Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Було запропоновано цю статтю або розділ до Ринковий інтервенціонізм, але, можливо, це варто додатково . |
Інтервенціоністська економіна політика (Економічний інтервенціонізм) - це політична ідеологія, яка пропагує значну роль уряду, щодо його впливу на розвиток (вектор) економіки країни. Ця ідеологія базується на переконанні, що нерегульовані ринки можуть призвести до небажаних наслідків, таких як нерівність, ринкові відмови та економічна нестабільність. Тому прихильники економічного інтервенціонізму стверджують, що втручання уряду є необхідним для виправлення цих ринкових відмов та сприяння соціальному благополуччю.
Коріння економічного інтервенціонізму можна прослідкувати до меркантилістських політик XVI-XVIII століть, коли уряди сильно регулювали торгівлю для підвищення національного багатства. Однак, сучасна форма економічного інтервенціонізму з'явилася наприкінці XIX — на початку XX століть як відповідь на сприйняті невдачі капіталізму лібералізму, який пропагує мінімальну державну інтервенцію в економіку.
Економічний інтервенціонізм набув різних форм у різних країнах. У деяких випадках це передбачало пряме урядове контролювання ключових галузей промисловості, а в інших - регуляторні політики та соціальні програми. Незважаючи на його варіації, спільною ниткою у всіх формах економічного інтервенціонізму є віра в необхідність урядових дій для виправлення ринкових відмов та сприяння економічній стабільності та соціальному благополуччю. Найбільш відомий ідеолог інтервенціоністської економічної політики Джон Мейнард Кейнс, який стверджував, що урядовий втручання може стабілізувати економіку та запобігти рецесіям.
Наприкінці 20-го століття ідеологія економічного інтервенціонізму зазнала критики з боку пропонентів неолібералізму, які аргументували за дерегуляцію, приватизацію та вільну торгівлю. Однак, глобальна фінансова криза 2008 року відновила дискусії про роль уряду в економіці, і багато хто закликає повернутися до більш інтервенціоністських політик, щоб запобігти майбутнім економічним кризам та вирішити зростаючу нерівність.
Один з найбільш відомих представників Австрійської школи економіки Людвіг фон Мізес опублікував працю "Інтервенціонізм: економний аналіз" в якій стверджував, що система інтервенціонізму так само далека від соціалізму, як і від капіталізму, що як третє рішення соціальної проблеми вона стоїть посередині між двома системами, і що, зберігаючи переваги обох, вона уникає недоліки, властиві обом.
Система обмеженої ринкової економіки або інтервенціонізму відрізняється від соціалізму тим, що вона все ще є ринковою економікою. Влада прагне вплинути на ринок за допомогою втручання своєї сили примусу, але вона не хоче повністю ліквідувати ринок. Воно бажає, щоб виробництво та споживання розвивалися за напрямками, відмінними від тих, які приписує безперешкодний ринок, і бажає досягти цієї мети, вводячи в роботу ринку накази, команди та заборони, для виконання яких апарат влади та обмеження стояти напоготові. Але це окремі втручання; вони не поєднуються в повністю інтегровану систему, яка регулює всі ціни, заробітну плату та відсоткові ставки, і яка, таким чином, передає напрямок виробництва та споживання в руки влади...
Позбавлення індивіда свободи вибору споживання логічно веде до скасування будь-якої свободи...
Коли економічна наука має справу з проблемами інтервенціонізму, вона має на увазі лише ті заходи, які в першу чергу впливають на засоби, а не на цілі дії. І він не має жодного іншого стандарту, за яким можна було б оцінити ці заходи, крім того, чи здатні вони досягти цілей, яких прагне влада. Той факт, що влада в змозі обмежити вибір споживання для індивіда і таким чином змінити дані ринку, виходить за межі економічної дискусії...
Центральна ідея Мізеса полягала у тому, що уряд не в змозі поліпшити становище людей. Причина полягає в тому, що народження, зростання, процвітання і занепад держави відбувається, згідно з природним законом, на який уряд може вплинути, але не може його скасувати, і будь-які спроби змінити ці природні закони не будуть на користь людям. Звідси головна ідея Мізеса - уряд має обмежити втручання у життя суспільства до мінімуму: "Найбільше зло, якого коли-небудь зазнає людина, виходить від поганої держави. Держава може бути і впродовж історії була головним джерелом зла і катастроф". Або ще: "Держава та уряд ніколи не можуть бути досконалими, тому що вони зобов'язані своїм існуванням людським вадам. Вони не можуть досягти свого - викорінення людського насильства - без насильства, тобто того самого явища, яке вона намагається викорінити". В загальних висновках до своєї праці "Інтервенціонізм: економний аналіз" Людвіг фон Мізес вказує, що "економічна політика інтервенціонізму, яку її прихильники рекламують як прогресивну соціально-економічну політику, базується на помилці".
Різноманітні заходи, за допомогою яких інтервенціонізм намагається керувати бізнесом, не можуть досягти цілей, які чесні прихильники прагнуть застосувати. Заходи інтервенції призводять до умов, які, з точки зору тих, хто їх рекомендує, насправді є менш бажаними, ніж ті, для полегшення яких вони призначені. Вони створюють безробіття, депресію, монополію, лихо. Вони можуть зробити кількох людей багатшими, але вони роблять усіх інших біднішими та менш задоволеними. Якщо уряди не відмовляться від них і не повернуться до безперешкодної ринкової економіки, якщо вони вперто продовжуватимуть намагатися компенсувати подальшими інтервенціями недоліки попередніх інтервенцій, вони зрештою виявлять, що прийняли соціалізм.
Людство має вибір лише між безперешкодною ринковою економікою, демократією та свободою з одного боку та соціалізмом і диктатурою з іншого. Третя альтернатива, інтервенціоністський компроміс, неможлива.
Якщо історія може чомусь навчити нас, це те, що жодна нація ніколи не створювала вищої цивілізації без приватної власності на засоби виробництва і що демократія була знайдена лише там, де існувала приватна власність на засоби виробництва.
Людвіг фон Мізес в своїй книзі "Соціалізм" пише
Інтервенціоністська політика забезпечує тисячі і тисячі людей безпечною, спокійною і не надто напруженою роботою за рахунок решти суспільства. Socialism, p. 457
Також Людвіг фон Мізес в книзі "Людська діяльність" продовжує аналізувати інвервенціонізм, пишучи "у багатьох сферах адміністрування інтервенціоністських заходів просто неможливо уникнути фаворитизму". Також він відзначає в цій же книзі, що "корупція є постійним наслідком інтервенціонізму".
- [1]
- https://fee.org/ebooks/interventionism-an-economic-analysis-2/#calibre_link-69
- МИ ПАМ'ЯТАЄМО. Людвіґ фон Mізес. Zaxid.net. 20 листопада 2009. Архів оригіналу за 5 жовтня 2023. Процитовано 1 жовтня 2024.
- Human Action: A Treatise on Economics, 1st ed. (Auburn, Ala.: Ludwig von Mises Institute, [1949] 1999,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Bulo zaproponovano priyednati cyu stattyu abo rozdil do Rinkovij intervencionizm ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Intervencionistska ekonomina politika Ekonomichnij intervencionizm ce politichna ideologiya yaka propaguye znachnu rol uryadu shodo jogo vplivu na rozvitok vektor ekonomiki krayini Cya ideologiya bazuyetsya na perekonanni sho neregulovani rinki mozhut prizvesti do nebazhanih naslidkiv takih yak nerivnist rinkovi vidmovi ta ekonomichna nestabilnist Tomu prihilniki ekonomichnogo intervencionizmu stverdzhuyut sho vtruchannya uryadu ye neobhidnim dlya vipravlennya cih rinkovih vidmov ta spriyannya socialnomu blagopoluchchyu Korinnya ekonomichnogo intervencionizmu mozhna proslidkuvati do merkantilistskih politik XVI XVIII stolit koli uryadi silno regulyuvali torgivlyu dlya pidvishennya nacionalnogo bagatstva Odnak suchasna forma ekonomichnogo intervencionizmu z yavilasya naprikinci XIX na pochatku XX stolit yak vidpovid na sprijnyati nevdachi kapitalizmu liberalizmu yakij propaguye minimalnu derzhavnu intervenciyu v ekonomiku Ekonomichnij intervencionizm nabuv riznih form u riznih krayinah U deyakih vipadkah ce peredbachalo pryame uryadove kontrolyuvannya klyuchovih galuzej promislovosti a v inshih regulyatorni politiki ta socialni programi Nezvazhayuchi na jogo variaciyi spilnoyu nitkoyu u vsih formah ekonomichnogo intervencionizmu ye vira v neobhidnist uryadovih dij dlya vipravlennya rinkovih vidmov ta spriyannya ekonomichnij stabilnosti ta socialnomu blagopoluchchyu Najbilsh vidomij ideolog intervencionistskoyi ekonomichnoyi politiki Dzhon Mejnard Kejns yakij stverdzhuvav sho uryadovij vtruchannya mozhe stabilizuvati ekonomiku ta zapobigti recesiyam Naprikinci 20 go stolittya ideologiya ekonomichnogo intervencionizmu zaznala kritiki z boku proponentiv neoliberalizmu yaki argumentuvali za deregulyaciyu privatizaciyu ta vilnu torgivlyu Odnak globalna finansova kriza 2008 roku vidnovila diskusiyi pro rol uryadu v ekonomici i bagato hto zaklikaye povernutisya do bilsh intervencionistskih politik shob zapobigti majbutnim ekonomichnim krizam ta virishiti zrostayuchu nerivnist 1 Odin z najbilsh vidomih predstavnikiv Avstrijskoyi shkoli ekonomiki Lyudvig fon Mizes opublikuvav pracyu Intervencionizm ekonomnij analiz v yakij stverdzhuvav sho sistema intervencionizmu tak samo daleka vid socializmu yak i vid kapitalizmu sho yak tretye rishennya socialnoyi problemi vona stoyit poseredini mizh dvoma sistemami i sho zberigayuchi perevagi oboh vona unikaye nedoliki vlastivi obom Sistema obmezhenoyi rinkovoyi ekonomiki abo intervencionizmu vidriznyayetsya vid socializmu tim sho vona vse she ye rinkovoyu ekonomikoyu Vlada pragne vplinuti na rinok za dopomogoyu vtruchannya svoyeyi sili primusu ale vona ne hoche povnistyu likviduvati rinok Vono bazhaye shob virobnictvo ta spozhivannya rozvivalisya za napryamkami vidminnimi vid tih yaki pripisuye bezpereshkodnij rinok i bazhaye dosyagti ciyeyi meti vvodyachi v robotu rinku nakazi komandi ta zaboroni dlya vikonannya yakih aparat vladi ta obmezhennya stoyati napogotovi Ale ce okremi vtruchannya voni ne poyednuyutsya v povnistyu integrovanu sistemu yaka regulyuye vsi cini zarobitnu platu ta vidsotkovi stavki i yaka takim chinom peredaye napryamok virobnictva ta spozhivannya v ruki vladi Pozbavlennya individa svobodi viboru spozhivannya logichno vede do skasuvannya bud yakoyi svobodi Koli ekonomichna nauka maye spravu z problemami intervencionizmu vona maye na uvazi lishe ti zahodi yaki v pershu chergu vplivayut na zasobi a ne na cili diyi I vin ne maye zhodnogo inshogo standartu za yakim mozhna bulo b ociniti ci zahodi krim togo chi zdatni voni dosyagti cilej yakih pragne vlada Toj fakt sho vlada v zmozi obmezhiti vibir spozhivannya dlya individa i takim chinom zminiti dani rinku vihodit za mezhi ekonomichnoyi diskusiyi 2 Centralna ideya Mizesa polyagala u tomu sho uryad ne v zmozi polipshiti stanovishe lyudej Prichina polyagaye v tomu sho narodzhennya zrostannya procvitannya i zanepad derzhavi vidbuvayetsya zgidno z prirodnim zakonom na yakij uryad mozhe vplinuti ale ne mozhe jogo skasuvati i bud yaki sprobi zminiti ci prirodni zakoni ne budut na korist lyudyam Zvidsi golovna ideya Mizesa uryad maye obmezhiti vtruchannya u zhittya suspilstva do minimumu Najbilshe zlo yakogo koli nebud zaznaye lyudina vihodit vid poganoyi derzhavi Derzhava mozhe buti i vprodovzh istoriyi bula golovnim dzherelom zla i katastrof Abo she Derzhava ta uryad nikoli ne mozhut buti doskonalimi tomu sho voni zobov yazani svoyim isnuvannyam lyudskim vadam Voni ne mozhut dosyagti svogo vikorinennya lyudskogo nasilstva bez nasilstva tobto togo samogo yavisha yake vona namagayetsya vikoriniti 3 V zagalnih visnovkah do svoyeyi praci Intervencionizm ekonomnij analiz Lyudvig fon Mizes vkazuye sho ekonomichna politika intervencionizmu yaku yiyi prihilniki reklamuyut yak progresivnu socialno ekonomichnu politiku bazuyetsya na pomilci Riznomanitni zahodi za dopomogoyu yakih intervencionizm namagayetsya keruvati biznesom ne mozhut dosyagti cilej yaki chesni prihilniki pragnut zastosuvati Zahodi intervenciyi prizvodyat do umov yaki z tochki zoru tih hto yih rekomenduye naspravdi ye mensh bazhanimi nizh ti dlya polegshennya yakih voni priznacheni Voni stvoryuyut bezrobittya depresiyu monopoliyu liho Voni mozhut zrobiti kilkoh lyudej bagatshimi ale voni roblyat usih inshih bidnishimi ta mensh zadovolenimi Yaksho uryadi ne vidmovlyatsya vid nih i ne povernutsya do bezpereshkodnoyi rinkovoyi ekonomiki yaksho voni vperto prodovzhuvatimut namagatisya kompensuvati podalshimi intervenciyami nedoliki poperednih intervencij voni zreshtoyu viyavlyat sho prijnyali socializm 2 Lyudstvo maye vibir lishe mizh bezpereshkodnoyu rinkovoyu ekonomikoyu demokratiyeyu ta svobodoyu z odnogo boku ta socializmom i diktaturoyu z inshogo Tretya alternativa intervencionistskij kompromis nemozhliva 2 Yaksho istoriya mozhe chomus navchiti nas ce te sho zhodna naciya nikoli ne stvoryuvala vishoyi civilizaciyi bez privatnoyi vlasnosti na zasobi virobnictva i sho demokratiya bula znajdena lishe tam de isnuvala privatna vlasnist na zasobi virobnictva 2 Lyudvig fon Mizes v svoyij knizi Socializm pisheIntervencionistska politika zabezpechuye tisyachi i tisyachi lyudej bezpechnoyu spokijnoyu i ne nadto napruzhenoyu robotoyu za rahunok reshti suspilstva Socialism p 457 Takozh Lyudvig fon Mizes v knizi Lyudska diyalnist 4 prodovzhuye analizuvati invervencionizm pishuchi u bagatoh sferah administruvannya intervencionistskih zahodiv prosto nemozhlivo uniknuti favoritizmu Takozh vin vidznachaye v cij zhe knizi sho korupciya ye postijnim naslidkom intervencionizmu 1 a b v g https fee org ebooks interventionism an economic analysis 2 calibre link 69 MI PAM YaTAYeMO Lyudvig fon Mizes Zaxid net 20 listopada 2009 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2023 Procitovano 1 zhovtnya 2024 Human Action A Treatise on Economics 1st ed Auburn Ala Ludwig von Mises Institute 1949 1999 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Intervencionistska ekonomichna politika