Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Іно Тадатака | |
|---|---|
| 伊能 忠敬 | |
 | |
| Ім'я при народженні | яп. 神保三治郎 |
| Псевдо | 三郎右衛門[1] і 勘解由[1] |
| Народився | 11 лютого 1745 Кудзюкурі |
| Помер | 17 травня 1818 Едо, Японія ·пневмонія |
| Поховання | d і d |
| Підданство | Японія |
| Місце проживання | d |
| Діяльність | картографія |
| Галузь | картографія і астрономія |
| Вчителі | d |
| Відомі учні | Мамія Ріндзо |
| Знання мов | японська |
| Заклад | d |
| Magnum opus | d |
| Посада | d |
| Діти | 3 сини |
| Автограф |  |
| |
Іно Тадатака (11 лютого 1745 — 17 травня 1818) — японський картограф і топограф періоду Едо. Склав першу точну карту Японського архіпелагу.
Життєпис
Народився 1745 року в прибережному містечку Кудзюкурі провінції Кадзуса. 1761 року було всиновлено родом Іно (з представницею останнього Тадатака оженився), що займалося виготовленням і продажем саке, соєвого соусу. Згодом увійшов до родинного бізнесу. У справах часто подорожував країною, розширюючи клієнтуру та брав участь у закупівлях рису для саке. Завдяки своїм знанням і наполегливості значно збільшив капітал й виробництво. У віці 49 років (близько 1794 року) відійшов від справ, передавши їх старшому синові.
Незабаром перебирається до Едо, де стає учнем вченого , від якого він дізнався про західну астрономію, географію та математику. 1800 року дістав дозвіл від бакуфу на проведення топографічних і географічних досліджень держави, але повинен був для цього витрачати власні кошти. Іно Тадатака протягом 17 років досліджував берегову лінію Японії та частину внутрішніх територій. Втім до самої смерті у 1818 році не встиг закінчити створення мапи. Це завершила у 1821 році його команда на чолі із сином Іно Тадатаки.
На знак пошани встановлено декілька пам'ятників, і всі зображують його у вигляді подорожнього, який іде.
Картографія
Основна заслуга полягає у створенні першої мапи Японських островів. Для цього Іно Тадатака проїхав 34 913 км, витративши 3736 днів на вимірювання. При цьому витратив власні кошти у перерахунки на теперішні — більше 200 тис. доларів США. В подальшому сьогунат підтримав проєкт і в підсумку забезпечив 80 % фінансування на завершальному етапі.
Насамперед Тадатака відправився пішки зі столиці до Сангарської протоці, що відокремлює острів Хонсю від Хоккайдо. У свої 56 років він щодня проходив пішки по 40 км. Спочатку провів дослідження від Едо до Немуро (на території сучасного Хоккайдо) уздовж шляху Осю. Він продовжував виконувати вимірювання в інших частинах східної Японії до 1803 року. 1804 року подав звіти про свою діяльність, а також попередні мапи. Зрештою Іно Тадатаку було зараховано до штату бакуфу й призначено офіційним картографом.
Він видав детальні карти (деякі — в масштабі 1:36 000, інші — 1:216 000) з окремих частин Японії, переважно в Кюсю та Хоккайдо. Він самостійно обчислив довжину земного меридіана і визначив, що в одному градусі 111 км, а окружність Землі дорівнює 40 тисячам км. Сучасні розрахунки показали: похибка в складених Іно Тадатака мапах не перевищує 0,1 %. При проведенні топографічної зйомки на площині Іно застосовував для визначення координат віддалених точок давньохідний метод перетину ліній, званий «дзюнбо» (або «кокайхо»).
У 1821 році вийшла перша мапа Японського архіпелагу масштабом 1:216 000, діставши назву «Дай Ніхон Енкай Йоті Дзендзу» яп. 大日本沿海輿地全図 — «Мапа узбережжя Японії». Вона мала 3 аркуші масштабних мап 1:432 000, що показували країну на 8 сторінках в 1:216 000 і мали 214 сторінок окремих прибережних районів з масштабом 1:36 000. У 1830 році при від'їзді з Японії в багажі німецького вченого Філіпа Зібольда знайшли карти Іно Тадатака, що дало підстави для звинувачення Зібольда в шпигунстві. Його затримали, але через деякий час відпустили. Як згодом з'ясувалося, він зумів скопіювати більшу частину мап, завдяки чому вони потрапили до Європи.
Мапи Іно залишалися головними мапами Японії протягом 108 років, 1880 року стали основою для карти усієї Японії (випущено в період Мейдзі). Мапи, створені на основі роботи Тадатаки використовувалися ще в 1924 році. Згодом більшість мап було знищено внаслідок пожеж або війн. Останню повну копію виявлено у 2001 році в колекції Бібліотеки Конгресу США.
Джерела
- Ogawa, Florence. (1997). "Ino Tadataka, les premiers pas de la geographie moderne au Japon, " Ebisu, Vol. 16, pp. 95–119.
- Ryokichi Otani: Tadataka Ino: The Japanese Land-Surveyor, Simon Publications, 2001,
- Encyclopaedia of the History of Science, Technology, and Medicine in Non-Westen Cultures, Springer Science & Business Media, 2013, p. 447.
- японська Вікіпедія — 2001.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
1 nastupnik Ino Tadataka伊能 忠敬Im ya pri narodzhenniyap 神保三治郎Psevdo三郎右衛門 1 i 勘解由 1 Narodivsya11 lyutogo 1745 17450211 KudzyukuriPomer17 travnya 1818 Edo Yaponiya pnevmoniyaPohovannyad i dPiddanstvoYaponiyaMisce prozhivannyadDiyalnistkartografiyaGaluzkartografiya i astronomiyaVchitelidVidomi uchniMamiya RindzoZnannya movyaponskaZakladdMagnum opusdPosadadDiti3 siniAvtograf Mediafajli u Vikishovishi Ino Tadataka 11 lyutogo 1745 17 travnya 1818 yaponskij kartograf i topograf periodu Edo Sklav pershu tochnu kartu Yaponskogo arhipelagu ZhittyepisNarodivsya 1745 roku v priberezhnomu mistechku Kudzyukuri provinciyi Kadzusa 1761 roku bulo vsinovleno rodom Ino z predstavniceyu ostannogo Tadataka ozhenivsya sho zajmalosya vigotovlennyam i prodazhem sake soyevogo sousu Zgodom uvijshov do rodinnogo biznesu U spravah chasto podorozhuvav krayinoyu rozshiryuyuchi kliyenturu ta brav uchast u zakupivlyah risu dlya sake Zavdyaki svoyim znannyam i napoleglivosti znachno zbilshiv kapital j virobnictvo U vici 49 rokiv blizko 1794 roku vidijshov vid sprav peredavshi yih starshomu sinovi Nezabarom perebirayetsya do Edo de staye uchnem vchenogo vid yakogo vin diznavsya pro zahidnu astronomiyu geografiyu ta matematiku 1800 roku distav dozvil vid bakufu na provedennya topografichnih i geografichnih doslidzhen derzhavi ale povinen buv dlya cogo vitrachati vlasni koshti Ino Tadataka protyagom 17 rokiv doslidzhuvav beregovu liniyu Yaponiyi ta chastinu vnutrishnih teritorij Vtim do samoyi smerti u 1818 roci ne vstig zakinchiti stvorennya mapi Ce zavershila u 1821 roci jogo komanda na choli iz sinom Ino Tadataki Na znak poshani vstanovleno dekilka pam yatnikiv i vsi zobrazhuyut jogo u viglyadi podorozhnogo yakij ide KartografiyaMapa Ino Tadataka Osnovna zasluga polyagaye u stvorenni pershoyi mapi Yaponskih ostroviv Dlya cogo Ino Tadataka proyihav 34 913 km vitrativshi 3736 dniv na vimiryuvannya Pri comu vitrativ vlasni koshti u pererahunki na teperishni bilshe 200 tis dolariv SShA V podalshomu sogunat pidtrimav proyekt i v pidsumku zabezpechiv 80 finansuvannya na zavershalnomu etapi Nasampered Tadataka vidpravivsya pishki zi stolici do Sangarskoyi protoci sho vidokremlyuye ostriv Honsyu vid Hokkajdo U svoyi 56 rokiv vin shodnya prohodiv pishki po 40 km Spochatku proviv doslidzhennya vid Edo do Nemuro na teritoriyi suchasnogo Hokkajdo uzdovzh shlyahu Osyu Vin prodovzhuvav vikonuvati vimiryuvannya v inshih chastinah shidnoyi Yaponiyi do 1803 roku 1804 roku podav zviti pro svoyu diyalnist a takozh poperedni mapi Zreshtoyu Ino Tadataku bulo zarahovano do shtatu bakufu j priznacheno oficijnim kartografom Vin vidav detalni karti deyaki v masshtabi 1 36 000 inshi 1 216 000 z okremih chastin Yaponiyi perevazhno v Kyusyu ta Hokkajdo Vin samostijno obchisliv dovzhinu zemnogo meridiana i viznachiv sho v odnomu gradusi 111 km a okruzhnist Zemli dorivnyuye 40 tisyacham km Suchasni rozrahunki pokazali pohibka v skladenih Ino Tadataka mapah ne perevishuye 0 1 Pri provedenni topografichnoyi zjomki na ploshini Ino zastosovuvav dlya viznachennya koordinat viddalenih tochok davnohidnij metod peretinu linij zvanij dzyunbo abo kokajho U 1821 roci vijshla persha mapa Yaponskogo arhipelagu masshtabom 1 216 000 distavshi nazvu Daj Nihon Enkaj Joti Dzendzu yap 大日本沿海輿地全図 Mapa uzberezhzhya Yaponiyi Vona mala 3 arkushi masshtabnih map 1 432 000 sho pokazuvali krayinu na 8 storinkah v 1 216 000 i mali 214 storinok okremih priberezhnih rajoniv z masshtabom 1 36 000 U 1830 roci pri vid yizdi z Yaponiyi v bagazhi nimeckogo vchenogo Filipa Zibolda znajshli karti Ino Tadataka sho dalo pidstavi dlya zvinuvachennya Zibolda v shpigunstvi Jogo zatrimali ale cherez deyakij chas vidpustili Yak zgodom z yasuvalosya vin zumiv skopiyuvati bilshu chastinu map zavdyaki chomu voni potrapili do Yevropi Mapi Ino zalishalisya golovnimi mapami Yaponiyi protyagom 108 rokiv 1880 roku stali osnovoyu dlya karti usiyeyi Yaponiyi vipusheno v period Mejdzi Mapi stvoreni na osnovi roboti Tadataki vikoristovuvalisya she v 1924 roci Zgodom bilshist map bulo znisheno vnaslidok pozhezh abo vijn Ostannyu povnu kopiyu viyavleno u 2001 roci v kolekciyi Biblioteki Kongresu SShA DzherelaOgawa Florence 1997 Ino Tadataka les premiers pas de la geographie moderne au Japon Ebisu Vol 16 pp 95 119 Ryokichi Otani Tadataka Ino The Japanese Land Surveyor Simon Publications 2001 ISBN 978 1 931541 22 0 Encyclopaedia of the History of Science Technology and Medicine in Non Westen Cultures Springer Science amp Business Media 2013 p 447 yaponska Vikipediya 2001 d Track Q177837