Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна Національної академії наук України був заснований у 1925 році в Харкові як Український біохімічний інститут Народного Комісаріату освіти УРСР. Перший інститут біохімії на теренах СРСР, та один із перших українських науково-дослідних інститутів.
Інститут біохімії імені О. В. Палладіна НАН України | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Будівля Інституту | ||||
Основні дані | ||||
Засновано | 1925 | |||
Приналежність | НАН України | |||
Контакт | ||||
Ключові особи | академік НАН України Сергій Комісаренко | |||
Країна | ![]() | |||
Адреса | м. Київ, 01011 | |||
Тип | науково-дослідний інститут | |||
Материнська організація | НАН України | |||
Вебсторінка | biochemistry.org.ua/index.php/uk/home-uk-ua-sp-470 | |||
|
Історія заснування
Інститут біохімії був заснований у 1925 році в Харкові як Український біохімічний інститут Народного комісаріату освіти УРСР. У 1926 році академік О. В. Палладін заснував («Український біохімічний журнал») — перший біохімічний журнал в СРСР.
У грудні 1931 року Український біохімічний інститут Народного Комісаріату освіти УРСР було переведено з Харкова до Києва і включено до складу Академії наук УРСР під назвою Інститут біохімії АН УРСР. Це був перший Інститут біохімії на теренах СРСР і один з перших науково-дослідних закладів України.
Під час Німецько-радянської війни Інститут був евакуйований до Уфи, де зусилля колективу було сконцентровано на дослідженнях із проблем біохімії зсідання крові. Зокрема, вивчали кровоспинну та прискорюючу загоєння ран дію аналогів вітаміну К — метилнафтохінону (вітаміну К3) і його водорозчинного препарату (вікасолу).
Напрямки досліджень
- вивчення структури, фізико-хімічних властивостей і біологічних функцій складних білкових і надмолекулярних систем;
- з'ясування біохімічних механізмів регуляції метаболічних процесів за допомогою низькомолекулярних біологічно активних речовин (вітамінів, коферментів, пептидів, іонів металів тощо);
- розробка сучасних технологій одержання і практичного застосування біологічно активних препаратів, діагностикумів та біосенсорів для медицини, промисловості і сільського господарства.
Директори
Засновник Інституту — академік Олександр Палладін залишався його незмінним директором до лютого 1969 року.
Пізніше Інститут очолювали (В. А. Бєліцер) (1969-1972), М. Ф. Гулий (1972—1977), В. К. Лішко (1977—1988), С. В. Комісаренко (1989—1992), (1993—1998). З травня 1998 року директором Інституту є Сергій Комісаренко.
Наукові школи та засновники
- біохімії нервової системи — О. В. Палладін, В. К. Лішко;
- біохімії м'язів — О. В. Палладін, Д. Л. Фердман, М. Д. Курський, С. О. Костерін;
- біохімії вітамінів та коферментів — О. В. Палладін, С. І. Винокуров, Р. В. Чаговець, В. П. Вендт, (А. Г. Халмурадов), Г. В. Донченко;
- регуляція метаболізму, біосинтез і біологічні властивості білків та ліпідів — М. Ф. Гулий, Д. О. Мельничук, Н. М. Гула;
- структура і функції білка — В. О. Бєліцер, Т. В. Варецька, Е. В. Луговський, Л. В. Медвєдь;
- біохімія ферментів — О. С. Циперович, С. О. Кудінов;
- біохімія імунітету — С. В. Комісаренко.
Інститут випускає наукові журнали «Біотехнологія» і («Український Біохімічний Журнал»).
В Інституті функціонує засноване О. В. Палладіним (Українське біохімічне товариство). Його президентом з 1999 року є С. В. Комісаренко. Товариство разом з Інститутом регулярно проводять з'їзди — важливі форуми не тільки біохіміків, але й учених суміжних спеціальностей. У 1994 році Українське біохімічне товариство було прийнято до Федерації Європейських біохімічних товариств (FEBS) як рівноправний член.
Станом на 2021 рік загальна кількість працюючих у Інституті становить близько 280 осіб, з яких — 3 академіки та 2 члени-кореспонденти НАН України, близько 20 докторів і 75 кандидатів наук. На базі Інституту успішно функціонують такі позаструктурні підрозділи, як «Біотехнологія» — філія кафедри біохімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інформаційний центр з біотехнології, Центр аналітичних досліджень системи гемостазу, Випробувальний біологічний центр. З 1973 р. в Інституті працює Меморіальний музей О. В. Палладіна, який став центром вивчення і пропаганди історії біохімії в Україні. З часу заснування Інституту біохімії і донині його співробітники беруть активну участь у вихованні наукової зміни на всіх етапах: від навчання учнівської і студентської молоді до підготовки фахівців високої кваліфікації — кандидатів і докторів наук. Аспірантуру за ці роки закінчили понад 300 осіб. На базі Інституту працює Спеціалізована вчена рада, яка приймає до захисту дисертації на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата біологічних наук зі спеціальностей «Біохімія» і «Біотехнологія».
Науковці
- (Бурдига Федір Васильович) (нар. 1951) — провідний науковий співробітник (1990—2004).
- (Великий Микола Миколайович) (нар. 1943) — завідувач відділу біохімії вітамінів і коензимів (з 2016).
- Гула Надія Максимівна (нар. 1936) — завідувачка відділу біохімії ліпідів (1992—2016).
- (Ґінцбурґ Марія Борисівна) (1909—1984) — наукова співробітниця (1934—1944).
- (Дегтяр Ріта Григорівна) (1918—2001) — наукова співробітниця (1945—1988).
- (Дегтярьова Ірина Іванівна) (1943—2005) — наукова співробітниця відділу електронної мікроскопії (1971—1973).
- (Демченко Олександр Петрович) (нар. 1944) — завідувач відділу біофізики (1988—1996) та лабораторії нанотехнологій (2006—2017).
- (Костерін Сергій Олексійович) (нар. 1950) — заступник директора з наукової роботи (з 1998), завідувач відділу біохімії м'язів (з 1988).
- (Курський Михайло Дмитрович) (нар. 1930) — завідувач відділу біохімії м'язів (1973—1988).
- (Кучмеровська Тамара Муратівна) (нар. 1948) — наукова співробітниця відділу біохімії вітамінів і коензимів (з 1971).
- (Ладохін Олексій Сергійович) (нар. 1962) — науковий співробітник (1984—1998).
- Мацука Геннадій Харлампійович (1930—2017) — завідувач відділу біохімії нуклеїнових кислот (до 1973).
- (Мінченко Олександр Григорович) (нар. 1946) — завідувач відділу молекулярної біології (з 2005).
- (Рашба Олена Яківна) (1910—1973) — наукова співробітниця (1945—1951).
- (Скок Марина Володимирівна) (нар. 1956) — наукова співробітниця (з 1982).
- (Стефанов Олександр Вікторович) (1950—2007) — науковий співробітник (1975—1992).
- Фердман Давид Лазарович (1902—1970) — заступник директора з наукової роботи (1943—1957), завідувач відділу біохімії м'язів (1943—1970).
- (Фольборт Георгій Володимирович) (1885—1960) — завідувач відділу фізіології (1946—1949).
- (Халмурадов Аскар Ганійович) (1939—1997) — завідувач відділу біохімії коферментів (1976—1985).
- (Чаговець Ростислав Всеволодович) (1904—1982) — завідувач лабораторії (відділу) біохімії вітамінів (1948—1976).
- (Чернишенко Володимир Олександрович) (нар. 1986) — завідувач відділу структури і функції білка (з 2019).
Посилання
- Офіційний сайт [ 21 січня 2009 у Wayback Machine.]
- [1]
- Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет