Історичне місто Ахмадабад або Старий Ахмедабад, оточене стінами місто Ахмедабад в Індії, було засноване Ахмед-шахом I із Гуджаратського султанату у 1411 році. Він залишався столицею штату Гуджарат упродовж шести століть, а пізніше став важливим політичним і комерційним центром Гуджарату. Сьогодні, незважаючи на те, що він став тісним і напівзруйнованим, він все ще слугує символічним серцем столичного Ахмадабада. У липні 2017 року ЮНЕСКО включило його до списку Світової спадщини.
Історичне місто Ахмадабад અમદાવાદ કોટવિસ્તાર
Координати 23°01′ пн. ш. 72°35′ сх. д. / 23.017° пн. ш. 72.583° сх. д.Координати: 23°01′ пн. ш. 72°35′ сх. д. / 23.017° пн. ш. 72.583° сх. д.
Історичне місто Ахмадабад у Вікісховищі |
Історичне місто Ахмадабад | |
---|---|
Світова спадщина | |
Історичне місто Ахмадабад | |
23°01′ пн. ш. 72°35′ сх. д. / 23.017° пн. ш. 72.583° сх. д. | |
Країна | Індія |
Тип | міська територія |
(Критерії) | Культурний: (ii), (iv) |
Об'єкт № | 1551 |
Зареєстровано: | 2007 (31 сесія) |
Історичне місто Ахмадабад у Вікісховищі |
історія
Найдавніші поселення були розташовані на південь від нинішнього старого міста та на березі річки . Він був відомий як Ашавал або Ашапаллі. В 11 столітті Карнадева з зробив місто своєю столицею і назвав його Карнаваті (місто Карни), Шрінагар (процвітаюче місто) і Раджнагар (королівське місто).
Ахмед-шах I заклав основу , починаючи з , першого бастіону міста в 1411 році, який був завершений у 1413 році. Він також заснував першу площу міста, , обидві пов'язані з легендою про індуїстського святого . Його Гуджаратський султанат (1411—1573) правив із міста до 1484 року. Його онук Махмуд Бегара переніс столицю з Ахмедабада до з 1484 по 1535 рік, але здійснив друге укріплення міста. Пізніше Ахмедабад знову став столицею султанату, поки в 1573 році не впав під владою Великих Моголів. Під час правління Моголів (1572—1707) форт Бгадра слугував резиденцією губернатора Гуджарату. Місто процвітало з додаванням кількох поселень у місті та навколо нього. Про населення міста жодної оцінки не простежено. Існує деяка оцінка розміру міста в роботах того часу: Ферішта, Айн-і-Акбарі та Мірат-і-Ахмаді. Згідно з Айн-і-Акбарі (1580), існувало 360 пур, із яких лише вісімдесят чотири тоді процвітали; за словами Ферішти, у 1600 році було 360 магал, кожна оточена муром; Мірат-і-Ахмаді в одному уривку говорить, що такий колись був його густонаселений штат, що містив 380 пур, кожна пура становила значну чверть майже міста; в іншому уривку він згадує дванадцять міських районів та інші за його межами, а у своєму детальному описі міста він згадує поіменно 110 передмість, із яких 19 були заселені під правлінням Моголів. Німецький мандрівник (1638 р.) згадував, що передмістя та залежні села майже сім льє навколо. Під час боротьби Великих Моголів і Маратхів (1707—1753) за контроль над містом місто було пошкоджено, а кілька передмість знелюднене. Міські стіни були пошкоджені в битвах, торгівля постраждала. Міські доходи ділилися між могольськими та маратхськими правителями. Пізніше, під час правління Маратхи (1758—1817), доходи міста було поділено між Пешвою та Гаеквадом. Це вплинуло на економіку міста через збільшення стягнення податків. У 1817 році Ахмедабад потрапив під владу Британської компанії, що політично стабілізувало місто та покращило торгівлю. Населення зросло з 80 000 у 1817 році до приблизно 88 000 у 1824 році. Упродовж наступних восьми років було стягнуто спеціальне мито на топлене масло та інші продукти, і вартістю 25 000 фунтів стерлінгів (2 50 000 рупій) було відремонтовано міські стіни. Приблизно в той же час на північ від міста було засновано . Населення зросло (1816 р.) приблизно до 95 тис. Кошти, що залишилися після завершення будівництва стін, були використані на муніципальні потреби. Старе місто продовжувало залишатися центром політичної діяльності під час руху за незалежність Індії під керівництвом Магатми Ґанді.
Форти і брами
Форти
Квадратний за формою, охоплюючи площу близько сорока трьох акрів, форт Бгадра мав , троє великих, двоє у східному й одні в південно-західному куті; три середніх, два на півночі й один на півдні; і дві маленькі, на заході. Будівництво було завершено в 1423 році. У міру розширення міста розширювалася міська стіна. Отже, друге укріплення було здійснено Махмудом Бегарою в 1486 році, онуком Ахмед-шаха, із зовнішньою стіною 10 км (6,2 mi) по колу і складалася із 12 брам, 189 бастіонів і понад 6000 зубців, як описано в Мірат-і-Ахмаді. Міські стіни другого укріплення, що тягнуться на заході приблизно на милю і три чверті вздовж берега Сабарматі та тягнуться на схід у напівкруглій формі, охоплюють територію у дві квадратні милі в минулому.
Брами
Більшість людей вважають, що в Ахмедабаді було 12 брам, але деякі історики припускають, що їх було 16. Пізніше деякі індологи виявили, що в Ахмедабаді була 21 брама. Форт Бгадра мав вісім брам, троє великих, двоє на сході й одні в південно-західному куті; три середніх, дві на півночі й одну на півдні; і дві маленькі, на заході. У міських стінах другого форту було вісімнадцять брам, п'ятнадцять великих і три малих. Із п'ятнадцяти одну закрили, а дві додали пізніше. Ці брами були, починаючи з північно-західного кута, три на північній стіні, Шахпур на північному заході, Делі на півночі та Даріяпур на північному сході; чотири у східній стіні, Премабгай, брама, побудована британцями, на північному сході, на сході, Панчкува, брама, побудована британцями, на сході, і Сарангпур на південному сході; чотири на південній стіні, Райпур і Астодія на південному сході, і Магуда, закрита брама, і Джамалпур на півдні; сім у західній стіні, Хан Джахан, Райхад і Манек на південному заході; три брами цитаделі, Ганеш, Рам і Барадарі в центрі; і брама Ханпур на північному заході. Дві нові брами, Прем Дарваджа та Панчкува, додані британцями після відкриття залізниць у 1864 році.
Околиці
були типовим житловим кластером старого міста, у 1872 році їх було 356. Ця форма житла була встановлена під час розділеного правління з 1738 по 1753 роки через релігійну напругу між індуїстами та мусульманами. Коли міські стіни зруйнувалися і перестали захищати від грабіжників, брама пол стала більш важливою для захисту.
Архітектура
Старе місто багате на дерев'яну архітектуру, , хадкі та . Дерев'яна архітектура є взірцем унікальної спадщини та культури в Ахмедабаді. Вона символізує внесок у мистецтво та ремесла, традиції та дизайн будівель, а також відображає мешканців міста. Архітектура міста була створена для сприяння почуттю громади, сім'ї та мультикультуралізму. Це очевидно в тому, що місто є домівкою для установ, що належать до кількох релігій, включаючи індуїзм, іслам, християнство та юдаїзм.
Список літератури
- Ahmedabad takes giant leap, becomes India's first World Heritage City. The Times of India. Процитовано 15 липня 2017.
- Google Books, 2015, с. 249.
- Google Books, 2015, с. 252-253.
- Google Books, 2015, с. 260—261.
- G. Kuppuram (1988). India through the ages: history, art, culture, and religion. Т. 2. Sundeep Prakashan. с. 739. ISBN .
- Google Books, 2015, с. 248.
- Rajput, Vipul; Patel, Dilip (8 February 2010). . . AM. Архів оригіналу за 10 April 2013. Процитовано 12 February 2013.
- Pandya, Yatin (23 January 2011). Ahmedabad gates: Residue of past or the pride of the present?. DNA. Процитовано 11 January 2015.
- Gazetteer of the Bombay Presidency: Ahmedabad. Government Central Press. 1879. с. 273—277.
- Google Books, 2015, с. 262.
- Google Books, 2015, с. 294-295.
- Centre, UNESCO World Heritage. Historic City of Ahmadabad. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 6 грудня 2022.
Бібліографія
- Gazetteer of the Bombay Presidency: Ahmedabad. 7 January 2015. с. 248—262. Процитовано 1 February 2015.
Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istorichne misto Ahmadabad abo Starij Ahmedabad otochene stinami misto Ahmedabad v Indiyi bulo zasnovane Ahmed shahom I iz Gudzharatskogo sultanatu u 1411 roci Vin zalishavsya stoliceyu shtatu Gudzharat uprodovzh shesti stolit a piznishe stav vazhlivim politichnim i komercijnim centrom Gudzharatu Sogodni nezvazhayuchi na te sho vin stav tisnim i napivzrujnovanim vin vse she sluguye simvolichnim sercem stolichnogo Ahmadabada U lipni 2017 roku YuNESKO vklyuchilo jogo do spisku Svitovoyi spadshini Istorichne misto Ahmadabad અમદ વ દ ક ટવ સ ત ર Koordinati 23 01 pn sh 72 35 sh d 23 017 pn sh 72 583 sh d 23 017 72 583 Koordinati 23 01 pn sh 72 35 sh d 23 017 pn sh 72 583 sh d 23 017 72 583 Krayina Indiya IndiyaAdminodinicya AhmedabadPlosha 535 7 ga i 395 gaChasovij poyas Indijskij standartnij chasTelefonnij kod 079 Ahmedabad Avtomobilnij kod GJ 1 GJ 27 Ahmedabad Oficijnij sajt heritage ahmedabadcity gov in Istorichne misto AhmadabadIstorichne misto Ahmadabad Indiya Istorichne misto Ahmadabad u Vikishovishi Istorichne misto AhmadabadSvitova spadshinaIstorichne misto Ahmadabad23 01 pn sh 72 35 sh d 23 017 pn sh 72 583 sh d 23 017 72 583Krayina IndiyaTipmiska teritoriyaKriteriyiKulturnij ii iv Ob yekt 1551Zareyestrovano 2007 31 sesiya Istorichne misto Ahmadabad u Vikishovishi Miski stini Ahmedabada 1866istoriyaNajdavnishi poselennya buli roztashovani na pivden vid ninishnogo starogo mista ta na berezi richki Vin buv vidomij yak Ashaval abo Ashapalli V 11 stolitti Karnadeva z zrobiv misto svoyeyu stoliceyu i nazvav jogo Karnavati misto Karni Shrinagar procvitayuche misto i Radzhnagar korolivske misto Ahmed shah I zaklav osnovu pochinayuchi z pershogo bastionu mista v 1411 roci yakij buv zavershenij u 1413 roci Vin takozh zasnuvav pershu ploshu mista obidvi pov yazani z legendoyu pro induyistskogo svyatogo Jogo Gudzharatskij sultanat 1411 1573 praviv iz mista do 1484 roku Jogo onuk Mahmud Begara perenis stolicyu z Ahmedabada do z 1484 po 1535 rik ale zdijsniv druge ukriplennya mista Piznishe Ahmedabad znovu stav stoliceyu sultanatu poki v 1573 roci ne vpav pid vladoyu Velikih Mogoliv Pid chas pravlinnya Mogoliv 1572 1707 fort Bgadra sluguvav rezidenciyeyu gubernatora Gudzharatu Misto procvitalo z dodavannyam kilkoh poselen u misti ta navkolo nogo Pro naselennya mista zhodnoyi ocinki ne prostezheno Isnuye deyaka ocinka rozmiru mista v robotah togo chasu Ferishta Ajn i Akbari ta Mirat i Ahmadi Zgidno z Ajn i Akbari 1580 isnuvalo 360 pur iz yakih lishe visimdesyat chotiri todi procvitali za slovami Ferishti u 1600 roci bulo 360 magal kozhna otochena murom Mirat i Ahmadi v odnomu urivku govorit sho takij kolis buv jogo gustonaselenij shtat sho mistiv 380 pur kozhna pura stanovila znachnu chvert majzhe mista v inshomu urivku vin zgaduye dvanadcyat miskih rajoniv ta inshi za jogo mezhami a u svoyemu detalnomu opisi mista vin zgaduye poimenno 110 peredmist iz yakih 19 buli zaseleni pid pravlinnyam Mogoliv Nimeckij mandrivnik 1638 r zgaduvav sho peredmistya ta zalezhni sela majzhe sim lye navkolo Pid chas borotbi Velikih Mogoliv i Marathiv 1707 1753 za kontrol nad mistom misto bulo poshkodzheno a kilka peredmist znelyudnene Miski stini buli poshkodzheni v bitvah torgivlya postrazhdala Miski dohodi dililisya mizh mogolskimi ta marathskimi pravitelyami Piznishe pid chas pravlinnya Marathi 1758 1817 dohodi mista bulo podileno mizh Peshvoyu ta Gaekvadom Ce vplinulo na ekonomiku mista cherez zbilshennya styagnennya podatkiv U 1817 roci Ahmedabad potrapiv pid vladu Britanskoyi kompaniyi sho politichno stabilizuvalo misto ta pokrashilo torgivlyu Naselennya zroslo z 80 000 u 1817 roci do priblizno 88 000 u 1824 roci Uprodovzh nastupnih vosmi rokiv bulo styagnuto specialne mito na toplene maslo ta inshi produkti i vartistyu 25 000 funtiv sterlingiv 2 50 000 rupij bulo vidremontovano miski stini Priblizno v toj zhe chas na pivnich vid mista bulo zasnovano Naselennya zroslo 1816 r priblizno do 95 tis Koshti sho zalishilisya pislya zavershennya budivnictva stin buli vikoristani na municipalni potrebi Stare misto prodovzhuvalo zalishatisya centrom politichnoyi diyalnosti pid chas ruhu za nezalezhnist Indiyi pid kerivnictvom Magatmi Gandi Forti i bramiForti Kvadratnij za formoyu ohoplyuyuchi ploshu blizko soroka troh akriv fort Bgadra mav troye velikih dvoye u shidnomu j odni v pivdenno zahidnomu kuti tri serednih dva na pivnochi j odin na pivdni i dvi malenki na zahodi Budivnictvo bulo zaversheno v 1423 roci U miru rozshirennya mista rozshiryuvalasya miska stina Otzhe druge ukriplennya bulo zdijsneno Mahmudom Begaroyu v 1486 roci onukom Ahmed shaha iz zovnishnoyu stinoyu 10 km 6 2 mi po kolu i skladalasya iz 12 bram 189 bastioniv i ponad 6000 zubciv yak opisano v Mirat i Ahmadi Miski stini drugogo ukriplennya sho tyagnutsya na zahodi priblizno na milyu i tri chverti vzdovzh berega Sabarmati ta tyagnutsya na shid u napivkruglij formi ohoplyuyut teritoriyu u dvi kvadratni mili v minulomu Brami Bilshist lyudej vvazhayut sho v Ahmedabadi bulo 12 bram ale deyaki istoriki pripuskayut sho yih bulo 16 Piznishe deyaki indologi viyavili sho v Ahmedabadi bula 21 brama Fort Bgadra mav visim bram troye velikih dvoye na shodi j odni v pivdenno zahidnomu kuti tri serednih dvi na pivnochi j odnu na pivdni i dvi malenki na zahodi U miskih stinah drugogo fortu bulo visimnadcyat bram p yatnadcyat velikih i tri malih Iz p yatnadcyati odnu zakrili a dvi dodali piznishe Ci brami buli pochinayuchi z pivnichno zahidnogo kuta tri na pivnichnij stini Shahpur na pivnichnomu zahodi Deli na pivnochi ta Dariyapur na pivnichnomu shodi chotiri u shidnij stini Premabgaj brama pobudovana britancyami na pivnichnomu shodi na shodi Panchkuva brama pobudovana britancyami na shodi i Sarangpur na pivdennomu shodi chotiri na pivdennij stini Rajpur i Astodiya na pivdennomu shodi i Maguda zakrita brama i Dzhamalpur na pivdni sim u zahidnij stini Han Dzhahan Rajhad i Manek na pivdennomu zahodi tri brami citadeli Ganesh Ram i Baradari v centri i brama Hanpur na pivnichnomu zahodi Dvi novi brami Prem Darvadzha ta Panchkuva dodani britancyami pislya vidkrittya zaliznic u 1864 roci Okolicibuli tipovim zhitlovim klasterom starogo mista u 1872 roci yih bulo 356 Cya forma zhitla bula vstanovlena pid chas rozdilenogo pravlinnya z 1738 po 1753 roki cherez religijnu naprugu mizh induyistami ta musulmanami Koli miski stini zrujnuvalisya i perestali zahishati vid grabizhnikiv brama pol stala bilsh vazhlivoyu dlya zahistu ArhitekturaStare misto bagate na derev yanu arhitekturu hadki ta Derev yana arhitektura ye vzircem unikalnoyi spadshini ta kulturi v Ahmedabadi Vona simvolizuye vnesok u mistectvo ta remesla tradiciyi ta dizajn budivel a takozh vidobrazhaye meshkanciv mista Arhitektura mista bula stvorena dlya spriyannya pochuttyu gromadi sim yi ta multikulturalizmu Ce ochevidno v tomu sho misto ye domivkoyu dlya ustanov sho nalezhat do kilkoh religij vklyuchayuchi induyizm islam hristiyanstvo ta yudayizm Spisok literaturiAhmedabad takes giant leap becomes India s first World Heritage City The Times of India Procitovano 15 lipnya 2017 Google Books 2015 s 249 Google Books 2015 s 252 253 Google Books 2015 s 260 261 G Kuppuram 1988 India through the ages history art culture and religion T 2 Sundeep Prakashan s 739 ISBN 9788185067094 Google Books 2015 s 248 Rajput Vipul Patel Dilip 8 February 2010 AM Arhiv originalu za 10 April 2013 Procitovano 12 February 2013 Pandya Yatin 23 January 2011 Ahmedabad gates Residue of past or the pride of the present DNA Procitovano 11 January 2015 Gazetteer of the Bombay Presidency Ahmedabad Government Central Press 1879 s 273 277 Google Books 2015 s 262 Google Books 2015 s 294 295 Centre UNESCO World Heritage Historic City of Ahmadabad UNESCO World Heritage Centre angl Procitovano 6 grudnya 2022 Bibliografiya Gazetteer of the Bombay Presidency Ahmedabad 7 January 2015 s 248 262 Procitovano 1 February 2015 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni