Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ірйо Вяйсяля фін Yrjö Väisälä 6 вересня 1891 21 липня 1971 фінський астроном і геодезист член і Академії Фінляндії 1951

Ірйо Вяйсяля

Ірйо Вяйсяля

Ірйо Вяйсяля (фін. Yrjö Väisälä; 6 вересня 1891 — 21 липня 1971) — фінський астроном і геодезист, член і Академії Фінляндії (1951).

Ірйо Вяйсяля
image
Народився 6 вересня 1891(1891-09-06)[1][2][3]
Контіолагті, Північна Карелія, Фінляндія
Помер 21 липня 1971(1971-07-21)[1](79 років)
d, Південно-Західна Фінляндія, Або-Б'єніборзька губернія, Фінляндія[4]
Поховання d
Країна image Фінляндія
Діяльність астроном, есперантист, викладач університету, фізик, метеоролог
Alma mater Гельсінський університет[5]
Університет Турку
Заклад d
Науковий керівник Андерс Северин Доннер[5]
Брати, сестри d
d
d
Діти d
Нагороди
image image image image image image
image Ірйо Вяйсяля у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Контіолахті. З юних років захоплювався астрономією. Освіту здобув у Гельсінкському університеті. Після закінчення університету працював математиком у страховій компанії, у 1918—1923 — у Фінському геодезичному інституті; з 1923 працевлаштувався в університеті міста Турку (у 1925—1951 — професор фізики, у 1927—1961 також виконував обов'язки професора астрономії). 1951 року заснував при університеті в Турку Астрономо-оптичний інститут (Дослідницький інститут Туорла) і був його довічним директором.

Основні наукові роботи присвячені вдосконаленню класичних методів геодезичної астрономії й розробці принципово нових методів, створенню й дослідженню високоточних вимірювальних приладів і нових астрономічних інструментів. У методі Гартмана дослідження аберації об'єктивів замість класичної діафрагми з великою кількістю отворів застосував діафрагму з двома щілинами, що дозволило вимірюванням вихідної інтерференційної картини, збільшити точність на порядок. У 1922—1929 створив інтерференційний компаратор для вимірювання відстаней до 864 м шляхом послідовного порівняння з еталонним стрижнем із плавленого кварцу довжиною 1 м. Похибка вимірювання відстані становила близько 0,1 мм. Розроблена методика отримала широке застосування. За 7 років до Бернгарда Шмідта запропонував використовувати спеціально деформовану пластинку, що встановлюється перед увігнутим дзеркалом рефлектора для корекції його поля, проте реалізував цю ідею вже після того, як Шмідт опублікував дані про свій телескоп. Також запровадив коригуючу лінзу, встановлену перед фотопластиною. 1934 року створив телескоп такої конструкції й застосовував його для фотографування малих планет (поле 7×7). Користуючись методом фотографування, аналогічним методу Блажко, відкрив багато нових малих планет. Відкрив 3 комети, з них 1939 IV і 1942 II мають періоди 11 і 86 років відповідно.

Розробив новий метод геодезичної зоряної тріангуляції з використанням штучного джерела світла, що піднімається на аеробалоні (ідея була висловлена ним 1946 року). Розташування джерела, що спалахує на короткий час, визначалося методами фотографічної астрометрії з двох наземних пунктів відносно зір, координати яких були взяті з каталогів. Метод Вяйсяля дозволяв вимірюванням паралактичного зсуву джерела світла на тлі зір визначити координати наземних пунктів і відстані між ними. Перевага цього методу перед звичайною геодезичною тріангуляцією полягала в тому, що при чималій висоті джерела світла він давав можливість зв'язати в одну систему пункти, що розташовані на дуже великих відстанях один від одного, навіть на різних континентах. Відповідні експерименти були здійснені у Фінляндії 1959 року; надалі, коли джерела світла стали встановлювати на супутниках, метод набув великого поширення. На ідеях Вяйсяля засновані сучасні методи глобальної й локальної супутникової геодезії. Побудував великий зеніт-телескоп, вертикальний напрям якого визначався виском, встановленим усередині труби, й отримав широту Туорла з похибкою 0,11".

Талановитий популяризатор астрономії. Організував аматорські астрономічні товариства в Гельсінкі й Турку.

Астероїди, що відкрив Вяйсяля

1391 Carelia 1398 Donnera 1405 Sibelius 1406 Komppa 1407 Lindelöf
1421 Esperanto 1424 Sundmania 1446 Sillanpää 1447 Utra 1448 Lindbladia
1449 Virtanen 1450 Raimonda 1451 Granö 1453 Fennia 1454 Kalevala
1460 Haltia 1462 Zamenhof 1463 Nordenmarkia 1471 Tornio 1472 Muonio
1473 Ounas 1477 Bonsdorffia 1478 Vihuri 1479 Inkeri 1480 Aunus
1483 Hakoila 1488 Aura 1492 Oppolzer 1494 Savo 1495 Helsinki
1496 Turku 1497 Tampere 1498 Lahti 1499 Pori 1500 Jyväskylä
1503 Kuopio 1518 Rovaniemi 1519 Kajaani 1520 Imatra 1521 Seinäjoki
1523 Pieksämäki 1524 Joensuu 1525 Savonlinna 1526 Mikkeli 1527 Malmquista
1529 Oterma 1530 Rantaseppä 1532 Inari 1533 Saimaa 1534 Näsi
1535 Päijänne 1536 Pielinen 1541 Estonia 1542 Schalén 1548 Palomaa
1549 Mikko 1551 Argelander 1552 Bessel 1567 Алікоскі 1631 Kopff
1646 Rosseland 1659 Punkaharju 1677 Tycho Brahe 1678 Hveen
1696 Nurmela 1699 Honkasalo 1723 Klemola 1740 Paavo Nurmi 1757 Porvoo
1883 Rimito 1928 Summa 1929 Kollaa 1947 Iso-Heikkilä 2020 Ukko
2067 Aksnes 2091 Sampo 2096 Väinö 2194 Arpola
2243 Lönnrot 2258 Viipuri 2292 Seili 2299 Hanko 2333 Porthan
2379 Heiskanen 2397 Лапаярві 2454 Olaus Magnus 2464 Nordenskiöld 2479 Sodankylä
2486 Metsähovi 2502 Nummela 2512 Tavastia 2535 Hämeenlinna 2638 Gadolin
2639 Planman 2678 Aavasaksa 2679 Kittisvaara 2690 Ristiina 2715 Mielikki
2716 Tuulikki 2733 Hamina 2737 Kotka 2750 Loviisa 2802 Weisell
2820 Iisalmi 2826 Ahti 2885 Palva 2898 Neuvo 2962 Otto
2972 Niilo 3037 Alku 3099 Hergenrother 3166 Klondike 3212 Agricola
3223 Forsius 3272 Tillandz 3281 Maupertuis 3522 Becker 3606 Pohjola
3897 Louhi 4181 Kivi 4266 Waltari 4512 Sinuhe 5073 Junttura
(5153) 1940 GO (6073) 1939 UB 6572 Carson

Див. також

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. Yrjö Väisälä — SLS.
    d:Track:Q769544d:Track:Q10429758
  4. http://www.britannica.com/EBchecked/topic/621627/Yrjo-Vaisala
  5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984

Посилання

  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Ірйо Вяйсяля. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Irjo Vyajsyalya fin Yrjo Vaisala 6 veresnya 1891 21 lipnya 1971 finskij astronom i geodezist chlen i Akademiyi Finlyandiyi 1951 Irjo VyajsyalyaNarodivsya 6 veresnya 1891 1891 09 06 1 2 3 Kontiolagti Pivnichna Kareliya FinlyandiyaPomer 21 lipnya 1971 1971 07 21 1 79 rokiv d Pivdenno Zahidna Finlyandiya Abo B yeniborzka guberniya Finlyandiya 4 Pohovannya dKrayina FinlyandiyaDiyalnist astronom esperantist vikladach universitetu fizik meteorologAlma mater Gelsinskij universitet 5 Universitet TurkuZaklad dNaukovij kerivnik Anders Severin Donner 5 Brati sestri d d dDiti dNagorodi Irjo Vyajsyalya u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Kontiolahti Z yunih rokiv zahoplyuvavsya astronomiyeyu Osvitu zdobuv u Gelsinkskomu universiteti Pislya zakinchennya universitetu pracyuvav matematikom u strahovij kompaniyi u 1918 1923 u Finskomu geodezichnomu instituti z 1923 pracevlashtuvavsya v universiteti mista Turku u 1925 1951 profesor fiziki u 1927 1961 takozh vikonuvav obov yazki profesora astronomiyi 1951 roku zasnuvav pri universiteti v Turku Astronomo optichnij institut Doslidnickij institut Tuorla i buv jogo dovichnim direktorom Osnovni naukovi roboti prisvyacheni vdoskonalennyu klasichnih metodiv geodezichnoyi astronomiyi j rozrobci principovo novih metodiv stvorennyu j doslidzhennyu visokotochnih vimiryuvalnih priladiv i novih astronomichnih instrumentiv U metodi Gartmana doslidzhennya aberaciyi ob yektiviv zamist klasichnoyi diafragmi z velikoyu kilkistyu otvoriv zastosuvav diafragmu z dvoma shilinami sho dozvolilo vimiryuvannyam vihidnoyi interferencijnoyi kartini zbilshiti tochnist na poryadok U 1922 1929 stvoriv interferencijnij komparator dlya vimiryuvannya vidstanej do 864 m shlyahom poslidovnogo porivnyannya z etalonnim strizhnem iz plavlenogo kvarcu dovzhinoyu 1 m Pohibka vimiryuvannya vidstani stanovila blizko 0 1 mm Rozroblena metodika otrimala shiroke zastosuvannya Za 7 rokiv do Berngarda Shmidta zaproponuvav vikoristovuvati specialno deformovanu plastinku sho vstanovlyuyetsya pered uvignutim dzerkalom reflektora dlya korekciyi jogo polya prote realizuvav cyu ideyu vzhe pislya togo yak Shmidt opublikuvav dani pro svij teleskop Takozh zaprovadiv koriguyuchu linzu vstanovlenu pered fotoplastinoyu 1934 roku stvoriv teleskop takoyi konstrukciyi j zastosovuvav jogo dlya fotografuvannya malih planet pole 7 7 Koristuyuchis metodom fotografuvannya analogichnim metodu Blazhko vidkriv bagato novih malih planet Vidkriv 3 kometi z nih 1939 IV i 1942 II mayut periodi 11 i 86 rokiv vidpovidno Rozrobiv novij metod geodezichnoyi zoryanoyi triangulyaciyi z vikoristannyam shtuchnogo dzherela svitla sho pidnimayetsya na aerobaloni ideya bula vislovlena nim 1946 roku Roztashuvannya dzherela sho spalahuye na korotkij chas viznachalosya metodami fotografichnoyi astrometriyi z dvoh nazemnih punktiv vidnosno zir koordinati yakih buli vzyati z katalogiv Metod Vyajsyalya dozvolyav vimiryuvannyam paralaktichnogo zsuvu dzherela svitla na tli zir viznachiti koordinati nazemnih punktiv i vidstani mizh nimi Perevaga cogo metodu pered zvichajnoyu geodezichnoyu triangulyaciyeyu polyagala v tomu sho pri chimalij visoti dzherela svitla vin davav mozhlivist zv yazati v odnu sistemu punkti sho roztashovani na duzhe velikih vidstanyah odin vid odnogo navit na riznih kontinentah Vidpovidni eksperimenti buli zdijsneni u Finlyandiyi 1959 roku nadali koli dzherela svitla stali vstanovlyuvati na suputnikah metod nabuv velikogo poshirennya Na ideyah Vyajsyalya zasnovani suchasni metodi globalnoyi j lokalnoyi suputnikovoyi geodeziyi Pobuduvav velikij zenit teleskop vertikalnij napryam yakogo viznachavsya viskom vstanovlenim useredini trubi j otrimav shirotu Tuorla z pohibkoyu 0 11 Talanovitij populyarizator astronomiyi Organizuvav amatorski astronomichni tovaristva v Gelsinki j Turku Asteroyidi sho vidkriv Vyajsyalya1391 Carelia 1398 Donnera 1405 Sibelius 1406 Komppa 1407 Lindelof1421 Esperanto 1424 Sundmania 1446 Sillanpaa 1447 Utra 1448 Lindbladia1449 Virtanen 1450 Raimonda 1451 Grano 1453 Fennia 1454 Kalevala1460 Haltia 1462 Zamenhof 1463 Nordenmarkia 1471 Tornio 1472 Muonio1473 Ounas 1477 Bonsdorffia 1478 Vihuri 1479 Inkeri 1480 Aunus1483 Hakoila 1488 Aura 1492 Oppolzer 1494 Savo 1495 Helsinki1496 Turku 1497 Tampere 1498 Lahti 1499 Pori 1500 Jyvaskyla1503 Kuopio 1518 Rovaniemi 1519 Kajaani 1520 Imatra 1521 Seinajoki1523 Pieksamaki 1524 Joensuu 1525 Savonlinna 1526 Mikkeli 1527 Malmquista1529 Oterma 1530 Rantaseppa 1532 Inari 1533 Saimaa 1534 Nasi1535 Paijanne 1536 Pielinen 1541 Estonia 1542 Schalen 1548 Palomaa1549 Mikko 1551 Argelander 1552 Bessel 1567 Alikoski 1631 Kopff1646 Rosseland 1659 Punkaharju 1677 Tycho Brahe 1678 Hveen1696 Nurmela 1699 Honkasalo 1723 Klemola 1740 Paavo Nurmi 1757 Porvoo1883 Rimito 1928 Summa 1929 Kollaa 1947 Iso Heikkila 2020 Ukko2067 Aksnes 2091 Sampo 2096 Vaino 2194 Arpola2243 Lonnrot 2258 Viipuri 2292 Seili 2299 Hanko 2333 Porthan2379 Heiskanen 2397 Lapayarvi 2454 Olaus Magnus 2464 Nordenskiold 2479 Sodankyla2486 Metsahovi 2502 Nummela 2512 Tavastia 2535 Hameenlinna 2638 Gadolin2639 Planman 2678 Aavasaksa 2679 Kittisvaara 2690 Ristiina 2715 Mielikki2716 Tuulikki 2733 Hamina 2737 Kotka 2750 Loviisa 2802 Weisell2820 Iisalmi 2826 Ahti 2885 Palva 2898 Neuvo 2962 Otto2972 Niilo 3037 Alku 3099 Hergenrother 3166 Klondike 3212 Agricola3223 Forsius 3272 Tillandz 3281 Maupertuis 3522 Becker 3606 Pohjola3897 Louhi 4181 Kivi 4266 Waltari 4512 Sinuhe 5073 Junttura 5153 1940 GO 6073 1939 UB 6572 CarsonDiv takozh2804 Irjo 1573 Vyajsyalya asteroyidi nazvani na chest naukovcya PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Yrjo Vaisala SLS d Track Q769544d Track Q10429758 http www britannica com EBchecked topic 621627 Yrjo Vaisala Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984PosilannyaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Irjo Vyajsyalya Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros

Дата публікації:
Топ