Іпатінґас буріс (Спеціальний загін) або Спеціальний загін СД і німецької поліції безпеки (лит. Vokiečių Saugumo policijos ir SD ypatingasis būrys, пол. Specjalny Oddział SD i Niemieckiej Policji Bezpieczeństwa, також розмовно strzelcy ponarscy («Понарські стрільці» польською) (1941–1944) був литовцем , загін убивць, також відомий як «Литовський, еквівалент «Зондеркоманда», що діє у Вільнюській області. Підрозділ, який переважно складався з литовських добровольців, був сформований німецьким окупаційним урядом і підпорядковувався Einsatzkommando 9, а пізніше Sicherheitsdienst (SD) і Sicherheitspolizei (Sipo). Загін підпорядковувався німецькій поліції і не мав офіційної автономії.
Іпатінґас буріс | |
Дата створення / заснування | липень 1941 |
---|---|
Участь у військовому конфлікті | Друга світова війна |
Країна | ![]() |
Історія
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWhMMkU0TDFCaGJtVnlhV0ZwWDIxdmJuVnRaVzUwWHpKaUxtcHdaeTh5T0RCd2VDMVFZVzVsY21saGFWOXRiMjUxYldWdWRGOHlZaTVxY0djPS5qcGc=.jpg)
Назва Вільнянського спеціального загону (лит. Ypatingasis būrys) вперше згадується в документах від 15 липня 1941 року. Спеціальний загін (YB) виник як поліцейські підрозділи, сформовані після того, як Литва була окупована Німеччиною в 1941 році. Бубніс зазначає, що важко відповісти на два питання: скільки було членів МБ і скільки людей вони вбили. Бубніс стверджує, що цифра в 100 тисяч жертв, яку приписують організації, є завищеною.
Склад і розмір блоку
Багато членів були волонтерами, зокрема набраними з числа колишніх членів воєнізованого націоналістичного. Союзу литовських стрільців. Він складався переважно з литовців, хоча, за словами литовського історика Бубниса, в ньому також служило кілька росіян і кілька поляків.
Роль у Голокості
Членів загону використовували як охоронців і виселяли євреїв з квартир у гетто. YB також охороняв штаб-квартиру гестапо у Вільнюсі, в'язницю на сучасному проспекті Гедиміна, а також базу Панеряй.
Разом з німецькою поліцією загін брав участь у різанині в Понарах, де було вбито близько 70 000 євреїв, а також близько 20 000 поляків і 8 000 російських військовополонених, багато з яких були з сусіднього Вільнюса. YB був створений для вбивства людей і вбивав людей протягом усього свого існування. У 1941 році вона здійснила більшість убивств. YB вбивав людей у Панеряї, Неменчіне, Новій Вільні, Варені, Яшюнаї, Ейшішках, Траках, Семелішках та Швенчонісі. YB знищив десятки тисяч людей, переважно євреїв.
1943 рік
Коли німці закрили вільнюські монастирі в 1943 році, YB охороняв їхні об'єкти, поки німці не вивезли захоплене майно. У 1943 році YB здійснив значно менше розстрілів, ніж у 1941–1942 роках. З грудня 1943 р. Панеряй охороняв підрозділ СС і до 1944 р., за словами литовського історика Бубниса, Ю. Б. не проводив розстрілів у Панеряї.
З серпня 1943 року ЮБ було перейменовано в загін 11-го батальйону Латвійського легіону. Старі документи, що посвідчують особу, замінили на нові документи військ Латвійського легіону. Незважаючи на формальну зміну, YB все ще служив у німецькій поліції безпеки та SD.
1944 рік
У липні 1944 р. YB було переведено до Каунаса та розміщено у Дев'ятому форті . Там Я. Б. охороняв в'язницю і перед відступом убив 100 в'язнів. Потім YB було переведено до Штутгофа, звідки супроводжувало євреїв до Торуня . Він залишався там до квітня 1944 року, коли отримав наказ конвоювати євреїв до Бидгоща . Проте члени МБ втекли від фронту, що наближався, а в’язні євреї втекли. Деякі члени ББ успішно відступили до Німеччини; частина залишилася в зоні окупації Червоної Армії.
Командири
Серед перших організаторів загону були молодші лейтенанти Якубка та Буткус. Після 23 липня 1941 року командиром був . У листопаді 1941 року командиром загону став лейтенант , а його заступником став лейтенант . Наприкінці 1943 року Норвайша та Лукошюс були направлені до батальйону самооборони, а командування YB було передано сержанту . Найдовше командиром YB був есесівець Мартін Вайс . Вайс не лише керував стратами, але й особисто вбивав жертв. У 1943 році Вайса змінив рядовий Фідлер.
Див. також
Список літератури
- Wilno [ 2020-04-04 у Wayback Machine.] on Diapositive.
- (1997). Poland's Holocaust: Ethnic Strife, Collaboration with Occupying Forces and Genocide... McFarland & Company. с. 162. ISBN .
- MacQueen, Michael (2004). (PDF). Lithuania and the Jews The Holocaust Chapter. United States Holocaust Memorial Museum. с. 55. Архів оригіналу (PDF) за 15 May 2006. Процитовано 19 лютого 2007.
- Timothy Snyder, The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1569–1999, Yale University Press, Google Books, p.84
- (2004). Vokiečių ir lietuvių saugumo policija (1941–1944) (лит.). Процитовано 18 лютого 2007.
Daugumą būrio narių sudarė lietuviai, tačiau buvo keletas rusų ir lenkų.
- Sakowicz, Kazimierz (2005). Ponary Diary, 1941–1943 : A Bystander's Account of a Mass Murder. Yale University Press. с. 7, 15. ISBN .
- (2004). Vokiečių ir lietuvių saugumo policija (1941–1944) (лит.). Процитовано 18 лютого 2007.
YB buvo pavaldus tik vokiečių saugumo policijai ir vykdė jos pareigūnų nurodymus.
- (2004). Vokiečių ir lietuvių saugumo policija (1941–1944) (German and Lithuanian security police: 1941–1944) (лит.). Vilnius: . Процитовано 9 червня 2006.
Посилання
- «Хроніки Віленського гетто»: фотографії та документи часів війни – vilnaghetto.com
- Чи зможе Литва зіткнутися зі своїм минулим Голокосту? – Уривки з лекції, прочитаної д-ром Ефраїмом Зуроффом, директором Центру Візенталя, Єрусалим, на конференції «Литваки у світі», 28 серпня 2001 р.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет