Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Святий Іван XXIII (лат. Ioannes PP. XXIII; 25 листопада 1881, Сотто-іль-Монте-Джованні-ХХІІІ — 3 червня 1963, Апостольський палац, Ватикан) — 261-й папа Римський. Обраний папським конклавом 28 жовтня 1958 року. Скликав Другий Ватиканський собор, за що його називають «соборовим папою»; за його скромність і близькість до народу його звуть il Papa buono («добрий папа»). 3 вересня 2000 року його беатифікував папа Іван Павло II. 27 квітня 2014 року папа Франциск проголосив його святим. День його пам'яті в Римо-католицькій церкві — 11 жовтня, день, коли 1962 року відкрили Другий Ватиканський собор. Євангельська лютеранська церква в Америці поминає його 3 червня, у день його упокоєння.
| Святий Іоанн ХХІІІ (Ioannes PP. XXIII) | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 28 жовтня 1958 — 3 червня 1963 | ||
| Девіз: | Oboedientia et Pax | |
| Попередник: | Пій ХІІ | |
| Наступник: | Павло VI | |
| Ім'я при народженні: | італ. Angelo Giuseppe Roncalli | |
| Дата народження: | 25 листопада 1881[1][2][…] | |
| Місце народження: | Сотто-іль-Монте-Джованні-XXIII, Провінція Бергамо, Ломбардія, Королівство Італія | |
| Дата смерті: | 3 червня 1963[4][1][…] (81 рік) | |
| Місце смерті: | Апостольський палац, Ватикан[4] | |
| Поховання: | d | |
| Громадянство: | Італія | |
| Релігія: | католицька церква[5] | |
| Освіта: | d і Римський університет ла Сапієнца | |
| Батько: | d | |
| Інтронізація: | 4 листопада 1958 | |
| У миру: | Анджело Джузеппе Ронкаллі | |
| Нагороди: |   | |
 Медіафайли у Вікісховищі | ||
Біографія
| цього розділу під сумнівом. |
Анджело Джузеппе Ронкаллі (італ. Angelo Giuseppe Roncalli) народився у 1881 році на півночі Італії на краю Альп, у містечку Сотто-іль-Монте у провінції Бергамо. Виходець із багатодітної селянської родини (13 дітей), він зберіг до кінця життя зв'язок з ріднею, з братами, які так і залишилися селянами. Всупереч традиції, що склалася у Ватикані, коли кожен новообраний папа допомагав своїй рідні в кар'єрі, Іван XXIII не призначив нікому з членів своєї сім'ї жодного звання. У 1900 році Ронкаллі закінчив Бергамську духовну семінарію, у 1904 році — теологічне відділення Римської папської семінарії з захистом дисертації. Отримавши диплом богослова і прийнявши сан священника, Ронкаллі більше десяти років був секретарем єпископа Бергамо графа Радіні Тедескі (1904—1914), одночасно викладаючи історію церкви в Бергамській семінарії. Під час Першої світової війни його призвали до армії, де він служив спочатку санітаром фронтового шпиталю, потім військовим капеланом. 1921 року Ронкаллі призначили членом «Священної конгрегації пропаганди віри». Він займався реорганізацією місіонерської служби, вів курс патрології у Папському Григоріанському університеті.
У 1925 році Ронкаллі отримав сан єпископа і його призначили нунцієм на одну з найважчих ділянок — до Софії. Болгарський цар належав до православної церкви, його дружина, яка походила з Савойської династії, — до католицької. Щоб одруження відбулося за католицьким обрядом, діти від цього шлюбу мали виховуватися у католицькій вірі, що не влаштовувало болгарського царя. Часто виникали такі ситуації, з яких сам нунцій насилу знаходив вихід. І куріальній бюрократії не залишалося нічого іншого, як терпіти Ронкаллі на цій посаді. У 1935 році він прибув як нунцій в Анкару. Оскільки Ронкаллі представляв папський престол також і в Афінах, то йому доводилося діяти водночас у двох ворожих одне одному середовищах. Він так блискуче справлявся зі своїми обов'язками, що Монтіні, в ту пору помічник державного секретаря Ватикану, наполіг на передачі Ронкаллі в Парижі (1944). То була нунціатура першорядної важливості. Попередника Ронкаллі на цій посаді Валері, що підтримував добрі стосунки з режимом Віші, після падіння цього режиму відкликали на вимогу де Голля. Більшість французьких єпископів, як і Валері, були колабораціоністами. Ронкаллі опинився перед майже нерозв'язними проблемами, але він швидко завоював довіру де Голля і, перебуваючи в Парижі, знайшов шлях до Москви.
Піднесений у 1953 році до рангу кардинала, Ронкаллі став патріархом Венеції.
Понтифікат
Восени 1958 року конклав кардиналів обрав Ронкаллі папою. Вже вибране ним для себе ім'я — Іван ХХІІІ — стало викликом папській курії. Це ім'я антипапи (Бальтазара Косси), якого за скоєні ним злочини в 1415 році усунули церковним собором у Констанці. Бальтазара Коссу визнавали антипапою. Його особистість була настільки одіозною, що майже 550 років жоден римський понтифік не називав себе Іваном. Сам Ронкаллі пояснив, що це ім'я дороге йому: так звали його батька. Інтронізація нового папи 4 листопада 1958 року вразила світову громадськість, як тільки папа звернувся до світу словами Старого Завіту — «Я — Йосип, ваш брат».
Понтифікат Івана XXIII, що продовжився неповних 5 років, визначив новий курс ватиканської політики, яка відповідала новим реаліям і була покликана встановити діалог між різними країнами і конфесіями, а також покращити соціальне становище вірян у різних регіонах світу. Більшість дослідників називають політику папи Івана XXIII спрямовану на захист найбідніших жителів світу, прикладом утвердження принципів християнського соціалізму, що розвивалися у папських енцикліках.
Вшанування пам'яті
- Пам'ятник Папі Римському Івану XXIII установлений у його рідному містечку Сотто-іль-Монте-Джованні-XXIII.
- На його честь назване його рідне місто Сотто-іль-Монте-Джованні-XXIII.
Канонізація
27 квітня 2014 року канонізований за заслуги у відкритті Другого Ватиканського собору разом з іншим папою Іваном Павлом II. Канонізаційну месу відслужили папа Франциск і папа-емерит Бенедикт XVI.
Джерела та література
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Іван XXIII |
- В. І. Головченко. Іван XXIII // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- Н. С. Рубльова. Іоанн XXIII [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 527. — .
- І. В. Паславський. Іван XXIII [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Примітки
- Cogley J. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- International Music Score Library Project — 2006.
- Иоанн XXIII // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іван XXIII |
- Іван XXIII в католицькому лексиконі (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Ioann Svyatij Ivan XXIII lat Ioannes PP XXIII 25 listopada 1881 Sotto il Monte Dzhovanni HHIII 3 chervnya 1963 Apostolskij palac Vatikan 261 j papa Rimskij Obranij papskim konklavom 28 zhovtnya 1958 roku Sklikav Drugij Vatikanskij sobor za sho jogo nazivayut soborovim papoyu za jogo skromnist i blizkist do narodu jogo zvut il Papa buono dobrij papa 3 veresnya 2000 roku jogo beatifikuvav papa Ivan Pavlo II 27 kvitnya 2014 roku papa Francisk progolosiv jogo svyatim Den jogo pam yati v Rimo katolickij cerkvi 11 zhovtnya den koli 1962 roku vidkrili Drugij Vatikanskij sobor Yevangelska lyuteranska cerkva v Americi pominaye jogo 3 chervnya u den jogo upokoyennya Svyatij Ioann HHIII Ioannes PP XXIII Papa Rimskij 28 zhovtnya 1958 3 chervnya 1963 Deviz Oboedientia et Pax Poperednik Pij HII Nastupnik Pavlo VI Im ya pri narodzhenni ital Angelo Giuseppe RoncalliData narodzhennya 25 listopada 1881 1881 11 25 1 2 Misce narodzhennya Sotto il Monte Dzhovanni XXIII Provinciya Bergamo Lombardiya Korolivstvo ItaliyaData smerti 3 chervnya 1963 1963 06 03 4 1 81 rik Misce smerti Apostolskij palac Vatikan 4 Pohovannya dGromadyanstvo ItaliyaReligiya katolicka cerkva 5 Osvita d i Rimskij universitet la SapiyencaBatko dIntronizaciya 4 listopada 1958U miru Andzhelo Dzhuzeppe RonkalliNagorodi Prezidentska medal Svobodi Kavaler Velikogo Hresta ordena Za zaslugi pered FRN Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNejtralnist cogo rozdilu pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim ta za mozhlivosti vipravte nedoliki Andzhelo Dzhuzeppe Ronkalli ital Angelo Giuseppe Roncalli narodivsya u 1881 roci na pivnochi Italiyi na krayu Alp u mistechku Sotto il Monte u provinciyi Bergamo Vihodec iz bagatoditnoyi selyanskoyi rodini 13 ditej vin zberig do kincya zhittya zv yazok z ridneyu z bratami yaki tak i zalishilisya selyanami Vsuperech tradiciyi sho sklalasya u Vatikani koli kozhen novoobranij papa dopomagav svoyij ridni v kar yeri Ivan XXIII ne priznachiv nikomu z chleniv svoyeyi sim yi zhodnogo zvannya U 1900 roci Ronkalli zakinchiv Bergamsku duhovnu seminariyu u 1904 roci teologichne viddilennya Rimskoyi papskoyi seminariyi z zahistom disertaciyi Otrimavshi diplom bogoslova i prijnyavshi san svyashennika Ronkalli bilshe desyati rokiv buv sekretarem yepiskopa Bergamo grafa Radini Tedeski 1904 1914 odnochasno vikladayuchi istoriyu cerkvi v Bergamskij seminariyi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni jogo prizvali do armiyi de vin sluzhiv spochatku sanitarom frontovogo shpitalyu potim vijskovim kapelanom 1921 roku Ronkalli priznachili chlenom Svyashennoyi kongregaciyi propagandi viri Vin zajmavsya reorganizaciyeyu misionerskoyi sluzhbi viv kurs patrologiyi u Papskomu Grigorianskomu universiteti U 1925 roci Ronkalli otrimav san yepiskopa i jogo priznachili nunciyem na odnu z najvazhchih dilyanok do Sofiyi Bolgarskij car nalezhav do pravoslavnoyi cerkvi jogo druzhina yaka pohodila z Savojskoyi dinastiyi do katolickoyi Shob odruzhennya vidbulosya za katolickim obryadom diti vid cogo shlyubu mali vihovuvatisya u katolickij viri sho ne vlashtovuvalo bolgarskogo carya Chasto vinikali taki situaciyi z yakih sam nuncij nasilu znahodiv vihid I kurialnij byurokratiyi ne zalishalosya nichogo inshogo yak terpiti Ronkalli na cij posadi U 1935 roci vin pribuv yak nuncij v Ankaru Oskilki Ronkalli predstavlyav papskij prestol takozh i v Afinah to jomu dovodilosya diyati vodnochas u dvoh vorozhih odne odnomu seredovishah Vin tak bliskuche spravlyavsya zi svoyimi obov yazkami sho Montini v tu poru pomichnik derzhavnogo sekretarya Vatikanu napolig na peredachi Ronkalli v Parizhi 1944 To bula nunciatura pershoryadnoyi vazhlivosti Poperednika Ronkalli na cij posadi Valeri sho pidtrimuvav dobri stosunki z rezhimom Vishi pislya padinnya cogo rezhimu vidklikali na vimogu de Gollya Bilshist francuzkih yepiskopiv yak i Valeri buli kolaboracionistami Ronkalli opinivsya pered majzhe nerozv yaznimi problemami ale vin shvidko zavoyuvav doviru de Gollya i perebuvayuchi v Parizhi znajshov shlyah do Moskvi Pidnesenij u 1953 roci do rangu kardinala Ronkalli stav patriarhom Veneciyi PontifikatVoseni 1958 roku konklav kardinaliv obrav Ronkalli papoyu Vzhe vibrane nim dlya sebe im ya Ivan HHIII stalo viklikom papskij kuriyi Ce im ya antipapi Baltazara Kossi yakogo za skoyeni nim zlochini v 1415 roci usunuli cerkovnim soborom u Konstanci Baltazara Kossu viznavali antipapoyu Jogo osobistist bula nastilki odioznoyu sho majzhe 550 rokiv zhoden rimskij pontifik ne nazivav sebe Ivanom Sam Ronkalli poyasniv sho ce im ya doroge jomu tak zvali jogo batka Intronizaciya novogo papi 4 listopada 1958 roku vrazila svitovu gromadskist yak tilki papa zvernuvsya do svitu slovami Starogo Zavitu Ya Josip vash brat Pontifikat Ivana XXIII sho prodovzhivsya nepovnih 5 rokiv viznachiv novij kurs vatikanskoyi politiki yaka vidpovidala novim realiyam i bula poklikana vstanoviti dialog mizh riznimi krayinami i konfesiyami a takozh pokrashiti socialne stanovishe viryan u riznih regionah svitu Bilshist doslidnikiv nazivayut politiku papi Ivana XXIII spryamovanu na zahist najbidnishih zhiteliv svitu prikladom utverdzhennya principiv hristiyanskogo socializmu sho rozvivalisya u papskih enciklikah Vshanuvannya pam yatiPam yatnik Papi Rimskomu Ivanu XXIII ustanovlenij u jogo ridnomu mistechku Sotto il Monte Dzhovanni XXIII Na jogo chest nazvane jogo ridne misto Sotto il Monte Dzhovanni XXIII Kanonizaciya27 kvitnya 2014 roku kanonizovanij za zaslugi u vidkritti Drugogo Vatikanskogo soboru razom z inshim papoyu Ivanom Pavlom II Kanonizacijnu mesu vidsluzhili papa Francisk i papa emerit Benedikt XVI Dzherela ta literaturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Ivan XXIII V I Golovchenko Ivan XXIII Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X N S Rublova Ioann XXIII 10 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 527 ISBN 966 00 0610 1 I V Paslavskij Ivan XXIII 11 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X PrimitkiCogley J Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Ioann XXIII Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ivan XXIII Ivan XXIII v katolickomu leksikoni nim