Архієпископ Іо́на (також Йо́на, в миру Черепанов Максим Олександрович; 29 грудня 1971) — архієрей Української православної церкви (Московського патріархату) з 2011 року, єпископ (з 2017 р. — архієпископ) Обухівський, вікарій Київської митрополії. З 1999 року — намісник Троїцького Іонинського монастиря в Києві. З 2010 року — голова Синодального відділу УПЦ МП у справах молоді.
Єпископ Іона | ||
| ||
---|---|---|
з 10 вересня 2011 | ||
Церква: | Українська православна церква (Московський патріархат) | |
Попередник: | кафедра заснована | |
Альма-матер: | Київський медичний інститут імені Олександра Богомольця Київські духовні академія і семінарія | |
Діяльність: | священник | |
Тезоіменитство: | 22 січня | |
Ім'я при народженні: | Черепанов Максим Олександрович | |
Народження: | 29 грудня 1971 м. Київ, Українська РСР, СРСР | |
Священство: | 27 серпня 1995 | |
Чернецтво: | 30 березня 1995 | |
Єп. хіротонія: | 10 вересня 2011 | |
Іона у Вікісховищі |
Життєпис
Максим Олександрович Черепанов народився 29 грудня 1971 року в Києві в сім'ї військовослужбовця, який походить з Архангелської області Російської Федерації.
З 1979 по 1989 роки навчався середній загальноосвітній школі № 131. У 1989-1992 роках навчався у Київському медичному інституті імені Олександра Богомольця.
У 1992 році зарахований до числа братії Києво-Печерської лаври. У 1993 році переведений в Троїцький Іонинський монастир у ботанічному саду в Києві.
З 1993 по 1999 роки заочно навчався у Київській духовній семінарії, з 1999 по 2002 — у Київській духовній академії.
30 березня 1995 року пострижений у рясофор з ім'ям «Іона» на честь преподобного Іони Київського, засновника Свято-Троїцького монастиря. 15 квітня того ж року митрополитом Київським Володимиром висвячений на диякона. 24 серпня пострижений в малу схиму. 27 серпня 1995 року архієпископом Вінницьким і Могилів-Подільським Макарієм висвячений на ієромонаха.
До Великодня 1996 року нагороджений наперсним хрестом. 22 січня 1997 року зведений у сан ігумена. До Великодня 1999 року нагороджений хрестом з прикрасами.
26 липня 1999 року рішенням Священного Синоду УПЦ призначений намісником Іонинського монастиря.
4 листопада 1999 року зведений у сан архімандрита. 22 січня 2002 року удостоєний права служіння з жезлом.
Рішенням Священного Синоду Української православної церкви від 23 грудня 2010 року призначений головою Синодального відділу у справах молоді.
Ріщенням Синоду від 26 серпня 2011 року призначений єпископом Обухівським, вікарієм Київської єпархії. 10 вересня в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври митрополитами Київським і всієї України Володимиром, Чернівецьким і Буковинським Онуфрієм, архієпископами Білоцерківським і Богуславським Митрофаном, Переяслав-Хмельницьким і Вишневським Олександром, єпископами Сєвєролонецьким і Старобільським Агапітом, Ніжинським і Прилуцьким Іринеєм, Макарівським Іларієм, Яготинським Серафимом, Олександрійським і Світловодським Антонієм, Васильківським Пантелеймоном та Дрогобицьким Філаретом висвячений на єпископа Обухівського, вікарія Київської митрополії.
Діяльність
Єпикоп Іона веде активну просвітницько-місіонерську діяльність серед молоді. Має сторінку в забороненій в Україні російській соціальній мережі «ВКонтакті». З його ініціативи в Іонинському монастирі проводяться регулярні зустрічі з молоддю, різноманітні заходи і зустрічі. Монастир видає журнал , єпископ є його головним редактором. З 2010 року очолює Синодальний відділ Української православної церкви (Московського патріархату) у справах молоді. Був одним з ініціаторів створення російського фестивалю «Брати» в 2005 році і брав участь в ньому протягом кількох років, в тому числі був організатором проведення даного фестивалю в Глібівці (Україна) влітку 2008 року.
За намісництва Іони Троїцький монастир активно розвивався. Звіринецький скит монастиря у 2009 році виокремився у самостійний монастир на честь архангела Михайла.
Архієпископ Іона відомий також своїм знайомством з колишнім діячем проросійського козацтва Олексієм Селівановим, колишнім керівником гуманітарного управління Міністерства оборони України в останні місяці президентства Віктора Януковича (у подальшому — бойовиком Л/ДНР). Владика Іона відомий своєю ненавистю та зневагою до Православної Церкви України, про що свідчать дописи на його сторінці в мережі «фейсбук». Разом з митрополитами РПЦ в Україні Онуфрієм та Антонієм (Паканичем) відмовився вставати на знак вшанування загиблих в АТО українських воїнів у Верховній Раді (2015 р.)
Неодноразово під час проповідей відмічений в українофобії.
Іону та його оточення критично оцінював журналіст «Нового времени» Іван Верстянюк — автор цілої низки резонансних розслідувань. Зокрема, Верстянюк говорить про контакти Іони с промосковськими сектознавчими центрами: «Мова йде уже про згаданого вище архімандрита Луку (Винарчука), а також про намісника Київського Іонинського монастиря — єпископа Іону (Черепанова). Саме на території останнього монастиря, при Молодіжному відділі УПЦ, який очолював єпископ Іона, діяв координований Бройде „Апологетичний центр св. Іоанна Златоуста“, хоча формальним головою центру по документам числився Лука (Винарчук). Піклувальну ж раду центру очолював єпископ Іона. Правда, перебування Бройде у Києві завершилося у вересні 2013 р., коли був арештований його спонсор з Запоріжжя — бізнесмен Євген Анісімов. Тоді ж сам Бройде раптово втік до Ізраїлю, а вже у 2014 р. вигулькнув у Москві. Але повернемось до Апологетичного центру св. Іоанна Златоуста, що діє з 2012 р. при Іонівському монастирі. В березні 2013 р. у семінарах центру брав участь і колега Павла Бройде по замовним пропагандистським проектам Бєй Ілля Геннадійович (народився 6 жовтня 1978 року, мешканець м. Запоріжжя), який у 2012 р. одночасно з Бройде переїхав до Києва.»..
Також журналіст-розслідувач Верстянюк пише: А вже 24 березня 2017 року було зареєстровано нове видання — "Сімейний журнал «Фамілія», засновником якого виступили члени Всеукраїнської благодійної організації «Молодість не байдужа». Останню структуру, зареєстровану 14 вересня "2011 року при Іонівському монастирі, очолює Черепанов Максим Олександрович, він же — єпископ Обухівський Іона, намісник Іонівського монастиря. Ним видається також журнал «Отрок» для підлітків та молоді, формальним юридичним прикриттям для роботи якого стала громадська організація «Асоціація фотомитців „Родина“, котру очолив редактор журналу Рижков Сергій Вячеславович. Паралельно з редагуванням журналу „Фамілія“, Наталія Горошкова ще з 2013 року згадується як головний редактор новоствореного сайту „Православная жизнь“, який повністю обслуговує інтереси Антонія Паканича, та саме йому вділяє найбільше уваги»..
Під його керівництвом у 2020 році проводився у Києво-Печерській лаврі кінофестиваль «Покров», у якому були помічені пропагандисти із РФ, зокрема Борис Корчевніков. На фестивалі пропагувалась єдність і дружба із Росією на основі «православ'я».
Примітки
- Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 23 грудня 2010 року. [ 10 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Української православної церкви
- Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 26 серпня 2011 року. [ 10 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Української православної церкви
- КИЇВ. Намісник Свято-Троїцького Іонинського монастиря столиці став єпископом Обухівським. [ 8 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Української православної церкви
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2011. Процитовано 13 вересня 2011.
- Catherine65833. . Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 13 листопада 2020.
- Заклик Епіфанія молитися рідною мовою викликав істерику в представників Московського патріархату. Главком | Glavcom (укр.). 21 грудня 2020. Процитовано 6 квітня 2023.
- Митрополит Киевский Онуфрий демонстративно не встал перед Порошенко. (укр.), процитовано 6 квітня 2023
- В УПЦ МП пояснили, чому митрополит не вшанував Героїв АТО (укр.), процитовано 6 квітня 2023
- Цензор.НЕТ. Представители Московского патриархата демонстративно не встали на торжественном заседании ВР, когда Порошенко зачитывал имена Героев Украины. ФОТО. Цензор.НЕТ (рос.). Процитовано 6 квітня 2023.
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - https://newssky.com.ua/pakanat-v-kiїvska-akademiya-chastina-biznesu-ta-politichnih-igor/
- . Апостроф (укр.). Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2020.
Посилання
- (рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Iona U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Cherepanov Arhiyepiskop Io na takozh Jo na v miru Cherepanov Maksim Oleksandrovich 29 grudnya 1971 arhiyerej Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu z 2011 roku yepiskop z 2017 r arhiyepiskop Obuhivskij vikarij Kiyivskoyi mitropoliyi Z 1999 roku namisnik Troyickogo Ioninskogo monastirya v Kiyevi Z 2010 roku golova Sinodalnogo viddilu UPC MP u spravah molodi Yepiskop Ionaarhiyepiskop Obuhivskij vikarij Kiyivskoyi mitropoliyiz 10 veresnya 2011Cerkva Ukrayinska pravoslavna cerkva Moskovskij patriarhat Poperednik kafedra zasnovana Alma mater Kiyivskij medichnij institut imeni Oleksandra Bogomolcya Kiyivski duhovni akademiya i seminariyaDiyalnist svyashennikTezoimenitstvo 22 sichnyaIm ya pri narodzhenni Cherepanov Maksim OleksandrovichNarodzhennya 29 grudnya 1971 m Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRSvyashenstvo 27 serpnya 1995Chernectvo 30 bereznya 1995Yep hirotoniya 10 veresnya 2011 Iona u VikishovishiZhittyepisMaksim Oleksandrovich Cherepanov narodivsya 29 grudnya 1971 roku v Kiyevi v sim yi vijskovosluzhbovcya yakij pohodit z Arhangelskoyi oblasti Rosijskoyi Federaciyi Z 1979 po 1989 roki navchavsya serednij zagalnoosvitnij shkoli 131 U 1989 1992 rokah navchavsya u Kiyivskomu medichnomu instituti imeni Oleksandra Bogomolcya U 1992 roci zarahovanij do chisla bratiyi Kiyevo Pecherskoyi lavri U 1993 roci perevedenij v Troyickij Ioninskij monastir u botanichnomu sadu v Kiyevi Z 1993 po 1999 roki zaochno navchavsya u Kiyivskij duhovnij seminariyi z 1999 po 2002 u Kiyivskij duhovnij akademiyi 30 bereznya 1995 roku postrizhenij u ryasofor z im yam Iona na chest prepodobnogo Ioni Kiyivskogo zasnovnika Svyato Troyickogo monastirya 15 kvitnya togo zh roku mitropolitom Kiyivskim Volodimirom visvyachenij na diyakona 24 serpnya postrizhenij v malu shimu 27 serpnya 1995 roku arhiyepiskopom Vinnickim i Mogiliv Podilskim Makariyem visvyachenij na iyeromonaha Do Velikodnya 1996 roku nagorodzhenij napersnim hrestom 22 sichnya 1997 roku zvedenij u san igumena Do Velikodnya 1999 roku nagorodzhenij hrestom z prikrasami 26 lipnya 1999 roku rishennyam Svyashennogo Sinodu UPC priznachenij namisnikom Ioninskogo monastirya 4 listopada 1999 roku zvedenij u san arhimandrita 22 sichnya 2002 roku udostoyenij prava sluzhinnya z zhezlom Rishennyam Svyashennogo Sinodu Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi vid 23 grudnya 2010 roku priznachenij golovoyu Sinodalnogo viddilu u spravah molodi Rishennyam Sinodu vid 26 serpnya 2011 roku priznachenij yepiskopom Obuhivskim vikariyem Kiyivskoyi yeparhiyi 10 veresnya v Trapeznomu hrami Kiyevo Pecherskoyi lavri mitropolitami Kiyivskim i vsiyeyi Ukrayini Volodimirom Cherniveckim i Bukovinskim Onufriyem arhiyepiskopami Bilocerkivskim i Boguslavskim Mitrofanom Pereyaslav Hmelnickim i Vishnevskim Oleksandrom yepiskopami Syevyeroloneckim i Starobilskim Agapitom Nizhinskim i Priluckim Irineyem Makarivskim Ilariyem Yagotinskim Serafimom Oleksandrijskim i Svitlovodskim Antoniyem Vasilkivskim Pantelejmonom ta Drogobickim Filaretom visvyachenij na yepiskopa Obuhivskogo vikariya Kiyivskoyi mitropoliyi DiyalnistYepikop Iona vede aktivnu prosvitnicko misionersku diyalnist sered molodi Maye storinku v zaboronenij v Ukrayini rosijskij socialnij merezhi VKontakti Z jogo iniciativi v Ioninskomu monastiri provodyatsya regulyarni zustrichi z moloddyu riznomanitni zahodi i zustrichi Monastir vidaye zhurnal yepiskop ye jogo golovnim redaktorom Z 2010 roku ocholyuye Sinodalnij viddil Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu u spravah molodi Buv odnim z iniciatoriv stvorennya rosijskogo festivalyu Brati v 2005 roci i brav uchast v nomu protyagom kilkoh rokiv v tomu chisli buv organizatorom provedennya danogo festivalyu v Glibivci Ukrayina vlitku 2008 roku Za namisnictva Ioni Troyickij monastir aktivno rozvivavsya Zvirineckij skit monastirya u 2009 roci viokremivsya u samostijnij monastir na chest arhangela Mihajla Arhiyepiskop Iona vidomij takozh svoyim znajomstvom z kolishnim diyachem prorosijskogo kozactva Oleksiyem Selivanovim kolishnim kerivnikom gumanitarnogo upravlinnya Ministerstva oboroni Ukrayini v ostanni misyaci prezidentstva Viktora Yanukovicha u podalshomu bojovikom L DNR Vladika Iona vidomij svoyeyu nenavistyu ta znevagoyu do Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini pro sho svidchat dopisi na jogo storinci v merezhi fejsbuk Razom z mitropolitami RPC v Ukrayini Onufriyem ta Antoniyem Pakanichem vidmovivsya vstavati na znak vshanuvannya zagiblih v ATO ukrayinskih voyiniv u Verhovnij Radi 2015 r Neodnorazovo pid chas propovidej vidmichenij v ukrayinofobiyi Ionu ta jogo otochennya kritichno ocinyuvav zhurnalist Novogo vremeni Ivan Verstyanyuk avtor ciloyi nizki rezonansnih rozsliduvan Zokrema Verstyanyuk govorit pro kontakti Ioni s promoskovskimi sektoznavchimi centrami Mova jde uzhe pro zgadanogo vishe arhimandrita Luku Vinarchuka a takozh pro namisnika Kiyivskogo Ioninskogo monastirya yepiskopa Ionu Cherepanova Same na teritoriyi ostannogo monastirya pri Molodizhnomu viddili UPC yakij ocholyuvav yepiskop Iona diyav koordinovanij Brojde Apologetichnij centr sv Ioanna Zlatousta hocha formalnim golovoyu centru po dokumentam chislivsya Luka Vinarchuk Pikluvalnu zh radu centru ocholyuvav yepiskop Iona Pravda perebuvannya Brojde u Kiyevi zavershilosya u veresni 2013 r koli buv areshtovanij jogo sponsor z Zaporizhzhya biznesmen Yevgen Anisimov Todi zh sam Brojde raptovo vtik do Izrayilyu a vzhe u 2014 r vigulknuv u Moskvi Ale povernemos do Apologetichnogo centru sv Ioanna Zlatousta sho diye z 2012 r pri Ionivskomu monastiri V berezni 2013 r u seminarah centru brav uchast i kolega Pavla Brojde po zamovnim propagandistskim proektam Byej Illya Gennadijovich narodivsya 6 zhovtnya 1978 roku meshkanec m Zaporizhzhya yakij u 2012 r odnochasno z Brojde pereyihav do Kiyeva Takozh zhurnalist rozsliduvach Verstyanyuk pishe A vzhe 24 bereznya 2017 roku bulo zareyestrovano nove vidannya Simejnij zhurnal Familiya zasnovnikom yakogo vistupili chleni Vseukrayinskoyi blagodijnoyi organizaciyi Molodist ne bajduzha Ostannyu strukturu zareyestrovanu 14 veresnya 2011 roku pri Ionivskomu monastiri ocholyuye Cherepanov Maksim Oleksandrovich vin zhe yepiskop Obuhivskij Iona namisnik Ionivskogo monastirya Nim vidayetsya takozh zhurnal Otrok dlya pidlitkiv ta molodi formalnim yuridichnim prikrittyam dlya roboti yakogo stala gromadska organizaciya Asociaciya fotomitciv Rodina kotru ocholiv redaktor zhurnalu Rizhkov Sergij Vyacheslavovich Paralelno z redaguvannyam zhurnalu Familiya Nataliya Goroshkova she z 2013 roku zgaduyetsya yak golovnij redaktor novostvorenogo sajtu Pravoslavnaya zhizn yakij povnistyu obslugovuye interesi Antoniya Pakanicha ta same jomu vdilyaye najbilshe uvagi Pid jogo kerivnictvom u 2020 roci provodivsya u Kiyevo Pecherskij lavri kinofestival Pokrov u yakomu buli pomicheni propagandisti iz RF zokrema Boris Korchevnikov Na festivali propaguvalas yednist i druzhba iz Rosiyeyu na osnovi pravoslav ya PrimitkiZhurnali zasidannya Svyashennogo Sinodu Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi vid 23 grudnya 2010 roku 10 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Oficijnij sajt Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Zhurnali zasidannya Svyashennogo Sinodu Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi vid 26 serpnya 2011 roku 10 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Oficijnij sajt Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi KIYiV Namisnik Svyato Troyickogo Ioninskogo monastirya stolici stav yepiskopom Obuhivskim 8 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Oficijnij sajt Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Arhiv originalu za 25 veresnya 2011 Procitovano 13 veresnya 2011 Catherine65833 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2019 Procitovano 13 listopada 2020 Zaklik Epifaniya molitisya ridnoyu movoyu viklikav isteriku v predstavnikiv Moskovskogo patriarhatu Glavkom Glavcom ukr 21 grudnya 2020 Procitovano 6 kvitnya 2023 Mitropolit Kievskij Onufrij demonstrativno ne vstal pered Poroshenko ukr procitovano 6 kvitnya 2023 V UPC MP poyasnili chomu mitropolit ne vshanuvav Geroyiv ATO ukr procitovano 6 kvitnya 2023 Cenzor NET Predstaviteli Moskovskogo patriarhata demonstrativno ne vstali na torzhestvennom zasedanii VR kogda Poroshenko zachityval imena Geroev Ukrainy FOTO Cenzor NET ros Procitovano 6 kvitnya 2023 Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 27 grudnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya https newssky com ua pakanat v kiyivska akademiya chastina biznesu ta politichnih igor Apostrof ukr Arhiv originalu za 26 listopada 2021 Procitovano 13 listopada 2020 Posilannya ros ros