Спо́сіб (лат. modus) — граматична категорія дієслова, що показує стосунок дії чи стану до дійсності з погляду мовця, виражає значення можливості, бажаності, необхідності та інших умов реалізації дії (стану).
Семантична суть категорії способу полягає у протиставленні реальних дій ірреальним (модальним).
Термін у сучасному значенні вперше вжив Т. Глинський у своїй неопублікованій праці 1845 року; 1862 ним скористався М. Осадца. Способи дієслів вивчали А. Ярещенко, Л. Коць, Н. Дніпровська та ін.
Класифікація
Індикатив
Індикатив або дійсний спосіб — вид способу, що представляє процес як реальний.
Імператив
Імператив або наказовий спосіб — спосіб дієслова, що виражає волевиявлення (наказ, прохання або пораду)
Кон'юнктив
Кон'юнктив або суб'юнктив (неточно — «умовний спосіб») — вид способу, що виражає через суб'єктне сприйняття можливу, здогадну, бажану або описувану дію
Кондиціоналіс
Кондиціоналіс (неточно — «умовний спосіб») — вид способу, що позначає дії, бажані або можливі за певних умов.
Оптатив
Оптатив або бажальний спосіб — вид способу, що виражає бажання або надію. Існував у праіндоєвропейській мові.
Дезидератив
Дезидератив — вид способу, що виражає бажання. Присутній у санскриті, чукотсько-камчатських мовах та ін.
Гортатив
Гортатив — вид способу, що є частиною парадигми імператива. Вживається мовцем для висловлення бажання реалізації певної ситуації, коли при цьому йдеться про участь у процесі як мовця, так і адресата («Зробімо!», «Нумо зробімо!»).
Ін'юнктив
Ін'юнктив — вид способу, що має ознаки імперативу і кон'юнктиву. Існував у давніх індоєвропейських мовах, у тому числі і санскриті.
Ірреаліс
Ірреаліс — загальна назва групи способів, що вживають для позначення ситуацій чи дій, які містять ірреальний компонент і протипоставлені індикативу. Реаліс-ірреаліс — граматична категорія, показники якої характеризують статус ситуації стосовно до реального світу. Ця категорія має дві грамеми: реаліс і ірреаліс.
Прогібітив
Прогібітив — позначення негативного наказового способу, тобто такого, що виражає заборону.
Юсив
Юсив — спосіб дієслова, що виражає непряму форму спонукання, наказ, прохання, звернені до 3-ї особи.
Пермісив
Пермісив або дозвільний спосіб — позначення одної з форм оптатива. Зберігся у литовській мові.
В українській мові
Дійсний спосіб
Дійсний спосіб (індикатив) означає реальну дію; є найуживанішим. Дієслова в дійсному способі змінюються за часами. Значення минулого і теперішнього часу є реальним, а майбутнього — гіпотетичним, тому він може мати відтінок значення недійсного способу.
Недійсні способи
Традиційно в українській мові виділяють два морфологічно виражені недійсні способи: наказовий та умовний. З урахуванням семантики пропонують і детальнішу класифікацію недійсних способів.
Власне наказовий спосіб (імператив) (синтетична форма: роби, робіть) виражає необхідність виконання дії співрозмовником, співрозмовником разом з іншими особами чи особами, які якось пов'язані зі співрозмовником.
- Закличний спосіб (робімо) виражає пропозицію мовця виконувати дію разом зі співрозмовником.
- Спонукальний спосіб передає послаблене значення апелятивності (прийшов би ти до мене).
- Бажальний (оптатив) спосіб виражає побажання мовця спрямоване до самого себе, до осіб, що не беруть участь у розмові, до явищ. Може утворюватись за допомогою різних формотворчих часток: хай зроблю, хай би він зробив, зробив би він скоріше.
- Умовний спосіб використовується в підрядних реченнях для вираження умови або мети (якби зробив, щоб робив). Тут частка би зливається із сполучником.
В умовному (в широкому розумінні) способі вживаються форми минулого, давноминулого часу, а також інфінітиву: він би робив, він би був зробив, йому б робити.
Дієслова формально дійсного способу можуть вживатись у значенні наказового (Завтра прийдете до мене!) та умовного (здійсненна умова), кон'юнктивного способів (Зроблю, якщо… Гадаю, що робить…).
Таким чином формальне (морфологічне) і семантичне розуміння категорії способу не є цілком тотожними.
Походження українських формотворчих часток
Частки хай, нехай походять від форми наказового способу дієслова хати (займати, торкати).
Частка би походить від аориста дієслова бути. Належність її до минулого часу обумовлює можливість поєднувати цю частку (також сполучники щоб, якби, які її містять) тільки з формами минулого (давноминулого) часу чи інфінітива дієслова.
Модальність
Спосіб дієслова є основним засобом оформлення об'єктивної модальності — граматичної ознаки будь-якого речення, що виражає відношення висловлення до дійсності у плані реальності-нереальності. Разом з тим на об'єктивну модальність часто нашаровується суб'єктивна, що виражає впевненість, сумнів, недовіру, іронію мовця тощо. Граматично модальність виражається поєднанням дієслова (чи іншого предиката) з модальними частками, прислівниками, дієсловами, а також словосполученнями та реченнями. Порівняйте також різну модальність у прикладі: піди-но, піди, ти б пішов, нехай би ти пішов, бодай би ти пішов.
Ствердна та заперечна форми
До сфери модальності зараховують також протиставлення висловлень за ознаками ствердження-заперечення, повідомлення-питання.
В українській мові немає якихось особливих заперечних чи питальних способів дієслова. Заперечна форма утворюється простим поєднанням частки не з дієсловом. Специфічним винятком є вживання замість заперечної форми не є предикативного прислівника немає.
Питальна форма може утворюватись за допомогою частки чи та інших (хіба, невже тощо). Характерною особливістю питальної форми є нівелювання протиставлення ствердження й заперечення (синонімічні форми: чи робив? чи не робив? робив чи ні?).
Примітки
- Українська мова: Енциклопедія. — К.: Видавництво «українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 2004 —
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Індикатив / дійсний спосіб // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 211. — .
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sposib Spo sib lat modus gramatichna kategoriya diyeslova sho pokazuye stosunok diyi chi stanu do dijsnosti z poglyadu movcya virazhaye znachennya mozhlivosti bazhanosti neobhidnosti ta inshih umov realizaciyi diyi stanu Semantichna sut kategoriyi sposobu polyagaye u protistavlenni realnih dij irrealnim modalnim Termin u suchasnomu znachenni vpershe vzhiv T Glinskij u svoyij neopublikovanij praci 1845 roku 1862 nim skoristavsya M Osadca Sposobi diyesliv vivchali A Yareshenko L Koc N Dniprovska ta in KlasifikaciyaIndikativ Dokladnishe Dijsnij sposib Indikativ abo dijsnij sposib vid sposobu sho predstavlyaye proces yak realnij Imperativ Dokladnishe Nakazovij sposib Imperativ abo nakazovij sposib sposib diyeslova sho virazhaye voleviyavlennya nakaz prohannya abo poradu Kon yunktiv Dokladnishe Kon yunktiv Kon yunktiv abo sub yunktiv netochno umovnij sposib vid sposobu sho virazhaye cherez sub yektne sprijnyattya mozhlivu zdogadnu bazhanu abo opisuvanu diyu Kondicionalis Dokladnishe Kondicionalis Kondicionalis netochno umovnij sposib vid sposobu sho poznachaye diyi bazhani abo mozhlivi za pevnih umov Optativ Dokladnishe Optativ abo bazhalnij sposib vid sposobu sho virazhaye bazhannya abo nadiyu Isnuvav u praindoyevropejskij movi Deziderativ Dokladnishe Deziderativ vid sposobu sho virazhaye bazhannya Prisutnij u sanskriti chukotsko kamchatskih movah ta in Gortativ Dokladnishe Gortativ vid sposobu sho ye chastinoyu paradigmi imperativa Vzhivayetsya movcem dlya vislovlennya bazhannya realizaciyi pevnoyi situaciyi koli pri comu jdetsya pro uchast u procesi yak movcya tak i adresata Zrobimo Numo zrobimo In yunktiv Dokladnishe In yunktiv vid sposobu sho maye oznaki imperativu i kon yunktivu Isnuvav u davnih indoyevropejskih movah u tomu chisli i sanskriti Irrealis Dokladnishe Irrealis zagalna nazva grupi sposobiv sho vzhivayut dlya poznachennya situacij chi dij yaki mistyat irrealnij komponent i protipostavleni indikativu Realis irrealis gramatichna kategoriya pokazniki yakoyi harakterizuyut status situaciyi stosovno do realnogo svitu Cya kategoriya maye dvi gramemi realis i irrealis Progibitiv Dokladnishe Progibitiv Progibitiv poznachennya negativnogo nakazovogo sposobu tobto takogo sho virazhaye zaboronu Yusiv Dokladnishe Yusiv Yusiv sposib diyeslova sho virazhaye nepryamu formu sponukannya nakaz prohannya zverneni do 3 yi osobi Permisiv Dokladnishe Permisiv abo dozvilnij sposib poznachennya odnoyi z form optativa Zberigsya u litovskij movi V ukrayinskij moviDijsnij sposib Dijsnij sposib indikativ oznachaye realnu diyu ye najuzhivanishim Diyeslova v dijsnomu sposobi zminyuyutsya za chasami Znachennya minulogo i teperishnogo chasu ye realnim a majbutnogo gipotetichnim tomu vin mozhe mati vidtinok znachennya nedijsnogo sposobu Nedijsni sposobi Tradicijno v ukrayinskij movi vidilyayut dva morfologichno virazheni nedijsni sposobi nakazovij ta umovnij Z urahuvannyam semantiki proponuyut i detalnishu klasifikaciyu nedijsnih sposobiv Vlasne nakazovij sposib imperativ sintetichna forma robi robit virazhaye neobhidnist vikonannya diyi spivrozmovnikom spivrozmovnikom razom z inshimi osobami chi osobami yaki yakos pov yazani zi spivrozmovnikom Zaklichnij sposib robimo virazhaye propoziciyu movcya vikonuvati diyu razom zi spivrozmovnikom Sponukalnij sposib peredaye poslablene znachennya apelyativnosti prijshov bi ti do mene Bazhalnij optativ sposib virazhaye pobazhannya movcya spryamovane do samogo sebe do osib sho ne berut uchast u rozmovi do yavish Mozhe utvoryuvatis za dopomogoyu riznih formotvorchih chastok haj zroblyu haj bi vin zrobiv zrobiv bi vin skorishe Umovnij sposib vikoristovuyetsya v pidryadnih rechennyah dlya virazhennya umovi abo meti yakbi zrobiv shob robiv Tut chastka bi zlivayetsya iz spoluchnikom V umovnomu v shirokomu rozuminni sposobi vzhivayutsya formi minulogo davnominulogo chasu a takozh infinitivu vin bi robiv vin bi buv zrobiv jomu b robiti Diyeslova formalno dijsnogo sposobu mozhut vzhivatis u znachenni nakazovogo Zavtra prijdete do mene ta umovnogo zdijsnenna umova kon yunktivnogo sposobiv Zroblyu yaksho Gadayu sho robit Takim chinom formalne morfologichne i semantichne rozuminnya kategoriyi sposobu ne ye cilkom totozhnimi Pohodzhennya ukrayinskih formotvorchih chastok Chastki haj nehaj pohodyat vid formi nakazovogo sposobu diyeslova hati zajmati torkati Chastka bi pohodit vid aorista diyeslova buti Nalezhnist yiyi do minulogo chasu obumovlyuye mozhlivist poyednuvati cyu chastku takozh spoluchniki shob yakbi yaki yiyi mistyat tilki z formami minulogo davnominulogo chasu chi infinitiva diyeslova ModalnistDokladnishe Modalnist movoznavstvo Sposib diyeslova ye osnovnim zasobom oformlennya ob yektivnoyi modalnosti gramatichnoyi oznaki bud yakogo rechennya sho virazhaye vidnoshennya vislovlennya do dijsnosti u plani realnosti nerealnosti Razom z tim na ob yektivnu modalnist chasto nasharovuyetsya sub yektivna sho virazhaye vpevnenist sumniv nedoviru ironiyu movcya tosho Gramatichno modalnist virazhayetsya poyednannyam diyeslova chi inshogo predikata z modalnimi chastkami prislivnikami diyeslovami a takozh slovospoluchennyami ta rechennyami Porivnyajte takozh riznu modalnist u prikladi pidi no pidi ti b pishov nehaj bi ti pishov bodaj bi ti pishov Stverdna ta zaperechna formiDo sferi modalnosti zarahovuyut takozh protistavlennya vislovlen za oznakami stverdzhennya zaperechennya povidomlennya pitannya V ukrayinskij movi nemaye yakihos osoblivih zaperechnih chi pitalnih sposobiv diyeslova Zaperechna forma utvoryuyetsya prostim poyednannyam chastki ne z diyeslovom Specifichnim vinyatkom ye vzhivannya zamist zaperechnoyi formi ne ye predikativnogo prislivnika nemaye Pitalna forma mozhe utvoryuvatis za dopomogoyu chastki chi ta inshih hiba nevzhe tosho Harakternoyu osoblivistyu pitalnoyi formi ye nivelyuvannya protistavlennya stverdzhennya j zaperechennya sinonimichni formi chi robiv chi ne robiv robiv chi ni PrimitkiUkrayinska mova Enciklopediya K Vidavnictvo ukrayinska enciklopediya imeni M P Bazhana 2004 ISBN 966 7492 19 2LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaIndikativ dijsnij sposib Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 211 ISBN 978 966 439 921 7 Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi