Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Відносини Королівства Іспанія та Європейського Союзу — це вертикальні відносини за участю наднаціональної організації та однієї з її держав-членів. Ці відносини перейшли від двосторонніх до членства в 1986, коли Королівство Іспанія приєдналася до Європейських Співтовариств.
| Іспанія в Європейському Союзі | |
|---|---|
 | |
 Іспанія |  Європейський Союз |
Передвступна історія
Іспанія вперше подала заявку на приєднання до Європейського економічного співтовариства 9 лютого 1962 під час диктатури Франциско Франко, яку міністр закордонних справ Фернандо Марія Кастіелла відправив до президента Ради Моріса Куве де Мурвіля. Але оскільки ЄЕС вважала за краще, щоб Іспанія мала демократичний режим, у вступі було відмовлено шляхом простого підтвердження отримання листом від 6 березня. На той рік готувалися документи, де вимагалося, щоб для членства Іспанія мала бути демократичною державою:
- Доповідь Біркельбаха від 15 січня 1962 депутата Європарламенту Віллі Біркельбаха була представлена в Європейському парламенті під назвою «Політичні та інституційні аспекти приєднання або асоціації до Співтовариства», де вимагалася ця вимога. Але це не завадило іншим типам стосунків.
- Сарагатський меморандум: у травні 1962 італійська делегація в Раді міністрів вимагала, щоб основа політичного режиму мала такі критерії, як критерії засновників. У цьому випадку це також запобігало будь-яким асоціаціям.
- Вето в Раді Міністрів Громади. Договори ЄОВС, ЄЕС та ЄВРАТОМ вимагали одноголосного голосування в Раді для включення нових держав. Його також мають ратифікувати відповідні парламенти.
Пізніше ця вимога була чітко визначена в 1964 Європейським парламентом:
Держави, чиї уряди не мають демократичної легітимности, і чиї народи не беруть участь у прийнятті урядових рішень — безпосередньо або через вільно обраних представників — не можуть бути прийняті до Співтовариства.
Однак ця вимога була неоднозначною, зважаючи на угоди з Грецією та колишніми африканськими колоніями, укладені до запиту Іспанії.
14 лютого 1964 посол Іспанії в ЄЕС Карлос Міранда-і-Квартін ( граф Каса Міранда) згадав попередній лист і попросив провести переговори з Громадою. З цього приводу Рада від 2 липня уповноважила Комісію провести ці пошукові переговори, які розпочалися 9 листопада 1964 року. 23 листопада 1966 року Комісія зробила детальний звіт про бесіди, в якому порадила двоетапну митну формулу для інтеграції економіки Іспанії в економіку співтовариства. Внесений до Ради міністрів, він не був затверджений і 11 липня 1967 р. разом із робочими групами встановив мандат на переговори.
Позиція Іспанії щодо європейської інтеграції мала недовіру, оскільки вона стикалася з панівним на той час і непередбаченою вимогою демократизації. Оскільки режим Франко не міг вижити в ізоляції, він розпочав економічну лібералізацію в 1959 році з Національного плану економічної стабілізації. У будь-якому випадку, для Співтовариства Іспанія не була пріоритетом щодо переговорів про нові кандидатури, оскільки саме та, яку запропонувала Сполучене Королівство, була та мала великий вплив на кандидатуру Іспанії. Важливими були й відмінності між державами-членами, наприклад, Бельгія (в якій виділялася позиція соціалістичного президента Поля-Анрі Спаака) та Італія, яка не визнавала Іспанію Франко як асоційовану державу; Федеративна Республіка Німеччина та Франція, які були сприятливими; і невизначені Нідерланди та Люксембург. Важливою серед цих умов були протести європейських лівих проти не встановлювати відносини з урядом, який не поважає права людини.
З усіх цих причин політичне рішення полягало в проведенні переговорів з виключно економічною метою, що призвело до підписання преференційної угоди 29 червня 1970 року, що означало зниження тарифів між ЄЕС та Іспанією. У тому ж передбачуваному скороченні в Іспанії сільськогосподарська продукція на 21% і промислова на 53% і взаємно на 13% і 22% відповідно. Вона була розширена Протоколом 29 січня 1973 року.
Під час політичного переходу 26 липня 1977 року уряд Іспанії під головуванням Адольфо Суареса подав нову заявку. Після неї Комісія схвалила розпочати переговори про вступ 29 листопада 1978 року, які почалися 5 лютого 1979 року. Це було політичне рішення щодо зміцнення зароджуваних демократій Греції, Португалії та Іспанії, але воно спричинило значні економічні труднощі з огляду на менший розвиток цих південноєвропейських держав і що означало, що ЄЕС матиме 329 мільйонів жителів, що спричинило за собою далекосяжні інституційні та економічні зміни.
У той же час від початку цієї заявки, між 1977 і 1980 роками, Іспанія повинна була виконати декілька вимог для цього приєднання щодо загальноєвропейських цінностей та поваги до гідности людини:
- Іспанія ратифікувала Міжнародні пакти про громадянські права та про економічні та культурні права Організації Об'єднаних Націй.
- Іспанія приєдналася до Ради Європи (організації, відмінної від Європейського Співтовариства), де підписала Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Вона також підписала Європейську соціальну хартію та визнала компетенцію Європейської комісії з прав людини розглядати претензії окремих осіб.
Перемовини про вступ
Незважаючи на те, що жодна з дев'яти держав, які на той момент утворили ЄЕС, не виступала проти розширення, переговори затягнулися понад шість років, аж до березня 1985 року. У той час як Греція завершила свої перемовини про вступ набагато раніше, підписавши договір про приєднання в травні 1979 року і вступивши 1 січня 1981 року. Європейське співтовариство тоді складалося з шести ветеранських держав: Федеративна Республіка Німеччина, Бельгія, Франція, Італія, Люксембург та Нідерланди; а також ті, які приєдналися в 1973 році в Данії, Ірландії та Сполучене Королівство.
Після виборів 28 жовтня 1982 року Іспанська соціалістична робітнича партія перемогла з абсолютною більшістю голосів і взяла кермо уряду. Раніше, на початку того ж місяця жовтня, попередній уряд УХД відбувся черговий державний переворот. Відтоді переговори перебували в руках президента Феліпе Гонсалеса, у портфелі закордонних справ і Мануель Марін, колишній держсекретар з питань рибальства, відповідальний за відносини з Європейськими Співтовариствами.
З 1981 року Європейський інвестиційний банк почав надавати Іспанії важливі позики для сприяння адаптації її структур, яка спочатку передбачалася закінчитися на вищезгадану дату 1 січня 1984 року, але потім була відкладена державами-членами, особливо Францією, яка, зіткнувшись з конкуренцією з боку іспанської продукції, домагалася перегляду Спільної сільськогосподарської політики (CAP) перед вступом. У той же час ЄЕС з бюджетних міркувань продовжила внутрішню кризу, яка ускладнила та затягнула ці переговори. Було два розділи, сільське господарство та рибальство, які практично не розглядалися через внутрішні реформи Співтовариства. Переговори про вступ співпали за часом із жорсткою промисловою реконверсією металургійного, морського, промислового виробництва тощо, що вимагало значної кількості державних коштів.
Спеціальні регіони
У процесі інтеграції Іспанії до ЄС виникли три окремі випадки: Канарські острови, Сеута та Мелілья. Два північноафриканських міста зберегли попередні звільнення від податків і зборів. Архіпелаг в угоді був виключений з митного союзу, сільськогосподарської політики спільноти та обов'язкового ПДВ. Однак це було відхилено парламентом Канарських островів. 22 червня 1985 року, тобто після підписання Акту, для чого були потрібні подальші переговори, що стало можливим, оскільки щодо конкретних питань Акт про приєднання дозволяв змінювати умови європейської інтеграції.
Вступ до Європейських Співтовариств
Акт про приєднання Іспанії до Європейських співтовариств був підписаний в Мадриді 12 червня 1985 року прем'єр-міністром Феліпе Гонсалесом у Колонній залі Королівського палацу. Також були присутні міністр закордонних справ Фернандо Моран, держсекретар зі зв’язків з європейськими співтовариствами Мануель Марін та постійний представник посол у Європейських спільнотах Габріель Ферран.
Іспанія вносить свої знання як стара нація і свій ентузіазм як молодих людей з переконанням, що майбутнє єдности є єдино можливим.
Ідеал європейської інтеграції актуальний як будь-коли, тому що його нав’язують нам вимоги сьогодення, а тим більше — завтрашнього.— Феліпе Гонсалес. Голова уряду Іспанії. 12 червня 1985 року.
Політичні відносини
Після вступу Іспанії відбулися інституційні зміни:
- У Раді: Іспанія, яка була п’ятою за чисельністю населення країною в Співтоваристві, отримала вісім голосів у Раді в порівнянні з десятьма, які мають чотири найбільш густонаселені країни. Кваліфікована більшість була встановлена у 54 голоси.
- У Комісії: Іспанія мала двох із 17 комісарів, які мали Європейську комісію. Першими були Мануель Марін і Абель Матутес.
- У Парламенті: 60 євродепутатів із 518 місць дісталися Іспанії. Перші мають відбутися протягом двох років. Вони відбулися 10 червня 1987 року. До цього часу Іспанія буЛА в Європейському парламенті 60 делегатами, обраними пропорційно від парламентарів (депутатів і сенаторів) кожної партії.
- У Суді Європейських Співтовариств: кількість суддів зросла з 11 до 13, а кількість генеральних адвокатів – з 5 до 6.
- В Економіко-соціальному комітеті: Іспанія мала 21 члена.
- У Рахунковій палаті: був створений представник від кожної з держав-членів.
- У Європейському інвестиційному банку: з п’яти віце-президентів до шести. Нове віце-президентство розділили між собою Іспанія та Португалія. У раді директорів Іспанії було призначено два місця і одне Португалії. Замінник мав бути спільним для цих двох держав. Іспанський керуючий банку є другим віце-президентом і .
Економічні відносини
Після приєднання іспанська економіка зростала вищими темпами, ніж в інших одинадцяти країнах-членах. У 1985 р. валовий внутрішній продукт (ВВП) становив 164 250 млн. дол., а в 1989 р. (після чотирьох років перебування в ЄЕС) він збільшився в 2,3 рази і досяг 379 360 млн. дол. дохід на душу населення зріс з 4290 до 9330 доларів. Інвестиції в промисловому секторі були вище 10%. Це було особливо значущим у трьох автономних спільнотах (Андалусія, Естремадура та Кастилія-Ла-Манча), де існувало екстенсивне сільськогосподарське виробництво. З іншого боку, тваринницькі виробництва північних громад зазнали найбільшого негативного впливу через високу конкуренцію.
Щодо галузі, то відбулася модернізація за рахунок іноземних інвестицій та використання нових технологій. Більш динамічні сектори, такі як текстиль, автомобілі, суднобудування, залізо і сталь, мали менше перешкод, ніж очікувалося. Рівень безробіття, який у 1980-х роках був двозначним і сягав понад 20%. У 1991 році він становив 16%. Дефіцит торгівлі зріс утричі між 1986 і 1991 роками, більше купували з-за кордону, ніж експортували.
Через три з половиною роки після приєднання – у червні 1989 року – Іспанія включила свою національну валюту (песету) до біржового механізму Європейської валютної системи, заснованого Францією, Італією, Данією, Нідерландами та Люксембургом з 1979 року. Так само Іспанія підкріпила свою прихильність до інтеграції, підписавши Шенгенську угоду в червні 1991 року, яка, заглиблюючись у концепцію «Європи без кордонів», передбачала поступове скасування прикордонного контролю між державами-членами.
Євро
У грудні 1995 року, що збіглося з закінченням другого головування Іспанії в ЄС, у Мадриді було узгоджено деномінацію «євро» для спільної європейської валюти, впровадження якої успішно відбулося з січня 2002 року. Цей факт зробив Іспанію учасником, як членом-засновником, нової європейської валюти, що означало ефективну матеріалізацію такого об’єднуючого проєкту, як ЄВС, який прагне до економічної інтеграції всіх держав-членів.
Відносини ЄС з Латинською Америкою через Іспанію
В Акті про приєднання є кілька посилань на аспекти відносин з Латинською Америкою, з прогресивним застосуванням Системи узагальнених преференцій статті 178 Договору про приєднання (яка надає пріоритет відносинам Співтовариства з так званими країнами АКТ: Африки, Карибського басейну та Тихого океану, надавши їм пільговий режим). Конкретно прийнято спільну декларацію про наміри щодо розвитку та інтенсифікації відносин з країнами Латинської Америки та «Декларацію Королівства Іспанія щодо Латинської Америки». Винятки також включені для продуктів, які імпортує Іспанія, таких як тютюн, какао та кава.
Див. також
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 січня 2012. Процитовано 20 червня 2022.
- (PDF). web.archive.org. Архів оригіналу (PDF) за 19 січня 2012. Процитовано 20 червня 2022.
- . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 20 червня 2022.
- V. Fernández. Historia de España contemporánea.
- El País 20 años. El País Semanal 1.023. Número extra. Domingo 5 de mayo de 1996.
- Representación Permanente de España ante la Unión Europea. Historia Архівна копія на сайті Wayback Machine.
- España y la Unión Europea [ 2022-01-21 у Wayback Machine.] Ministerio de Asuntos Exteriores, Unión Europea y Cooperación.
- España y la Unión Europea [ 2022-01-21 у Wayback Machine.] Ministerio de Asuntos Exteriores, Unión Europea y Cooperación.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vidnosini Korolivstva Ispaniya ta Yevropejskogo Soyuzu ce vertikalni vidnosini za uchastyu nadnacionalnoyi organizaciyi ta odniyeyi z yiyi derzhav chleniv Ci vidnosini perejshli vid dvostoronnih do chlenstva v 1986 koli Korolivstvo Ispaniya priyednalasya do Yevropejskih Spivtovaristv Ispaniya v Yevropejskomu Soyuzi Ispaniya Yevropejskij Soyuz Cya stattya pro vidnosini mizh Yevropejskim Soyuzom i Korolivstvom Ispaniya Pro proces peregovoriv pro vstup div Vstup Ispaniyi do Yevropejskih Spivtovaristv Peredvstupna istoriyaIspaniya vpershe podala zayavku na priyednannya do Yevropejskogo ekonomichnogo spivtovaristva 9 lyutogo 1962 pid chas diktaturi Francisko Franko yaku ministr zakordonnih sprav Fernando Mariya Kastiella vidpraviv do prezidenta Radi Morisa Kuve de Murvilya Ale oskilki YeES vvazhala za krashe shob Ispaniya mala demokratichnij rezhim u vstupi bulo vidmovleno shlyahom prostogo pidtverdzhennya otrimannya listom vid 6 bereznya Na toj rik gotuvalisya dokumenti de vimagalosya shob dlya chlenstva Ispaniya mala buti demokratichnoyu derzhavoyu Dopovid Birkelbaha vid 15 sichnya 1962 deputata Yevroparlamentu Villi Birkelbaha bula predstavlena v Yevropejskomu parlamenti pid nazvoyu Politichni ta institucijni aspekti priyednannya abo asociaciyi do Spivtovaristva de vimagalasya cya vimoga Ale ce ne zavadilo inshim tipam stosunkiv Saragatskij memorandum u travni 1962 italijska delegaciya v Radi ministriv vimagala shob osnova politichnogo rezhimu mala taki kriteriyi yak kriteriyi zasnovnikiv U comu vipadku ce takozh zapobigalo bud yakim asociaciyam Veto v Radi Ministriv Gromadi Dogovori YeOVS YeES ta YeVRATOM vimagali odnogolosnogo golosuvannya v Radi dlya vklyuchennya novih derzhav Jogo takozh mayut ratifikuvati vidpovidni parlamenti Piznishe cya vimoga bula chitko viznachena v 1964 Yevropejskim parlamentom Derzhavi chiyi uryadi ne mayut demokratichnoyi legitimnosti i chiyi narodi ne berut uchast u prijnyatti uryadovih rishen bezposeredno abo cherez vilno obranih predstavnikiv ne mozhut buti prijnyati do Spivtovaristva Odnak cya vimoga bula neodnoznachnoyu zvazhayuchi na ugodi z Greciyeyu ta kolishnimi afrikanskimi koloniyami ukladeni do zapitu Ispaniyi 14 lyutogo 1964 posol Ispaniyi v YeES Karlos Miranda i Kvartin graf Kasa Miranda zgadav poperednij list i poprosiv provesti peregovori z Gromadoyu Z cogo privodu Rada vid 2 lipnya upovnovazhila Komisiyu provesti ci poshukovi peregovori yaki rozpochalisya 9 listopada 1964 roku 23 listopada 1966 roku Komisiya zrobila detalnij zvit pro besidi v yakomu poradila dvoetapnu mitnu formulu dlya integraciyi ekonomiki Ispaniyi v ekonomiku spivtovaristva Vnesenij do Radi ministriv vin ne buv zatverdzhenij i 11 lipnya 1967 r razom iz robochimi grupami vstanoviv mandat na peregovori Poziciya Ispaniyi shodo yevropejskoyi integraciyi mala nedoviru oskilki vona stikalasya z panivnim na toj chas i neperedbachenoyu vimogoyu demokratizaciyi Oskilki rezhim Franko ne mig vizhiti v izolyaciyi vin rozpochav ekonomichnu liberalizaciyu v 1959 roci z Nacionalnogo planu ekonomichnoyi stabilizaciyi U bud yakomu vipadku dlya Spivtovaristva Ispaniya ne bula prioritetom shodo peregovoriv pro novi kandidaturi oskilki same ta yaku zaproponuvala Spoluchene Korolivstvo bula ta mala velikij vpliv na kandidaturu Ispaniyi Vazhlivimi buli j vidminnosti mizh derzhavami chlenami napriklad Belgiya v yakij vidilyalasya poziciya socialistichnogo prezidenta Polya Anri Spaaka ta Italiya yaka ne viznavala Ispaniyu Franko yak asocijovanu derzhavu Federativna Respublika Nimechchina ta Franciya yaki buli spriyatlivimi i neviznacheni Niderlandi ta Lyuksemburg Vazhlivoyu sered cih umov buli protesti yevropejskih livih proti ne vstanovlyuvati vidnosini z uryadom yakij ne povazhaye prava lyudini Z usih cih prichin politichne rishennya polyagalo v provedenni peregovoriv z viklyuchno ekonomichnoyu metoyu sho prizvelo do pidpisannya preferencijnoyi ugodi 29 chervnya 1970 roku sho oznachalo znizhennya tarifiv mizh YeES ta Ispaniyeyu U tomu zh peredbachuvanomu skorochenni v Ispaniyi silskogospodarska produkciya na 21 i promislova na 53 i vzayemno na 13 i 22 vidpovidno Vona bula rozshirena Protokolom 29 sichnya 1973 roku Pid chas politichnogo perehodu 26 lipnya 1977 roku uryad Ispaniyi pid golovuvannyam Adolfo Suaresa podav novu zayavku Pislya neyi Komisiya shvalila rozpochati peregovori pro vstup 29 listopada 1978 roku yaki pochalisya 5 lyutogo 1979 roku Ce bulo politichne rishennya shodo zmicnennya zarodzhuvanih demokratij Greciyi Portugaliyi ta Ispaniyi ale vono sprichinilo znachni ekonomichni trudnoshi z oglyadu na menshij rozvitok cih pivdennoyevropejskih derzhav i sho oznachalo sho YeES matime 329 miljoniv zhiteliv sho sprichinilo za soboyu dalekosyazhni institucijni ta ekonomichni zmini U toj zhe chas vid pochatku ciyeyi zayavki mizh 1977 i 1980 rokami Ispaniya povinna bula vikonati dekilka vimog dlya cogo priyednannya shodo zagalnoyevropejskih cinnostej ta povagi do gidnosti lyudini Ispaniya ratifikuvala Mizhnarodni pakti pro gromadyanski prava ta pro ekonomichni ta kulturni prava Organizaciyi Ob yednanih Nacij Ispaniya priyednalasya do Radi Yevropi organizaciyi vidminnoyi vid Yevropejskogo Spivtovaristva de pidpisala Yevropejsku konvenciyu pro zahist prav lyudini i osnovopolozhnih svobod Vona takozh pidpisala Yevropejsku socialnu hartiyu ta viznala kompetenciyu Yevropejskoyi komisiyi z prav lyudini rozglyadati pretenziyi okremih osib Peremovini pro vstupProces rozshirennya togo sho spochatku bulo Yevropejskim ekonomichnim spivtovaristvom a potim Yevropejskim Soyuzom Nezvazhayuchi na te sho zhodna z dev yati derzhav yaki na toj moment utvorili YeES ne vistupala proti rozshirennya peregovori zatyagnulisya ponad shist rokiv azh do bereznya 1985 roku U toj chas yak Greciya zavershila svoyi peremovini pro vstup nabagato ranishe pidpisavshi dogovir pro priyednannya v travni 1979 roku i vstupivshi 1 sichnya 1981 roku Yevropejske spivtovaristvo todi skladalosya z shesti veteranskih derzhav Federativna Respublika Nimechchina Belgiya Franciya Italiya Lyuksemburg ta Niderlandi a takozh ti yaki priyednalisya v 1973 roci v Daniyi Irlandiyi ta Spoluchene Korolivstvo Pislya viboriv 28 zhovtnya 1982 roku Ispanska socialistichna robitnicha partiya peremogla z absolyutnoyu bilshistyu golosiv i vzyala kermo uryadu Ranishe na pochatku togo zh misyacya zhovtnya poperednij uryad UHD vidbuvsya chergovij derzhavnij perevorot Vidtodi peregovori perebuvali v rukah prezidenta Felipe Gonsalesa u portfeli zakordonnih sprav i Manuel Marin kolishnij derzhsekretar z pitan ribalstva vidpovidalnij za vidnosini z Yevropejskimi Spivtovaristvami Z 1981 roku Yevropejskij investicijnij bank pochav nadavati Ispaniyi vazhlivi poziki dlya spriyannya adaptaciyi yiyi struktur yaka spochatku peredbachalasya zakinchitisya na vishezgadanu datu 1 sichnya 1984 roku ale potim bula vidkladena derzhavami chlenami osoblivo Franciyeyu yaka zitknuvshis z konkurenciyeyu z boku ispanskoyi produkciyi domagalasya pereglyadu Spilnoyi silskogospodarskoyi politiki CAP pered vstupom U toj zhe chas YeES z byudzhetnih mirkuvan prodovzhila vnutrishnyu krizu yaka uskladnila ta zatyagnula ci peregovori Bulo dva rozdili silske gospodarstvo ta ribalstvo yaki praktichno ne rozglyadalisya cherez vnutrishni reformi Spivtovaristva Peregovori pro vstup spivpali za chasom iz zhorstkoyu promislovoyu rekonversiyeyu metalurgijnogo morskogo promislovogo virobnictva tosho sho vimagalo znachnoyi kilkosti derzhavnih koshtiv Specialni regioni U procesi integraciyi Ispaniyi do YeS vinikli tri okremi vipadki Kanarski ostrovi Seuta ta Melilya Dva pivnichnoafrikanskih mista zberegli poperedni zvilnennya vid podatkiv i zboriv Arhipelag v ugodi buv viklyuchenij z mitnogo soyuzu silskogospodarskoyi politiki spilnoti ta obov yazkovogo PDV Odnak ce bulo vidhileno parlamentom Kanarskih ostroviv 22 chervnya 1985 roku tobto pislya pidpisannya Aktu dlya chogo buli potribni podalshi peregovori sho stalo mozhlivim oskilki shodo konkretnih pitan Akt pro priyednannya dozvolyav zminyuvati umovi yevropejskoyi integraciyi Vstup do Yevropejskih Spivtovaristv Dokladnishe Vstup Ispaniyi do Yevropejskih Spivtovaristv Akt pro priyednannya Ispaniyi do Yevropejskih spivtovaristv buv pidpisanij v Madridi 12 chervnya 1985 roku prem yer ministrom Felipe Gonsalesom u Kolonnij zali Korolivskogo palacu Takozh buli prisutni ministr zakordonnih sprav Fernando Moran derzhsekretar zi zv yazkiv z yevropejskimi spivtovaristvami Manuel Marin ta postijnij predstavnik posol u Yevropejskih spilnotah Gabriel Ferran Ispaniya vnosit svoyi znannya yak stara naciya i svij entuziazm yak molodih lyudej z perekonannyam sho majbutnye yednosti ye yedino mozhlivim Ideal yevropejskoyi integraciyi aktualnij yak bud koli tomu sho jogo nav yazuyut nam vimogi sogodennya a tim bilshe zavtrashnogo Felipe Gonsales Golova uryadu Ispaniyi 12 chervnya 1985 roku Politichni vidnosiniPislya vstupu Ispaniyi vidbulisya institucijni zmini U Radi Ispaniya yaka bula p yatoyu za chiselnistyu naselennya krayinoyu v Spivtovaristvi otrimala visim golosiv u Radi v porivnyanni z desyatma yaki mayut chotiri najbilsh gustonaseleni krayini Kvalifikovana bilshist bula vstanovlena u 54 golosi U Komisiyi Ispaniya mala dvoh iz 17 komisariv yaki mali Yevropejsku komisiyu Pershimi buli Manuel Marin i Abel Matutes U Parlamenti 60 yevrodeputativ iz 518 misc distalisya Ispaniyi Pershi mayut vidbutisya protyagom dvoh rokiv Voni vidbulisya 10 chervnya 1987 roku Do cogo chasu Ispaniya buLA v Yevropejskomu parlamenti 60 delegatami obranimi proporcijno vid parlamentariv deputativ i senatoriv kozhnoyi partiyi U Sudi Yevropejskih Spivtovaristv kilkist suddiv zrosla z 11 do 13 a kilkist generalnih advokativ z 5 do 6 V Ekonomiko socialnomu komiteti Ispaniya mala 21 chlena U Rahunkovij palati buv stvorenij predstavnik vid kozhnoyi z derzhav chleniv U Yevropejskomu investicijnomu banku z p yati vice prezidentiv do shesti Nove vice prezidentstvo rozdilili mizh soboyu Ispaniya ta Portugaliya U radi direktoriv Ispaniyi bulo priznacheno dva miscya i odne Portugaliyi Zaminnik mav buti spilnim dlya cih dvoh derzhav Ispanskij keruyuchij banku ye drugim vice prezidentom i Ekonomichni vidnosiniPislya priyednannya ispanska ekonomika zrostala vishimi tempami nizh v inshih odinadcyati krayinah chlenah U 1985 r valovij vnutrishnij produkt VVP stanoviv 164 250 mln dol a v 1989 r pislya chotiroh rokiv perebuvannya v YeES vin zbilshivsya v 2 3 razi i dosyag 379 360 mln dol dohid na dushu naselennya zris z 4290 do 9330 dolariv Investiciyi v promislovomu sektori buli vishe 10 Ce bulo osoblivo znachushim u troh avtonomnih spilnotah Andalusiya Estremadura ta Kastiliya La Mancha de isnuvalo ekstensivne silskogospodarske virobnictvo Z inshogo boku tvarinnicki virobnictva pivnichnih gromad zaznali najbilshogo negativnogo vplivu cherez visoku konkurenciyu Shodo galuzi to vidbulasya modernizaciya za rahunok inozemnih investicij ta vikoristannya novih tehnologij Bilsh dinamichni sektori taki yak tekstil avtomobili sudnobuduvannya zalizo i stal mali menshe pereshkod nizh ochikuvalosya Riven bezrobittya yakij u 1980 h rokah buv dvoznachnim i syagav ponad 20 U 1991 roci vin stanoviv 16 Deficit torgivli zris utrichi mizh 1986 i 1991 rokami bilshe kupuvali z za kordonu nizh eksportuvali Cherez tri z polovinoyu roki pislya priyednannya u chervni 1989 roku Ispaniya vklyuchila svoyu nacionalnu valyutu pesetu do birzhovogo mehanizmu Yevropejskoyi valyutnoyi sistemi zasnovanogo Franciyeyu Italiyeyu Daniyeyu Niderlandami ta Lyuksemburgom z 1979 roku Tak samo Ispaniya pidkripila svoyu prihilnist do integraciyi pidpisavshi Shengensku ugodu v chervni 1991 roku yaka zagliblyuyuchis u koncepciyu Yevropi bez kordoniv peredbachala postupove skasuvannya prikordonnogo kontrolyu mizh derzhavami chlenami Yevro U grudni 1995 roku sho zbiglosya z zakinchennyam drugogo golovuvannya Ispaniyi v YeS u Madridi bulo uzgodzheno denominaciyu yevro dlya spilnoyi yevropejskoyi valyuti vprovadzhennya yakoyi uspishno vidbulosya z sichnya 2002 roku Cej fakt zrobiv Ispaniyu uchasnikom yak chlenom zasnovnikom novoyi yevropejskoyi valyuti sho oznachalo efektivnu materializaciyu takogo ob yednuyuchogo proyektu yak YeVS yakij pragne do ekonomichnoyi integraciyi vsih derzhav chleniv Vidnosini YeS z Latinskoyu Amerikoyu cherez IspaniyuDokladnishe Samiti krayin Latinskoyi Ameriki Karibskogo basejnu ta Yevropejskogo Soyuzu V Akti pro priyednannya ye kilka posilan na aspekti vidnosin z Latinskoyu Amerikoyu z progresivnim zastosuvannyam Sistemi uzagalnenih preferencij statti 178 Dogovoru pro priyednannya yaka nadaye prioritet vidnosinam Spivtovaristva z tak zvanimi krayinami AKT Afriki Karibskogo basejnu ta Tihogo okeanu nadavshi yim pilgovij rezhim Konkretno prijnyato spilnu deklaraciyu pro namiri shodo rozvitku ta intensifikaciyi vidnosin z krayinami Latinskoyi Ameriki ta Deklaraciyu Korolivstva Ispaniya shodo Latinskoyi Ameriki Vinyatki takozh vklyucheni dlya produktiv yaki importuye Ispaniya takih yak tyutyun kakao ta kava Div takozhIspanski moneti yevro Andorra ta yevroPrimitki PDF Arhiv originalu PDF za 11 sichnya 2012 Procitovano 20 chervnya 2022 PDF web archive org Arhiv originalu PDF za 19 sichnya 2012 Procitovano 20 chervnya 2022 Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 20 chervnya 2022 V Fernandez Historia de Espana contemporanea El Pais 20 anos El Pais Semanal 1 023 Numero extra Domingo 5 de mayo de 1996 Representacion Permanente de Espana ante la Union Europea Historia Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Espana y la Union Europea 2022 01 21 u Wayback Machine Ministerio de Asuntos Exteriores Union Europea y Cooperacion Espana y la Union Europea 2022 01 21 u Wayback Machine Ministerio de Asuntos Exteriores Union Europea y Cooperacion