Преподобний Йона Київський, в схимі Петро (в миру Іван Павлович Мірошниченко 1802, посад Крюків, нині його територія у складі правобережної частини міста Кременчука, Полтавська область — † 1902, Київ) — православний святий, чудотворець Київський. За життя дуже шанувався як старець. Засновник Свято-Троїце Іонинського монастиря в Києві, де зберігаються його мощі.
Йона Київський | |
---|---|
Народився | 1802 Кременчук, Російська імперія |
Помер | 9 січня 1902 Київ, Російська імперія |
Поховання | Звіринецьке кладовище і Троїцька церква |
Діяльність | православний священник, православний чернець |
Конфесія | православ'я |
|
Життєпис
Народився 1802 року в сім'ї Павла і Пелагеї Мірошниченко і отримав ім'я Іван. Батьки Івана походили з міщан посаду Крюків Кременчуцького повіту. Нині його територія у складі правобережної частини міста Кременчука. Сім'я Мірошниченко жила в бідності, і батьки Івана не могли дати йому доброї освіти. Єдиним, чому він навчився, було читання. Від природи був обдарований високими і багатими розумовими даруваннями і твердою пам'яттю. З дитинства він любив читання книг, особливо релігійно-повчальних, і читав дуже багато. Будучи з малих літ вельми побожним, Іван Мірошниченко дуже часто відвідував монастирі і спочатку поселився як послушник у преподобного Серафима Саровського. Послушник Іван прожив на послушанні у великого старця вісім років. Згодом, преподобний Серафим благословив Івана йти в Брянську Білоберезьку пустинь, куди, за волею старця, він поступив послушником 1836 року.
1843 року, Іван Мірошниченко прийняв чернецтво з іменем Йони та 1845 року був рукоположений в сан ієродиякона. 1851 року отця Йону зустрів Київський митрополит святитель Філарет, по його волі і бажанні в серпні того ж року ієродиякон Йона був переведений у Київський Миколаївський монастир. Потім 1858 року він був рукоположений в сан ієромонаха, і через два роки, 1860 року, переведений в число братії Києво-Видубицького монастиря, розташованого на одній з вельми мальовничих окраїн Києва, на так званому Звіринці. Він поселився на Звіринецькій горі (на місці майбутнього Свято-Троїце Іонинського монастиря), побудувавши собі келію та невеличку церкву в ім'я Пресвятої Трійці та взяв під своє духовне окормлення ченців Іларіона та Гавриїла. Вже в цей час ієромонах Йона виділявся своєю духовною досвідченістю і благочестивим життям, і багато киян шукали нагоди отримати пораду і настанову в отця Йони, бути його духовними чадами.
Після оселення на Звіринецькій горі монахам два рази являлася Божа Матір з настановою створити монастир. Так, 1 березня 1861 року, вийшовши на ґанок своєї келії в монастирі, отець Йона побачив на горі сяйво і пожежу. У страху він побіг рятувати своїх монахів. Але підійшовши, помітив, що полум'я, яке охопило братський курінь, не завдавало їм ніякої шкоди. Келія стояла неушкодженою, а поруч в стовпі вогню він побачив Божу Матір з сонмом святих. Вона торкнулася його голови і сповістила, що прийшла відвідати це місце, Сином Її спрадавна обране. «Моя благодать пребудет тут в повіки. Невідступно відвідуватиму місце це, і багато хто тут врятується. Багато хто прийде в обитель цю, ти їх усіх приими, нікого не зневажаючи — усі чада Божі». Після цих слів Вона відступила і стала невидимою, а на снігу залишилися сліди Її пречистих стоп. 9 березня 1862 року місце над видубицьким урочищем знову осяялося вогнем. Старець поспішав з Видубицького монастиря рятувати своїх монахів від пожежі. І знову побачив варту в стовпі неопалимого вогню Матір Божу з сонмом святих. Закликаючи отця Йону до слухняності волі Божої з облаштування тут монастиря, Мати Божа сказала, що він — лише «граблі, сокира, обрані Господом знаряддя чудових і святих справ». Отець Йона був дуже приголомшений цією подією. Після влаштування монастиря 1910 року на цьому місці була побудована церква, зруйнована 1934 року, а 1996 року новими насельниками був встановлений пам'ятний хрест.
Від цього часу старець Йона турбується про створення майбутнього Свято-Троїце Іонинського монастиря. Спочатку він влаштував скит при Видубицькому монастирі та збудував двоповерховий дерев'яний будинок, в якому була церква на честь Живоначальної Трійці. Княгиня Катерина Васильчикова, дружина генерал-губернатора Києва і духовна дочка старця Йони, подарувала монастирю свою дачу 10 тисяч рублів на його облаштування. Але, проти утворення монастиря різко стали його противники. Тому, княгині, з підтримки старця, довелося просити про створення нової обителі імператора Олександра II, який, після дива з врятуванням від замаху на нього, дав згоду на створення монастиря. 6 квітня 1866 року було отримано офіційну телеграму від царя про установу нового монастиря (отець Йона призначався його настоятелем).
З цього часу преподобний Йона докладав багато зусиль на розбудову нової обителі. 1871 року було завершено будівництво Свято-Троїцького кам'яного храму з двома прибудовами. 28 листопада митрополит київський Арсеній (Москвін) освятив престол південного приділу в ім'я ікони Божої Матері «Троеручиця», яку отець Йона дуже шанував і цей образ зберігався у нього в келії, а потім був поміщений в Троїцькому храмі монастиря за правим кліросом. Дана ікона стала чудотворною ще коли перебувала у святого Іони. Пізніше отець Йона доклав зусиль для побудови кам'яної дзвіниці, але весною 1897 року сильно захворів. Він і наближені до нього вже вважали, що старець помре. Та знову стається дивовижний випадок, який так описав святий Йона: «Коли мені належало відійти в нескінченне життя, а було це 1897 року, у квітні, під 23 число, вночі, о 4-ій годині, Господові угодно було явити мені нову милість. Я лежав на ліжку в темряві. І ось, у келії моїй став хтось світлий, ясний, підійшов до мене дуже близько, благословив мене хресним знаменням і сказав: „Господь дарує тобі здоров'я, допомогу, покров і Свою Божественну благодать, щоб ти послужив Йому в Церкві Його святій. Ось хрест, який ти спорудив і абсолютно довершив його. А ось інший хрест, початий тобою, ти тільки приступив до його споруди і тобі треба в трудах доробити і закінчити його так же ретельно, як і перший. Коли ти закінчиш другий хрест, Господь покличе тебе до Себе. Встань, послужи і попрацюй Йому“». Після одужання старець, зібравши 100 тис. рублів, довершує будівництво величезного кам'яного корпусу. Також, він збирає ще 200 тисяч рублів на кам'яну дзвіницю і отримує від імператора Миколи II затвердження її проекту (дзвіниця за масштабами повинна була перевершити Велику дзвіницю Києво-Печерської лаври).
За настоятельства отця Йони у цей період також були побудовані просфорня, майстерні для виготовлення свічок, іконописна, палітурна, столярна, кравецька, швацько-шорна, ковальсько-бондарська та слюсарна майстерня. Тому, діти зі школи-притулку крім загальної освіти навчалися у даних майстернях і відповідним професіям. Багато киян працювало у монастирі, який поступово ставав дуже видним не тільки у Києві та мав на початку XX-го століття 8 тисяч десятин землі у Київській і Полтавській губерніях. Водночас старець Йона відрізнявся особливою ощадливістю і простотою в образі життя. У трапезній за столами часто сиділи бідняки та богомольці, для яких були побудовані два странноприімних корпуса. У середині 1860-х років Катерина Васильчикова віддала монастирю у користування свій київський маєток на Сирці, тому за благословінням преподобного Йони там спорудили Знаменський храм і влаштували жіночий скит, в якому трудилися численні духовні чада старця.
У цей же час у монастирі розквітає духовне життя. Преподобний Йона взяв на себе подвиг старчества і вів мудре керівництво великою кількістю монахів та мирян, будучи великим молитвенником. Він став дуже відомим у всій РПЦ (щорічно в обитель, яку люди називали «монастир отця Іони», приходило близько 500 тисяч паломників). До келії старця приходили з бідою, а йшли із втіхою. Люди складали легенди про силу його молитов (хоча він і приховував свої добрі справи). Його головним завданням було спасіння душ іноків та богомольців, тому монастир дуже славився. 1872 року отця Йону возвели до сану ігумена, а 17 січня 1886 року згідно з наказом Священного Синоду у сан архімандрита. Офіційним намісником монастиря старець був до 1889 року. Крім цього, у другій половині XIX-го століття (з 1886 року як намісник) він керував відродженням Свято-Преображенського Межигірського монастиря, який з настоятельством старця став процвітати.
З тим, здоров'я столітнього старця Йони ставало все слабкіше. 15 грудня 1901 року його пособорували. З цього дня аж до смерті він приймав у себе в келії богомольців, а 6 січня 1902 року став прощатися з братією. В ніч з 8 на 9 січня тихо, мирно, в оточенні своїх духовних чад і учнів він закінчив своє земне життя. Прощання братії і богомольців зі старцем відбулося 12 січня. Не зважаючи на відлигу до обителі безперервною чередою потягнулися численні його шанувальники.
Мощі та прославлення святого
У жовтні 1966 року за розпорядженням влади, коли відновились гоніння на Церкву і було вирішено перебудувати Троїцький храм на музей ботаніки, склепи отця Йони і єпископа Віталія зруйнували, а останки ексгумували. Над мощами вчинили наругу: через погану охорону невідомі злочинці відсікли від тіла святого голову та руку.
Щоб уберегти мощі від дальшої наруги та знищення, один із ченців Києво-Печерської Лаври ієромонах Ігор написав заяву до органів влади, де назвав себе племінником отця Йони й попросив дозволу перепоховати тіло. Після отримання такого дозволу монахи перепоховали останки угодника на Звіринецькому кладовищі, в одній могилі з єпископом Віталієм, причому відрубану руку о. Йони все-таки було віднайдено, а голову — ні (за чутками, згодом череп Йони студенти-художники використовували для навчальних етюдів). При цьому виявилось, що тіло його, яке 64 роки пролежало в землі, збереглося нетлінним, навіть шкіра залишилася світлою і м'якою.
Місце для поховання на Звіринецькому кладовищі, о. Ігор був придбав для себе (мав останню стадію онкологічного захворювання, лікарі давали йому лише кілька місяців життя), проте вирішив поступитися ним заради поховання двох отців Церкви. Після цього о. Ігор прожив ще понад 40 років, помер наприкінці 2000-х років.
На Звіринецькому кладовищі мощі прп. Йони перебували 27 років. 4 жовтня 1993 року, напередодні дня тезоіменитства преподобного — пророка Йони, з благословіння митрополита Київського и всієї України Володимира (Сабодана) святі та нетлінні мощі преподобного Йони були перенесені вже в новому дубовому гробі зі Звіринецького кладовища у Свято-Троїцький храм на місце свого початкового перебування — у склепі. А кипарисова труна, в якій було поховано старця і яку він зробив для себе ще за життя, стоїть на особливому місці в храмі. Нині в ній зберігаються його постригальний хрест, параман та облачення. Після цього, почали з'являтися випадки чудес від преподобного Йони. Наприклад, одне з них трапилося відразу після обрітення його мощей. Вночі одній благочестивій жінці, яка сильно обпекла кислотою руки, у сні з'явився святий Йона і повелів зібрати тріски від його труни на новій могилі, щоб по них не топталися. Жінка, відчуваючи сильний біль акуратно прибрала місце, де тепер покоївся преподобний, а тріски від труни принесла до монастиря. Наступного дня здивована жінка прийшла до настоятеля і показала повністю зцілені кисті рук зі здоровим рожевим кольором шкіри. Таких випадків було багато і віряни дуже шанували старця Йону Київського, тому 22 листопада 1995 року рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви його причислили до лику святих.
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 червня 2016. Процитовано 31 травня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Великие русские старцы: Жития, чудеса, духовные наставления — М.: Трифонов Печенгский монастырь, 2001. С. 222—223.
- . Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 31 травня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- (рос.) Древо Беседа: Иона Киевский[недоступне посилання з липня 2019]
- (укр.)
- Історія монастиря до революції 1917 року [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Великие русские старцы: Жития, чудеса, духовные наставления — М.: Трифонов Печенгский монастырь, 2001.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prepodobnij Jona Kiyivskij v shimi Petro v miru Ivan Pavlovich Miroshnichenko 1802 1802 posad Kryukiv nini jogo teritoriya u skladi pravoberezhnoyi chastini mista Kremenchuka Poltavska oblast 1902 Kiyiv pravoslavnij svyatij chudotvorec Kiyivskij Za zhittya duzhe shanuvavsya yak starec Zasnovnik Svyato Troyice Ioninskogo monastirya v Kiyevi de zberigayutsya jogo moshi Jona KiyivskijNarodivsya1802 Kremenchuk Rosijska imperiyaPomer9 sichnya 1902 1902 01 09 Kiyiv Rosijska imperiyaPohovannyaZvirinecke kladovishe i Troyicka cerkvaDiyalnistpravoslavnij svyashennik pravoslavnij chernecKonfesiyapravoslav ya Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 1802 roku v sim yi Pavla i Pelageyi Miroshnichenko i otrimav im ya Ivan Batki Ivana pohodili z mishan posadu Kryukiv Kremenchuckogo povitu Nini jogo teritoriya u skladi pravoberezhnoyi chastini mista Kremenchuka Sim ya Miroshnichenko zhila v bidnosti i batki Ivana ne mogli dati jomu dobroyi osviti Yedinim chomu vin navchivsya bulo chitannya Vid prirodi buv obdarovanij visokimi i bagatimi rozumovimi daruvannyami i tverdoyu pam yattyu Z ditinstva vin lyubiv chitannya knig osoblivo religijno povchalnih i chitav duzhe bagato Buduchi z malih lit velmi pobozhnim Ivan Miroshnichenko duzhe chasto vidviduvav monastiri i spochatku poselivsya yak poslushnik u prepodobnogo Serafima Sarovskogo Poslushnik Ivan prozhiv na poslushanni u velikogo starcya visim rokiv Zgodom prepodobnij Serafim blagosloviv Ivana jti v Bryansku Biloberezku pustin kudi za voleyu starcya vin postupiv poslushnikom 1836 roku 1843 roku Ivan Miroshnichenko prijnyav chernectvo z imenem Joni ta 1845 roku buv rukopolozhenij v san iyerodiyakona 1851 roku otcya Jonu zustriv Kiyivskij mitropolit svyatitel Filaret po jogo voli i bazhanni v serpni togo zh roku iyerodiyakon Jona buv perevedenij u Kiyivskij Mikolayivskij monastir Potim 1858 roku vin buv rukopolozhenij v san iyeromonaha i cherez dva roki 1860 roku perevedenij v chislo bratiyi Kiyevo Vidubickogo monastirya roztashovanogo na odnij z velmi malovnichih okrayin Kiyeva na tak zvanomu Zvirinci Vin poselivsya na Zvirineckij gori na misci majbutnogo Svyato Troyice Ioninskogo monastirya pobuduvavshi sobi keliyu ta nevelichku cerkvu v im ya Presvyatoyi Trijci ta vzyav pid svoye duhovne okormlennya chenciv Ilariona ta Gavriyila Vzhe v cej chas iyeromonah Jona vidilyavsya svoyeyu duhovnoyu dosvidchenistyu i blagochestivim zhittyam i bagato kiyan shukali nagodi otrimati poradu i nastanovu v otcya Joni buti jogo duhovnimi chadami Pislya oselennya na Zvirineckij gori monaham dva razi yavlyalasya Bozha Matir z nastanovoyu stvoriti monastir Tak 1 bereznya 1861 roku vijshovshi na ganok svoyeyi keliyi v monastiri otec Jona pobachiv na gori syajvo i pozhezhu U strahu vin pobig ryatuvati svoyih monahiv Ale pidijshovshi pomitiv sho polum ya yake ohopilo bratskij kurin ne zavdavalo yim niyakoyi shkodi Keliya stoyala neushkodzhenoyu a poruch v stovpi vognyu vin pobachiv Bozhu Matir z sonmom svyatih Vona torknulasya jogo golovi i spovistila sho prijshla vidvidati ce misce Sinom Yiyi spradavna obrane Moya blagodat prebudet tut v poviki Nevidstupno vidviduvatimu misce ce i bagato hto tut vryatuyetsya Bagato hto prijde v obitel cyu ti yih usih priimi nikogo ne znevazhayuchi usi chada Bozhi Pislya cih sliv Vona vidstupila i stala nevidimoyu a na snigu zalishilisya slidi Yiyi prechistih stop 9 bereznya 1862 roku misce nad vidubickim urochishem znovu osyayalosya vognem Starec pospishav z Vidubickogo monastirya ryatuvati svoyih monahiv vid pozhezhi I znovu pobachiv vartu v stovpi neopalimogo vognyu Matir Bozhu z sonmom svyatih Zaklikayuchi otcya Jonu do sluhnyanosti voli Bozhoyi z oblashtuvannya tut monastirya Mati Bozha skazala sho vin lishe grabli sokira obrani Gospodom znaryaddya chudovih i svyatih sprav Otec Jona buv duzhe prigolomshenij ciyeyu podiyeyu Pislya vlashtuvannya monastirya 1910 roku na comu misci bula pobudovana cerkva zrujnovana 1934 roku a 1996 roku novimi naselnikami buv vstanovlenij pam yatnij hrest Vid cogo chasu starec Jona turbuyetsya pro stvorennya majbutnogo Svyato Troyice Ioninskogo monastirya Spochatku vin vlashtuvav skit pri Vidubickomu monastiri ta zbuduvav dvopoverhovij derev yanij budinok v yakomu bula cerkva na chest Zhivonachalnoyi Trijci Knyaginya Katerina Vasilchikova druzhina general gubernatora Kiyeva i duhovna dochka starcya Joni podaruvala monastiryu svoyu dachu 10 tisyach rubliv na jogo oblashtuvannya Ale proti utvorennya monastirya rizko stali jogo protivniki Tomu knyagini z pidtrimki starcya dovelosya prositi pro stvorennya novoyi obiteli imperatora Oleksandra II yakij pislya diva z vryatuvannyam vid zamahu na nogo dav zgodu na stvorennya monastirya 6 kvitnya 1866 roku bulo otrimano oficijnu telegramu vid carya pro ustanovu novogo monastirya otec Jona priznachavsya jogo nastoyatelem Z cogo chasu prepodobnij Jona dokladav bagato zusil na rozbudovu novoyi obiteli 1871 roku bulo zaversheno budivnictvo Svyato Troyickogo kam yanogo hramu z dvoma pribudovami 28 listopada mitropolit kiyivskij Arsenij Moskvin osvyativ prestol pivdennogo pridilu v im ya ikoni Bozhoyi Materi Troeruchicya yaku otec Jona duzhe shanuvav i cej obraz zberigavsya u nogo v keliyi a potim buv pomishenij v Troyickomu hrami monastirya za pravim klirosom Dana ikona stala chudotvornoyu she koli perebuvala u svyatogo Ioni Piznishe otec Jona doklav zusil dlya pobudovi kam yanoyi dzvinici ale vesnoyu 1897 roku silno zahvoriv Vin i nablizheni do nogo vzhe vvazhali sho starec pomre Ta znovu stayetsya divovizhnij vipadok yakij tak opisav svyatij Jona Koli meni nalezhalo vidijti v neskinchenne zhittya a bulo ce 1897 roku u kvitni pid 23 chislo vnochi o 4 ij godini Gospodovi ugodno bulo yaviti meni novu milist Ya lezhav na lizhku v temryavi I os u keliyi moyij stav htos svitlij yasnij pidijshov do mene duzhe blizko blagosloviv mene hresnim znamennyam i skazav Gospod daruye tobi zdorov ya dopomogu pokrov i Svoyu Bozhestvennu blagodat shob ti posluzhiv Jomu v Cerkvi Jogo svyatij Os hrest yakij ti sporudiv i absolyutno dovershiv jogo A os inshij hrest pochatij toboyu ti tilki pristupiv do jogo sporudi i tobi treba v trudah dorobiti i zakinchiti jogo tak zhe retelno yak i pershij Koli ti zakinchish drugij hrest Gospod pokliche tebe do Sebe Vstan posluzhi i popracyuj Jomu Pislya oduzhannya starec zibravshi 100 tis rubliv dovershuye budivnictvo velicheznogo kam yanogo korpusu Takozh vin zbiraye she 200 tisyach rubliv na kam yanu dzvinicyu i otrimuye vid imperatora Mikoli II zatverdzhennya yiyi proektu dzvinicya za masshtabami povinna bula perevershiti Veliku dzvinicyu Kiyevo Pecherskoyi lavri Za nastoyatelstva otcya Joni u cej period takozh buli pobudovani prosfornya majsterni dlya vigotovlennya svichok ikonopisna paliturna stolyarna kravecka shvacko shorna kovalsko bondarska ta slyusarna majsternya Tomu diti zi shkoli pritulku krim zagalnoyi osviti navchalisya u danih majsternyah i vidpovidnim profesiyam Bagato kiyan pracyuvalo u monastiri yakij postupovo stavav duzhe vidnim ne tilki u Kiyevi ta mav na pochatku XX go stolittya 8 tisyach desyatin zemli u Kiyivskij i Poltavskij guberniyah Vodnochas starec Jona vidriznyavsya osoblivoyu oshadlivistyu i prostotoyu v obrazi zhittya U trapeznij za stolami chasto sidili bidnyaki ta bogomolci dlya yakih buli pobudovani dva strannopriimnih korpusa U seredini 1860 h rokiv Katerina Vasilchikova viddala monastiryu u koristuvannya svij kiyivskij mayetok na Sirci tomu za blagoslovinnyam prepodobnogo Joni tam sporudili Znamenskij hram i vlashtuvali zhinochij skit v yakomu trudilisya chislenni duhovni chada starcya U cej zhe chas u monastiri rozkvitaye duhovne zhittya Prepodobnij Jona vzyav na sebe podvig starchestva i viv mudre kerivnictvo velikoyu kilkistyu monahiv ta miryan buduchi velikim molitvennikom Vin stav duzhe vidomim u vsij RPC shorichno v obitel yaku lyudi nazivali monastir otcya Ioni prihodilo blizko 500 tisyach palomnikiv Do keliyi starcya prihodili z bidoyu a jshli iz vtihoyu Lyudi skladali legendi pro silu jogo molitov hocha vin i prihovuvav svoyi dobri spravi Jogo golovnim zavdannyam bulo spasinnya dush inokiv ta bogomolciv tomu monastir duzhe slavivsya 1872 roku otcya Jonu vozveli do sanu igumena a 17 sichnya 1886 roku zgidno z nakazom Svyashennogo Sinodu u san arhimandrita Oficijnim namisnikom monastirya starec buv do 1889 roku Krim cogo u drugij polovini XIX go stolittya z 1886 roku yak namisnik vin keruvav vidrodzhennyam Svyato Preobrazhenskogo Mezhigirskogo monastirya yakij z nastoyatelstvom starcya stav procvitati Z tim zdorov ya stolitnogo starcya Joni stavalo vse slabkishe 15 grudnya 1901 roku jogo posoboruvali Z cogo dnya azh do smerti vin prijmav u sebe v keliyi bogomolciv a 6 sichnya 1902 roku stav proshatisya z bratiyeyu V nich z 8 na 9 sichnya tiho mirno v otochenni svoyih duhovnih chad i uchniv vin zakinchiv svoye zemne zhittya Proshannya bratiyi i bogomolciv zi starcem vidbulosya 12 sichnya Ne zvazhayuchi na vidligu do obiteli bezperervnoyu cheredoyu potyagnulisya chislenni jogo shanuvalniki Moshi ta proslavlennya svyatogoU zhovtni 1966 roku za rozporyadzhennyam vladi koli vidnovilis goninnya na Cerkvu i bulo virisheno perebuduvati Troyickij hram na muzej botaniki sklepi otcya Joni i yepiskopa Vitaliya zrujnuvali a ostanki eksgumuvali Nad moshami vchinili narugu cherez poganu ohoronu nevidomi zlochinci vidsikli vid tila svyatogo golovu ta ruku Shob uberegti moshi vid dalshoyi narugi ta znishennya odin iz chenciv Kiyevo Pecherskoyi Lavri iyeromonah Igor napisav zayavu do organiv vladi de nazvav sebe pleminnikom otcya Joni j poprosiv dozvolu perepohovati tilo Pislya otrimannya takogo dozvolu monahi perepohovali ostanki ugodnika na Zvirineckomu kladovishi v odnij mogili z yepiskopom Vitaliyem prichomu vidrubanu ruku o Joni vse taki bulo vidnajdeno a golovu ni za chutkami zgodom cherep Joni studenti hudozhniki vikoristovuvali dlya navchalnih etyudiv Pri comu viyavilos sho tilo jogo yake 64 roki prolezhalo v zemli zbereglosya netlinnim navit shkira zalishilasya svitloyu i m yakoyu Misce dlya pohovannya na Zvirineckomu kladovishi o Igor buv pridbav dlya sebe mav ostannyu stadiyu onkologichnogo zahvoryuvannya likari davali jomu lishe kilka misyaciv zhittya prote virishiv postupitisya nim zaradi pohovannya dvoh otciv Cerkvi Pislya cogo o Igor prozhiv she ponad 40 rokiv pomer naprikinci 2000 h rokiv Na Zvirineckomu kladovishi moshi prp Joni perebuvali 27 rokiv 4 zhovtnya 1993 roku naperedodni dnya tezoimenitstva prepodobnogo proroka Joni z blagoslovinnya mitropolita Kiyivskogo i vsiyeyi Ukrayini Volodimira Sabodana svyati ta netlinni moshi prepodobnogo Joni buli pereneseni vzhe v novomu dubovomu grobi zi Zvirineckogo kladovisha u Svyato Troyickij hram na misce svogo pochatkovogo perebuvannya u sklepi A kiparisova truna v yakij bulo pohovano starcya i yaku vin zrobiv dlya sebe she za zhittya stoyit na osoblivomu misci v hrami Nini v nij zberigayutsya jogo postrigalnij hrest paraman ta oblachennya Pislya cogo pochali z yavlyatisya vipadki chudes vid prepodobnogo Joni Napriklad odne z nih trapilosya vidrazu pislya obritennya jogo moshej Vnochi odnij blagochestivij zhinci yaka silno obpekla kislotoyu ruki u sni z yavivsya svyatij Jona i poveliv zibrati triski vid jogo truni na novij mogili shob po nih ne toptalisya Zhinka vidchuvayuchi silnij bil akuratno pribrala misce de teper pokoyivsya prepodobnij a triski vid truni prinesla do monastirya Nastupnogo dnya zdivovana zhinka prijshla do nastoyatelya i pokazala povnistyu zcileni kisti ruk zi zdorovim rozhevim kolorom shkiri Takih vipadkiv bulo bagato i viryani duzhe shanuvali starcya Jonu Kiyivskogo tomu 22 listopada 1995 roku rishennyam Svyashennogo Sinodu Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi jogo prichislili do liku svyatih Primitki Arhiv originalu za 13 chervnya 2016 Procitovano 31 travnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Velikie russkie starcy Zhitiya chudesa duhovnye nastavleniya M Trifonov Pechengskij monastyr 2001 S 222 223 Arhiv originalu za 17 chervnya 2016 Procitovano 31 travnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Dzherela ros Drevo Beseda Iona Kievskij nedostupne posilannya z lipnya 2019 ukr Istoriya monastirya do revolyuciyi 1917 roku 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Velikie russkie starcy Zhitiya chudesa duhovnye nastavleniya M Trifonov Pechengskij monastyr 2001