Інститут механіки ім С П Тимошенка НАН України науково дослідна установа Національної академії наук України Перший акаде

Інститут механіки ім. С. П. Тимошенка НАН України — науково-дослідна установа Національної академії наук України. Перший академічний інститут технічного профілю в Україні.

Інститут механіки ім. С.П.Тимошенка НАН України

Основні дані
Засновано	1918
Приналежність	НАН України
Контакт
Ключові особи	В.О. Директора - академік НАН України Назаренко Володимир Михайлович
Країна	Україна
Адреса	3, вул.Нестерова, Київ-57, 03057, Україна
Тип	науково-дослідний інститут
Материнська організація	НАН України
Вебсторінка	Офіційний портал

Створений 1918 року у складі Української академії наук як Інститут технічної механіки.

У 1929 p. він був розділений на Інститут будівельної механіки і Кабінет транспортної механіки.

У 1959 p. Інститут будівельної механіки перейменовано в Інститут механіки АН УРСР

1993 року Інституту присвоєно ім'я першого директора Степана Прокоповича Тимошенка.

Установу очолювали відомі вчені:

С. П. Тимошенко (1918—1920),
Д. О. Граве (1921),
К. К. Симінський (1921—1932),
С. В. Серенсен (1932—1940),
М. В. Корноухов (1940—1944),
Ф. П. Бєлянкін (1944—1958),
Г. М. Савін (1958—1959),
А. Д. Коваленко (1959—1965),
В. О. Кононенко (1965—1975).
О.М. Гузь (1976—2023).

Із 2023 р. Інститут очолює академік НАН України Володимир Михайлович Назаренко.

Основні наукові напрями Інституту: механіка композитних і неоднорідних середовищ; механіка оболонкових систем; механіка зв'язаних полів у матеріалах і елементах конструкцій; механіка руйнування і втома; динаміка і стійкість механічних систем.

Теоретичні і експериментальні результати, одержані в Інституті протягом багатьох років, знайшли застосування в ракетно-космічній, авіаційній, кораблебудівній та інших галузях промисловості. Розробки Інституту використані в інженерній практиці провідних науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій і підприємств України та інших країн при оцінці міцності, надійності й довговічності матеріалів і типових конструкцій різноманітного призначення. Фундаментальні дослідження співробітників Інституту узагальнені в низці багатотомних монографій, що їх видає установа.

В Інституті сформувались визнані у світі школи з механіки, зокрема школа нелінійних коливань Крилова — Боголюбова — Митропольського.

Інститут видає міжнародний науковий журнал «Прикладная механика». Провідна роль установи у світовій науці у визначених наукових напрямах засвідчена виданням спеціального випуску авторитетного міжнародного журналу «Applied Mechanics Reviews» (США, 1993, № 2) під заголовком «Мікромеханіка композитних матеріалів: фокус на українських дослідженнях», повністю присвяченого працям науковців Інституту. В 1998 р. у цьому журналі була опублікована єдина в своєму роді не тільки для цього журналу, а і для світової практики стаття про Інститут механіки ім. С. П. Тимошенка НАН України (історія, досягнення, повна бібліографія монографічних видань за всі роки існування).

Установа має потужний науковий потенціал. В Інституті працюють 4 академіки і 3 члени-кореспонденти НАН України, 60 докторів та 79 кандидатів наук, висококваліфікований інженерно-технічний персонал. Досягнення науковців Інституту відзначені:

Державними преміями СРСР (3),
Державними преміями України (9),
Державними преміями Російської Федерації (1)
преміями НАН України імені видатних вчених.

Ряд провідних науковців Інституту є членами іноземних академій наук, численних міжнародних наукових та науково-технічних товариств.

Директор Інституту академік НАН України О М. Гузь є членом Академії Європи, Fellow of the New York Academy of Sciences, Fellow of the World Innovation Foundation, членом Європейської Академії наук.

Джерела

Національна академія наук України [ 14 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Інститут механіки ім. С. П. Тимошенка НАН України [ 30 червня 2013 у Wayback Machine.]
Наукові установи України. — Довідкове видання. — Київ : УкрІНТЕІ, 2013. — 220 с. — С. 9.

Література

Институт механики им. С. Тимошенко = S.P.Timoshenko Institute of mechanics / НАН Украины; Сост. Ю. Н. Немиш. — К.: А. С. К., 1998. — 247 с.: ил. — Библиогр.: с. 169–206.