У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ісаков Василь Леонович Ісаков 1916 1943 червоноармієць Робітничо селян

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ісаков.

Василь Леонович Ісаков (1916–1943) — червоноармієць Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1943).

Ісаков Василь Леонович

Исаков Василий Леонович

Рядовий

Загальна інформація

Народження

1916
^d, ^d, ^d, СРСР

Смерть

30 серпня 1943
Розсошанський район, Воронезька область, РРФСР, СРСР

Військова служба

Роки служби

1938—1943 (з перервою)

Приналежність

Війни / битви

німецько-радянська війна

Нагороди та відзнаки

Ісаков Василь Леонович у Вікісховищі

Біографія

Василь Ісаков народився у 1916 році в селі Турмасово (нині — Тамбовської області). Закінчив чотири класи школи, після чого працював трактористом в колгоспі, потім диспетчером на залізничній станції «Кочетовка». У 1938–1940 роказ проходив службу в Робітничо-селянської Червоної Армії. У 1942 році Ісаков повторно був призваний в армію і направлений на фронт німецько-радянської війни, був стрільцем 78-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту.

2 березня 1943 року в складі взводу, яким командував лейтенант Широнін, брав участь у відбитті контратак німецьких танкових і піхотних частин біля залізничного переїзду на південній околиці села Таранівка Зміївского району Харківської області Української РСР. У тому бою він отримав важкі поранення.

Указом Президіуму Верховної Ради СРСР від 18 травня 1943 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії червоноармієць Василь Ісаков був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Закінчивши полкову школу молодших командирів, в званні гвардії сержанта з 2 червня 1943 роки воював у 2-му батальйоні 78-го гвардійського стрілецького полку. У липні 1943 року прийнятий кандидатом в члени ВКП (б). 16 серпня 1943 року під час боїв за село Довгеньке південніше Ізюма був поранений. Помер від отриманих поранень 30 серпня 1943 року в 412-му військовому госпіталі; похований в місті Розсош Воронезької області.

Сім'я

Мати — Параска Яківна (1876—1964).

Сестра — Анна Леоновна Демидова.

Примітки

(рос.). AZ Library. Архів оригіналу за 23 липня 2014. Процитовано 17 квітня 2013.
Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 18 мая 1943 года [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1943. — 25 мая (№ 19 (225)). — С. 1
Золотарёв П. (7 травня 2011). . Победа 1945. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 21 листопада 2015.

Джерела

Ісаков Василь Леонович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.

[ивл-1] (рос.). AZ Library. Архів оригіналу за 23 липня 2014. Процитовано 17 квітня 2013.

[2] Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 18 мая 1943 года [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1943. — 25 мая (№ 19 (225)). — С. 1

[победа-3] Золотарёв П. (7 травня 2011). . Победа 1945. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 21 листопада 2015.