IS-елементи або інсерційні елементи (від англ. insertion sequences) — короткі ділянки ДНК, що діють як прості мобільні генетичні елементи. IS-елементи мають дві головні характеристики: вони менші за решту типів мобільних генетичних елементів (зазвичай від 700 до 2500 пар основ завдовжки) та кодують лише білки, залучені в процес транспозиції (на відміну від транспозонів, що зазвичай несуть допоміжні гени, корисні для організму-хазяїна, такі як гени резистентності). Цими білками зазвичай є , яка каталізує процес транспозиції даного IS-елементу, і регуряторний білок, що стимулює або інгібує цю активність. По боках кодуючої ділянки IS-елементу зазвичай розташовуються .
Наприклад, відомий IS911 (1250 пар основ) обрамлений двома інвертованими повторами 36 пар основ завдовжки, між якими знаходяться гени orfA і orfAB, що майже перекриваються та кодують транспозазу (OrfAB) і регуляторний білок (OrfA).
Найчастіше IS-елементи називають у формі ISn, де n — натуральне число (тобто IS1, IS2, IS3, IS10, IS50, IS911 тощо); прое існують і інші схеми найменування. Хоча переважна більшість IS-елементів знайдена в геномах прокаріотів, кілька еукаріотичних послідовностей родини мобільших генетичних елементів Tc1/mariner можуть розглядатися як IS-елементи.
IS-елементи можуть траплятися як поодинці, так і у складі композитних (складних) транспозонів; в такому випадку два IS-елементиобрамляють один або більше допоміжніх генів, наприклад генів резистентності (наприклад, , ). Це не є єдиними типом транспозонів, існують і одиничні транспозони, що не містять IS-елементів (наприклад, ).
Посилання
- . Архів оригіналу за 25 листопада 2008. Процитовано 20 січня 2009.
- Mahillon J, Chandler M (1998). . Microbiol Mol Biol Rev. 62 (3): 725—74. PMID 9729608. Архів оригіналу за 31 березня 2009. Процитовано 20 січня 2009.
Література
- Campbell, Neil A. and Reece, Jane B. (2002). Biology (6th ed.), pp. 345—346. San Francisco: Benjamin Cummings. .
- Mahillon, Jacques and Chandler, Michael (1998). «Insertion sequences» [ 31 березня 2009 у Wayback Machine.]. Microbiology and Molecular Biology Reviews 62 (3), 725—774. Retrieved January 11, 2006.
- Prescott, Lansing M.; Harley, John P.; and Klein, Donald A. (2002). Microbiology (5th ed.), pp. 298—299. New York: McGraw-Hill. .
- Shuler, Michael L. and Kargi, Fikret (2002). Bioprocess Engineering: Basic Concepts (2nd ed.), p. 220. Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall PTR. .
Посилання
- IS Finder [ 24 листопада 2008 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з молекулярної біології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з генетики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
IS elementi abo insercijni elementi vid angl insertion sequences korotki dilyanki DNK sho diyut yak prosti mobilni genetichni elementi IS elementi mayut dvi golovni harakteristiki voni menshi za reshtu tipiv mobilnih genetichnih elementiv zazvichaj vid 700 do 2500 par osnov zavdovzhki ta koduyut lishe bilki zalucheni v proces transpoziciyi na vidminu vid transpozoniv sho zazvichaj nesut dopomizhni geni korisni dlya organizmu hazyayina taki yak geni rezistentnosti Cimi bilkami zazvichaj ye yaka katalizuye proces transpoziciyi danogo IS elementu i reguryatornij bilok sho stimulyuye abo ingibuye cyu aktivnist Po bokah koduyuchoyi dilyanki IS elementu zazvichaj roztashovuyutsya Napriklad vidomij IS911 1250 par osnov obramlenij dvoma invertovanimi povtorami 36 par osnov zavdovzhki mizh yakimi znahodyatsya geni orfA i orfAB sho majzhe perekrivayutsya ta koduyut transpozazu OrfAB i regulyatornij bilok OrfA Najchastishe IS elementi nazivayut u formi ISn de n naturalne chislo tobto IS1 IS2 IS3 IS10 IS50 IS911 tosho proe isnuyut i inshi shemi najmenuvannya Hocha perevazhna bilshist IS elementiv znajdena v genomah prokariotiv kilka eukariotichnih poslidovnostej rodini mobilshih genetichnih elementiv Tc1 mariner mozhut rozglyadatisya yak IS elementi Ilyustraciya roli IS elementiv u skladi kompozitnogo transpozonu IS elementi mozhut traplyatisya yak poodinci tak i u skladi kompozitnih skladnih transpozoniv v takomu vipadku dva IS elementiobramlyayut odin abo bilshe dopomizhnih geniv napriklad geniv rezistentnosti napriklad Ce ne ye yedinimi tipom transpozoniv isnuyut i odinichni transpozoni sho ne mistyat IS elementiv napriklad Posilannya Arhiv originalu za 25 listopada 2008 Procitovano 20 sichnya 2009 Mahillon J Chandler M 1998 Microbiol Mol Biol Rev 62 3 725 74 PMID 9729608 Arhiv originalu za 31 bereznya 2009 Procitovano 20 sichnya 2009 LiteraturaCampbell Neil A and Reece Jane B 2002 Biology 6th ed pp 345 346 San Francisco Benjamin Cummings ISBN 0 8053 6624 5 Mahillon Jacques and Chandler Michael 1998 Insertion sequences 31 bereznya 2009 u Wayback Machine Microbiology and Molecular Biology Reviews 62 3 725 774 Retrieved January 11 2006 Prescott Lansing M Harley John P and Klein Donald A 2002 Microbiology 5th ed pp 298 299 New York McGraw Hill ISBN 0 07 232041 9 Shuler Michael L and Kargi Fikret 2002 Bioprocess Engineering Basic Concepts 2nd ed p 220 Upper Saddle River NJ Prentice Hall PTR ISBN 0 13 081908 5 PosilannyaIS Finder 24 listopada 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z molekulyarnoyi biologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z genetiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi