Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Інцидент Муша (кит. та япон.: 霧社事件; піньїнь: Wùshè Shìjiàn; Wade–Giles: Wu-she Shih-chien; rōmaji: Musha Jiken; Pe̍h-ōe-jī: Bū-siā Sū-kiāⁿ), також відоме як Повстання Уше та кілька інших подібних назв, почалося в жовтні 1930 року і було останнім великим повстанням проти колоніальних сил Японії на японському Тайвані. У відповідь на тривале гноблення японської влади група корінного населення сідік у Муші (вуше) напала на село, убивши понад 130 японців. У відповідь японці розпочали невпинну контратаку, у відповідь убивши понад 600 сідіків. Те, як японська влада впоралася з інцидентом, різко критикували, що призвело до багатьох змін у політиці щодо аборигенів.
| Інцидент Муша | |
 | |
| Місце розташування | d Q108185077? |
|---|---|
| Дата й час | 26 жовтня 1930[1] |
| Час/дата початку | 26 жовтня 1930[1] |
| Час/дата закінчення | 1 грудня 1930 |
 Інцидент Муша у Вікісховищі | |
Передумови
Попередній збройний спротив японській імперській владі був суворий, як видно з відповідей на попередні повстання, такі як , який призвів до серії атак повстанців і суворої помсти Японії. Проте до 1930-х років збройний опір був значною мірою замінений організованими політичними та соціальними рухами серед молодшого покоління Тайваню. Пряму участь поліції в місцевій адміністрації було послаблено, багато суворих покарань було скасовано, а в колоніальному Тайвані деякі елементи самоврядування, хоч і сумнівної ефективності, були введені.
Однак для контролю над корінними народами Тайваню був використаний інший підхід. Корінні народи острова Формоза все ще seiban (яп. 生蕃, "raw barbarians" or "wild tribespeople") і розглядалися як дикуни, а не як рівноправні піддані. Племена були «приручені» через асиміляцію, процес роззброєння традиційних мисливських племен і змушення їх переселятися на рівнини та вести аграрне існування. Подальший опір потім долався військовими кампаніями, ізоляцією та стримуванням. Для того, щоб отримати доступ до природних ресурсів у гірських і лісистих районах, контрольованих корінним населенням, генерал-губернатор Сакума Самата прийняв більш агресивну політику рельєфу, намагаючись заспокоїти або викорінити групи аборигенів у районах, запланованих для вирубки протягом п'яти років; до 1915 року ця політика була в основному успішною, хоча опір все ще існував у віддалених районах.
Проксимальні причини
Японська влада вважала плем'я сідіків, що проживає поблизу Муші, одним із найуспішніших прикладів такого підходу до «приборкання», а вождь був одним із 43 лідерів корінних народів, обраних для туру Японією кількома роками раніше. Проте обурення все ще залишалося, головним чином через неналежну поведінку поліції, постійну практику примусової праці та відсутність поваги до вірувань і звичаїв корінного населення.
За кілька днів до інциденту вождь Мона Рудао влаштував традиційний весільний бенкет для свого сина Дахо Мона, під час якого забивали тварин, готували й пили вино. Офіцер японської поліції на ім'я Кацухіко Йосімура патрулював цей район, і Дахо Мона запропонував йому чашку вина як символічний жест. Офіцер відмовився, сказавши, що руки Дахо Мони були забруднені кров'ю вбитих тварин. Дахо Мона спробував схопити офіцера, наполягаючи на тому, щоб він брав участь, і той вдарив його палицею. Почалася бійка, поліцейський отримав поранення. Начальник Мона Рудао спробувала вибачитися, подарувавши пляшку вина в будинку офіцера, але отримала відмову. Обурення, що кипіло серед сідіків у Муші, нарешті було доведено до межі.
Інцидент
27 жовтня 1930 року сотні японців зібралися в Муші на змагання з легкої атлетики в початковій школі. Незадовго до світанку Мона Рудао очолилив понад 300 воїнів сідіків в рейд на стратегічні поліцейські підрозділи, щоб захопити зброю та боєприпаси. Потім вони перейшли до початкової школи, зосередивши свою атаку на присутніх японцях. Загалом під час нападу загинули 134 японці, у тому числі жінки та діти. Також було помилково вбито двох тайванських ханьців, одягнених у японський одяг, одна з яких була дівчиною в японському кімоно. Більшість жертв були обезголовлені. Аборигени прагнули вбити лише японців.
Наслідки
Японська влада відповіла безпрецедентно жорсткими військовими діями. Було припинено пресу, і генерал-губернатор наказав розпочати в Муші контрнаступ двома тисячами солдатів, що змусило сідіків відступити в гори та здійснювати партизанські атаки вночі. Не маючи змоги викорінити сідіків, незважаючи на їхню чисельну та вогневу міць, японці зіткнулися з політичною потребою у швидшому розв'язанні. Отже, авіаційний корпус японської армії на Тайвані наказав бомбардувати Мушу, щоб викурити повстанців, скинувши бомби з іпритом у порушення Женевського протоколу, що нібито було першим подібним використанням хімічної зброї в Азії. Повстання було швидко придушено, а будь-який опір, що залишився, було придушено до третього тижня грудня 1930 року; 28 листопада Мона Рудао покінчив життя самогубством, але повстання продовжилося під керівництвом інших лідерів. З 1200 сідіків, які безпосередньо брали участь у повстанні, 644 загинули, 290 з яких покінчили життя самогубством, щоб уникнути ганьби.
Через внутрішню та зовнішню критику їхнього поводження з інцидентом в січні 1931 року Ісідзука та Хітомі Дзіро, його головний цивільний адміністратор, були змушені піти у відставку. Однак , який прийшов на зміну Ісідзуці, також застосував жорсткий підхід до контролю над корінним населенням Тайваню: деякі племена були роззброєні та залишені без захисту, що дало можливість їхнім ворогам-аборигенам знищити їх від імені японської адміністрації. Близько 500 сідіків, залучених до інциденту в Муші, здалися і згодом були ув'язнені в селі поблизу Муші. Однак 25 квітня 1931 року групи корінного населення, які співпрацювали з японською владою, напали на село, обезголовивши всіх чоловіків старше 15 років, які залишилися. Це відоме як «Другий інцидент Муші».
Проте повстання таки вплинуло на зміну ставлення та підходів влади до аборигенів Тайваню. Муша вважалася найбільш «освіченою і поступливою» територією аборигенів, і нездатність колоніальної влади запобігти різанині спровокувала страх перед подібними націоналістичними рухами, починаючи з Тайваню, Кореї та самої Японії. Була явно потрібна зміна політики. Чінг припускає, що ідеологія імперіалізації (kominka皇民化) стала домінуючою формою колоніального контролю; аборигени стали представлені як піддані імперії нарівні з іншими етнічними групами на Тайвані, і їх статус було підвищено з «сирих дикунів» до takasagozoku (яп. 高砂族, "tribal peoples of Taiwan"). Крім того, була посилена освіти, сприяючи японській культурі та лояльності до імператора серед молодого покоління.
Під час інциденту Муша сідіки під керівництвом Мони Рудао повстали проти японців, а тароко і тода — ні. Суперництво сідіків проти тода і тароко загострилося внаслідок інциденту Муша, оскільки японці довго протиставляли їх один одному. Після інциденту японці передали землю сідіків тароко і тода.
У масмедіа
Інцидент з Муша був тричі зображений у фільмах, у 1957 році у фільмі Цин Шань бі сюе (青山碧血), у телесеріалі 2003 року «Дана сакура», у тайванському фільмі 2011 року Сідік Бейл.
Китайський роман «Залишки життя» (спочатку опублікований китайською мовою в 1999 році, опублікований в англійському перекладі в 2017 році) є белетризованою розповіддю про наслідки цього інциденту.
Див. також
Список літератури
- https://www.jacar.archives.go.jp/das/image/C10050153100
- Roy, Denny (2003). The Japanese Occupation. Taiwan: A Political History. Ithaca: Cornell University Press. с. 35. ISBN .
- Lamley, Harry J. (2007). Taiwan Under Japanese Rule, 1895-1945: The Vicissitudes of Colonialism. У Rubinstein, Murry A. (ред.). Taiwan: A New History (вид. expanded). New York: M.E. Sharpe. с. 224. ISBN .
- Roy, (2003).
- Hung, Chien-Chao (2000). A history of Taiwan. Rimini: Il Cerchio. с. 222. ISBN .
- The Wushe Incident. The Takao Club. Процитовано 21 вересня 2011.
- . Encyclopedia of Taiwan. 11 березня 2014. Архів оригіналу за 25 March 2014.
- Hung, (2000).
- Yukio Ito (2002).
- Heé, Nadin (August 2014). Taiwan under Japanese Rule. Showpiece of a Model Colony? Historiographical Tendencies in Narrating Colonialism. History Compass. 12 (8): 632—641. doi:10.1111/hic3.12180.
- Eric Croddy, «China's Role in the Chemical and Biological Disarmament Regimes», The Nonproliferation Review Spring 2002: 16, <http://cns.miis.edu/npr/pdfs/91crod.pdf>, accessed 24 September 2011, p. 17.
- Haruyama, Meitetsu (2002). 世界戦争犯罪事典. . с. 64. ISBN .
- Meitetsu Haruyama says that instead of mustard gas, hundreds of rounds of tear gas and at least three rounds of a special gas (a combination of cyanide and tear gas) were used. However, it is unclear whether it had any effect or not.
- Ching, L. (1 грудня 2000). Savage Construction and Civility Making: The Musha Incident and Aboriginal Representations in Colonial Taiwan. Positions: East Asia Cultures Critique. 8 (3): 799. doi:10.1215/10679847-8-3-795.
- Lee, Daw-Ming (2013). Historical dictionary of Taiwan cinema. Lanham, Md.: Scarecrow Press. с. 395. ISBN .
- Wu He (2017).
Подальше читання
- Han Cheung (23 жовтня 2016). Taiwan in Time: The long road to retaliation. Taipei Times.
- Han Cheung (25 жовтня 2020). Taiwan in Time: Confusion and tears' of an ill-fated clan. Taipei Times.
- Han Cheung (30 жовтня 2016). Taiwan in Time: Fighting for the oppressor. Taipei Times.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Incident Musha kit ta yapon 霧社事件 pinyin Wushe Shijian Wade Giles Wu she Shih chien rōmaji Musha Jiken Pe h ōe ji Bu sia Su kiaⁿ takozh vidome yak Povstannya Ushe ta kilka inshih podibnih nazv pochalosya v zhovtni 1930 roku i bulo ostannim velikim povstannyam proti kolonialnih sil Yaponiyi na yaponskomu Tajvani U vidpovid na trivale gnoblennya yaponskoyi vladi grupa korinnogo naselennya sidik u Mushi vushe napala na selo ubivshi ponad 130 yaponciv U vidpovid yaponci rozpochali nevpinnu kontrataku u vidpovid ubivshi ponad 600 sidikiv Te yak yaponska vlada vporalasya z incidentom rizko kritikuvali sho prizvelo do bagatoh zmin u politici shodo aborigeniv Incident Musha Misce roztashuvannyad Q108185077 Data j chas26 zhovtnya 1930 1 Chas data pochatku26 zhovtnya 1930 1 Chas data zakinchennya1 grudnya 1930 Incident Musha u VikishovishiPeredumoviPoperednij zbrojnij sprotiv yaponskij imperskij vladi buv suvorij yak vidno z vidpovidej na poperedni povstannya taki yak yakij prizviv do seriyi atak povstanciv i suvoroyi pomsti Yaponiyi Prote do 1930 h rokiv zbrojnij opir buv znachnoyu miroyu zaminenij organizovanimi politichnimi ta socialnimi ruhami sered molodshogo pokolinnya Tajvanyu Pryamu uchast policiyi v miscevij administraciyi bulo poslableno bagato suvorih pokaran bulo skasovano a v kolonialnomu Tajvani deyaki elementi samovryaduvannya hoch i sumnivnoyi efektivnosti buli vvedeni Odnak dlya kontrolyu nad korinnimi narodami Tajvanyu buv vikoristanij inshij pidhid Korinni narodi ostrova Formoza vse she seiban yap 生蕃 raw barbarians or wild tribespeople i rozglyadalisya yak dikuni a ne yak rivnopravni piddani Plemena buli prirucheni cherez asimilyaciyu proces rozzbroyennya tradicijnih mislivskih plemen i zmushennya yih pereselyatisya na rivnini ta vesti agrarne isnuvannya Podalshij opir potim dolavsya vijskovimi kampaniyami izolyaciyeyu ta strimuvannyam Dlya togo shob otrimati dostup do prirodnih resursiv u girskih i lisistih rajonah kontrolovanih korinnim naselennyam general gubernator Sakuma Samata prijnyav bilsh agresivnu politiku relyefu namagayuchis zaspokoyiti abo vikoriniti grupi aborigeniv u rajonah zaplanovanih dlya virubki protyagom p yati rokiv do 1915 roku cya politika bula v osnovnomu uspishnoyu hocha opir vse she isnuvav u viddalenih rajonah Proksimalni prichini Yaponska vlada vvazhala plem ya sidikiv sho prozhivaye poblizu Mushi odnim iz najuspishnishih prikladiv takogo pidhodu do priborkannya a vozhd buv odnim iz 43 lideriv korinnih narodiv obranih dlya turu Yaponiyeyu kilkoma rokami ranishe Prote oburennya vse she zalishalosya golovnim chinom cherez nenalezhnu povedinku policiyi postijnu praktiku primusovoyi praci ta vidsutnist povagi do viruvan i zvichayiv korinnogo naselennya Za kilka dniv do incidentu vozhd Mona Rudao vlashtuvav tradicijnij vesilnij benket dlya svogo sina Daho Mona pid chas yakogo zabivali tvarin gotuvali j pili vino Oficer yaponskoyi policiyi na im ya Kacuhiko Josimura patrulyuvav cej rajon i Daho Mona zaproponuvav jomu chashku vina yak simvolichnij zhest Oficer vidmovivsya skazavshi sho ruki Daho Moni buli zabrudneni krov yu vbitih tvarin Daho Mona sprobuvav shopiti oficera napolyagayuchi na tomu shob vin brav uchast i toj vdariv jogo paliceyu Pochalasya bijka policejskij otrimav poranennya Nachalnik Mona Rudao sprobuvala vibachitisya podaruvavshi plyashku vina v budinku oficera ale otrimala vidmovu Oburennya sho kipilo sered sidikiv u Mushi nareshti bulo dovedeno do mezhi IncidentKomandir i shtab karalnogo zagonu Mushi Mikata Ban sila proyaponskih aborigeniv Vidrubanigolovi sidikiv pid chas drugogo incidentu v Mushi 27 zhovtnya 1930 roku sotni yaponciv zibralisya v Mushi na zmagannya z legkoyi atletiki v pochatkovij shkoli Nezadovgo do svitanku Mona Rudao ocholiliv ponad 300 voyiniv sidikiv v rejd na strategichni policejski pidrozdili shob zahopiti zbroyu ta boyepripasi Potim voni perejshli do pochatkovoyi shkoli zoseredivshi svoyu ataku na prisutnih yaponcyah Zagalom pid chas napadu zaginuli 134 yaponci u tomu chisli zhinki ta diti Takozh bulo pomilkovo vbito dvoh tajvanskih hanciv odyagnenih u yaponskij odyag odna z yakih bula divchinoyu v yaponskomu kimono Bilshist zhertv buli obezgolovleni Aborigeni pragnuli vbiti lishe yaponciv NaslidkiYaponska vlada vidpovila bezprecedentno zhorstkimi vijskovimi diyami Bulo pripineno presu i general gubernator nakazav rozpochati v Mushi kontrnastup dvoma tisyachami soldativ sho zmusilo sidikiv vidstupiti v gori ta zdijsnyuvati partizanski ataki vnochi Ne mayuchi zmogi vikoriniti sidikiv nezvazhayuchi na yihnyu chiselnu ta vognevu mic yaponci zitknulisya z politichnoyu potreboyu u shvidshomu rozv yazanni Otzhe aviacijnij korpus yaponskoyi armiyi na Tajvani nakazav bombarduvati Mushu shob vikuriti povstanciv skinuvshi bombi z ipritom u porushennya Zhenevskogo protokolu sho nibito bulo pershim podibnim vikoristannyam himichnoyi zbroyi v Aziyi Povstannya bulo shvidko pridusheno a bud yakij opir sho zalishivsya bulo pridusheno do tretogo tizhnya grudnya 1930 roku 28 listopada Mona Rudao pokinchiv zhittya samogubstvom ale povstannya prodovzhilosya pid kerivnictvom inshih lideriv Z 1200 sidikiv yaki bezposeredno brali uchast u povstanni 644 zaginuli 290 z yakih pokinchili zhittya samogubstvom shob uniknuti ganbi Cherez vnutrishnyu ta zovnishnyu kritiku yihnogo povodzhennya z incidentom v sichni 1931 roku Isidzuka ta Hitomi Dziro jogo golovnij civilnij administrator buli zmusheni piti u vidstavku Odnak yakij prijshov na zminu Isidzuci takozh zastosuvav zhorstkij pidhid do kontrolyu nad korinnim naselennyam Tajvanyu deyaki plemena buli rozzbroyeni ta zalisheni bez zahistu sho dalo mozhlivist yihnim vorogam aborigenam znishiti yih vid imeni yaponskoyi administraciyi Blizko 500 sidikiv zaluchenih do incidentu v Mushi zdalisya i zgodom buli uv yazneni v seli poblizu Mushi Odnak 25 kvitnya 1931 roku grupi korinnogo naselennya yaki spivpracyuvali z yaponskoyu vladoyu napali na selo obezgolovivshi vsih cholovikiv starshe 15 rokiv yaki zalishilisya Ce vidome yak Drugij incident Mushi Prote povstannya taki vplinulo na zminu stavlennya ta pidhodiv vladi do aborigeniv Tajvanyu Musha vvazhalasya najbilsh osvichenoyu i postuplivoyu teritoriyeyu aborigeniv i nezdatnist kolonialnoyi vladi zapobigti rizanini sprovokuvala strah pered podibnimi nacionalistichnimi ruhami pochinayuchi z Tajvanyu Koreyi ta samoyi Yaponiyi Bula yavno potribna zmina politiki Ching pripuskaye sho ideologiya imperializaciyi kominka皇民化 stala dominuyuchoyu formoyu kolonialnogo kontrolyu aborigeni stali predstavleni yak piddani imperiyi narivni z inshimi etnichnimi grupami na Tajvani i yih status bulo pidvisheno z sirih dikuniv do takasagozoku yap 高砂族 tribal peoples of Taiwan Krim togo bula posilena osviti spriyayuchi yaponskij kulturi ta loyalnosti do imperatora sered molodogo pokolinnya Pid chas incidentu Musha sidiki pid kerivnictvom Moni Rudao povstali proti yaponciv a taroko i toda ni Supernictvo sidikiv proti toda i taroko zagostrilosya vnaslidok incidentu Musha oskilki yaponci dovgo protistavlyali yih odin odnomu Pislya incidentu yaponci peredali zemlyu sidikiv taroko i toda U masmediaIncident z Musha buv trichi zobrazhenij u filmah u 1957 roci u filmi Cin Shan bi syue 青山碧血 u teleseriali 2003 roku Dana sakura u tajvanskomu filmi 2011 roku Sidik Bejl Kitajskij roman Zalishki zhittya spochatku opublikovanij kitajskoyu movoyu v 1999 roci opublikovanij v anglijskomu perekladi v 2017 roci ye beletrizovanoyu rozpoviddyu pro naslidki cogo incidentu Div takozhIstoriya Tajvanyu Mona RudaoSpisok literaturihttps www jacar archives go jp das image C10050153100 Roy Denny 2003 The Japanese Occupation Taiwan A Political History Ithaca Cornell University Press s 35 ISBN 9780801488054 Lamley Harry J 2007 Taiwan Under Japanese Rule 1895 1945 The Vicissitudes of Colonialism U Rubinstein Murry A red Taiwan A New History vid expanded New York M E Sharpe s 224 ISBN 9780765614940 Roy 2003 Hung Chien Chao 2000 A history of Taiwan Rimini Il Cerchio s 222 ISBN 9788886583800 The Wushe Incident The Takao Club Procitovano 21 veresnya 2011 Encyclopedia of Taiwan 11 bereznya 2014 Arhiv originalu za 25 March 2014 Hung 2000 Yukio Ito 2002 Hee Nadin August 2014 Taiwan under Japanese Rule Showpiece of a Model Colony Historiographical Tendencies in Narrating Colonialism History Compass 12 8 632 641 doi 10 1111 hic3 12180 Eric Croddy China s Role in the Chemical and Biological Disarmament Regimes The Nonproliferation Review Spring 2002 16 lt http cns miis edu npr pdfs 91crod pdf gt accessed 24 September 2011 p 17 Haruyama Meitetsu 2002 世界戦争犯罪事典 s 64 ISBN 4 16 358560 5 Meitetsu Haruyama says that instead of mustard gas hundreds of rounds of tear gas and at least three rounds of a special gas a combination of cyanide and tear gas were used However it is unclear whether it had any effect or not Ching L 1 grudnya 2000 Savage Construction and Civility Making The Musha Incident and Aboriginal Representations in Colonial Taiwan Positions East Asia Cultures Critique 8 3 799 doi 10 1215 10679847 8 3 795 Lee Daw Ming 2013 Historical dictionary of Taiwan cinema Lanham Md Scarecrow Press s 395 ISBN 9780810879225 Wu He 2017 Podalshe chitannyaHan Cheung 23 zhovtnya 2016 Taiwan in Time The long road to retaliation Taipei Times Han Cheung 25 zhovtnya 2020 Taiwan in Time Confusion and tears of an ill fated clan Taipei Times Han Cheung 30 zhovtnya 2016 Taiwan in Time Fighting for the oppressor Taipei Times