Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Історія Вікіпедії формально почалася із запуском Вікіпедії 15 січня 2001 року Джиммі Вейлзом та Ларрі Сенгером Найраніша

Історія Вікіпедії

Історія Вікіпедії

Історія Вікіпедії формально почалася із запуском Вікіпедії 15 січня 2001 року Джиммі Вейлзом та Ларрі Сенгером. Найраніша відома пропозиція створити онлайн-енциклопедію була висловлена (англ. Rick Gates) в 1993 році, але концепція вільної інтернет-енциклопедії (відмінної від просто відкритого коду чи freemium) була запропонована Річардом Столменом у грудні 2000 року.

image
Розділ Вікіпедії англійською мовою зараз має понад 6 мільйонів статей, що становить друкованих томів Британської енциклопедії. Включаючи всі мовні розділи, Вікіпедія має понад 38 мільйонів статей, що становить понад 16000 друкованих томів

Концепція Столмена передбачала, що нема центральної організації, яка контролює редагування. Цим «мультиплеєром» проект дуже відрізнявся від сучасних цифрових енциклопедій, таких як «Нюпедія» (Bomis), Microsoft Encarta чи навіть Британська енциклопедія, яка була найбільшою універсальною енциклопедією та Нюпедією, яка була прямим попередником Вікіпедії. 2001 року ліцензія «Нюпедії» була змінена на GFDL, і Вейлз та Сенгер запустили Вікіпедію, використавши концепцію та технологію вікі, яку винайшов у 1995 році Ворд Каннінгем. Первинно Вікіпедія мала бути додатком «Нюпедії» (онлайнового енциклопедичного проекту, який редагували тільки експерти), забезпечуючи додаткові заготовки та ідеї для проекту. На практиці Вікіпедія швидко обійшла «Нюпедію», ставши глобальним проектом на багатьох мовах (до травня 2001 року утворилися розділи Вікіпедії французькою, німецькою, каталонською, шведською та італійською) та надихнувши на створення цілої низки . Назва була запропонована Ларрі Сенгером, співзасновником проекту, і утворена із слова «вікі» (з гавайської значить «швидкий»).

Відповідно до Alexa Internet, Вікіпедія є сьомою у світі за популярністю. Загальна кількість читачів Вікіпедії у світі становить близько 495 мільйонів на місяць. У серпні 2015 року у світі WMF Labs нараховували 18 мільйонів переглядів за місяць. Відповідно до Comscore, тільки із США Вікіпедія отримує понад 117 мільйонів унікальних відвідувачів щомісяця.

Огляд

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін.
image
Пам'ятник Вікіпедії (деталь). Слубіце, Польща

Уже в 2003 році розділ англійською налічував 100 тисяч статей (ювілейною стала стаття про містечко Гастінгс у Новій Зеландії), а німецькою — 10 тисяч. Цього ж року Джиммі Вейлз, один із засновників проекту, утворив Фонд Вікімедіа (Wikimedia Foundation Inc.) — неприбуткову організацію, метою якої було забезпечити існування проекту.

До кінця 2004 року існувало понад 100 мовних розділів, які разом нараховували більше одного мільйона статей. Цього року Вікіпедія здобула міжнародну професійну інтернет-премію Веббі (Webby Awards), а також премію Prix Ars Electronica у номінації «Цифрові спільноти». 2005 році вперше відбулася Вікіманія (Wikimania) — щорічна міжнародна конференція вікіспільноти.

1 березня 2006 року створили статтю про приміську залізничну станцію Джордангілл (Шотландія), яка стала мільйонною статтею англійською. Станом на 2007 рік домен wikipedia.org був десятим за відвідуваністю у світі, функціонувало 250 мовних розділів, 7,5 мільйона статей. 12 січня 2008 року створено розділ Вікіпедії кримськотатарською мовою.

Наприкінці серпня 2009 року всі мовні розділи Вікіпедії нараховували понад 14 мільйонів статей. Стаття про Беате Еріксен, норвезьку акторку та режисера, створена 17 серпня 2009 року, стала 3-мільйонною у Вікіпедії англійською, а розділ німецькою подолав мільйонний рубіж 27 грудня 2009 року. 21 вересня 2010 року цей рубіж подолав розділ Вікіпедії французькою, 17 грудня 2011 — розділ Вікіпедії нідерландською, у 2013 році італійський, російський, іспанський, польський, варайський, в'єтнамський, та себуанський розділи. 5 вересня 2015 року Вікіпедія шведською досягла 2 мільйонів, а 1 листопада 2015 року — 5 мільйонів статей було зафіксовано у розділі англійською мовою. Ювілейною стала стаття про Persoonia terminalis — рідкісний кущ родини Proteaceae, який росте в Австралії. 2015 року спільноту Вікіпедії було відзначено премією Еразма.

З 2011 року Джиммі Вейлз присуджує щорічну премію «Вікіпедист року». Переможець оголошується на Вікіманії. 2014 року ним посмертно став Ігор Костенко, дописувач україномовного розділу, який загинув у ході протистояння на Майдані, один із «Небесної сотні».

25 серпня 2008 року астрономи з Андрушівської обсерваторії «Липневий ранок» відкрили астероїд, який мав тимчасову назву 2008 QH24. 18 квітня 2011 року йому було присвоєно номер 274301. За пропозицією Андрія Макухи, одного із адміністраторів розділу Вікіпедії українською мовою, небесне тіло назвали на честь вільної енциклопедії Вікіпедії. І 27 січня 2013 року астероїд дістав власну назву.

22 жовтня 2014 року в місті Слубіце, Польща, було відкрито пам'ятник на честь творців Вікіпедії. Автором став вірменський скульптор Міхран Акопян.

Історія змін логотипу

  • image
    Від заснування до 2001 року
  • image
    2001 — 12 жовтня 2003 року
  • image
    13 жовтня 2003 — 13 травня 2010 року
  • image
    13 травня 2010 — теперішній час

Примітки

  1. List of Wikipedias – Grand Total (updated daily). Wikimedia.org. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 20 грудня 2014.
  2. . History Computer. 2010. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 9 листопада 2013.
  3. . GNU. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 5 листопада 2013.
  4. Stallman, Richard (18 грудня 2000). . GNU. Архів оригіналу за 29 березня 2014. Процитовано 11 березня 2014.
  5. . WikiWikiWeb. Архів оригіналу за 21 червня 2002. Процитовано 15 травня 2013.
  6. Wikipedia.org Site Info. Alexa Internet. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 30 червня 2015.
  7. . The Economist. 1 березня 2014. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 2 квітня 2014.
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 31 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  9. . comScore. 24 лютого 2015. Архів оригіналу за 17 березня 2015. Процитовано 17 березня 2015.
  10. Wikipedia Statistics English. Архів оригіналу за 2 серпня 2008. Процитовано 31 січня 2016.
  11. Wikipedia milestones. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 31 січня 2016.
  12. Wikipedia-l Announcing Wikimedia Foundation. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 31 січня 2016.
  13. . Архів оригіналу за 25 жовтня 2015. Процитовано 31 січня 2016.
  14. . Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 31 січня 2016.
  15. Wikipedia: Size comparisons
  16. Wikipedia Statistics. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 31 січня 2016.
  17. Wikipedia: Milestone statistics
  18. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 31 січня 2016.
  19. . Архів оригіналу за 3 жовтня 2019. Процитовано 31 січня 2016.

Посилання

  • The Free Universal Encyclopedia and Learning Resource [Архівовано 3 січня 2012 у WebCite] — Free Software Foundation endorsement of Nupedia (later updated to include Wikipedia). 1999.
  • via Internet Archive. 28 February 2001.
  • New York Times on Wikipedia [ 15 квітня 2009 у Wayback Machine.]. September 2001.
  • Larry Sanger. «The Early History of Nupedia and Wikipedia: A Memoir» [ 16 вересня 2009 у Wayback Machine.] and «Part II» [ 8 листопада 2006 у Wayback Machine.]. Slashdot. 18 April 2005 — 19 April 2005.
  • Giles, Jim, «Internet encyclopaedias go head to head» [ 24 листопада 2009 у Wayback Machine.]. Nature comparison between Wikipedia and Britannica. 14 December 2005 image (необхідна підписка)
  • «Fatally Flawed: Refuting the recent study on encyclopedic accuracy by the journal Nature» [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.]. Encyclopædia Britannica. March 2006.
  • Nature's responses to Encyclopædia Britannica. Nature. 23 March 2006. image (необхідна підписка) [ 5 листопада 2006 у Wayback Machine.]
image Це незавершена стаття про Вікіпедію.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Istoriya Vikipediyi formalno pochalasya iz zapuskom Vikipediyi 15 sichnya 2001 roku Dzhimmi Vejlzom ta Larri Sengerom Najranisha vidoma propoziciya stvoriti onlajn enciklopediyu bula vislovlena angl Rick Gates v 1993 roci ale koncepciya vilnoyi internet enciklopediyi vidminnoyi vid prosto vidkritogo kodu chi freemium bula zaproponovana Richardom Stolmenom u grudni 2000 roku Rozdil Vikipediyi anglijskoyu movoyu zaraz maye ponad 6 miljoniv statej sho stanovit drukovanih tomiv Britanskoyi enciklopediyi Vklyuchayuchi vsi movni rozdili Vikipediya maye ponad 38 miljoniv statej sho stanovit ponad 16000 drukovanih tomiv Koncepciya Stolmena peredbachala sho nema centralnoyi organizaciyi yaka kontrolyuye redaguvannya Cim multipleyerom proekt duzhe vidriznyavsya vid suchasnih cifrovih enciklopedij takih yak Nyupediya Bomis Microsoft Encarta chi navit Britanska enciklopediya yaka bula najbilshoyu universalnoyu enciklopediyeyu ta Nyupediyeyu yaka bula pryamim poperednikom Vikipediyi 2001 roku licenziya Nyupediyi bula zminena na GFDL i Vejlz ta Senger zapustili Vikipediyu vikoristavshi koncepciyu ta tehnologiyu viki yaku vinajshov u 1995 roci Vord Kanningem Pervinno Vikipediya mala buti dodatkom Nyupediyi onlajnovogo enciklopedichnogo proektu yakij redaguvali tilki eksperti zabezpechuyuchi dodatkovi zagotovki ta ideyi dlya proektu Na praktici Vikipediya shvidko obijshla Nyupediyu stavshi globalnim proektom na bagatoh movah do travnya 2001 roku utvorilisya rozdili Vikipediyi francuzkoyu nimeckoyu katalonskoyu shvedskoyu ta italijskoyu ta nadihnuvshi na stvorennya ciloyi nizki Nazva bula zaproponovana Larri Sengerom spivzasnovnikom proektu i utvorena iz slova viki z gavajskoyi znachit shvidkij Vidpovidno do Alexa Internet Vikipediya ye somoyu u sviti za populyarnistyu Zagalna kilkist chitachiv Vikipediyi u sviti stanovit blizko 495 miljoniv na misyac U serpni 2015 roku u sviti WMF Labs narahovuvali 18 miljoniv pereglyadiv za misyac Vidpovidno do Comscore tilki iz SShA Vikipediya otrimuye ponad 117 miljoniv unikalnih vidviduvachiv shomisyacya OglyadChastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Pam yatnik Vikipediyi detal Slubice Polsha Uzhe v 2003 roci rozdil anglijskoyu nalichuvav 100 tisyach statej yuvilejnoyu stala stattya pro mistechko Gastings u Novij Zelandiyi a nimeckoyu 10 tisyach Cogo zh roku Dzhimmi Vejlz odin iz zasnovnikiv proektu utvoriv Fond Vikimedia Wikimedia Foundation Inc nepributkovu organizaciyu metoyu yakoyi bulo zabezpechiti isnuvannya proektu Do kincya 2004 roku isnuvalo ponad 100 movnih rozdiliv yaki razom narahovuvali bilshe odnogo miljona statej Cogo roku Vikipediya zdobula mizhnarodnu profesijnu internet premiyu Vebbi Webby Awards a takozh premiyu Prix Ars Electronica u nominaciyi Cifrovi spilnoti 2005 roci vpershe vidbulasya Vikimaniya Wikimania shorichna mizhnarodna konferenciya vikispilnoti 1 bereznya 2006 roku stvorili stattyu pro primisku zaliznichnu stanciyu Dzhordangill Shotlandiya yaka stala miljonnoyu statteyu anglijskoyu Stanom na 2007 rik domen wikipedia org buv desyatim za vidviduvanistyu u sviti funkcionuvalo 250 movnih rozdiliv 7 5 miljona statej 12 sichnya 2008 roku stvoreno rozdil Vikipediyi krimskotatarskoyu movoyu Naprikinci serpnya 2009 roku vsi movni rozdili Vikipediyi narahovuvali ponad 14 miljoniv statej Stattya pro Beate Eriksen norvezku aktorku ta rezhisera stvorena 17 serpnya 2009 roku stala 3 miljonnoyu u Vikipediyi anglijskoyu a rozdil nimeckoyu podolav miljonnij rubizh 27 grudnya 2009 roku 21 veresnya 2010 roku cej rubizh podolav rozdil Vikipediyi francuzkoyu 17 grudnya 2011 rozdil Vikipediyi niderlandskoyu u 2013 roci italijskij rosijskij ispanskij polskij varajskij v yetnamskij ta sebuanskij rozdili 5 veresnya 2015 roku Vikipediya shvedskoyu dosyagla 2 miljoniv a 1 listopada 2015 roku 5 miljoniv statej bulo zafiksovano u rozdili anglijskoyu movoyu Yuvilejnoyu stala stattya pro Persoonia terminalis ridkisnij kush rodini Proteaceae yakij roste v Avstraliyi 2015 roku spilnotu Vikipediyi bulo vidznacheno premiyeyu Erazma Z 2011 roku Dzhimmi Vejlz prisudzhuye shorichnu premiyu Vikipedist roku Peremozhec ogoloshuyetsya na Vikimaniyi 2014 roku nim posmertno stav Igor Kostenko dopisuvach ukrayinomovnogo rozdilu yakij zaginuv u hodi protistoyannya na Majdani odin iz Nebesnoyi sotni 25 serpnya 2008 roku astronomi z Andrushivskoyi observatoriyi Lipnevij ranok vidkrili asteroyid yakij mav timchasovu nazvu 2008 QH24 18 kvitnya 2011 roku jomu bulo prisvoyeno nomer 274301 Za propoziciyeyu Andriya Makuhi odnogo iz administratoriv rozdilu Vikipediyi ukrayinskoyu movoyu nebesne tilo nazvali na chest vilnoyi enciklopediyi Vikipediyi I 27 sichnya 2013 roku asteroyid distav vlasnu nazvu 22 zhovtnya 2014 roku v misti Slubice Polsha bulo vidkrito pam yatnik na chest tvorciv Vikipediyi Avtorom stav virmenskij skulptor Mihran Akopyan Istoriya zmin logotipuVid zasnuvannya do 2001 roku 2001 12 zhovtnya 2003 roku 13 zhovtnya 2003 13 travnya 2010 roku 13 travnya 2010 teperishnij chasPrimitkiList of Wikipedias Grand Total updated daily Wikimedia org Arhiv originalu za 25 chervnya 2018 Procitovano 20 grudnya 2014 History Computer 2010 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2012 Procitovano 9 listopada 2013 GNU Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2013 Procitovano 5 listopada 2013 Stallman Richard 18 grudnya 2000 GNU Arhiv originalu za 29 bereznya 2014 Procitovano 11 bereznya 2014 WikiWikiWeb Arhiv originalu za 21 chervnya 2002 Procitovano 15 travnya 2013 Wikipedia org Site Info Alexa Internet Arhiv originalu za 26 grudnya 2018 Procitovano 30 chervnya 2015 The Economist 1 bereznya 2014 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2014 Procitovano 2 kvitnya 2014 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 26 grudnya 2016 Procitovano 31 sichnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya comScore 24 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 17 bereznya 2015 Procitovano 17 bereznya 2015 Wikipedia Statistics English Arhiv originalu za 2 serpnya 2008 Procitovano 31 sichnya 2016 Wikipedia milestones Arhiv originalu za 27 listopada 2015 Procitovano 31 sichnya 2016 Wikipedia l Announcing Wikimedia Foundation Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2020 Procitovano 31 sichnya 2016 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2015 Procitovano 31 sichnya 2016 Arhiv originalu za 30 chervnya 2019 Procitovano 31 sichnya 2016 Wikipedia Size comparisons Wikipedia Statistics Arhiv originalu za 5 bereznya 2014 Procitovano 31 sichnya 2016 Wikipedia Milestone statistics Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 31 sichnya 2016 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2019 Procitovano 31 sichnya 2016 PosilannyaThe Free Universal Encyclopedia and Learning Resource Arhivovano 3 sichnya 2012 u WebCite Free Software Foundation endorsement of Nupedia later updated to include Wikipedia 1999 via Internet Archive 28 February 2001 New York Times on Wikipedia 15 kvitnya 2009 u Wayback Machine September 2001 Larry Sanger The Early History of Nupedia and Wikipedia A Memoir 16 veresnya 2009 u Wayback Machine and Part II 8 listopada 2006 u Wayback Machine Slashdot 18 April 2005 19 April 2005 Giles Jim Internet encyclopaedias go head to head 24 listopada 2009 u Wayback Machine Nature comparison between Wikipedia and Britannica 14 December 2005 neobhidna pidpiska Fatally Flawed Refuting the recent study on encyclopedic accuracy by the journal Nature 9 lipnya 2016 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica March 2006 Nature s responses to Encyclopaedia Britannica Nature 23 March 2006 neobhidna pidpiska 5 listopada 2006 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Vikipediyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ