Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мамед Абдул огли Іскендеров 4 17 грудня 1915 19151217 село Ейвазлар Шушинський повіт Єлизаветпольська губернія Російська

Іскендеров Мамед Абдул огли

Іскендеров Мамед Абдул огли

Мамед Абдул огли Іскендеров (4 (17) грудня 1915(19151217), село Ейвазлар, Шушинський повіт, Єлизаветпольська губернія, Російська імперія — 28 травня 1985, Баку, Азербайджанська РСР) — радянський партійний і державний діяч, голова Ради Міністрів Азербайджанської РСР (1959—1961), голова Президії Верховної Ради Азербайджанської РСР (1961—1969). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1966 роках. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1966—1971 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 4—7-го скликань. Кандидат геолого-мінералогічних наук (1946), доктор геолого-мінералогічних наук (1956), професор.

Мамед Абдул огли Іскендеров
image 13 Голова Президії Верховної Ради Азербайджанської РСР
29 грудня 1961 — 25 грудня 1969
ПопередникДжафаров Сафтар Мамед огли
НаступникХалілов Курбан Алі огли
image 8 Голова Ради міністрів Азербайджанської РСР
10 липня 1959 — 29 грудня 1961
ПопередникВелі Ахундов
НаступникЕнвер Аліханов
Народився4 (17) грудня 1915(1915-12-17)
с. Ейвазлар, Шушинський повіт, Єлизаветпольська губернія, Російська імперія
Помер28 травня 1985(1985-05-28) (69 років)
Баку, Азербайджанська РСР
Відомий якполітик
КраїнаСРСР
Національністьазербайджанець
Alma materАзербайджанська державна нафтова академія (1940)
Політична партіяКПРС
Нагороди
image image image
image

Біографія

Народився в бідній селянській родині. Етнічний курд. Був офіційно зареєстрований як «азербайджанець», оскільки керівництво Азербайджанської РСР (за сприяння офіційної Москви) проводило політику примусової асиміляції корінних народів Азербайджану, зокрема курдів, серед іншого, реєструючи представників цих національностей у документах як «азербайджанців».

У 1929 році закінчив школу. З 1929 по 1932 рік навчався в Азербайджанському педагогічному технікумі імені Сабіра в місті Баку.

У 1932—1935 роках — учитель середньої школи у Зангеланському районі Азербайджанської РСР.

У 1935—1940 роках — студент Азербайджанського індустріального інституту. У 1938 році вступив до комсомолу. У 1940 році закінчив Азербайджанський індустріальний інститут за фахом інженер-геолог.

З 1940 року — інженер-геолог 1-го промислу тресту «Молотовнафта» Азербайджанської РСР.

З 1941 по 1943 рік служив у Червоній армії, брав участь в обороні Кавказу під час німецько-радянської війни.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1943—1945 роках — геолог 5-го промислу, парторг ЦК ВКП(б) 6-го промислу тресту «Молотовнафта» («Азізбековнафта») міста Баку Азербайджанської РСР. Навчався в аспірантурі Академії наук Азербайджанської РСР.

У 1945—1947 роках — заступник секретаря Бакинського міського комітету КП(б) Азербайджану з нафти.

У 1947—1948 роках — перший секретар Ленінського районного комітету КП(б) Азербайджану міста Баку.

У 1948—1949 роках — заступник міністра державного контролю Азербайджанської РСР.

У 1949—1951 роках — керуючий тресту «Орджонікідзенафта», у 1951—1953 роках — керуючий тресту «Леніннафта» Міністерства нафтової промисловості Азербайджанської РСР у місті Баку.

У 1953 році — головний інженер — перший заступник начальника об'єднання «Азнафта».

У грудні 1953 — лютому 1954 року — перший секретар Бакинського міського комітету КП Азербайджану.

У лютому 1954 — липні 1959 роках — секретар ЦК Комуністичної партії Азербайджану.

10 липня 1959 — 29 грудня 1961 року — голова Ради міністрів Азербайджанської РСР.

29 грудня 1961 — 25 грудня 1969 року — голова президії Верховної ради Азербайджанської РСР.

З грудня 1969 по 1971 рік — директор, з 1971 по 1974 рік — начальник лабораторії Інституту проблем глибинних нафтогазових родовищ Академії наук Азербайджанської РСР.

З квітня 1974 року — персональний пенсіонер союзного значення.

Нагороди

Нагороджений трьома орденами Леніна (1948,).

Примітки

  1. Wasserman, 2023, p. 146: Representatives of the indigenous minorities were not for the most part appointed to important governmental positions. But there were exceptions. For instance, in the 1960s, Mamed Iskenderov, a Kurd, officially registered as an Azerbaijani, occupied the post of chairman of the Presidium of the Azerbaijan Supreme Soviet.
  2. Wasserman, 2023, p. 2, 145—146: Thus, for instance, Moscow encouraged the Uzbek leadership to register Uzbekistan's Tajik inhabitants as Uzbeks and the leaders of Azerbaijan to register indigenous Muslim minorities as Azerbaijanis.
    […]
    Following the establishment of Soviet power in Azerbaijan, the local authorities conducted a policy of 'absorbing' some of the national minorities, beginning with such indigenous groups as the Talysh, Lezgins, Tats and Kurds; most were officially labelled Azerbaijanis.
    […]
    Representatives of the indigenous minorities were not for the most part appointed to important governmental positions. But there were exceptions. For instance, in the 1960s, Mamed Iskenderov, a Kurd, officially registered as an Azerbaijani, occupied the post of chairman of the Presidium of the Azerbaijan Supreme Soviet    .
  3. Kolga, Tõnurist, Vaba, Viikberg, 2001, Kurds: Kurdish identity is most endangered in Azerbaijan. In recent decades the Azerbaijani authorities have been attempting to assimilate all ethnic minorities. In the absence of religious differences they have succeeded. The Kurdish language is not officially used and during censuses the Kurds have been recorded as Azerbaijanis.
  4. Siegelbaum, Moch, 2023.
  5. While the Tats, a Persian-speaking people, were subjected to forced assimilation into the Azerbaijani nationality, Kurds experienced both compulsory assimilation and, in 1937, deportation to Kazakhstan

Література

  • Wasserman, Aryeh. A Year of Rule by the Popular Front of Azerbaijan // Muslim Eurasia: Conflicting Legacies / Ro'i, Yaacov. — , 2023.
  • Kolga, Margus; Tõnurist, Igor; Vaba, Lembit; Viikberg, Jüri. KURDS // The Red Book of the Peoples of the Russian Empire / Consultants: Ants Viires, Lauri Vahtre; Translated by: Sirje Ainsaar, Heli Greenbaum, Krista Kaer, Lembit Liivak, Krista Mits, Erkki Sivonen, Triin Tobber, Viivi Verrev; Edited by: Andrew Humphreys and Krista Mits; Layout: Terje Mäepalu, Indrek Hein (www). — Tallinn : NGO Red Book, 2001. — .
  • Siegelbaum, Lewis H.; Moch, Leslie Page. Making National Diasporas: Soviet-Era Migrations and Post-Soviet Consequences. — Cambridge University Press, 2023. — , 9781009371858.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mamed Abdul ogli Iskenderov 4 17 grudnya 1915 19151217 selo Ejvazlar Shushinskij povit Yelizavetpolska guberniya Rosijska imperiya 28 travnya 1985 Baku Azerbajdzhanska RSR radyanskij partijnij i derzhavnij diyach golova Radi Ministriv Azerbajdzhanskoyi RSR 1959 1961 golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi Azerbajdzhanskoyi RSR 1961 1969 Kandidat u chleni CK KPRS u 1961 1966 rokah Chlen Centralnoyi Revizijnoyi Komisiyi KPRS u 1966 1971 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 4 7 go sklikan Kandidat geologo mineralogichnih nauk 1946 doktor geologo mineralogichnih nauk 1956 profesor Mamed Abdul ogli Iskenderov13 Golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi Azerbajdzhanskoyi RSR29 grudnya 1961 25 grudnya 1969PoperednikDzhafarov Saftar Mamed ogliNastupnikHalilov Kurban Ali ogli8 Golova Radi ministriv Azerbajdzhanskoyi RSR10 lipnya 1959 29 grudnya 1961PoperednikVeli AhundovNastupnikEnver AlihanovNarodivsya4 17 grudnya 1915 1915 12 17 s Ejvazlar Shushinskij povit Yelizavetpolska guberniya Rosijska imperiyaPomer28 travnya 1985 1985 05 28 69 rokiv Baku Azerbajdzhanska RSRVidomij yakpolitikKrayinaSRSRNacionalnistazerbajdzhanecAlma materAzerbajdzhanska derzhavna naftova akademiya 1940 Politichna partiyaKPRSNagorodiBiografiyaNarodivsya v bidnij selyanskij rodini Etnichnij kurd Buv oficijno zareyestrovanij yak azerbajdzhanec oskilki kerivnictvo Azerbajdzhanskoyi RSR za spriyannya oficijnoyi Moskvi provodilo politiku primusovoyi asimilyaciyi korinnih narodiv Azerbajdzhanu zokrema kurdiv sered inshogo reyestruyuchi predstavnikiv cih nacionalnostej u dokumentah yak azerbajdzhanciv U 1929 roci zakinchiv shkolu Z 1929 po 1932 rik navchavsya v Azerbajdzhanskomu pedagogichnomu tehnikumi imeni Sabira v misti Baku U 1932 1935 rokah uchitel serednoyi shkoli u Zangelanskomu rajoni Azerbajdzhanskoyi RSR U 1935 1940 rokah student Azerbajdzhanskogo industrialnogo institutu U 1938 roci vstupiv do komsomolu U 1940 roci zakinchiv Azerbajdzhanskij industrialnij institut za fahom inzhener geolog Z 1940 roku inzhener geolog 1 go promislu trestu Molotovnafta Azerbajdzhanskoyi RSR Z 1941 po 1943 rik sluzhiv u Chervonij armiyi brav uchast v oboroni Kavkazu pid chas nimecko radyanskoyi vijni Chlen VKP b z 1943 roku U 1943 1945 rokah geolog 5 go promislu partorg CK VKP b 6 go promislu trestu Molotovnafta Azizbekovnafta mista Baku Azerbajdzhanskoyi RSR Navchavsya v aspiranturi Akademiyi nauk Azerbajdzhanskoyi RSR U 1945 1947 rokah zastupnik sekretarya Bakinskogo miskogo komitetu KP b Azerbajdzhanu z nafti U 1947 1948 rokah pershij sekretar Leninskogo rajonnogo komitetu KP b Azerbajdzhanu mista Baku U 1948 1949 rokah zastupnik ministra derzhavnogo kontrolyu Azerbajdzhanskoyi RSR U 1949 1951 rokah keruyuchij trestu Ordzhonikidzenafta u 1951 1953 rokah keruyuchij trestu Leninnafta Ministerstva naftovoyi promislovosti Azerbajdzhanskoyi RSR u misti Baku U 1953 roci golovnij inzhener pershij zastupnik nachalnika ob yednannya Aznafta U grudni 1953 lyutomu 1954 roku pershij sekretar Bakinskogo miskogo komitetu KP Azerbajdzhanu U lyutomu 1954 lipni 1959 rokah sekretar CK Komunistichnoyi partiyi Azerbajdzhanu 10 lipnya 1959 29 grudnya 1961 roku golova Radi ministriv Azerbajdzhanskoyi RSR 29 grudnya 1961 25 grudnya 1969 roku golova prezidiyi Verhovnoyi radi Azerbajdzhanskoyi RSR Z grudnya 1969 po 1971 rik direktor z 1971 po 1974 rik nachalnik laboratoriyi Institutu problem glibinnih naftogazovih rodovish Akademiyi nauk Azerbajdzhanskoyi RSR Z kvitnya 1974 roku personalnij pensioner soyuznogo znachennya NagorodiNagorodzhenij troma ordenami Lenina 1948 PrimitkiWasserman 2023 p 146 Representatives of the indigenous minorities were not for the most part appointed to important governmental positions But there were exceptions For instance in the 1960s Mamed Iskenderov a Kurd officially registered as an Azerbaijani occupied the post of chairman of the Presidium of the Azerbaijan Supreme Soviet Wasserman 2023 p 2 145 146 Thus for instance Moscow encouraged the Uzbek leadership to register Uzbekistan s Tajik inhabitants as Uzbeks and the leaders of Azerbaijan to register indigenous Muslim minorities as Azerbaijanis Following the establishment of Soviet power in Azerbaijan the local authorities conducted a policy of absorbing some of the national minorities beginning with such indigenous groups as the Talysh Lezgins Tats and Kurds most were officially labelled Azerbaijanis Representatives of the indigenous minorities were not for the most part appointed to important governmental positions But there were exceptions For instance in the 1960s Mamed Iskenderov a Kurd officially registered as an Azerbaijani occupied the post of chairman of the Presidium of the Azerbaijan Supreme Soviet Kolga Tonurist Vaba Viikberg 2001 Kurds Kurdish identity is most endangered in Azerbaijan In recent decades the Azerbaijani authorities have been attempting to assimilate all ethnic minorities In the absence of religious differences they have succeeded The Kurdish language is not officially used and during censuses the Kurds have been recorded as Azerbaijanis Siegelbaum Moch 2023 While the Tats a Persian speaking people were subjected to forced assimilation into the Azerbaijani nationality Kurds experienced both compulsory assimilation and in 1937 deportation to KazakhstanLiteraturaWasserman Aryeh A Year of Rule by the Popular Front of Azerbaijan Muslim Eurasia Conflicting Legacies Ro i Yaacov Taylor amp Francis 2023 Kolga Margus Tonurist Igor Vaba Lembit Viikberg Juri KURDS The Red Book of the Peoples of the Russian Empire Consultants Ants Viires Lauri Vahtre Translated by Sirje Ainsaar Heli Greenbaum Krista Kaer Lembit Liivak Krista Mits Erkki Sivonen Triin Tobber Viivi Verrev Edited by Andrew Humphreys and Krista Mits Layout Terje Maepalu Indrek Hein www Tallinn NGO Red Book 2001 ISBN 9985 936922 Siegelbaum Lewis H Moch Leslie Page Making National Diasporas Soviet Era Migrations and Post Soviet Consequences Cambridge University Press 2023 ISBN 1009371851 9781009371858 Posilannyahttp az libr ru index shtml Persons amp 000 Src 0000 93b0a0e7 2 bereznya 2022 u Wayback Machine http www knowbysight info III 02913 asp 22 lipnya 2011 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ