Інтерв'ю (англ. interview — букв. «зустріч, бесіда» від лат. inter — «між, поміж» — префікс, що має значення взаємодії, взаємонаправлення, перебування поміж кимось або чимось, вживається у складних словах для позначення проміжної ситуації + view — вид, погляд, думка) — бесіда кореспондента (інтерв'юера) з однією чи кількома особами, яка становить суспільний інтерес.
Визначення поняття
Термін «інтерв'ю» в науці й журналістській практиці прийнято вживати у двох значеннях:
- Метод збирання (у журналістиці, соціології, психології) або поширення (у Public relations) інформації;
- Поширений у всіх видах ЗМІ журналістський жанр інформаційної групи.
Інтерв'ю (у першому значенні терміна) є головним методом отримання журналістом фактів, сутність якого полягає в здобутті новин і повідомлень завдяки усному спілкуванню суб'єкта (кореспондента) з об'єктом (політичним діячем, науковцем, спортсменом, артистом тощо).[1]
Цей метод дає від 80 до 90 відсотків потрібної журналістові інформації. У цьому ракурсі вся журналістська робота — суцільне інтерв'ю.
Професійний журналіст мусить бути гарним комунікатором, адже його діяльність складається з розмов із людьми й описування (або викладу) почутого. До проблем творчості, майстерності журналіста входить не лише безпосереднє створення тексту, але й мистецтво збирати матеріал для нього, тобто мистецтво спілкування.
Інтерв'ю (у другому значенні терміна) є журналістським жанром, що представляє суспільно вагому новину у вигляді відповідей особи на запитання журналіста. Один із найпоширеніших серед великоформатних інформаційних жанрів як у пресі, так і в аудіовізуальних ЗМІ та Інтернеті. Журналістикознавці відзначають як позитивну загальну тенденцію сучасної журналістики — зміцнення інформаційної основи ЗМІ та посилення діалогічності. Інтерв'ю тут відіграє чи не найпершу роль, ставши домінуючим жанром на сторінках преси, в ефірі та Інтернеті, набуваючи форм розгорненого діалогу з аудиторією (численні ток-шоу, «прямі лінії», опитування тощо). [2]
Повне визначення інтерв'ю виглядає так:
Інтерв'ю — один з інформаційних жанрів журналістики та публіцистики, у якому подається вільний виклад розмови журналіста з особою, думки або коментарі чи враження якої з певних актуальних життєвих питань являють громадський інтерес і призначені для публікації у пресі, показу на телебаченні, трансляції по радіо, використання в Інтернеті тощо.
Об'єкт інтерв'ю
Ключовою особою для інтерв'ю є та особа, яка або є найбільш компетентною чи проінформованою стосовно даної події, ситуації, проблеми, або спроможна представити громадську думку чи позицію соціальної, національної чи іншої групи. Як правило, інтерв'ю передбачає отримати більше інформації, ніж насправді хоче дати співрозмовник.
Перед ЗМІ постійно стоїть завдання сказати ширшій громаді те, чого вона не знає, не розуміє. І тому інтерв'ю повинно прямо і безпосередньо виконувати саме цю функцію. Журналіст, окрім оперативного поточного інформування про події, повинен постійно шукати і спонукати розкритися тих людей, які знають більше, уміють робити свою справу краще, ефективніше, ніж інші. Вони, зазвичай, рідко беруться за перо, не рвуться до мікрофона. Допомогти цим людям поділитися з іншими своїми думками та поглядами повинен журналіст, зокрема за допомогою інтерв'ю.
Класифікація інтерв'ю
Типи інтерв'ю
Якщо розглядати інтерв'ю як метод збирання й отримання інформації і одночасно як журналістський жанр інформаційної групи, то можна виділити такі його типи (за способом і метою отримання):
- інтерв'ю на робочому місці;
- інтерв'ю вдома в об'єкта;
- інтерв'ю в редакції;
- інтерв'ю по телефону;
- інтерв'ю в інтер-ситуаціях (наприклад, за обідом чи вечерею в ресторані, під час прогулянки тощо);
- інтерв'ю не для запису (але інформацію, отриману під час бесіди, можна використати);
- інтерв'ю не для запису й використання (мета його — лише розібратися в питанні, зрозуміти дію прихованих механізмів або вийти на інші джерела інформації). [1]
Види інтерв'ю
Відповідно до структури тексту відрізняють такі види інтерв'ю:
- Інтерв'ю-монолог виглядає як відповідь-повідомлення чи заява у вигляді суцільної розповіді інтерв'юйованого у відповідь на питання, запропоноване журналістом, яке було сформульоване на початку матеріалу, у вступі, разом з представленням співрозмовника і теми для обговорення. Текст являє собою потік мовлення однієї особи, яка сповідується, коментує щось, розгорнуто викладає свою позицію, міркує вголос тощо. Журналіст не втручається в цей потік прямої мови, дає можливість інтерв'юйованому висловитися.
- Інтерв'ю-діалог являє собою бесіду за схемою «питання + відповідь». Журналіст одночасно з основними питаннями ставить співрозмовнику уточнюючі, додаткові питання, за їх допомогою направляє бесіду в потрібне русло, з'ясовує деякі нюанси, цікаві деталі, факти, що надає процесу розмови відповідної драматургії, інтонаційного багатства і робить матеріал розмови сюжетним, інтригуючим.
- Інтерв'ю-полілог відтворює бесіду кількох співрозмовників, обмін думками трьох і більше людей на одну тему. Вони або доповнюють один одного, або полемізують, спростовують сказане попередником. Подібний матеріал багатовимірний, об'ємний, фабульний, дає можливість побачити панораму позицій, оцінок, їх розбіжності чи збіги.
Крім цих трьох основних видів інтерв'ю, які класифікують жанр залежно від кількості мовників, більшість жанрологічних джерел виділяють ще такі, досить поширені різновиди інтерв'ю (залежно від способу спілкування і форми викладу журналістом розмови, яка відбулася)[3]:
- Інтерв'ю-повідомлення — лаконічний виклад бесіди кореспондента з тією чи іншою особою.
- Інтерв'ю-зарисовка — значно розширює текстові можливості журналіста: крім змісту бесіди, передбачається також розкриття обставин, за яких відбулася розмова. Під час бесіди журналіст може не лише ставити питання, але й висловлювати свою думку, коментувати факти, про які йде мова, щось згадувати, проводити паралелі, давати короткі характеристики свого співрозмовника, кількома штрихами створювати його портрет, звертатися до читача (глядача, слухача) і т. ін.
- Інтерв'ю-роздум — розгорнутий коментар компетентної особи до факту, події, проблеми тощо.
- Інтерв'ю-анкетування (опитування) — масовий вид інтерв'ю, своєрідна заочна бесіда.
- Усе поширенішим у вітчизняній журналістській практиці стає і так зване контрв'ю або конфронтаційне інтерв'ю (контр… — від лат. contra — «проти» — префікс, що означає протилежність, протистояння + англ. view — «вид, погляд, думка») — дебати, сперечання, гостра дискусія двох або кількох співрозмовників, своєрідна словесна дуель, конфронтація учасників бесіди. Цей вид інтерв'ю дуже популярний в США та Великій Британії, але останнім часом конфронтаційні інтерв'ю все частіше з'являються і на українських телеканалах.
Робота журналіста над інтерв'ю
Етапи
- Вибір теми (задум).
- Підготовка до інтерв'ю (попередній збір інформації, розробка детального плану бесіди, домовленість з об'єктом інтерв'ю про зустріч).
- Безпосередня розмова (запис бесіди на диктофон, відеокамеру тощо).
- Розшифровка, перегляд запису.
- Вивчення тексту розмови, виділення в ньому найбільш вагомих висловів, вдалих шматків, яскравих прикладів, цікавих місць.
- Монтаж виділених фрагментів відповідно до обраної теми і композиції інтерв'ю.
- Презентаційне оформлення скомпонованого тексту розмови (вибір заголовка, підзаголовків, рубрики, фотоілюстрацій і текстівок до них, написання преамбули, розстановка авторських ремарок тощо).
- Шліфування готового тексту інтерв'ю (видалення повторюваних слів і фраз; перевірка наведених цифр, імен, назв, цитат; стилістичне редагування).
- Візування остаточного варіанту тексту у співрозмовника (це по суті є дозвіл на оприлюднення матеріалу, без якого публікувати текст інтерв'ю не можна ні за яких обставин).
- Подання завізованого матеріалу до редакції.
- Контроль за виходом інтерв'ю у світ, збір відгуків, архівація.
Правила проведення інтерв'ю
Журналіст-інтерв'юер має у своїй роботі обов'язково дотримуватись кількох правил інтерв'ю:
- Ніколи не йти на інтерв'ю непідготовленим.
- Ретельно продумувати місце проведення інтерв'ю, стиль одягу й поведінки, час, супровід, ілюстрування бесіди.
- Починати текст будь-якого інтерв'ю з презентації співрозмовника, назвавши його повне ім'я та прізвище (якщо тільки мова не йде про аноніма), соціальне становище, тему розмови і спосіб її проведення (під час зустрічі, телефоном, через Інтернет, під час прес-конференції тощо).
- Завжди пам'ятати про «золотий трикутник» інтерв'ю, тобто трьох учасників цього дійства: хто бере інтерв'ю, з ким береться інтерв'ю і для кого, для чого.
Джерела
1. Назаренко Г. І. Інформаційні жанри журналістики: Навчальний посібник. Частина 1 — К.: НАУ, — 2010.
2. Михайлин І. Л. Основи журналістики Навчальний посібник. — К: Центр учбової літератури, 2011.
3. http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1517 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Інтерв'юер // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Interv yu angl interview bukv zustrich besida vid lat inter mizh pomizh prefiks sho maye znachennya vzayemodiyi vzayemonapravlennya perebuvannya pomizh kimos abo chimos vzhivayetsya u skladnih slovah dlya poznachennya promizhnoyi situaciyi view vid poglyad dumka besida korespondenta interv yuera z odniyeyu chi kilkoma osobami yaka stanovit suspilnij interes Viznachennya ponyattyaTermin interv yu v nauci j zhurnalistskij praktici prijnyato vzhivati u dvoh znachennyah Metod zbirannya u zhurnalistici sociologiyi psihologiyi abo poshirennya u Public relations informaciyi Poshirenij u vsih vidah ZMI zhurnalistskij zhanr informacijnoyi grupi Interv yu u pershomu znachenni termina ye golovnim metodom otrimannya zhurnalistom faktiv sutnist yakogo polyagaye v zdobutti novin i povidomlen zavdyaki usnomu spilkuvannyu sub yekta korespondenta z ob yektom politichnim diyachem naukovcem sportsmenom artistom tosho 1 Cej metod daye vid 80 do 90 vidsotkiv potribnoyi zhurnalistovi informaciyi U comu rakursi vsya zhurnalistska robota sucilne interv yu Profesijnij zhurnalist musit buti garnim komunikatorom adzhe jogo diyalnist skladayetsya z rozmov iz lyudmi j opisuvannya abo vikladu pochutogo Do problem tvorchosti majsternosti zhurnalista vhodit ne lishe bezposerednye stvorennya tekstu ale j mistectvo zbirati material dlya nogo tobto mistectvo spilkuvannya Interv yu u drugomu znachenni termina ye zhurnalistskim zhanrom sho predstavlyaye suspilno vagomu novinu u viglyadi vidpovidej osobi na zapitannya zhurnalista Odin iz najposhirenishih sered velikoformatnih informacijnih zhanriv yak u presi tak i v audiovizualnih ZMI ta Interneti Zhurnalistikoznavci vidznachayut yak pozitivnu zagalnu tendenciyu suchasnoyi zhurnalistiki zmicnennya informacijnoyi osnovi ZMI ta posilennya dialogichnosti Interv yu tut vidigraye chi ne najpershu rol stavshi dominuyuchim zhanrom na storinkah presi v efiri ta Interneti nabuvayuchi form rozgornenogo dialogu z auditoriyeyu chislenni tok shou pryami liniyi opituvannya tosho 2 Povne viznachennya interv yu viglyadaye tak Interv yu odin z informacijnih zhanriv zhurnalistiki ta publicistiki u yakomu podayetsya vilnij viklad rozmovi zhurnalista z osoboyu dumki abo komentari chi vrazhennya yakoyi z pevnih aktualnih zhittyevih pitan yavlyayut gromadskij interes i priznacheni dlya publikaciyi u presi pokazu na telebachenni translyaciyi po radio vikoristannya v Interneti tosho Ob yekt interv yuKlyuchovoyu osoboyu dlya interv yu ye ta osoba yaka abo ye najbilsh kompetentnoyu chi proinformovanoyu stosovno danoyi podiyi situaciyi problemi abo spromozhna predstaviti gromadsku dumku chi poziciyu socialnoyi nacionalnoyi chi inshoyi grupi Yak pravilo interv yu peredbachaye otrimati bilshe informaciyi nizh naspravdi hoche dati spivrozmovnik Pered ZMI postijno stoyit zavdannya skazati shirshij gromadi te chogo vona ne znaye ne rozumiye I tomu interv yu povinno pryamo i bezposeredno vikonuvati same cyu funkciyu Zhurnalist okrim operativnogo potochnogo informuvannya pro podiyi povinen postijno shukati i sponukati rozkritisya tih lyudej yaki znayut bilshe umiyut robiti svoyu spravu krashe efektivnishe nizh inshi Voni zazvichaj ridko berutsya za pero ne rvutsya do mikrofona Dopomogti cim lyudyam podilitisya z inshimi svoyimi dumkami ta poglyadami povinen zhurnalist zokrema za dopomogoyu interv yu Klasifikaciya interv yuTipi interv yu Yaksho rozglyadati interv yu yak metod zbirannya j otrimannya informaciyi i odnochasno yak zhurnalistskij zhanr informacijnoyi grupi to mozhna vidiliti taki jogo tipi za sposobom i metoyu otrimannya interv yu na robochomu misci interv yu vdoma v ob yekta interv yu v redakciyi interv yu po telefonu interv yu v inter situaciyah napriklad za obidom chi vechereyu v restorani pid chas progulyanki tosho interv yu ne dlya zapisu ale informaciyu otrimanu pid chas besidi mozhna vikoristati interv yu ne dlya zapisu j vikoristannya meta jogo lishe rozibratisya v pitanni zrozumiti diyu prihovanih mehanizmiv abo vijti na inshi dzherela informaciyi 1 Vidi interv yu Vidpovidno do strukturi tekstu vidriznyayut taki vidi interv yu Interv yu monolog viglyadaye yak vidpovid povidomlennya chi zayava u viglyadi sucilnoyi rozpovidi interv yujovanogo u vidpovid na pitannya zaproponovane zhurnalistom yake bulo sformulovane na pochatku materialu u vstupi razom z predstavlennyam spivrozmovnika i temi dlya obgovorennya Tekst yavlyaye soboyu potik movlennya odniyeyi osobi yaka spoviduyetsya komentuye shos rozgornuto vikladaye svoyu poziciyu mirkuye vgolos tosho Zhurnalist ne vtruchayetsya v cej potik pryamoyi movi daye mozhlivist interv yujovanomu vislovitisya Interv yu dialog yavlyaye soboyu besidu za shemoyu pitannya vidpovid Zhurnalist odnochasno z osnovnimi pitannyami stavit spivrozmovniku utochnyuyuchi dodatkovi pitannya za yih dopomogoyu napravlyaye besidu v potribne ruslo z yasovuye deyaki nyuansi cikavi detali fakti sho nadaye procesu rozmovi vidpovidnoyi dramaturgiyi intonacijnogo bagatstva i robit material rozmovi syuzhetnim intriguyuchim Interv yu polilog vidtvoryuye besidu kilkoh spivrozmovnikiv obmin dumkami troh i bilshe lyudej na odnu temu Voni abo dopovnyuyut odin odnogo abo polemizuyut sprostovuyut skazane poperednikom Podibnij material bagatovimirnij ob yemnij fabulnij daye mozhlivist pobachiti panoramu pozicij ocinok yih rozbizhnosti chi zbigi Krim cih troh osnovnih vidiv interv yu yaki klasifikuyut zhanr zalezhno vid kilkosti movnikiv bilshist zhanrologichnih dzherel vidilyayut she taki dosit poshireni riznovidi interv yu zalezhno vid sposobu spilkuvannya i formi vikladu zhurnalistom rozmovi yaka vidbulasya 3 Interv yu povidomlennya lakonichnij viklad besidi korespondenta z tiyeyu chi inshoyu osoboyu Interv yu zarisovka znachno rozshiryuye tekstovi mozhlivosti zhurnalista krim zmistu besidi peredbachayetsya takozh rozkrittya obstavin za yakih vidbulasya rozmova Pid chas besidi zhurnalist mozhe ne lishe staviti pitannya ale j vislovlyuvati svoyu dumku komentuvati fakti pro yaki jde mova shos zgaduvati provoditi paraleli davati korotki harakteristiki svogo spivrozmovnika kilkoma shtrihami stvoryuvati jogo portret zvertatisya do chitacha glyadacha sluhacha i t in Interv yu rozdum rozgornutij komentar kompetentnoyi osobi do faktu podiyi problemi tosho Interv yu anketuvannya opituvannya masovij vid interv yu svoyeridna zaochna besida Use poshirenishim u vitchiznyanij zhurnalistskij praktici staye i tak zvane kontrv yu abo konfrontacijne interv yu kontr vid lat contra proti prefiks sho oznachaye protilezhnist protistoyannya angl view vid poglyad dumka debati sperechannya gostra diskusiya dvoh abo kilkoh spivrozmovnikiv svoyeridna slovesna duel konfrontaciya uchasnikiv besidi Cej vid interv yu duzhe populyarnij v SShA ta Velikij Britaniyi ale ostannim chasom konfrontacijni interv yu vse chastishe z yavlyayutsya i na ukrayinskih telekanalah Robota zhurnalista nad interv yuEtapi Vibir temi zadum Pidgotovka do interv yu poperednij zbir informaciyi rozrobka detalnogo planu besidi domovlenist z ob yektom interv yu pro zustrich Bezposerednya rozmova zapis besidi na diktofon videokameru tosho Rozshifrovka pereglyad zapisu Vivchennya tekstu rozmovi vidilennya v nomu najbilsh vagomih visloviv vdalih shmatkiv yaskravih prikladiv cikavih misc Montazh vidilenih fragmentiv vidpovidno do obranoyi temi i kompoziciyi interv yu Prezentacijne oformlennya skomponovanogo tekstu rozmovi vibir zagolovka pidzagolovkiv rubriki fotoilyustracij i tekstivok do nih napisannya preambuli rozstanovka avtorskih remarok tosho Shlifuvannya gotovogo tekstu interv yu vidalennya povtoryuvanih sliv i fraz perevirka navedenih cifr imen nazv citat stilistichne redaguvannya Vizuvannya ostatochnogo variantu tekstu u spivrozmovnika ce po suti ye dozvil na oprilyudnennya materialu bez yakogo publikuvati tekst interv yu ne mozhna ni za yakih obstavin Podannya zavizovanogo materialu do redakciyi Kontrol za vihodom interv yu u svit zbir vidgukiv arhivaciya Pravila provedennya interv yu Zhurnalist interv yuer maye u svoyij roboti obov yazkovo dotrimuvatis kilkoh pravil interv yu Nikoli ne jti na interv yu nepidgotovlenim Retelno produmuvati misce provedennya interv yu stil odyagu j povedinki chas suprovid ilyustruvannya besidi Pochinati tekst bud yakogo interv yu z prezentaciyi spivrozmovnika nazvavshi jogo povne im ya ta prizvishe yaksho tilki mova ne jde pro anonima socialne stanovishe temu rozmovi i sposib yiyi provedennya pid chas zustrichi telefonom cherez Internet pid chas pres konferenciyi tosho Zavzhdi pam yatati pro zolotij trikutnik interv yu tobto troh uchasnikiv cogo dijstva hto bere interv yu z kim beretsya interv yu i dlya kogo dlya chogo Dzherela1 Nazarenko G I Informacijni zhanri zhurnalistiki Navchalnij posibnik Chastina 1 K NAU 2010 2 Mihajlin I L Osnovi zhurnalistiki Navchalnij posibnik K Centr uchbovoyi literaturi 2011 3 http journlib univ kiev ua index php act article amp article 1517 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Interv yuer Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980