Іспанська абетка, або іспанський алфавіт — це сукупність букв, прийнятих в іспанській писемності та розміщених у певному усталеному порядку.
Буква | A | B | C1 | D | E | F | G | H | I |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Назва | a | be (варіянти: be larga, be alta) | ce | de | e | efe | ge | hache | i |
Фонема(и) | /a/ | /b/ | /k/, /θ/2 | /d/ | /e/ | /f/ | /ɡ/, /x/ | silent3 | /i/ |
↑ Диграф ⟨ch⟩ представляє африкату /tʃ/. Диграф раніше розглядали як одну літеру, яку називали che.
↑ Фонеми /θ/ та /s/ у більшості діалектів не різняться; див.
↑ Крім деяких запозичених слів: hámster (хом'як), hachís (гашиш), hawaiano (гаваяно), у яких є /х/.
Буква | J | K | L | M | N | Ñ | O | P | Q |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Назва | jota | ka | ele | eme | ene | eñe | o | pe | cu |
Фонема(и) | /x/ | /k/ | /l/4 | /m/5 | /n/, /m/5 | /ɲ/ | /o/ | /p/ | /k/6 |
↑ Диграф ⟨ll⟩ (наприклад, calle) є піднебінний латеральний / ʎ / у кількох діалектах; але в більшості діалектів — через історичне злиття, зване yeísmo, — він, як і буква ⟨y⟩, представляє фонему /ʝ/.
↑ Точна вимова носових у позиції наприкінці складу залежить від фонетичних атрибутів наступних за приголосними (навіть за межами слова), так що (n) може бути носогубним (як в ánfora), піднебінним (як у cónyuge), велярним (як у rincón) і т. д. У поодиноких випадках використовують закінчення слова m, але реальної різниці у вимові немає.
↑ Використовують лише в диграфі qu.
Буква | R8 | S | T | U | V | W | X | Y | Z |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Назва | erre | ese | te | u | uve, ve, ve corta, ve baja, ve chica | uve doble, ve doble, doble ve, doble u | equis | ye, i griega | zeta |
Фонема(и) | /ɾ/, /r/ | /s/ | /t/ | /u/ | /b/ | /w/, /b/ | /ks/, /s/9 | /ʝ/, /i/ | /θ/2 |
↑ Диграф ⟨rr⟩, який з'являється лише між голосними, є трель /r/.
↑ Стара орфографія з буквою x, що представляє /x/, збереглася в деяких власних іменах, таких як México (Мексика).
Див. також
Примітки
- Ortografía de la lengua española (2010). Real Academia Española y Asociación de Academias de la Lengua Española. с. 63.
Посилання
- Як зародився іспанський алфавіт?
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ispanska abetka abo ispanskij alfavit ce sukupnist bukv prijnyatih v ispanskij pisemnosti ta rozmishenih u pevnomu ustalenomu poryadku Ispanska abetka Bukva A B C1 D E F G H INazva a be variyanti be larga be alta ce de e efe ge hache iFonema i a b k 8 2 d e f ɡ x silent3 i Digraf ch predstavlyaye afrikatu tʃ Digraf ranishe rozglyadali yak odnu literu yaku nazivali che Fonemi 8 ta s u bilshosti dialektiv ne riznyatsya div Krim deyakih zapozichenih sliv hamster hom yak hachis gashish hawaiano gavayano u yakih ye h Bukva J K L M N N O P QNazva jota ka ele eme ene ene o pe cuFonema i x k l 4 m 5 n m 5 ɲ o p k 6 Digraf ll napriklad calle ye pidnebinnij lateralnij ʎ u kilkoh dialektah ale v bilshosti dialektiv cherez istorichne zlittya zvane yeismo vin yak i bukva y predstavlyaye fonemu ʝ Tochna vimova nosovih u poziciyi naprikinci skladu zalezhit vid fonetichnih atributiv nastupnih za prigolosnimi navit za mezhami slova tak sho n mozhe buti nosogubnim yak v anfora pidnebinnim yak u conyuge velyarnim yak u rincon i t d U poodinokih vipadkah vikoristovuyut zakinchennya slova m ale realnoyi riznici u vimovi nemaye Vikoristovuyut lishe v digrafi qu Bukva R8 S T U V W X Y ZNazva erre ese te u uve ve ve corta ve baja ve chica uve doble ve doble doble ve doble u equis ye i griega zetaFonema i ɾ r s t u b w b ks s 9 ʝ i 8 2 Digraf rr yakij z yavlyayetsya lishe mizh golosnimi ye trel r Stara orfografiya z bukvoyu x sho predstavlyaye x zbereglasya v deyakih vlasnih imenah takih yak Mexico Meksika Div takozhIspanska movaPrimitkiOrtografia de la lengua espanola 2010 Real Academia Espanola y Asociacion de Academias de la Lengua Espanola s 63 PosilannyaYak zarodivsya ispanskij alfavit