149-166.
Посилання
В. Ч. Правда про Ґватемалю. — «Вперед» (Мюнхен). — Ч. 8 (45). — Серпень 1954. [ 7 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nezalezhnist Gvatemali vid Ispaniyi otrimana v 1821 kilka putchiv z 1954 prizveli do napruzhenosti v krayini pislya perevorotu 1983 bula provedena amnistiya i prijnyata nova konstituciya Tikal starodavnye misto maya roztashovane u departamentiNakbe Mid Preclassic palace remains Mirador Basin Peten GuatemalaBarrigones sculptureDavni chasiPershi poselennya na teritoriyi suchasnoyi Gvatemali vinikli u period arheologichnoyi kulturi Klovis 11 10 ti tisyacholittya do nashoyi eri Predki indianciv maya z yavilisya na teritoriyi Gvatemali ne piznishe seredini 3 go tis do n e Z seredini 2 go tis do n e do 2 go st n e trivav arhayichnij period istoriyi maya U cej chas maya perejshli do zemlerobskogo sposobu zhittya Vinikla rozvinuta keramika u stilyah okos kvadros purron charkas mamom Blizko 300 r do n e blizko 150 r n e piznoarhayichnij period koli rozpochalosya masove budivnictvo mist derzhav maya z velikimi kam yanimi hramami piramidami ta vinikla yeroglifichna pisemnist maya U 2 mu 9 mu stolittyah n e Rozkvit kulturi maya klasichnij period potim nastav period zanepadu Kolonialnij periodU 1523 roci pochalasya kolonizaciya krayini ispancyami pid provodom Pedro de Alvarado Do 1525 indianci buli zavojovani Najbilshij opir ispancyam zrobilo plem ya kiche dosi zalishayetsya najbilshim indijskim plemenem Gvatemali Ispanci z seredini 16 go stolittya pochali stvoryuvati plantaciyi i vidobuvati zoloto i sriblo Odnak gospodarske osvoyennya Gvatemali bulo dosit slabkim Na eksport postavlyalisya praktichno tilki barvniki z indigo i z komah koshenil 1564 roku bulo stvoreno general kapitanstvo Gvatemala Vvezennya negriv rabiv do Gvatemali buv neznachnij Praktichno vsi negri rozchinilisya sered miscevogo naselennya Do 1773 a stoliceyu vvazhavsya misto Antigua poki vono ne bulo zrujnovane zemletrusom Stolicyu perenesli v suchasne misto Gvatemala Period nezalezhnosti19 stolittya Na pochatku XIX stolittya pochalisya vijni za nezalezhnist v ispanskih koloniyah Ameriki 15 veresnya 1821 bula progoloshena nezalezhnist Gvatemali Nezabarom bula stvorena federaciya krayin Centralnoyi Ameriki Yiyi pershim prezidentom buv Vin proviv ryad reform osviti pro svobodu religiyi takozh zaohochuvalisya inozemni investiciyi 1837 roku pochalosya selyanske povstannya Prezident ne zmig jogo pridushiti i pishov u vidstavku 1838 roku centralnoamerikanska federaciya rozpalasya Starovinna poshtova marka respubliki Gvatemala 1902 U 1839 40 rokah u Gvatemali jshla gromadyanska vijna mizh liberalami i konservatorami u rezultati z 1840 roku krayinoyu stav keruvati konservator selyanin Rafael Karrera prezident Gvatemali z 1844 z 1865 azh do svoyeyi smerti Z pochatku 1860 h rokiv pereselenci z Nimechchini pochali kultivuvati v Gvatemali plantaciyi kavovih derev v rezultati kava stala najvazhlivishim eksportnim tovarom Gvatemali U 1871 roci liberali zrobili derzhavnij perevorot u Gvatemali i prezidentom stav general Rufino Barrilos Vin vignav z Gvatemali monashi ordeni konfiskuvav yihnye majno a takozh majno najbilshih konservatoriv Pri nomu pochalisya budivnictvo zaliznic i zdijsneno ryad zahodiv dlya rozvitku silskogo gospodarstva i poshirennya gramotnosti naselennya U toj zhe chas Barrilos pragnuv znovu stvoriti yedinu derzhavu Centralnoyi Ameriki Pislya nevdachi mirnih peregovoriv z susidnimi krayinami Barrilos virishiv siloyu organizuvati federaciyu ale v bitvi proti armiyi Salvadoru v 1885 u buv ubitij 1898 roku prezidentom stav konservator Manuel Kabrera sho nadav amerikancyam zokrema kompaniyi ryad rodyuchih zemel na yakih kompaniya stvorila veliki plantaciyi bananiv sho stali drugim pislya kavi eksportnim tovarom Gvatemali 20 stolittya Kompaniya Yunajted Frut na pochatku XX stolittya a istotno rozshirila gvatemalskij port Puerto Barrios na atlantichnomu uzberezhzhi krayini Potim vona stala rozshiryuvati porti Gvatemali na tihookeanskomu uzberezhzhi Pislya povalennya Kabreri liberalami u 1920 roci bula sutichka za vladu v yakij v 1931 u peremig general Horhe Ubiko Vin nadav kompaniyi Yunajted Frut novi zemli prichomu absolyutno bezkoshtovno i tomu koristuvavsya pidtrimkoyu SShA U korotkij chas vin stav diktatorom U 1930 i roki najbilshim pislya SShA zovnishnotorgovelnim partnerom Gvatemali stala Nimechchina tretina obsyagu eksportu ta importu Gvatemali Prote v grudni 1941 Gvatemala bula zmushena slidom za SShA ogolositi vijnu krayinam osi Nimechchini Italiyi ta Yaponiyi U vijskovih diyah Gvatemala ne brala uchasti tilki pripinila torgivlyu z cimi krayinami U lipni 1944 vidbuvsya vistup molodshih armijskih oficeriv studentiv ta vchiteliv proti diktaturi Ubiko Pragnuchi zberegti za soboyu vazheli vladi toj peredav post prezidenta generalu Ponse Odnak u zhovtni 1944 roku vin buv skinutij v rezultati derzhavnogo perevorotu pid kerivnictvom majora Arani i kapitana Arbensa U hodi perevorotu bulo vbito blizko sta lyudej Krayinoyu pochala praviti vijskova hunta Potim buli provedeni vibori i prezidentom Gvatemali stav pismennik Hose Arevalo yakij poviv bilsh nezalezhnu vid SShA politiku zokrema vstanoviv diplomatichni vidnosini z SRSR Sam Arevalo nazivav sebe hristiyanskim socialistom U 1951 roci na viborah peremig sho stav vzhe polkovnikom Hakobo Arbens vigravshi yih u proamerikanskogo kandidata Idigorasa Fuentesa Arbens poviv sebe she bilsh radikalno vidmovivsya poslati kontingent do Koreyi i nacionalizuvav zemli kompaniyi Yunajted Frut viplativshi yij kompensaciyu v miljon dolariv hocha Ubiko viddav ci zemli zovsim bezkoshtovno a kompaniya vimagala 16 miljoniv Ekonomichnij tisk na Arbensa ne dopomoglo i Yunajted Frut stala shukati pidtrimku u vishih eshelonah vladi SShA I znajshla u brativ Dalles odin z yakih pracyuvav direktorom CRU a inshij buv derzhsekretarem Yih pidtrimav i prezident Ejzenhauer vin vvazhav sho Arbens nalashtovanij proradyanski i jde do komunizmu Tim chasom u Gvatemali dijsno zris vpliv robitnichih ta socialistichnih ruhiv i partij U 1954 roci vidbuvsya ustanovchij z yizd generalnim sekretarem yakoyi stav U chervni 1954 Arbens buv skinutij v rezultati Prezidentom stav polkovnik Kastiljo Armas yakij povernuv zemli Yunajted Frut i pereoriyentuvavsya na SShA U 1957 roci vin buv ubitij Nezabarom prezidentom stav Idigoras Fuentes za yakogo v krayini pochalasya gromadyanska vijna Pochalasya vona pislya togo yak u listopadi 1960 roku bulo pridushene zbrojne povstannya molodshih armijskih oficeriv yaki pishli partizaniti v gori U 1963 roci Idigoras buv povalenij polkovnikom Peralta Asurdia yakij praviv v krayini do 1966 roku Pislya cogo prezidentom stav Mendes Montenegro yakij pochav spravzhnyu vijnu armiyi proti partizaniv pri comu znishuvalisya cili sela yaki pidtrimuvali partizaniv Bilshist partij i ruhiv buli ogolosheni poza zakonom Aktivisti yih abo buli vbiti abo zmusheni buli perejti na nelegalne stanovishe U 1970 roci prezidentom buv obranij Arana Osorio Pri nomu represiyi proti inakomislyachih dosyagli svogo piku Tak napriklad 26 veresnya 1972 buv strachenij lider gvatemalskih komunistiv U 1974 prezidentom buv obranij Laugerud Garsiya U 1976 roci stolicya bula zrujnovana silnim zemletrusom Partizani proveli dekilka masshtabnih vijskovih operacij Armiya vidpovila masovimi represiyami Nastupni prezidenti Lukas Garsiya ta Rios Montt she bilshe posilili represiyi Montt prijshov do vladi v 1982 roci Na chas pravlinnya Montta 1982 1983 pripadaye tretina vidomih vbivstv za chas gromadyanskoyi vijni v yakih velika chastka provini takozh na sovisti partizaniv U 1983 roci Montt buv skinutij do vladi prijshov Oskar Mehia Viktores Pri nomu z krayini bagato gvatemalciv viyihalo v susidni krayini Vinisio Sereso pochav pom yakshennya represij U 1991 roci do vladi prijshov Serrano pri yakomu znovu masovo porushuvalisya prava lyudini U 1992 roci Nobelivska premiya miru bula prisvoyena indianskoyi aktivistci Rigoberto Menchu yaka vistupala z vidkritim osudom gvatemalskoyi diktaturi U tomu zh roci pochalisya peregovori z partizanskimi ugrupovannyami 29 grudnya 1996 roku uryad Alvaro Arsu pidpisav mirnu ugodu z partizanami prote ni kolishni vijskovi praviteli ni partizani do vidpovidalnosti prityagnuto dosi ne buli 21 stolittya Pislya bagatoh rokiv pravlinnya diktatoriv yaki ne provodili viboriv i gromadyanskih voyen u Gvatemali nareshti nastav mir prote stan ohoroni zdorov ya j osviti ukraj nezadovilnij Napriklad 39 doroslih zhinok ne vmiyut ni chitati ni pisati Z 2004 roku prezidentom krayini buv Oskar Berger z partiyi Velikij Nacionalnij Alyans 9 veresnya 2007 rik buv provedenij pershij raund chergovih prezidentskih viboriv peremogu v yakih zdobuli biznesmen Alvaro Kolom z livo centristskoyi partiyi Nacionalnij Soyuz Nadiyi i kolishnij general gvatemalskoyi armiyi Otto Peres Molina z pravo centristskoyi Patriotichnoyi Partiyi Drugij raund viboriv vidbuvsya 4 listopada 2007 Peremogu otrimav Alvaro Kolom 14 sichnya 2008 Alvaro Kolom oficijno vstupiv na posadu prezidenta Gvatemali DzherelaMajkl Ko Majya Ischeznuvshaya civilizaciya legendy i fakty Moskva ZAO Centrpoligraf 2012 237s G E Seliverstov Gvatemala borba protiv diktatury narastaet Moskva Znanie 1983 64s Seriya U politicheskoj karty mira 4 Korolev Yu N Kudachkin M F Latinskaya Amerika revolyucii XX veka Moskva Politizdat 1986 350s s 149 166 PosilannyaV Ch Pravda pro Gvatemalyu Vpered Myunhen Ch 8 45 Serpen 1954 7 zhovtnya 2016 u Wayback Machine