Іоанн (в миру Іоанникій Левицький; 7 (19) січня 1857, Київська губернія — (?) 18 січня 1923) — український релігійний діяч обновленства, до 1922 — єпископ Російської православної церкви, єпископ Кубанський та Краснодарський.
Архієпископ Іоанн | ||
| ||
---|---|---|
вересень 1921 — грудень 1921 | ||
| ||
12 жовтня 1916 — 18 червня 1919 | ||
Наступник: | Антоній (Храповицький) | |
| ||
25 грудня 1907 — 12 жовтня 1916 | ||
Наступник: | посада заснована | |
Альма-матер: | Київська духовна академія | |
Діяльність: | священник | |
Ім'я при народженні: | Іоаникій Левицький | |
Народження: | 7 (19) січня 1857 Україна Київська губернія | |
Смерть: | 18 січня 1923 (65 років) Катеринодар, Кубань | |
Чернецтво: | 18 червня 1892 | |
Єп. хіротонія: | 3 лютого 1908 | |
Нагороди: | ||
Життєпис
Народився в сім'ї паламаря.
1880 — закінчив Київську духовну семінарію. 21 травня 1881 рукопокладений у священника. 1889 року поступив до Київської духовної академії. 18 червня 1892 року пострижений у чернецтво.
1893 року закінчив академію зі ступенем кандидата богослов'я і призначений наглядачем Донського духовного училища у Москві.
1895 — інспектор Олонецької духовної семінарії.
1896 — переміщений до Саратовської духовної семінарії.
29 листопада 1900 — ректор Астраханської духовної семінарії в сані архімандрита.
1907 року увійшов до складу комітету по розпорядженню Астраханського московитського патріотичного товариства.
3 лютого 1908 — хіротонія в єпископа Єйського, вікарія Ставропольської єпархії ВПСРІ.
13 вересня 1916 — єпископ Кубанський та Катеринодарський, вікарій Ставропольської єпархії.
Травень 1919 — на Південно-Східному Московитському Церковному Соборі Кубанського вікаріатства, яке очолював Іоанн, було перетворене у самостійну єпархію.
1919 року входив до складу Тимчасового вищого церковного управління на Південному Сході Московщини.
1922 року пішов до обновленського розколу. Єпископ Єйський Євсевій (Рождественський), вікарій Кубанської єпархії, після трикратних умовлянь, оголосив єпископа Іоанна розкольником, перестав згадувати його ім'я за богослужінням і взяв на себе керування Кубанською єпархією.
Згідно даний Михайла Польського, помер у 1923 під час всенощної під Хрещення Господнє, не порвавши із «Живою Церквою». За припущенням Мануїла (Лемешевського), помер не раніше 1927 р.
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 21 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 вересня 2015.
Посилання
- на сайте "Русское православие" (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ioann v miru Ioannikij Levickij 7 19 sichnya 1857 18570119 Kiyivska guberniya 18 sichnya 1923 ukrayinskij religijnij diyach obnovlenstva do 1922 yepiskop Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi yepiskop Kubanskij ta Krasnodarskij Arhiyepiskop IoannYepiskop Kubanskij ta Katerinodarskij vid 1921 arhiyepiskopveresen 1921 gruden 1921Yepiskop Kubanskij ta Katerinodarskij vikarij Stavropolskoyi yeparhiyi12 zhovtnya 1916 18 chervnya 1919Nastupnik Antonij Hrapovickij Yepiskop Yejskij vikarij Stavropolskoyi yeparhiyi25 grudnya 1907 12 zhovtnya 1916Nastupnik posada zasnovana Alma mater Kiyivska duhovna akademiyaDiyalnist svyashennikIm ya pri narodzhenni Ioanikij LevickijNarodzhennya 7 19 sichnya 1857 Ukrayina Kiyivska guberniyaSmert 18 sichnya 1923 1923 01 18 65 rokiv Katerinodar KubanChernectvo 18 chervnya 1892Yep hirotoniya 3 lyutogo 1908Nagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Ioann U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Levickij ZhittyepisNarodivsya v sim yi palamarya 1880 zakinchiv Kiyivsku duhovnu seminariyu 21 travnya 1881 rukopokladenij u svyashennika 1889 roku postupiv do Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi 18 chervnya 1892 roku postrizhenij u chernectvo 1893 roku zakinchiv akademiyu zi stupenem kandidata bogoslov ya i priznachenij naglyadachem Donskogo duhovnogo uchilisha u Moskvi 1895 inspektor Oloneckoyi duhovnoyi seminariyi 1896 peremishenij do Saratovskoyi duhovnoyi seminariyi 29 listopada 1900 rektor Astrahanskoyi duhovnoyi seminariyi v sani arhimandrita 1907 roku uvijshov do skladu komitetu po rozporyadzhennyu Astrahanskogo moskovitskogo patriotichnogo tovaristva 3 lyutogo 1908 hirotoniya v yepiskopa Yejskogo vikariya Stavropolskoyi yeparhiyi VPSRI 13 veresnya 1916 yepiskop Kubanskij ta Katerinodarskij vikarij Stavropolskoyi yeparhiyi Traven 1919 na Pivdenno Shidnomu Moskovitskomu Cerkovnomu Sobori Kubanskogo vikariatstva yake ocholyuvav Ioann bulo peretvorene u samostijnu yeparhiyu 1919 roku vhodiv do skladu Timchasovogo vishogo cerkovnogo upravlinnya na Pivdennomu Shodi Moskovshini 1922 roku pishov do obnovlenskogo rozkolu Yepiskop Yejskij Yevsevij Rozhdestvenskij vikarij Kubanskoyi yeparhiyi pislya trikratnih umovlyan ogolosiv yepiskopa Ioanna rozkolnikom perestav zgaduvati jogo im ya za bogosluzhinnyam i vzyav na sebe keruvannya Kubanskoyu yeparhiyeyu Zgidno danij Mihajla Polskogo pomer u 1923 pid chas vsenoshnoyi pid Hreshennya Gospodnye ne porvavshi iz Zhivoyu Cerkvoyu Za pripushennyam Manuyila Lemeshevskogo pomer ne ranishe 1927 r Primitki Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 21 veresnya 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 veresnya 2015 Posilannyana sajte Russkoe pravoslavie ros